Презентація книги «Критика регуляційних заходів на територіях суворого природоохоронного режиму ( категорія 1-А МСОП )»

Книга  правильно названа. Досить   часто автори, просуваючи свої ідеї, не уточнюють категорію об'єктів і говорять про ПЗФ загалом. Це веде до нерозуміння. Є й інше питання...Чи всі  українські об'єкти ПЗФ  правильно категоризовані? М.П.

Презентація книги «Критика регуляційних заходів на територіях суворого природоохоронного режиму ( категорія 1-А МСОП )»
16 березня 2017 р. в Києві, у Києво-Могилянській Академії відбулася презентація нової книги Вол.Борейка та І.Парникози « Критика регуляційних заходів на територіях суворого природоохоронного режиму ( категорія 1-А МСОП )», текст книги тут:

http://ecoethics.ru/wp-content/uploads/2017/02/int_regulacia_2017.pdf

Організована ЕкоПраво-Київ і Київським еколого-культурним центром. Нижче наведено витяги з найцікавіших виступів учасників презентації :Вол.Борейко, КЕКЦ - У країні, де немає жодної поваги до закону, і де практично повністю зруйновано державний і громадський екологічний контроль, дуже небезпечно створювати лазівки в природоохоронному законодавстві, навіть виходячи з найблагородніших спонукань. Яскравий приклад-різні регуляційні заходи в заповідниках та інших об'єктах. Лісники кричать про боротьбу з хворобами і « шкідниками лісу», їм дали можливість « регулювати»-проводити санітарні рубки. У результаті ще пару років тому в українських об'єктах ПЗФ щорічно вирубувалося близько 1 млн куб. деревини на площі 44 тис га. Зрубана в ПЗФ деревина йшла на продаж з метою збагачення лісників. Ботанікам дали можливість « регулювати» в степових заповідниках-косити сіно, аби уникнути накопичення степової повсті. Це вилилося в широкомасштабні покоси в травні-червні ( у період розмноження фауни) за допомогою комбайнів і тракторів. Вони влаштовували криваву баню дикій фауні, давлячи гнізда птахів, а також зайченят. Щорічно в степових заповідниках України косилося 2600 га і заготовлялося 1800 тонн сіна, яке йшло на продаж . Знову ж таки для збагачення.

У національних парках ( рекреаційна зона) заборонений промисловий лов риби. У Шацькому нацпарку його назвали « меліоративним» і продовжили « регуляцію», тобто ловити рибу за допомогою сіток і неводів. Десятками тонн на рік. Знову ж таки з метою збагачення. Лов проводиться по вівторках і п'ятницях, коли там базарні дні. У заповідниках і заповідних зонах заборонена будь-яка риболовля. У Дунайському заповіднику стали «регулювати» заростання каналів і водотоків за допомогою того самого промислового лову риби та відкрили цілорічний лов риби сотнями тонн у заповідній зоні. Диких тварин у заповідниках стріляти не можна. Проте полювання в Кримському заповіднику назвали « селекцією» і руками Януковича та його команди щорічно відстрілювали десятки оленів, кабанів і муфлонів. Зараз там такою самою « селекцією» займається Путін зі своїм оточенням.

І.Парникоза, КЕКЦ—Цікаво , що регулювальні заходи в заповідниках та інших ПЗФ досі знаходять свою підтримку серед досить великого кола ботаніків і зоологів. Вважається, що людина ( вчений) завжди знає краще за природу, що їй робити. Проте потрібно погодитися з тим, що наші знання обмежені. А часом із регуляцією на заповідних об'єктах ми заходимо в глухий кут. У степовому заповіднику « Крейдова флора» на місця зростання червонокнижних степових рослин іде поширення червонокнижної крейдової сосни. Одна Червона книга лізе на іншу Червону книгу. Хто скаже, що робити, як регулювати в цьому випадку? Кому віддати перевагу? Або що робити з американською норкою? Вона-інтродуцент. Витіснила європейську норку. Вважається, що з інтродуцентами потрібно боротися, у тому числі й на заповідній території. Але як боротися з американською норкою в заповіднику? Капканами, відстрілом, отрутами? Чи буде ця боротьба з нею повною й остаточною? Чи під виглядом цієї боротьби з жахливим інтродуцентом -американською норкою буде легалізовано в заповідниках усім добре відоме царське полювання? Прихильники регуляції не можуть відповісти на ці питання.

А.Яровий, Інститут гідробіології НАНУ-Жахливі результати « регуляції», тобто санітарних рубок мені довелося спостерігати в Карпатах, у національних парках Синевир і Сколівські Бескиди, де проводяться широкомасштабні санітарні рубки. Насправді під виглядом « санітарії» там іде заготівля чудового бука.

А.Паламарчук, КЕКЦ- Заповідник Медобори ще недавно займався « регуляцією». Рубки лісу там проводилися під виглядом « оновлення природних комплексів». Якісь лісники й розумники-вчені намагалися « науково» довести, що дику природу можна створити за допомогою пилки й сокири. У результаті в заповіднику Медобори рубали більше, ніж у сусідніх лісгоспах. Після наших перевірок цього псевдозаповідника і звернень до Мінприроди України міністерство перестало видавати заповіднику ліміти на рубки. Цього року в Медоборах уперше не рубатимуть ліс.

Г.Левіна, ЕкоПраво-Київ - « Наукове» обґрунтування Дунайському заповіднику, що там у заповідній зоні можна проводити « регуляцію» під виглядом промислового лову риби, написали вчені. І Мінприроди погодило цьому заповіднику Положення, в якому в заповідній зоні, на порушення Закону про ПЗФ, було прописано промисловий лов риби. І лише за допомогою Вищого адміністративного суду України нам вдалося захистити дику природу заповідника від такої псевдорегуляції. Тепер у заповідній зоні Дунайського заповідника промисловий лов риби заборонено.

В.Мельник, д.б.н., Національний ботанічний сад НАНУ - Я погоджуюся, що під виглядом «регуляції» нечисті на руку люди проникають у заповідники та інші об'єкти ПЗФ з метою наживи. У країні створено небезпечний прецедент, коли такі порушення заповідного режиму ніби як є законними. Тому я дуже вдячний авторам книги за те, що вони зібрали такий обширний і дуже доказовий матеріал, щоб показати всім нам небезпеку регуляції в заповідниках та інших категоріях ПЗФ.

О.Листопад, ЕкоПраво-Київ- І дуже добре, що багатьма екологічними організаціями України зараз ведеться боротьба проти справжнього злодійства природних ресурсів у заповідниках під виглядом регуляції. Насамперед-це розробка та ухвалення нових підзаконних актів і законів, таких як нові Санітарні правила в лісах України чи нещодавно ухвалені Закони № 2023 і № 2604 . Докладніше про ці закони:

http://ecoethics.ru/prezident-ukrainyi-podpisal-dva-ekologicheskih-zakon...

Автор: Пресс-служба КЭКЦ. Джерело: Киевский эколого-культурный центр, 18.03.2017

Ще в рубриці «Природа і заповідники»

Усі матеріали →