Бізнес без шкоди для природи, або Як роблять журавлину в цукровій пудрі

У багатьох білорусів журавлина в цукровій пудрі напевно була в дитинстві улюбленим ласощем. Сьогодні в нашій країні цей унікальний продукт, який по праву можна вважати одним з національних брендів, виробляє єдина компанія — ОДО ПКФ «Аржаниця», розташоване в м. Глибоке (Вітебська область). На ньому працюють 26 осіб, що чимало для районного центру, а обсяг випущеної продукції вже перевищив 60 тонн на рік. Про те, як сьогодні живеться середньому бізнесу далеко від великих міст і як заробити на природі без шкоди для неї, розповів директор компанії Анатолій Бриленок.

— Чому ви вирішили займатися саме переробкою дикорослих ягід?

— Починали ми в 1980-х рр. з того, що робили нестандартизоване обладнання для харчової промисловості. Одного разу прийшла ідея відновити виробництво журавлини в цукрі, яке колись існувало в Білорусі, але потім було втрачене. Тоді ми вирішили не просто відновити виробничий цикл, а запустити його на принципово новій основі. У результаті з’явилася технологія, що має світову новизну. Це підтверджує патент, отриманий нами у 2008 р.

Коли вдалося створити унікальне обладнання, подумали: «а чому б не залишити його в себе?». Так і почався ланцюжок. Місцева влада одразу пішла назустріч, виділивши виробниче приміщення. На сьогодні вона не може допомагати компанії фінансово. Проте в тому разі, коли виникають якісь питання бюрократичного плану, вони вирішуються дуже швидко. Я не пам’ятаю ситуацій, коли б нам відмовили в такій підтримці.

— Якість вихідної сировини — запорука успіху. Як ви її контролюєте ?

— Коли надходить ягода, ми в обов’язковому порядку перевіряємо її на вміст радіонуклідів і важких металів. На всі продукти, включно з журавлиною, є ГОСТи. Ми самі дотримуємося їхніх вимог і доводимо ці вимоги до збирачів: пояснюємо їм, якою має бути ягода, на якій стадії зрілості, якої чистоти. Тоді вони намагаються дотримуватися цих правил. Більшість серед наших постачальників становлять звичайні люди, які привозять по 20—30 кг. Їх лічать сотнями, а великих посередників усього один-два.

Ціна за кілограм журавлини залежить від урожайності. Зазвичай вона коливається в діапазоні від 20 до 30 тис. рублів. Це вище за середню закупівельну ціну на ринку. Завдяки цьому до нас везуть журавлину за 250—300 км. Проте основні поставки йдуть із Міорського та Шарковщинського районів, а також із Голубицької пущі. На рік компанія переробляє до 35 тонн журавлини. Це більше половини від нашого загального обсягу виробництва. Крім того, використовуємо для випуску продукції малину, брусницю та лохину.

— Не секрет, що дикорослі ягоди нерідко збирають так званими комбайнами. Чи доводиться вам стикатися з такою проблемою і як ви її вирішуєте?

— Уперше намагаємося пояснити людям, чому так робити не можна. У разі потреби підключаємо районну інспекцію з охорони тваринного і рослинного світу. Проте це крайній захід. Наші люди тямущі. Досить раз не прийняти ягоду, щоб другого вже не було.

— У виробництві ваша компанія не використовує консерванти. Це означає, що потрібно протягом усього року зберігати журавлину практично в свіжому стані. Як це вдається?

— Ця проблема довго була для нас болючим місцем, як і для багатьох інших підприємств. Думаєте, у Білорусі ніхто не пробував займатися випуском такої продукції? Я знаю щонайменше чотири фірми, але всі вони збанкрутували. Минулого року вдалося нарешті успішно вирішити проблему зберігання завдяки новій системі, яку ми розробили самі. Подробиць я вам розкривати не буду. Скажу лише, що вся справа в автоматиці, яка стежить за режимом зберігання ягід, а він своєю чергою максимально наближений до умов, що існують на болоті. Адже в природних умовах журавлина може успішно зимувати. Якщо її зібрати навесні, ягода збереже свої корисні властивості й буде навіть смачнішою.

— Чи позначилася на вашій компанії економічна криза?

— Є, звісно, нюанси. Трохи збільшилися терміни оплати поставленої продукції. У нас справжня криза лише тоді, коли неврожай журавлини. Минулого року, який видався дуже сухим, було важко заготовити достатньо ягоди. Доводилося возити її навіть із Росії. Головне — взяти журавлину на певній стадії зрілості. Це означає дуже стислі терміни. Коли ягоди не вистачає, можуть виникнути серйозні проблеми. Поки що вони успішно вирішувалися.

— Яким ви бачите майбутнє підприємства?

— Майбутнє — тільки в розвитку. Потрібно розширювати виробництво й накопичити певний потенціал, щоб зробити наступний крок. Зараз ми сплачуємо податки за спрощеною схемою. Це означає, що за рік оборот компанії не повинен перевищити 9 млрд. Це обмеження нас стримує, адже є можливість випускати більше продукції. Щойно компанія буде готова, вона просто почне сплачувати підвищені податки. Проте для цього потрібні інвестиції, оскільки за рахунок своїх коштів ми виконуватимемо задумане протягом кількох років.

Ми також плануємо розширювати асортимент. Буквально два тижні тому розпочали виробництво желейно-фруктового мармеладу з ягід. До осені збираємося запровадити у виробництво желе на основі натуральних соків. Основний ринок збуту — це, звісно, Білорусь. Частину продукції відвантажуємо до Росії. Наша компанія активно шукає можливості для експорту до Євросоюзу. Практично все обладнання зроблено за власними кресленнями в єдиному екземплярі. Ми не лише самі розробляємо й збираємо обладнання, а й самі ремонтуємо його. Для цього в компанії є власна майстерня. Такий підхід обрано з погляду економічної доцільності: ми можемо вкладати в розвиток тільки те, що самі заробляємо. Іншого шляху поки немає.

Розмовляв Андрій БОРОДІН

Фото надано ОДО ПКФ «Аржаниця»