Експорт лісу: перші підсумки мораторію та чому його хочуть скасувати

З моменту, як почав діяти закон про мораторій на вивезення лісу-кругляка, минуло 11 місяців. Нардепи й експерти підбили перші підсумки, а в уряді хочуть його скасувати або суттєво скоригувати обмеження

Учора прем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявив про розроблення законопроекту, який може скасувати мораторій на експорт лісу-кругляка. "Такого законопроекту немає, ми зараз працюємо над цим питанням", — сказав він журналістам під час робочої поїздки Київською областю. За словами прем'єра, уряд має намір вирішити це питання як із дотриманням міжнародних зобов'язань України, так і її національних інтересів.

Нагадаємо, що 10-річна заборона (мораторій) на вивезення ділової деревини (кругляк і пиломатеріали, крім сосни) почала діяти з 1 листопада 2015 року. А з 1 січня 2017 року не можна буде експортувати й сосну. Відтоді вся лісова та навкололісова спільнота ламає списи навколо наслідків цієї норми.

Корисний закон?

Народні депутати-автори закону припускали, що таке рішення допоможе зупинити зростання незаконних вирубок і стимулюватиме розвиток деревообробки в Україні. На нещодавньому обговоренні перших підсумків мораторію в профільному комітеті Верховної Ради України депутати знову заявили про його підтримку.

Голова комітету ВР з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк заявив, що заборона експорту необробленої деревини має позитивний вплив на галузь заготівлі та переробки деревини і її не можна скасовувати. Він вважає, що потрібно йти далі. "Нам потрібен закон про внутрішній ринок деревини для того, щоб забезпечити виробників сировиною та подолати шалену корупцію. Ми сподіваємося, що будуть розглянуті й підтримані законопроекти №2617 і 2618 про скасування мита для деревообробного обладнання, які будуть стимулом для розвитку деревообробної промисловості", — сказав Галасюк.

Представники лісових господарств, які контролюють близько 80% лісів, стверджують, що рубають ліс у межах норм закону.

Але оскільки ціна на необроблену деревину за кордоном значно вища, заборона експорту для них невигідна.

Негативно сприймають мораторій на експорт української деревини в ЄС і Світовій організації торгівлі (СОТ). Їхні представники неодноразово говорили, що мораторій є порушенням міжнародних торговельних угод.

Реальні наслідки

Тоді як Галасюк розповідає про необхідність експортувати меблі, а не дрова, Україна ризикує нарватися на санкції від Європи. Заступниця міністра економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) України Наталія Микольська нагадує, що Україна — член СОТ. А отже — запроваджувати мораторій на експорт товару могла лише якщо всередині країни скорочується споживання та переробка товару.

Микольська не наполягає на бездумному скасуванні мораторію. Але, на її думку, заборона на експорт кругляка може розглядатися як надання державою заборонених субсидій своїм переробним підприємствам.

"Це може стати підставою для застосування проти українських переробників антисубсидійних мит у досить великих розмірах строком до п'яти років. Тому МЕРТ просить обговорити вибір інших шляхів, щоб не наражати на ризики деревообробних підприємців", — каже заступниця міністра.

За її словами, Міністерство працювало з ЄС над додатковими торговельними преференціями для деревообробної промисловості. Хотіли збільшити обсяги квот і скасувати мита для української продукції. Але через мораторій на експорт сировини ЄС відмовився розглядати подальшу лібералізацію для готової продукції.

Незважаючи на це, Галасюк стверджує, що завдяки мораторію на експорт кругляка обсяг деревообробки в першому півріччі 2016 р. зріс на 15%, а виробництво меблів — на 12%.

Але в статистиці є й зворотний бік.

Згідно з інформацією Віктора Галасюка, у першому півріччі 2016 року експорт кругляка скоротився на 25% до 1 млн тонн з 1,4 млн тонн. Зате на 21% зросли обсяги експорту паливних дров. І перетин двох графіків — експорту кругляка й дров — наводить на думку, що це "контрабанда кругляка під виглядом дров".

Аргументи Микольської на обговоренні в комітеті Верховної Ради не були підтримані. Більш того, за словами Галасюка, чинний закон повною мірою узгоджується з положеннями ГАТТ СОТ, зокрема статей XI: 2 (а) і XX (g), а також ст. 17 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", де зокрема дозволяється "заборона експорту природних ресурсів, які вичерпуються, якщо обмеження також застосовуються до внутрішнього споживання або виробництва".

Більшість присутніх на парламентському обговоренні відмовляються обговорювати скасування мораторію. Їхні головні аргументи досить стабільні: уряд нічого не робить для покращення роботи галузі, лісові господарства неправильно розпоряджаються сировиною, а керівництво Державного агентства лісових ресурсів бездіяльне.

Один з ініціаторів законопроекту, народний депутат України Остап Єднак, звертає увагу, що за рік мораторію на експорт не відбулося жодного прогресу в галузі, а уряд так і не навів ладу.

