Назар Холодницький: "Наші категорії справ такі, що коли є підозра, то відступати вже нікуди"

Найболючіше, що переживають сьогодні багато українців, — це не економічні нестатки, не втрата дому та звичного довоєнного укладу життя, не відсутність упевненості в завтрашньому дні. Навіть біль від утрати рідної людини (я це знаю) з часом стає глухішим. Найболючіше — втрата віри, що всі ці жертви й випробування мали високий сенс і принесені на вівтар нової України. Найбільший страх — що нічого не зміниться на краще. Найбільше обурення — від нахабної несправедливості. Найболючіше розчарування — від гріхопадінь тих, хто ще вчора здавався Прометеєм змін. Спостерігаючи за перетягуванням каната між керівниками Антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро, на які суспільство покладає величезні надії щодо очищення від скверни, яка поставила країну на межу зникнення, — корупції найвищого рівня, дуже хочеться сподіватися, що вони просто переживають дитячу хворобу росту. У нашого суспільства, визнаймо, теж є хвороба — не вникаючи в суть речей і явищ виносити простий вирок зрада/перемога.

В інтерв'ю з керівником САП Назаром Холодницьким ZN.UA намагалося отримати відповіді на запитання, які по суті пояснюють уповільнений хід розслідування резонансних справ, і на запитання, які раніше ніхто не ставив.

— Назаре Івановичу, почати пропоную із запитань за інформаційним запитом ZN.UA, на які САП не відповіла і про які йдеться в матеріалі "Як "чорна бухгалтерія" ПР може перетворитися на невидиму". Чому через пів року після передачі НАБУ так званої амбарної книги Партії регіонів у справі немає жодного підозрюваного?

У середині жовтня ви говорили, що вже є три проекти підозр. Потім САП повернула проекти НАБУ, і 11 листопада у своєму Твіттері бюро оголосило про готовність повідомити про перші підозри, але поки що їх немає. Що відбувається з цими підозрами?

— Вони будуть тоді, коли прокурори й детективи виконають розпорядження НАБУ та зберуть достатньо доказів, щоб оголошувати людям про підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Коли я говорив про проекти підозр — вони лежали в мене на столі, але ще не читані. Прочитавши ж, міг сказати як прокурор: з цими текстами та наявними доказами йти до суду не слід було.

Можна робити гарну піар-картинку, можна через Твіттер і соцмережі рапортувати про завершення слідства, але проект підозри стає підозрою лише тоді, коли він погоджений прокурором. Бо це прокурору йти до суду, йому належить доводити вину. Сама по собі "чорна бухгалтерія" не може бути доказовою базою. Вона має бути відправним елементом, який у сукупності даних підтверджує, що в тих, хто отримував із неї гроші, відбувалося незаконне збагачення. Коли мені принесли проект підозри одній високій посадовій особі, щодо якої в "чорній бухгалтерії" зазначено, що люди отримували мільйони, а проект підозри виписано лише на 5 тис. дол., — то це не той рівень, на якому НАБУ й САП мають працювати. Треба якісно провести слідство, зібрати весь комплекс доказів. Тоді набори слів і букв стануть підозрою. Коли це буде виконано, тоді підозру неодмінно буде підписано, вручено, і справа піде до суду.

Наша категорія справ — це не той випадок, коли ми оголошуємо про підозру, а потім слідство розтягується на роки, як колись було в ГПУ чи інших органах. Наші категорії справ такі, що якщо є підозра — відступати нікуди. Підозра означає, що фактично 90% усієї справи вже розслідувано. Ми маємо вручити підозру, обрати запобіжний захід і вже за тиждень-другий — вручити обвинувальний акт, який фактично не відрізнятиметься від підозри. А коли починається це розжовування — оголосити, щоб тільки оголосити, аби розтрубити на весь світ, — це не є слідством, не є процесуальним провадженням. Це якесь піар-шоу, яке рано чи пізно закінчиться виправдувальним вироком, якого я не можу допустити як прокурор.

— Розумію, що таємниця слідства не дозволяє вам конкретніше говорити про деякі провадження, але, погодьтеся, суспільство хоче почути переконливі аргументи на користь того, що слідство у справі "чорної бухгалтерії" ПР та інших не гальмується умисно, що ви не чекаєте, поки всі не втечуть за кордон, не займаєтеся вибірковими розслідуваннями.

