Георгій Почепцов: Сьогодні не інформаційна, а пропагандистська війна

Пропаганду намагалися не вивчати до зовсім недавнього часу, вважаючи, що це феномен далекого минулого. Він мав зникнути з арени з відходом зі сцени тоталітарних режимів. Але все виявилося не так просто. Нові інформаційні можливості дали новий сплеск розвитку пропаганди, оскільки вона може мімікрувати під будь-які типи інформаційних і віртуальних продуктів.

Зазначимо й деякі термінологічні зауваження. Інформаційні війни — це термін від військових минулого або від журналістів сьогодення. Американські військові використовують тепер термін інформаційні операції, пояснюючи це тим, що війною можна займатися лише у воєнний час, а що ж робити в мирний.

Пропаганда, пропагандистська війна спрямована на масову свідомість, а інформаційні війни/операції можуть бути спрямовані на індивідуальну. Звідси випливають різні акценти. У разі інформаційних операцій іде робота з раціональним матеріалом, у разі пропагандистських війн — з емоційним. Тобто для пропаганди базовою є автоматична реакція, для інформаційних операцій — раціональна. І останній варіант відмінності — ступінь трансформації базової моделі світу. Інформаційна операція не змінює модель світу, а лише її невеликий фрагмент, чого не можна сказати про пропагандистську комунікацію, яка спрямована на утримання своєї моделі світу та руйнування чужої.

Ми можемо побудувати таку схему різниці інформаційної операції та пропагандистської війни:

	Інформаційна операція	Пропагандистська війна
Аудиторія	Індивідуальна	Масова
Тип реакції	Раціональна	Емоційна
Трансформація моделі світу	Мінімальна	Максимальна

Наприклад, перебудова була спрямована на максимальну зміну моделі світу в масової аудиторії насамперед за допомогою генерування емоційних реакцій шляхом опори на розповіді про репресії, порожні прилавки тощо. На все це відбувається автоматична реакція індивідуальної та масової свідомості.

Чому інформаційний простір став таким значущим саме сьогодні? До речі, імовірно, слід говорити про комунікативний простір, подібно до того, як за радянських часів намагалися свого часу замінити засоби масової інформації (ЗМІ) на засоби масової комунікації (ЗМК), оскільки інформація — це односпрямований процес, а комунікація — двосторонній. Інформаційний простір треба віддати у відання кібернетиків у погонах, які створюють захист, стіну від проникнення чужого. І це вдається зробити лише на певний час, а потім хакери знову руйнують тепер уже нову стіну. Комунікативний простір не можна захистити стіною, а лише сильним власним продуктом, який і утримує в голові фільтри, що не пускають чужі повідомлення, якщо вони суперечать наявній моделі світу.

Якщо інформаційний простір минулого формувався книгами та газетами, що виникли внаслідок винаходу книгодрукування, то цей вплив практично допоміг створенню сучасного світу, оскільки прямо й опосередковано породив і національні держави, і науку, і освіту, і демократію, оскільки реформація змогла розділити церкву та державу.

Комунікативний простір сьогодення формується соцмережами, завдяки створенню Інтернету. Якщо в минулому кількість авторів була невелика, то сьогодні все змінилося: у кожного є можливість виявити себе. Відповідно, читання новин іде саме в соцмережах. Це серйозним чином продемонстрували дві останні кампанії: з виходу Британії з ЄС і президентська кампанія в США, коли саме соцмережі стали основним джерелом інформування для деяких соціальних груп.

Якщо пропагандистська війна — це війна світоглядів, то звідси зрозуміло, чому такими значущими стають телевізійні новини та політичні ток-шоу, кіно й телесеріали, а також будь-які варіанти чужої масової культури. Саме останні є «поживним бульйоном», де зростає модель світу. До речі, перші розробки у сфері інформаційних війн бачили її як війну світоглядів, як війну знань, як епістемологічну війну. Тобто йшлося про дію на найвищому рівні в системі «факт — інформація — знання». І сьогодні ми знову повертаємося до цієї самої тематики.

Пропагандистська війна впливає крізь фізичний простір (наприклад, пам'ятник), інформаційний простір (наприклад, відбір подій для висвітлення в новинах та їх інтерпретація) і віртуальний простір (наприклад, телесеріали, які завжди базуються на певній моделі світу). Усе це спрямоване на вплив на когнітивний простір масової та індивідуальної свідомості.

На Донбасі присутні й реальні інформаційні операції, коли на мобільні телефони українських солдатів, що перебувають там, надходять SMS-повідомлення іншої сторони або пересування військ мають викликати ту чи іншу реакцію українського командування. Але масова свідомість перебуває в системі пропагандистської війни, єдиним захистом від якої стало закриття телеканалів і надходження друкованої продукції. Це суто фізичний захист інформаційного та віртуального простору, який, як показує досвід СРСР, не є достатньо ефективним. У цій сфері адекватно працює лише споживання свого власного якісного інформаційного та віртуального продукту, який здатний витримати конкуренцію з чужим продуктом.