Бути чи не бути коаліції та відставці Яценюка

Політична криза в країні досягла своєї критичної точки й сьогодні більше нагадує каламбур. За всієї публічної демонстрації стабільності української влади коаліційна більшість у парламенті тріщить по швах, продовжуючи існувати лише на папері.

Без депутатів фракцій «Батьківщини» та «Самопомочі», деяких депутатів від Блоку Петра Порошенка (БПП), а також «радикалів» Олега Ляшка коаліція не набирає більшості. Щоправда, останні так і не відкликали свої підписи з-під коаліційної угоди. Проте це лише формальності. Головним каменем спотикання в ситуації, що склалася, стала кандидатура прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. І його добровільна відставка могла б розв’язати цю проблему, повідомляють Економічні вісті.

Парадокс полягає в тому, що коли парламенту випала можливість висловити недовіру Кабміну, депутатам чомусь так і не вистачило духу довести розпочате до кінця. Тепер же для того, щоб цього досягти, парламентарі готові розвалити коаліцію, поставивши країну перед загрозою нових позачергових виборів до Верховної Ради. Безумовно, така перспектива для всіх політичних сил у парламенті виглядає не надто привабливою, що фактично не залишає іншого вибору, окрім як домовлятися. Хоча скандальне голосування за відставку уряду Арсенія Яценюка забезпечило імунітет останньому до вересня поточного року, у ЗМІ активно обговорюються потенційні кандидатури на крісло прем’єра в разі його добровільного відходу.

Два тижні тому з’явилася інформація про те, що на засіданні Стратегічної ради у глави держави Арсеній Яценюк нібито погодився піти з посади прем’єр-міністра, якщо Петро Порошенко запропонує натомість гідну кандидатуру. Добровільний відхід прем’єра дав би змогу зберегти в коаліції фракцію «Народний фронт» (НФ). Крім того, до парламентської більшості змогли б повернутися «Батьківщина» та «Самопоміч».

За інформацією деяких ЗМІ, команда глави держави запропонувала нинішній міністерці фінансів Наталії Яресько очолити Кабмін, на що остання попередньо вже дала свою згоду, висунувши при цьому низку умов. Зокрема, про призначення віцепрем’єрами голови Адміністрації президента Бориса Ложкіна та його заступника Дмитра Шимківа. Крім того, вона нібито зажадала, щоб у уряді не було міністра енергетики та вугільної промисловості Володимира Демчишина та міністра соцполітики Павла Розенка.

Перевага Наталії Яресько в тому, що вона виглядатиме як відносно нейтральний прем’єр-міністр, технократ із позапартійним урядом. Це влаштувало б усі політичні сили. І головне — наших західних партнерів, що є принциповою обставиною. Але сама міністерка фінансів на цю інформацію не реагувала. І лише в середу заявила, що не коментує чутки. Після чого підкреслила, що працює міністром фінансів у легітимному уряді, а «спекуляції можуть посилити кризу».

Прем’єр Арсеній Яценюк офіційно поки не виявив бажання добровільно залишити свою посаду. Навпаки, у четвер глава Кабміну публічно запропонував свої три варіанти виходу з політичної кризи, що склалася. Перший — переформатувати склад Кабміну (за умови, що він залишається прем’єром) і відновити коаліцію в парламенті. Другий — БПП самостійно формує нову коаліцію та новий уряд (без фракції прем’єра НФ). І третій — дострокові парламентські вибори. Тим самим даючи зрозуміти, що добровільно він із посади прем’єра йти не має наміру.

Додатково лідер фракції НФ Максим Бурбак розкритикував заяву голови БПП Юрія Луценка про те, що прем’єр-міністр Арсеній Яценюк має самостійно подати у відставку. «Іноді таке враження, що окремим представникам українського політикуму видали одну заїжджену платівку. Я не маю на увазі шановного Юрія Віталійовича, але, здається, почуття міри почало зраджувати й йому. Може, він заробився й повторює те саме, як «мантру», — заявив він.

Тим часом депутати від БПП мають намір обговорити кандидатуру прем’єр-міністра та ідеологію нового Кабміну на засіданні фракції вже в понеділок, 14 березня. «Я думаю, що позиція прем’єра поки що перебуває на обговоренні, тому що ми зараз, по-перше, маємо створити коаліцію, яка запропонує переформатування уряду. Щодо заяви пані Яресько про те, що цей уряд є легітимним. Так, він зараз є легітимним, але цей уряд отримав червону картку від парламенту за звіт щодо річної програми, і це красномовне свідчення того, що цьому урядові потрібне переформатування. У такому ракурсі ми говоритимемо і про кандидатуру прем’єра, і про ідеологію нового Кабміну, і про те, навколо чого ми справді об’єднуватимемо демократичні фракції в парламенті», — заявила депутатка цієї фракції Ірина Фріз.