— Ви правильно сказали — потрібні переконливі аргументи. Лайки у фейсбуках, навіть якщо їх будуть тисячі, — це не переконливий аргумент: нам треба йти до суду й оперувати фактами. Усі розуміють. Я, як громадянин України, теж чекаю результатів, але вони мають бути підкріплені фактами й доказами, зібраними в комплексі, а не лише вирваними з контексту. Оскільки ми розуміємо, з ким маємо справу в судах, сторона захисту там досить сильна. І йти, вибачте, на посміховисько... Потім ми почуємо, що суд, імовірно, був корумпований. І потім прокурор буде поганий, адже це він погодив підозру, погодився зі зібраними детективами доказами...

— Так, можна довго проводити почеркознавчі й призначати інші експертизи. Водночас фігуранти справи зникають. Наприклад, Євген Калюжний, який, за даними ZN.UA, вносив у "чорну бухгалтерію" інформацію про виплати.

— Калюжний втік з України ще до створення НАБУ, його не було в країні задовго до оприлюднення "чорної бухгалтерії".

— Але є й інші, — там підписів багато. Що ви можете повідомити щодо результатів почеркознавчих експертиз?

— Було призначено низку експертиз. Деякі експертизи підтвердили, що в цих документах розписувалися саме ті люди, чиї прізвища зазначені. Але щоб підтвердити в суді, що саме ця людина отримала зазначену суму, треба дослідити весь комплекс даних і спосіб її життя. Якщо людина отримала за якісь свої послуги, як зазначено в "чорній бухгалтерії", два чи три мільйони, у неї палац у Конча-Заспі, а ми інкримінуємо їй 5 тис. дол., — то це якось дивно, правда? Причому вхопившись лише за одну експертизу почерку, а цього дуже мало для прокурора, щоб іти до суду підтримувати обвинувачення. Я погоджуюся з цим із процесуальними керівниками.

— Це ви зараз про справу голови ЦВК Охендовського говорите?

— Я говорю про одного з фігурантів одного з кримінальних проваджень — для прикладу. Прізвища не називаю.

— І проект підозри у справі Охендовського ви повернули НАБУ з рекомендацією провести ще одну — економічну експертизу?

— Провести економічну експертизу та інші слідчі дії. Буде зібрано доказову базу — будуть оголошені підозри. Але я хочу, щоб почеркознавча експертиза не була єдиним доказом у суді. У нас спільна робота з НАБУ, спільна відповідальність. Щоб іти до суду й отримати обвинувальний вирок, треба мати чіткі докази.

— Уточніть, будь ласка. Ви говорите про 5 тис. дол. і експертизу почерку як єдиний доказ. Але, за даними ZN.UA, у справі фігурують 15 тис., і їхній рух відстежено за банківським рахунком. Тобто у справі є не лише почеркознавча експертиза, як ви кажете.

— Зважаючи на суспільний інтерес і зацікавленість ЗМІ, завісу таємниці досудового розслідування, очевидно, все ж слід прочинити. У наданих НАБУ Віктором Трепаком документах ідеться про можливе отримання суб'єктом О. коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з його відрядженнями за кордон як члена ЦВК. Перевіряються чотири факти можливого отримання ним коштів, загальна сума яких становить 16 734 дол. США. Тому жодного платежу на 15 тис. дол. там немає, як і немає заявлених ZN.UA ідеальних збігів цих фактів з рухом коштів на банківських рахунках п. О.

Так, справді, певні грошові надходження на рахунки цієї особи у відповідні дати мали місце. Але, повторюся, ідеальних збігів жодної з цих сум ми поки що не простежуємо, а отже, це покладає на прокурора тягар додаткового доказування, що це саме ті гроші. Відповідна робота проводиться, і змушений зауважити, що оприлюднення цих відомостей у пресі точно не допомогло слідству.

Що ж стосується достатності результатів почеркознавчої експертизи для повідомлення про підозру. Почеркознавча експертиза проводиться для того, щоб установити, чиєю рукою виконано підпис у документі. Але ж вона не встановлює факту дійсності написаного в цьому документі. Якщо говорити простіше, навіть якщо ми розслідуємо елементарне службове підроблення, то лише провести почеркознавчу експертизу, щоб установити, що в підробленому документі розписалася саме ця особа, — мало. Необхідно ще довести, що справді мало місце підроблення, що викладені в документі відомості не відповідають дійсності.

