Чисті ставки, сором’язливі крони

Буває, що й дерева живуть у тісноті, та не в образі. На цьому знімку видно, що вони гілками не торкаються. Фото: frim.gov.my
Майже 100 років учені намагаються розібратися в природі таємничого феномену — чому деякі дерева, що ростуть поруч, не торкаються гілками.

НЕ ТУРБУЙ МЕНЕ

Будете в Малайзії (ну раптом) — загляньте до місцевого НДІ лісу. Це недалеко від Куала-Лумпура. Там вас обов’язково проведуть до інститутського заповідника й покажуть феномен, що дістав назву «сором’язливість крони» (Crown shyness). Він же — «розімкненість полога».

Задерши голову, можна побачити, що дорослі камфорні дерева, що витяглися на висоту приблизно 40 метрів, не торкаються гілками. Наче соромляться одне одного, бояться доторкнутися, як недосвідчені коханці. У результаті між кронами сусідніх дерев залишаються проміжки — шпарини, які виглядають світлими тріщинами.

Так само сором’язлива й шорея смолиста, що росте в заповіднику.

Учені звернули увагу на феномен ще на початку минулого століття. Навіть виявили дерева, на яких він проявляється. До камфорного дерева та шореї додали авіценію, дидимопанакс, клузію, каркас колючий, амберу, евкаліпт. Більше того, з’ясувалося, що іноді відсторонюються одне від одного дерева різних видів. Але в природі та механізмі дивного явища природи розібратися так і не вдалося. Учені лише переконалися, що феномен реально існує.

Через кілька десятків років з’явилася гіпотеза, що шпарини утворюються від того, що вітер дме. Мовляв, вітер дме, дерева гойдаються, труться гілками, які обламуються.

Проте 1977 року малайзійський дослідник Френсіс Нг, вивчаючи сором’язливість камфорних дерев, довів, що нічого вони собі не обламують. Просто не торкаються, припиняючи розростання крон, краї яких наближаються до сусідніх.

Не підтвердилося й припущення, що крони стороняться одна одної, щоб заважати жучкам-шкідникам, які об’їдають листя, перестрибувати з дерева на дерево.

МОЖЛИВО, ВОНИ РОЗУМНІ?

Вважалося, що сором’язливими стають лише дерева в тропічному лісі. Проте «гріх» помітили й за сосною скрученою широкохвойною, яка, наприклад, росте в Північній Америці — в Канаді. Трапляється й у Європі — на Лазурному Березі. Наприклад, у саду Тюре в Антібі.

Канадські вчені з Університету Британської Колумбії, які розпочали свої дослідження вже в нинішньому столітті, дійшли висновку: відсторонюючись одне від одного, дерева регулюють освітленість. Щоб їхні ж нижні гілки теж отримували достатньо світла. Але дозують його так, щоб не надто розросталися рослини нижнього ярусу.

У лісі як заведено? Дерева змагаються за місце під сонцем. Розштовхують сусідів, пригнічуючи їхній ріст. Дерево одного виду може занапастити дерево іншого виду. Але коли вони рідні, то до вбивства справа не доходить.

Але яким чином дерева розуміють, що треба припинити тягнути свої гілки одне до одного? Що змушує їх зупинитися? Ось тут немає навіть приблизної ясності.

У малайзійському НДІ лісу розповідають туристам, що листя виділяє етанол — газ, який і відганяє одна від одної гілки сусідніх дерев. Але переконливим це пояснення не здається. Чим так неприємний газ сусіда? Він же точно такий самий, як і свій.

Не виключено, що газ усе-таки відіграє роль, але не відлякувальну, а інформаційну — дає знати партнерам, що сусідські гілки вже близько. А ті розуміють. У такому разі треба припустити: дерева здатні дистанційно взаємодіяти. Але завдяки чому? Загадка…

БОЖЕВІЛЬНІ ГІПОТЕЗИ

А чи не телепати рослини

Краснодарський механік Семен Кірліан і його дружина Валентина ще 1949 року запатентували метод фотографування об’єктів у високочастотному електричному розряді (т. зв. кірліан-фото). Вражали фото рослин, які створювали ореол навколо себе — наче оточені аурою. Причому самотній листок світився інакше, ніж оточений сусідами на гілці. А аура потривоженої чимось рослини спотворювалася.

А кандидат фізико-математичних наук Віктор Адаменко ще в середині 70-х років виявив: обрізаний листок на кірліан-фото виглядає цілим. Можливо, що рослина не лише сприймає інформацію, а й поширює її. Хто знає, раптом сором’язливість крони теж виникає внаслідок передачі інформації.