Три слова на захист заборони на експорт лісу

Уже котрий тиждень не припиняється обговорення мораторію на експорт лісу-кругляка: зберігати чи скасувати? Світова практика знає багато кейсів про запровадження окремими країнами обмежувальних заходів у торгівлі з метою стабілізації певних економічних та/або екологічних процесів, і здебільшого всі вони адекватно сприймалися світовою спільнотою. Питання лише в коректності механізму запровадження таких заходів і в професіоналізмі адвокації.

За оцінками міжнародних експертів, найближчим часом у світі очікується посилення протекціоністських заходів і, як наслідок, скорочення обсягів світової торгівлі. Зокрема, загостриться боротьба за сировинні ресурси та ринки збуту готової продукції. Причина такого явища - у кардинальному перегляді усталених зовнішньоторговельних і політичних взаємин: яскравий приклад - вихід Британії з ЄС, а також гальмування низки міжрегіональних угод про вільну торгівлю тощо. 

Звідси випливає, що Україну в питанні запровадження мораторію на експорт необробленої деревини не можна назвати білою вороною. Хочу звернути увагу на важливі аспекти цього рішення.

1. Соціально-економічний: мораторій має підвищити обсяги виробництва (на 9,6 %) та експорту (на 22,4 %) продукції з лісоматеріалів. А це створення нових робочих місць, яких сьогодні в Україні гостро бракує, що, своєю чергою, змушує наших громадян шукати заробітків за кордоном. Проте шалена корупція в системі лісгоспів і на митницях значно ускладнює досягнення позитивних результатів.

2. Екологічний: запровадження мораторію на експорт лісу допоможе скоротити обсяги його вирубки в Україні на 38,2 %. Це дуже важливий аргумент, оскільки безконтрольна вирубка лісів на заході України призвела до зменшення показника лісистості з 16 % у 1996 році до 11 % у 2015-му. Такими темпами в недалекому майбутньому ми ризикуємо зберегти лісовий потенціал України хіба що в історії.

3. Міжнародний: система угод СОТ, зокрема пункт (g) статті ХХ ГАТТ-94 передбачає можливість запровадження країнами - членами СОТ обмежувальних заходів для збереження вичерпних природних ресурсів, за умови що такі заходи застосовуються разом з обмеженням внутрішнього виробництва чи споживання. Проте чиновники шукають можливість утретє прогнутися перед європейськими бюрократами, направляючи на узгодження до Єврокомісії законопроєкти про скасування мораторію.

Запровадження в Україні тимчасового мораторію на експорт необробленої деревини, по суті, є заходом адекватним і об’єктивним. Мені здається, головна проблема полягає у відсутності консенсусу між органами державної влади, що й зумовило перехід суто економічного питання в політичну площину.

А ось намір скасувати мораторій на вимогу Євросоюзу лише заради отримання чергового кредиту покаже слабкість позицій України на міжнародній арені. Ми ризикуємо вкотре проявити себе не як суб’єкт, а як об’єкт світових процесів - у деяких суб’єктів міжнародного права це вже викликає глузування й стає приводом для маніпуляцій. Звідси виникає питання: чому #меншовартість щодо РФ розцінюється як приниження, а щодо ЄС - як виконання міжнародних зобов’язань? 

© Джерело http://ukrainianwall.com