Так і в цьому випадку. Надані В.Трепаком документи — це, безумовно, докази, і докази вагомі. Але вони мають бути відправною точкою, і виключно на них підозра в отриманні неправомірної вигоди будуватися не може. Необхідні додаткові докази саме її фактичного отримання — зокрема й такі, як отримання та подальше використання отриманих коштів. На це детективам НАБ України постійно вказують процесуальні прокурори.

— Вагомих доказів отримання грошей із "чорної каси" ПР для Пола Манафорта, колишнього радника Януковича, який привів до перемоги Трампа, теж не було? Хто санкціонував витік цієї інформації, її оприлюднення? Більше того — оприлюднення сканів документів? На якому рівні ухвалювалося рішення?

— Дуже цікаве запитання. Я, як прокурор, заборонив розголошення будь-якої інформації слідства. Невідомо, де Сергій Лещенко це взяв, з його подачі пішла інформація про Манафорта.

— Але скани документів НАБУ опублікувало на своєму офіційному сайті...

— Питайте в того, хто відповідає в НАБУ за інформаційну політику та за розголошення даних слідства.

— У нього є процесуальні керівники — прокурори САП.

— Правильно. Я ці запитання задавав теж, відповіді від НАБУ не отримав. Я старший групи прокурорів у цій справі. Сам здивувався, побачивши скани на офіційному сайті. Вельми цікава ситуація. Мені, як прокурору, дуже не сподобалося, коли, наприклад, міністр Арсен Аваков теж десь чотири аркуші знайшов. На мої запитання, як вони з'явилися в цей момент і щодо цієї людини, я також не отримав відповідей. Зверніть увагу, що там, в "амбарній книзі", є лише прізвище Манафорт. І немає жодного його підпису. Завтра можуть з'явитися такі самі скани, тільки щодо Валентини Самар на три мільйони доларів. Може ж таке бути? Або щодо Холодницького, або Ситника. Дуже вигідно зараз робити такі скани.

— Розслідування саме цього епізоду на якій стадії?

— На тій самій, що була й три місяці тому.

— Тобто особу, яка розписувалася за отримання грошей нібито для Манафорта, не встановлено? Це одна людина чи кілька?

— Усі підписи більш-менш схожі. Але хто розписувався — невідомо, там просто підпис. Це просто розчерк невідомо кого. На сьогодні підстав для оголошення підозри, тим більше Манафорту, немає.

— Вам не здається, що стосунки між САП і НАБУ виглядають, м'яко кажучи, негарно, і це не на користь справі. Ви одне одному через ЗМІ висуваєте якісь претензії, а спілкування перейшло виключно в офіційне листування…

— Я, як антикорупційний прокурор, жодних претензій НАБУ через ЗМІ не висував. У нас нормальні, робочі стосунки. У нас є лише якісь постійні "привіти" з боку НАБУ. Я цього не розумію. Сьогодні НАБУ заявило, що не згодне з позицією прокуратури щодо запобіжного заходу голові Рахункової палати. Принцип такий: ми всіх закриємо, а там розберемося. Це 1937-й рік. А нічого, що за злочин, у якому підозрюється ця особа, передбачено покарання до 6 років (не є особливо тяжким. — В.С.)? А нічого, що слідчий, наприклад, у цій справі на момент повідомлення про підозру жодної інформації про можливість втечі прокурору не надав? Лише зараз прокурор зі ЗМІ дізнається, що підозрюваний може втекти до Донецька. Це треба було оголошувати й проговорювати до стадії затримання, якщо є підстави, і обирати якийсь інший запобіжний захід. Так, ми вимагатимемо забезпечення можливого відшкодування збитків, скажімо — застави квартири. І то: застава, згідно із законом, не перераховується у відшкодування збитків. Якщо він утече, застава перераховується до бюджету. Але ми маємо обирати ті запобіжні заходи, які відповідають особі, злочину, а не просто всіх огульно закривати, оскільки цей піар добре виглядає.

— До речі, про піар. Сьогодні на цій не такій уже й гучній справі спіарилися всі та наввипередки. Генпрокурор разом із вами підписував підозру на камери (до речі, ця справа дуже схожа на ту, через яку сам Юрій Луценко 2,5 року за ґратами провів), а НАБУ ще й дорікнуло ГПУ, що інформацію оприлюднили до вручення підозри.

