В Україні почнуть активно закривати компанії через нові податкові правила

Податківці поступово нарощують кількість перевірок зовнішньоекономічних контрактів, що підпадають під критерії контрольованих операцій або правил трансфертного ціноутворення (ТЦО).

Підставою для поглибленого вивчення документації і, як наслідок, ухвалення рішення про проведення перевірки може слугувати ціла низка чинників. Як повідомив заступник начальника відділу перевірок трансфертного ціноутворення департаменту аудиту ДФС України В'ячеслав Кругляк, уже направлено приблизно півтори сотні запитів на надання документації (після аналізу звітності підприємства).

Зміни до Податкового кодексу: чого очікувати з 2017 року
«Зараз ідуть 25 перевірок підприємств, чиї відповіді на наш запит виявилися недостатніми», — уточнив Кругляк.

Що викликає підозри
За словами податківців, підозру може викликати невідповідність фінпоказників, наприклад – рентабельності, середнім галузевим показникам або даним потенційно зіставних компаній.

Привертає увагу і виплата значних обсягів роялті або відсотків за позиками (інших платежів за використання матеріальних активів). А також тривалі збитки або незначний прибуток порівняно з іншими підприємствами галузі.

Правда про офшор: 5 речей, які важливо знати
«Якщо підприємство не може обґрунтувати збитковість – це завжди був критерій ризику. Говорити про необґрунтовану збитковість можна, якщо підприємство, наприклад, 8 років не показує прибутку», — пояснюють у ДФС.

За словами В'ячеслава Кругляка, можна зрозуміти збитки під час виходу на ринок, запуску нового продукту тощо. Але тривала збитковість суперечить суті підприємництва — отриманню прибутку.

Як чинник ризику також розглядається співпраця з підприємствами з низькоподаткових юрисдикцій або збитки за такими угодами.

Мало того, з 1 січня 2017 року набула чинності норма ПК про те, що під контроль ТЦО потрапляють операції з фірмами певної організаційної форми власності. Здебільшого так званими «партнерствами» (llc, llp, slp та іншими).

«Перелік юрисдикцій з такими компаніями мав розробити Мінфін. Ми очікували там побачити «партнерства» з Великої Британії, ОАЕ, Шотландії та кількох інших країн, наприклад, компанії з Делаверу й Арканзасу в США. Проте нам представили проєкт переліку на 10 сторінках з докладним переліком партнерств по всіх країнах світу, включно з Австрією, Австралією тощо», — розповіла член комітету ВР з питань податкової та митної політики, народний депутат Тетяна Острікова.

Банкіри: що буде з курсом долара наступного тижня
Тобто податківці хочуть перевіряти всі «партнерства» як підозрілі. Поки що є надія, що депутатам вдасться переконати Мінфін і вписати в цей перелік лише ті види компаній і юрисдикцій, які справді можуть використовуватися для податкової оптимізації.

Проте головним критерієм для початку перевірки залишається базовий принцип — якщо ціни на товари й послуги в контрольованих операціях правилу «витягнутої руки». Тобто формування вартості товару чи послуги не було ринковим (а не надто висока чи низька ціна сама по собі).

«Часто компанії надають неякісну документацію за нашим запитом. Оскільки її вивчення не дає відповіді на питання, чи відповідає операція правилу витягнутої руки. І чому», — зауважив Кругляк.

Тому уникнути поглибленої перевірки допоможе ретельне обґрунтування компанією своїх дій.

«Не треба думати, що запит фіскальної служби на надання документації автоматично означає, що вас уже записали в порушники. Ми спочатку перевіряємо розрахунки платника за обраним ним методом порівняння цін. Але якщо ми не погоджуємося, то представляємо свої розрахунки й обґрунтування», — кажуть у ДФС.

Під Києвом різко подешевшали будинки й земля
Поки що, за словами податківців, відпрацьовуються найвисокорентабельніші угоди та очевидні випадки неув'язок у представлених їм цифрах. Тобто там, де одразу можна було побачити відхилення ціни контракту від ринкових цін.

До чого готуватися
Також з 1 січня 2017 року Україна приєдналася до всесвітньої ініціативи міжурядової організації OЕСР — плану BEPS (Base erosion and Profit Shifting)

Від України очікують імплементації найважливішої частини документа, а це робота над зменшенням порушень у податковій сфері: неправомірним використанням спеціальних податкових режимів і податкових угод.

«Тепер перелік відомостей, які має містити документація, відповідає вимогам BEPS і було зроблено перший крок (збір локального обсягу інформації). Раніше бракувало інформації для оцінки відсутності ризиків тієї чи іншої контрольованої операції», — пояснив В'ячеслав Кругляк.

Тепер платник має повідомляти не лише про своїх бенефіціарів, а й про те, чиїми активами в розмірі понад частку в 20% володіє компанія. Треба також надавати інформацію про материнські структури (назва країни, де є головний офіс).

