Вінниця style. Чи втримається Гройсман у прем'єрському кріслі?

До "години ікс" прем'єр-міністра Володимира Гройсмана залишається трохи менше місяця. 14 квітня закінчується термін річного імунітету нинішнього складу Кабміну, який дали депутати.

Парламент має заслухати звіт уряду за 2016 рік. У лютому цей документ, де описані основні досягнення Кабміну за рік, уже передали до Ради.

Формально депутати отримують можливість звільнити прем'єра. Його відставки поки що на словах хоче лише одна фракція – "Батьківщина" на чолі з лідеркою Юлією Тимошенко, яку Гройсман під час засідання Кабміну 14 лютого назвав матір'ю української корупції.

Кілька тижнів тому фракція Тимошенко внесла постанову про відставку чинного прем'єра, під якою підписалися 13 депутатів від "Батьківщини", і секретаріат парламенту її зареєстрував. Але вже за пару годин текст постанови та будь-які згадки про неї зникли. Обуреній Тимошенко в секретаріаті ВРУ пояснили, що для реєстрації постанови необхідні 150 підписів нардепів.

"Усе це обман, 150 підписів потрібно збирати лише якщо відправляти у відставку весь уряд, а мова лише про прем'єр-міністра", – сказала вона під час пресконференції. Тимошенко замовчує лише те, що відставка прем'єра без відставки Кабміну неможлива.

Втім, Гройсману варто побоюватися не опозиціонерів, які голосно кричать про його відставку, а союзників. Тих, хто ще рік тому дбайливо саджав його в прем'єрське крісло внаслідок багатомісячної боротьби за відставку попередника Арсенія Яценюка.

"Українська правда" з'ясовувала, як за майже рік роботи Гройсман вибудував роботу з міністрами, які в нього стосунки з президентом Петром Порошенком і які варіанти розвитку подій можливі у квітні.

Міцна рука

"Я вам покажу, що таке управління державою", – цю фразу, кинуту Гройсманом напередодні голосування за призначення на посаду прем'єр-міністра, журналісти й депутати запам'ятали надовго.

Норовливий характер майбутній прем'єр демонстрував ще на етапі кулуарних переговорів щодо формування складу Кабміну.
Він зумів не допустити призначення нинішнього заступника голови Адміністрації президента Віталія Ковальчука на посаду першого віцепрем'єр-міністра. Причина – Ковальчук мав бути "наглядачем" над Гройсманом з боку АП у Кабміні.

Але прем'єру вдалося уникнути впливу Ковальчука лише частково. Трохи пізніше той отримав посаду представника президента в Кабміні.
Також, унаслідок кулуарних переговорів, Гройсман зумів провести до Кабміну трьох своїх людей: Володимира Кістіона, який обійняв посаду віцепрем'єра, Андрія Реву, який став міністром з питань соціальної політики, та Олександра Саєнка, який обійняв посаду міністра Кабінету міністрів.
Окрім них до нинішнього прем'єра, за словами співрозмовників УП в Адміністрації президента, тяжіють ще щонайменше два міністри – перший віцепрем'єр Степан Кубів і міністр з питань європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

"Гройсман довіряє своїм людям в уряді. Саєнко – мало не його права рука, довіряє Дімі Столярчуку (прессекретар прем'єра), Вадиму Денисенку (нардеп від БПП), який консультує прем'єра", – розповідає один із політтехнологів Адміністрації президента.

Рік тому Гройсмана дбайливо посадили в прем'єрське крісло внаслідок багатомісячної боротьби за відставку попередника Арсенія Яценюка

ДМИТРО ЛАРІН, УП

З перших днів перебування в Кабміні прем'єр обрав для себе роль міцного господарника й управлінця, який прагне тримати все під контролем. Такий образ уже отримав у депутатів жартівливу назву "Вінниця style".

Так, під час першої години запитань до новоствореного уряду він публічно відчитав тодішню заступницю міністра охорони здоров'я Олександру Павленко, щодо якої в пресі регулярно з'являлися звинувачення в корупції та лобізмі інтересів фармацевтичних корпорацій. Уже за два тижні Гройсман її звільнив.