Усе краще — собі

Заготівлею лісу в Україні сьогодні займаються державні лісові господарства. Вони ж її й продають приватним підприємцям на аукціонах.

А також самостійно займаються переробкою та конкурують із деревообробниками.

Приватні компанії часто звинувачують лісників у тому, що ті або продають сировину за завищеними цінами, або переробляють ділову деревину, а на аукціони виставляють сировину нижчої якості.

Голова Асоціації "Чернігівліспром" Валерій Лозицький каже, що деревообробникам необхідний комплекс заходів: право на забезпечення деревиною, формула формування ціни, державний баланс деревини (щоб зрозуміти, чи є можливість експорту). Також потрібен закон про ринок деревини, який визначить правила для лісівників і приватних переробних підприємств. "На Чернігівщині бізнес отримує 45% деревини від лісгоспів. З них 39% на загальних аукціонах і 6% на спеціалізованих. На експорт іде 25%. Лісгоспи завжди говорили, що переробляють низькосортну сировину, але зараз 85% того, що вони переробляють — це ділова деревина", — стверджує Лозицький.

ТОВ "Ванеса" (Чернігівська обл.), яке виготовляло пиломатеріали, зупинило виробництво через брак сировини. Його директор Валерій Подкоритов зазначає, що якщо на початку заборони на експорт проблем із деревиною не було, то під кінець 2015 року вони з'явилися. Подкоритов стверджує, що Держлісагентство ніяк не відреагувало на його звернення з цього приводу.

А от представник програми "Флег ІІ" Михайло Попков вважає, що мораторій, навпаки, збільшив обсяги тіньового лісопиляння. Він зазначив, що в 2015 році експорт пиломатеріалів перевищив їх виробництво.

"Ми виробляємо 1,6 млн куб. м, а експортуємо 2,8 млн куб. м. Виходить, у 2015-му було перевищення в 1,2 млн куб. м. Цього року буде 1,6 млн куб. м. Мораторій стимулював тіньове дрібне лісопиляння. Це пилорами, ФОПи, тобто люди, які перебувають на єдиному податку. Разом із цим іде збільшення рубок", — розповідає про зворотний бік мораторію Попков.

Однак великі підприємства відзначають позитив.

Адже гарантована наявність у країні сировини — стимул для ввезення обладнання, при імпорті якого все ще сплачується 20% ПДВ.

"Для того, щоб збудувати завод, потрібно десь узяти обладнання, ось саме воно й ввозиться активно в Україну, нами в тому числі. А від мораторію далі буде більше позитивного впливу. Багато виробництв із глибокої переробки деревини на основі лісової сировини (круглого лісу, балансової деревини та пиловочника) реалізовуватимуть сировину в межах України. Дохід від такого виробництва осідатиме в державному бюджеті України, а не в бюджетах інших країн, таких як Румунія, Туреччина та Китай", — розповіли в компанії "Українські лісопилки" (Рівненська обл.).

Альтернатива експорту кругляка

Через мораторій лісові господарства, які раніше самостійно його експортували, втратили значну частину доходу. Тому розвивають інші напрями діяльності. Ті, хто міг собі дозволити закупити деревообробне обладнання, сушильні камери, почали самостійно переробляти деревину.

За даними в.о. начальника Чернівецького облуправління лісового та мисливського господарства Романа Череватого, у першому півріччі 2016 року державні лісгоспи області заготували 331 тис. куб. м деревини. Українські переробники купили 248,690 тис. куб. м (75% заготовленої), зокрема всередині області залишилося 201,439 тис. куб. м. Самостійно лісгоспи переробили 15,5% заготовленої деревини — 51,232 тис. куб. м. На експорт пішло 32,559 тис. куб. м (9,5% заготівлі).

Зокрема, Берегометський лісгосп (Чернівецька обл.) щомісяця висушує до 100 куб. м деревини, яку відправляє до Польщі та Румунії. "За серпень 2016 року випустили товарної продукції на 3,451 млн грн, що становить 230% до відповідного періоду минулого року. Значно зменшилися обсяги експортної деревини: відсоток їх до відповідного періоду минулого року становить 65,3%", — констатують у прес-службі Берегометського лісгоспу.

З наступного року почне діяти мораторій на вивезення сосни.

Лісові господарства, які є монополістами в заготівлі лісу, почали активно налаштовувати власну обробку деревини. Хоча з самого початку вони були одними з найактивніших противників цього законопроекту.

Закон діє, і Комітет ВР України з питань промислової політики та підприємництва не збирається розглядати варіанти його скасування, попри сигнали з Міністерства економічного розвитку і торгівлі.

При цьому майже за рік не зрушило з місця питання спрощення імпорту деревообробного обладнання. Інвестори скаржаться, що його завозити в Україну так само дорого, але завозять. У результаті представники деревообробної галузі попереджають, що після відкриття кількох нових великих підприємств сировини знову не вистачатиме.