«ЩОБ ДІЙСНО ГОСПОДАРЮВАТИ, ТРЕБА ХИСТ І РОЗУМ МАТИ»

Якщо доводилося бувати в ДП «Сарненський лісгосп», що на Рівненщині, ці слова могли прочитати на одному з інформаційних стендів на першому поверсі. На підприємстві працюють саме ті люди, які вміють хазяйнувати. А очолює його відповідальний керівник і справжній фахівець лісового господарства Сергій БЕЛЕЛЯ. З ним ведемо мову про перспективи і долю життєво важливої та чи не єдиної галузі, що дивом поки залишилася в державній власності:
– Сергію Олександровичу, впродовж останніх років у засобах масової інформації з’являються публікації негативного характеру щодо лісових господарств, що думаєте з цього приводу?
– Просто комусь вони цікаві як ресурс. Тож багато лісоводів висловлюють думку, що Державне агентство лісових ресурсів України доцільно було б назвати Держагентством лісового господарства (замінивши слово «ресурси»). Раніше керівник галузі перебував у складі уряду, а що свідчило про її важливість у народногосподарському комплексі України. А тепер агентство – лише у складі міністерства АПК. Не варто забувати про лісівничу, екологічну, соціальну та економічну функції, які поєднує в собі господарська діяльність підприємства, а не просто думати тільки про ресурси. Наприклад, видобули в кар’єрі камінь і залишили після себе озеро (в кращому випадку). Викопали торф і забули про ями… А лісова галузь – специфічна. При правильному розумному підході до ведення лісового господарства матимемо постійне лісокористування. А мета негативних публікацій у пресі – не тільки заплямувати працівників галузі, а й довести, що приватна модель хазяйнування ефективніша за нинішню державну.
– А насправді?
– Наш колектив завжди був і залишається відкритим у своїй діяльності для суспільства. І підхід до справи у нас один – лісівничий. Скажімо, до господарських рубок можемо запросити всіх охочих. Із четвертого кварталу 2015 року ДП «Сарненський лісгосп» першим в області став оприлюднювати всі лісорубні квитки на проведення рубок в насадженнях, розміщуючи інформацію на сайті Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства. Все це зробили з метою прозорості й публічності. Відповідно до запланованих лісовпорядкуванням заходів, проводяться лісогосподарські та рубки головного користування. А згідно з санітарно-оздоровчими заходами – вибіркові та суцільно-санітарні рубки в деревостанах, що втрачають свої властивості. Для достовірності призначення таких рубок співпрацюємо зі спеціалістами Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Рівнелісозахист».
– Сергію Олександровичу, кажуть, лісівник – це більше, ніж професія, а як щодо професійності?
– Хочу акцентувати увагу, що в ДП «Сарненський лісгосп» працюють люди високого професійного рівня. Так, керівників із фаховою освітою в господарстві 95,5%, інженерів – 85,7%, фахівців – 87,6%, робітників, які мають відповідну освіту – 92,6%, і загалом цей відсоток становить 90,3. Тож дуже хотілося б, щоб їх як фахівців поважали й інші. Адже, якщо в мене, скажімо, немає педагогічної чи медичної освіти, то не намагаюся давати поради вчителям чи медикам. А розповідати, як треба господарювати в лісі, чомусь намагається будь-хто.
– Нині завершується монтаж сучасного лісопильного заводу, створеного за європейським зразком, у Костополі. Це – наймасштабніший проект, що нині реалізується в області. Коли заговорили про подібний у Сарнах, окремі активісти стали на заваді формальних дозволів. Що думаєте з цього приводу?
– Такі проекти, як «Українські лісопильні», потрібні. Дуже важливо, щоб він запрацював, оскільки від примітивного вивезення українського ресурсу потрібно відмовлятися. Ми – не за експорт, а за справедливі ціни на лісопродукцію, стабільну зайнятість, робочі місця, достойні зарплати, прозорі податки, а також – розвиток глибокої переробки деревини аж до виготовлення кінцевих продуктів споживання (меблів, вагонки, дошок для підлоги тощо). Схвалюю роботу тих місцевих приватних підприємців, які виробляють дуже гарні якісні меблі з натуральної деревини. У черзі до них стоять і столичні клієнти.
– Сергію Олександровичу, ДП «Сарненський лісгосп» перебуває на повному госпрозрахунку і є одним із найбільших платників податків у районі. Окрім того, не стоїть осторонь соціальних проблем району. Назвіть декілька цифр, будь ласка.
– Якщо проаналізувати сплату податків лісгоспом за 2014-2015 роки до місцевого бюджету, то вони становлять 4345,8 тисяч гривень за 2014-й і 6688,8 тисяч – 2015 рік. Всього до зведеного бюджету сплатили відповідно 13,6 і 19,0 мільйонів гривень. А Єдиного соціального внеску заплатили 6281,7 тисяч гривень 2014-го, минулого – 10736,3 тисяч. Ці показники свідчать про високу державницьку позицію сарненських лісівників.
Нині лісоводів України хвилює проблема бюджетного фінансування галузі, особливо – півдня та сходу. Болить душа не тільки за свій колектив, а й усю галузь.
– Сергію Олександровичу, а в які моменти відчуваєте задоволення роботою?
– Коли, тиснучи кожному своєму працівникові руку, бачу в очах радість і втіху.
– Дякую вам за інтерв’ю.
Розмовляла Марія КУЗЬМИЧ
"Лісовий вісник" №3 (54). Березень 2016р.