Ще потрібен опис структури управління й організаційної структури компанії, опис діяльності платника, стратегія ділової активності. Знадобиться аналіз ринків, на яких проводиться діяльність, і зазначення основних конкурентів.

«Також потрібно описати саму контрольовану операцію і додати копії відповідних договорів. Чомусь це завжди було проблемним питанням для платника. Такої вимоги раніше не було, і ми були змушені часто писати відповідні запити. Тепер це чітко виписано», — пояснюють у ДФС.

У зв'язку з цим знадобиться вказати фактично проведені розрахунки, умови, що вплинули на встановлення ціни, а також бізнес-стратегії сторін операції.

Що в Україні буде з автогазом через блокування імпорту
Якщо в української компанії є підрозділ на території країн, що приєдналися до цієї ініціативи раніше за Україну, то вона має відзвітувати в одній із цих країн за правилами, які Україна ще не запровадила.

«Правила BEPS передбачають, що українські компанії мають подавати звітність щодо ТЦО в країнах зі схожим режимом. Оскільки в Україні поки що немає схожого режиму, то компанія буде зобов'язана обрати так звану сурогатну материнську компанію на території однієї з країн ОЕСР. І зобов'язані робити це доти, доки в Україні не з'явиться своє законодавство, як у країнах ОЕСР», — розповів асоційований партнер Crowe Horwath AC Ukraine Рустам Вахітов.

За європейськими нормами цей звіт треба подавати, якщо річний оборот компанії перевищує 750 млн євро (в Україні поки що 150 млн грн).

«В Україні таких компаній не більше півсотні, але вони є. Тому промислові групи вже мають знати, як відзвітувати в ЄС», — каже Вахітов.

Наприклад, у багатьох країнах ЄС уже є звітність компанії по всіх країнах, де вона представлена. За словами експерта, через два-три роки так буде й в Україні. Тобто податкові інспектори з'ясовуватимуть, чому прибуток підрозділу на одного працівника в Люксембурзі, наприклад, значно більший, ніж в Україні.

Чим закінчиться для українців валютна революція від Нацбанку
«До того ж будь-яка країна, що приєдналася до BEPS, вправі знизити поріг у 750 млн євро, наприклад, до 75 млн євро», — зазначив Вахітов.

Просто поки що в Україні нікому аналізувати такі величезні масиви інформації.

Найважливішими для України, на думку експертів, поки що залишатимуться дві дії за планом BEPS. Перша — це Limitation of benefits (план №6), який спрямований на припинення зловживань із використанням угод про уникнення подвійного оподаткування.

Друга (план №3) — удосконалення норм про контрольовані іноземні компанії з метою обмеження переведення прибутку компанії в низькоподаткові юрисдикції.

Як пояснив директор із розвитку бізнесу компанії Thomson Reuters Іван Колпашніков, якщо виявиться, що у використанні договору про уникнення подвійного оподаткування немає економічного сенсу, а лише прагнення зменшити податки, це може бути розцінено як шахрайство.

«Якщо аналіз (Principal Purpose Test) покаже, що основна мета транзакції — отримання пільг за угодою і більше нічого, то тоді угода може не застосовуватися. Наприклад, якщо українська компанія контролює нерезидента з цієї юрисдикції, то угода може не застосовуватися», — уточнив Рустам Вахітов.

За словами експерта, настає ерозія правової визначеності. Тобто не можна напевно сказати, які правильно, а які ні. Усе вирішуватиметься в кожній конкретній ситуації податковою службою чи судом.

Українські базарні торговці вже завтра почнуть позбуватися китайського товару
«Думаю, що у 2018-2019 роках Україна остаточно приєднається до багатосторонньої конвенції і податкове планування сильно ускладниться, оскільки ці два положення дають багато можливостей оскаржити ті чи інші дії компанії», — зауважив Вахітов.

Через пару років українські інспектори бачитимуть бенефіціарів банківських рахунків за кордоном як фізосіб-українців, так і пасивних компаній (які контролюються з України). Оскільки матимуть доступ до бази даних, яка зараз активно формується в ЄС. Із середини 2017 року європейські країни матимуть списки всіх бенефіціарів. Десь реєстри будуть відкриті, десь ні, але в будь-якому разі податкові органи зможуть за запитом зрозуміти, хто стоїть за тією чи іншою компанією. Бо директор не зможе відповісти «ми не знаємо, хто власник», не ризикуючи потрапити під санкції.

Тому структурування українського бізнесу треба робити, виходячи з того, що вся інформація про іноземні компанії українців буде відома ДФС. Якщо така відкритість не дозволить захистити компанію, то немає сенсу вибудовувати складні схеми організації бізнесу.

«За моїми спостереженнями, у Росії, де норми BEPS стали впроваджувати з 2015 року, кількість закордонних компаній, пов'язаних із російськими власниками, скоротилася приблизно на 50%. Те саме, ймовірно, чекає й на Україну», — резюмував Рустам Вахітов.