Крім кандидатури Наталії Яресько, серед можливих претендентів на прем’єрське крісло також називають спікера парламенту Володимира Гройсмана, губернатора Одещини Міхеїла Саакашвілі, главу РНБО Олександра Турчинова й навіть екс-віцепрем’єра Польщі Лешека Бальцеровича. Останній, за чутками, очолити офіс на Грушевського відмовився, вважаючи, що цю посаду має обіймати українець, хоча й не проти попрацювати в Кабміні на іншій посаді.

Про те, що амбіції Міхеїла Саакашвілі виходять далеко за межі Одещини, уже не раз писали «i». Сьогодні цей політик має високий рівень підтримки в українському суспільстві, насамперед завдяки активній критиці діяльності Арсенія Яценюка та його команди. Але його можливості, так само як і Наталії Яресько, на посаді прем’єр-міністра будуть обмежені, адже в просуванні своїх ініціатив необхідно заручитися підтримкою більшості, що без наявності своєї політичної сили в парламенті буде складно зробити. До того ж саме Саакашвілі, скоріше, зацікавлений у розвитку сценарію позачергових виборів до Верховної Ради, а не збереженні нинішнього розкладу сил. Хоча його «Рух за очищення» зараз перебуває в стадії формування, цілком імовірно, що ця політична сила зможе подолати прохідний бар’єр.

Кандидатура Володимира Гройсмана також неоднозначна. З одного боку — його призначення на додачу до найбільшої парламентської фракції означатиме фактичну узурпацію влади президентом, що може припасти не до смаку нашим партнерам на Заході. З другого боку, за оцінками депутатів Верховної Ради, Гройсман для них — прохідніша кандидатура, ніж нинішня міністерка фінансів Наталія Яресько. Проте не факт, що цього захоче й сам Петро Порошенко, адже його призначення означатиме, що БПП бере на себе повну відповідальність за уряд.

У випадку з Олександром Турчиновим ситуація виглядає інакше. Оскільки нинішній глава РНБО є представником НФ, його кандидатура потенційно дає змогу зберегти другу за величиною фракцію парламенту у складі коаліції. До того ж, за словами деяких експертів, особистий рейтинг Турчинова вищий, ніж показники партії, яку він представляє, а отже, таке призначення має шанс бути сприйнятим і суспільством, і політиками.

«Ця кандидатура влаштовує президента. Вона може бути компромісною. І за Турчинова цілком можуть знайтися голоси. Принаймні, у нього є на це шанси, на відміну від решти можливих кандидатур», — зазначила депутатка від фракції БПП Наталія Новак. За її словами, одне з побажань Заходу: прем’єр і президент не повинні бути від однієї політичної сили. «Турчинов тісно пов’язаний з НФ, але, з другого боку, він людина, не чужа БПП і президентові», — упевнена парламентарка. «Ця кандидатура, на мій погляд, не така вже ідеальна. Турчинов пройшов через старі схеми. А всі кажуть, що нам потрібна нова людина, технократ», — підсумувала вона.

Про те, що такий варіант не варто скидати з рахунків, може свідчити й факт нещодавньої публікації стенограми засідання РНБО від лютого 2014 р., на якому вирішувалося питання дій України в умовах захоплення Криму Росією. Саме Олександр Турчинов виглядав більшим патріотом, закликаючи дати рішучу відсіч агресорові, а не змиритися зі своєю долею, як того вимагали інші учасники засідання.

Офіційної заяви керівництва Верховної Ради про розвал коаліції ще не було, тому юридично вона продовжує існувати. Але це лише питання часу. «Якщо наступного пленарного тижня близько десятка депутатів, або депутати від фракції Ляшка відкличуть свої підписи, або десяток напівопозиційних депутатів від БПП, тоді виникне офіційна в правовому сенсі коаліційна криза. Треба буде створювати нову коаліцію. А нова коаліція має повне право сформувати новий уряд», — сказав «i» директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.

На його думку, без відставки Арсенія Яценюка переформатування коаліції буде неможливим: «Це виключено. Хоча сам він сказав, що такий сценарій існує, але, на мій погляд, це нереально». Експерт не виключив і можливості абсурдної ситуації. «За логікою, якщо розпадається парламентська коаліція, уряд Яценюка має подати у відставку, оскільки він був створений коаліцією. Однак у законі про Кабмін цього не передбачається. Може виникнути ситуація — нова коаліція має право сформувати новий уряд, але при цьому працюватиме старий. Сподіваюся, що до цього справа не дійде», — сказав він.

За словами політолога, якщо буде сформовано коаліцію і стане очевидно, що політичні сили не домовилися щодо кандидатури нового прем’єра, то навіть західні друзі в ім’я політичної стабільності можуть сказати Арсенію Яценюку, щоб той залишив свою посаду. «Тобто поки що ситуація дуже заплутана та суперечлива. Ключові питання залишаються: чи буде створено нову коаліцію, чи намагатимуться зберегти нинішню. І відповідно — піде чи ні Арсеній Петрович», — резюмував він.