Науковці обговорили проблеми «білоруської Амазонії»

У НАН Білорусі пройшла Міжнародна наукова конференція «Проблеми раціонального використання природних ресурсів і сталий розвиток Полісся». Представницькість заходу говорить сама за себе: у форумі взяли участь понад 300 науковців і фахівців, зокрема близько 80 з інших країн — Росії, України, Польщі, Німеччини, повідомляє Gazeta-navuka.by.

На конференції голова Президії НАН Білорусі Володимир Гусаков спільно з директором Інституту природокористування Олександром Карабановим представили доповідь «Наукові дослідження для цілей сталого розвитку Поліського регіону».
image

«Полісся — унікальний природний край із величезним масивом боліт і лісів, із давньою історією, культурою, самобутнім населенням. Його своєрідність зумовлена збереженням малозмінених природних систем, різноманіттям рослинного й тваринного світу, мінерально-сировинних ресурсів, значною часткою осушених земель у структурі земельних угідь, інтенсивним розвитком сільськогосподарського виробництва», — підкреслив у вступному слові В. Гусаков. Він також зазначив, що унікальністю Полісся є той факт, що цей цілісний у природному відношенні регіон розташований у межах кількох країн — Білорусі, України, Польщі та Росії. За словами В. Гусакова, НАН Білорусі спільно з академіями наук Росії, Польщі та України розробить рекомендації щодо подальшого розвитку Полісся. Крім того, планується створити міжнародну наукову програму з комплексного вивчення Полісся. Вона матиме дві основні цілі: збереження унікальних природних об'єктів і ефективне використання природних ресурсів цього регіону.

Міністр природних ресурсів і охорони навколишнього середовища Республіки Білорусь Андрій Ковхуто акцентував увагу на розширенні екологічного туризму та охороні території. Зокрема, за участі Академії наук проводяться роботи з використання боліт, повторного заболочення вироблених торфових родовищ, зокрема й щоб унеможливити загоряння. «У Прип'ятському Поліссі розташовано 12 особливо охоронюваних природних територій (ООПТ), багатьом із них надано міжнародний статус», — сказав А. Ковхуто.

Форум проводився спільно з академіями наук Росії, Польщі та України. Академік НАН України Леонід Руденко звернув увагу на необхідність наукової консолідації для вивчення та використання природних ресурсів Полісся.

У Білорусі виконується ДПНД «Природокористування та екологія», що включає питання комплексного використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки, зокрема й у Поліському регіоні. Але цього явно недостатньо — залишилися невирішені проблеми. Наприклад, як зберегти органогенний шар меліорованих торфових ґрунтів, потужність якого щороку зменшується на 1-2 см. Вироблення торфового шару спричиняє низку негативних процесів і призводить до падіння рівня ґрунтових вод, пересихання малих річок та інших проблем.

«За інтенсивного розвитку процесів мінералізації водорозчинні продукти розкладу торфу забруднюють воду, яку споживає населення далеко за межами меліоративних об'єктів. Річками Прип'яттю та Дніпром до Чорного моря з осушених боліт щороку надходить близько 1,5 млн т мінеральних і до 700 тис. т агресивних водорозчинних органічних речовин», — пояснив О. Карабанов.

Є проблеми з раціональним використанням поверхневих вод. Повені не лише завдають шкоди, а й спричиняють біогенне забруднення. Ще один наріжний камінь — екологія видобутку з надр запасів мінеральної сировини Поліського краю.

Розробка Старобінського родовища калійних солей призвела до великої екологічної проблеми — загальна маса відходів уже перевищує 1 млрд т і продовжує зростати. «Необхідні наукові дослідження в галузі технологій переробки цих відвалів, щоб мінімізувати впливи виробництва на довкілля», — додав О. Карабанов. Важливий напрям — наукове обґрунтування та створення транскордонних біосферних резерватів. Один із них — «Прип'ятське Полісся» — з'явився у 2016 році. До нього увійшли НП «Прип'ятський», заказники «Ольманські болота» та «Старий Жадень». У перспективі на основі цього об'єкта планується організувати спільно з Рівненським природним заповідником (Україна) транскордонний біосферний резерват «Прип'ятський».

«Білоруська Амазонія» має великий ресурсний потенціал дикорослих корисних рослин. Проте їх використання недостатнє. Так, у 2015 році закуплено й заготовлено харчових рослин лише 8% від рекомендованих фахівцями обсягів, а лікарської сировини й того менше — 0,05%. Сам зелений світ зазнає змін: з'явилися десятки видів рослин, не властивих цьому регіону. Тривогу в науковців викликає й стан природних лук, і радіоактивне забруднення регіону.

Тем для обговорення назбиралося чимало. Конференція для цього й проводилася, щоб узагальнити наявний у різних країнах досвід використання природних ресурсів Полісся, збереження унікальних поліських ландшафтів, вибору науково-технічних пріоритетів у галузі природо- й надрокористування, що забезпечують сталий соціально-економічний розвиток транскордонного Поліського регіону.
image

До початку конференції видавничим домом «Беларуская навука» було випущено унікальну книгу «Прыпяцкае Палессе», де Білорусь показано крізь призму регіональної історії. Для наочного знайомства з Поліссям для учасників конференції провели дві польові наукові екскурсії.

Фото автора