— Я не стежив за часовими поясами, але точно знаю, що підозру було вручено, і вручав її прокурор Антикорупційної прокуратури (це є на відео) разом із детективом НАБУ. І вручали її вже після підписання генпрокурором, тобто всі процесуальні моменти дотримано, згідно з КПК.

Іще раз наголошую: у нас немає нестикувань з НАБУ. Є юридичні дискусії, які з невідомих мені причин переростають у певну обструкцію з боку лише одного органу. Але ми все переживемо, ми все розуміємо. Наше завдання — діяти суворо за законом.

— Тоді поясніть свою позицію щодо тих призупинених справ, які вже мають публічну історію. НАБУ каже, що справу ексочільника Держави авіаслужби та президента й головного бухгалтера авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України", які, за даними слідства, причетні до заволодіння майже 150 млн грн, розслідувано. Але процесуальний керівник не погоджує повідомлень про підозри.

— По-перше, про те, що підозру направлено, прокурор знову-таки дізнався з публікації НАБУ. Я вважаю, що це неприпустимо. По-друге, у нас є серйозні запитання щодо суми збитків, їх нарахування, їх оскарження. І, власне, чи є вони збитками. Оскільки сума збитків оскаржується в судовому порядку, у порядку господарського судочинства, і МАУ виграла вже дві інстанції. Як же прокурору доводити суму збитків, якщо є рішення суду, що збитків немає?

— Але рішення суду скасовано?

— Рішення суду скасовано, подано на новий розгляд, остаточної крапки у справі не поставлено. Так, може, треба зробити певні процесуальні кроки й подивитися, як це рішення далі рухається? Тим часом справа Антонюка (Денис Антонюк, ексочільник Держави авіаслужби, обвинувачується в зловживанні службовим становищем — наданні незаконної переваги МАУ з метою отримання неправомірної вигоди. — В.С.) пішла до суду, прокурор підтримав у ньому обвинувачення. А тут міліцейський принцип: прокурор добрий, поки все погоджує. Якщо ж не погоджує — він поганий. Це принципи радянської міліції. Я не хочу, щоб вони застосовувалися в роботі новоутворених антикорупційних органів.

— Ще одна з призупинених справ — про спробу розкрадання "кіотських грошей", ідеться про майже пів мільярда гривень. Кримінальне провадження було відкрито ще в січні, чотирьом людям було оголошено про підозру, трьох затримано. Досудове слідство досі не завершено?

— Є позиція прокурора, що треба провести економічну експертизу, а детектив каже, що не бачить у цьому необхідності. Давайте запросимо до розмови прокурора у цій справі — заступника керівника САП Володимира Кривенка, він докладно пояснить її нюанси.

Володимир Кривенко: За справою "кіотських грошей" можна сказати багато. По-перше, виявили її та зареєстрували прокурори САП, коли почалися публікації в пресі про тендер. Прокурори САП розкрили схему замаху на заволодіння державними коштами, встановили осіб. Після початку активних дій двоє з причетних осіб утекли — один до Росії, другий — до Білорусі. Вони перебувають у розшуку, і зараз ми щодо них беремо дозволи на досудове спецрозслідування. А затриманим особам повідомлено про підозру.

Однак потрібно сказати, що фактично "кіотські гроші" ні з бюджету, ні зі спецфонду не були виплачені, оскільки цей злочин виявлено на стадії замаху. Кабмін під керівництвом Арсенія Яценюка оголосив про проведення тендерів наприкінці грудня, щоб швиденько їх провести, і ніхто нічого не запідозрив. Загальна сума — близько 490 млн, але фірма-переможець жодної копійки отримати не встигла, оскільки ваші колеги-журналісти простежили ланцюжок, виявили, хто стоїть за цією фірмою, і що вона таких робіт не виконувала. Ми включилися на цій стадії, тому збитків не завдано, але всі дії для їх завдання вже були вчинені. Нам залишилася остання стадія: ми встановили рух — хто готував документацію, хто наймав офіс, як "Укрекоінвест" проплачували за переклад з китайської мови на українську. Усе встановлено. Залишилася дрібниця: для того, щоб ми пред'явили обвинувачення людині, КПК від нас вимагає: шановні, скажіть, у чому полягають завдані державі збитки? А це має бути експертна оцінка. І ми вже 4 місяці просимо наших колег із НАБУ: проведіть експертизу! У нас там Коваль, директор "Укрекоінвесту" (ДП "Українські екологічні інвестиції". — В.С.), під вартою вже п'ять місяців. Якщо він вийде з-під варти — утече, і все розвалиться. Це проста експертиза, — експерт навіть з однорічним стажем за три дні порахує, що з 12 лотів ця фірма виграла 11, і якою мала бути сума закупівлі. Ми маємо розуміти: у суді за столом навпроти мене сидітиме не людина, яка вкрала курку, у якої немає грошей на адвоката. Навпроти мене сидітиме людина, яка хотіла вкрасти 490 млн грн. Яка, не виключено, була в змові з прем'єр-міністром, віцепрем'єр-міністром. Які зможуть найняти адвоката, що отримує тисячу доларів на годину.

— І справу програєте ви.

В.К.: І справу програю я. А в НАБУ скажуть: ми зібрали всі докази й надали прокурору, прокурор погодив і пішов до суду, але, напевно, перепив, не підготувався, не прочитав матеріали й не зміг довести.

— І скільки у вас таких справ?

В.К.: Усі.

Назар Холодницький: Не всі. 40 проваджень, щодо яких ми погодилися, пішли до суду. Сьогодні оголосили підозру голові Рахункової палати, де ми також визнали достатню кількість доказів, робота не стоїть. Але в конкретних справах, замість того щоб виконати розпорядження прокурора й іти далі або визнати, що справа безперспективна (оскільки не можуть бути всі справи перспективними), руху немає.

— Поки ви дискутуєте із Ситником і детективами, фігуранти справ облаштовують свої справи й живуть спокійно далі. Як суддя Фабіржевський з Одеси, якого не звільнили за порушення присяги й не притягли до відповідальності за хабар, пішов у відставку з усіма пільгами…

В.К.: Кілька нюансів у цій справі. Половина матеріалів у ній — записи громадських активістів, на яких суддя нібито вимагає неправомірну вигоду й отримує її, були зроблені на диктофон заявниці без дозволу суду. За матеріалами, зібраними на підставі ухвали суду, фоноскопічна експертиза нам дала: "Імовірно, Фабіржевський". А що в нас каже Конституція? Усі сумніви на користь кого тлумачаться? Чи можна йти з такою справою до суду?

Але є ще одна обставина. Ця справа, перш ніж її передали до НАБУ, півтора року пролежала в ГПУ, де не бачили підстав для притягнення обвинуваченого до відповідальності. І тут з'являється детектив, який вивчив англійське право допиту, і каже: "Everybody! It's a very big case!" Увесь рік займається цією справою. Я його переглянув, вибачте, у мене 12 років прокурорського стажу, і роблю висновок — ми матимемо проблеми з цим.

М.Х.: У відповідь чуємо: а в США 50% справ мають виправдувальний вирок. Однак навіщо свідомо йти на виправдувальний вирок? Потрібно тверезо дивитися на справи, у які входимо. Ми не боїмося йти ні проти інтересів Коломойського, ні проти інтересів Фірташа. У понеділок завершено досудове розслідування кримінального провадження щодо директора ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат". До п'ятниці буде готовий позов про повернення ЗТМК до державної власності у зв'язку з невиконанням Фірташем умов договорів. Ми рухаємося, але наша позиція в таких справах має бути міцною. У тих справах, де починали й спільно з НАБУ все зробили добре, ми йдемо до вироків.

— Назаре Івановичу, днями ви кинули камінчик у город НАБУ, написавши у Фейсбуці про "відсутність конструктивної позиції органу досудового розслідування щодо повернення активів ДП "ЗТМК" до державної власності, відшкодування збитків у кримінальному провадженні, притягнення до кримінальної відповідальності КІНЦЕВИХ ВИГОДОНАБУВАЧІВ (читай — олігарх Ф.)". Тобто Фірташ усе ж з'явиться в цій справі?

— Ми робимо все, щоб кінцеві вигодонабувачі, які крали державну власність, у цій справі з'явилися. А хто там буде — побачите. Але ми, паралельно з криміналом, вживаємо заходів цивільно-правового характеру, щоб не лише провести піар-кампанію, а щоб держава отримала викрадені кошти. Це не швидкий проект, це не швидкий процес. Ми розуміємо, скільки триватиме в суді справа Сивака (Володимир Сивак — директор ЗТМК. — В.С.), у якій п'ять адвокатів. Один із них — колишній заступник міністра юстиції, наприклад. Я просто хочу, щоб ви зрозуміли, з яким рівнем захисту обвинувачених доводиться мати справу. І для боротьби з таким рівнем у нас має бути сильна позиція. І підтримка, на яку ми досі ще розраховуємо. У тому числі й громадянського суспільства. Тому я вкотре всіх закликаю ходити на кожне судове засідання, дивитися, як рухається процес, висвітлювати його.

— Підтримка суспільства є тоді, коли є довіра. Кілька запитань про незалежність вашої діяльності та САП загалом. У ЗМІ була інформація про ваші візити на Банкову, в АП. Зокрема, твердження ексзаступника керівника АП часів Януковича Портнова, який виклав "графік" 11 відвідин. Крім того, є інформація, що перед призначенням ви пройшли своєрідну "співбесіду" в колишнього заступника ексгенпрокурора Яреми — Анатолія Даниленка в його офісі на Львівській площі, де запевнили у своїй лояльності президентові.

—Я вже неодноразово пояснював усі свої візити в АП, але ці запитання чомусь знову виникають у певні моменти, знову і знову показують лише те відео з Андрушком, зроблене наприкінці грудня 2015 р., — і все.

Про якісь співбесіди з Даниленком уперше чую від вас сьогодні. Це вже щось нове…

— НАБУ розслідує провадження, що зачіпають інтереси олігархів, і про них ми сьогодні говорили докладно. Нині, як кажуть, ви зустрічаєтеся з Ігорем Коломойським і братами Суркісами. З якою метою?

—З олігархом Коломойським я бачився лише раз, у приміщенні САП. Він прийшов у Страсну п'ятницю з адвокатом, з власної ініціативи. Наша розмова фактично звелася до обговорення загальних подій, а він запевняв у своєму бажанні підтримувати реформи. Я, власне, сам не зрозумів мети його візиту. До речі, після цього було посилено пропускний режим у САП, оскільки тодішня охорона без жодних перешкод пропустила його та почет до прокуратури.

НАБУ розслідує провадження, до вчинення якого, можливо, причетні брати Суркіси. Процесуальний прокурор дав детективам вказівку допитати цих осіб. Детективи викликали їх до НАБУ кілька разів, але Григорій та Ігор Суркіси не з'являлися. Мене, як прокурора, це схвилювало, тому я дав вказівку процесуальним прокурорам допитати їх самостійно. І, о диво, на виклик прокурорів брати Суркіси з'явилися й відповіли на поставлені запитання. До речі, допит відбувався 08.08.2016, коли я фізично не міг з ними спілкуватися, оскільки разом з Артемом Ситником перебував у столиці Латвії Ризі з робочим візитом.

— З джерел у близькому оточенні Олександра Онищенка ZN.UA стало відомо, що народний депутат нібито передав іноземній спецслужбі (британській чи російській) відео- та аудіофайли із записами своїх розмов із Макаром Пасенюком, Ігорем Кононенком і президентом Петром Порошенком, на яких нібито обговорюються, скажімо так, закулісні політико-економічні угоди. Можливо, Онищенко передав такі записи й до НАБУ чи САП для розслідування фактів корупції, які нібито зафіксовано в цих розмовах?

—Ні О.Онищенко, ні його адвокати, ні будь-хто інший не передавали до НАБУ чи САП будь-які записи для розслідування фактів корупції.

Взагалі, на мою думку, Онищенко справляє враження, м'яко кажучи, не особливо чесної людини, оскільки ті речі, які він говорить, дуже часто не відповідають дійсності. І в цьому разі, вважаю, це не що інше, як спроба виставити себе перед Інтерполом особою, яка страждає від політичних репресій. Хоча ще буквально за кілька днів до своєї втечі Онищенко активно використовував свій статус народного депутата України, щоб впливати на топчиновників в Україні для ухвалення потрібних йому рішень. Потерпілі від репресій так себе не поводять. Жодних пояснень, у зв'язку з чим він так часто відвідує Російську Федерацію, він не дає, а відповідь на це запитання проста: напевно, саме там він черпає натхнення для таких заяв.