У вересні під час години запитань до уряду дісталося віцепрем'єру Геннадію Зубку, який відмовився відповідати на запитання нардепа Олега Мусія.
"А далі що? Ти ще раз так скажеш, я тебе виганятиму звідси! Ти зрозумів?!" – Гройсман не стримував емоцій, злісно дивлячись у бік Зубка.

На засіданнях уряду він уникає складних словесних конструкцій, продовжуючи експлуатувати свій образ міцного господарника.

"Ми спрямували додатково півтора мільярда гривень на українські дороги. Звертаю увагу міністра на належну організацію робіт на зруйнованих дорогах України. 95% доріг зруйновані, не треба мені пояснювати, що грошей немає. Гроші є", – відчитував на одному з останніх засідань Кабміну профільного міністра Гройсман.
В АП над манерами прем'єра лише кпили. Мовляв, Вінниця вона й у Києві Вінниця і що з нього взяти.

Норовливий характер майбутній прем'єр демонстрував ще на етапі кулуарних переговорів щодо формування складу Кабміну

ДМИТРО ЛАРІН, УП

"Він не позбувся комплексу провінційності. Хоче довести всім, що найкращий. Якщо думає не лише про піар – це плюс. Володя хоче щось зробити, ми допомагатимемо. Буває, що надметься, як бичок, і каже, що не робитиме так", – розповідав УП майже рік тому один із соратників президента.

Але тепер настрій у будівлі АП щодо Гройсмана змінився.

Власна гра

У жовтні минулого року Петро Порошенко дізнався несподівану новину. Під час засідання Кабміну Гройсман запропонував збільшити мінімальну зарплату до 3200 грн.

Порошенко прочитав про таке рішення в ЗМІ. Напередодні відбулося засідання так званої стратегічної дев'ятки, де питання підвищення мінімалки обговорювалося лише на рівні ідеї. Уранці перед засіданням Кабміну Гройсман зібрав міністрів і запропонував підвищити зарплату.

"Президент справді не знав про ініціативу. Якби знав – банально випередив би прем'єра, доручивши уряду це зробити. Коли в Гройсмана є хороша ініціатива і він говорить про це президентові – той його випереджає і заслуги приписує собі. Тому 3200 Гройсман категорично хотів приписати собі. Це спрацювало, у людей хороша реакція", – каже співрозмовник, наближений до прем'єра.

За його словами, Порошенкові не сподобалася ще одна дія Гройсмана, а саме – лютневий візит в Авдіївку, поблизу якої велися жорсткі обстріли.

"Петро Олексійович, якби міг, керував би навіть цією лампою, – кидає співрозмовник в оточенні Гройсмана, – він може сказати "скажи ось так, ти херню говориш". Проблема в тому, що в Володі є власна думка і він дозволяє собі робити деякі речі".

На шляху до створення образу ефективного прем'єр-міністра і задоволення власних амбіцій Гройсман робить кілька речей.
По-перше, намагається сконцентрувати центр ухвалення рішень на Кабміні, оминаючи АП. В уряді Гройсмана питання, що виникають у чиновників чи керівників держпідприємств, вирішують три людини – він сам, Кубів і Кістіон.

Хороша ілюстрація до цього – події 18 січня, а саме – новий статут "Укрзалізниці", який затвердили міністри, передавши управління з міністерства інфраструктури Кабміну.

Формально на розгляд його виніс Степан Кубів, але з подачі Гройсмана.

Така самодіяльність не сподобалася АП, куди міністр інфраструктури Володимир Омелян, який конфліктує з головою УЗ Войцехом Балчуном, ходив кілька разів, щоб отримати підтримку в конфлікті з боку президента.
І отримав.

"Негласна підтримка Омеляна – це "привіт" Гройсману від АП та Ігоря Кононенка (заступника голови фракції БПП, який за інформацією УП підтримує міністра інфраструктури) і порада повертатися на берег", – каже один зі співрозмовників в оточенні Порошенка.

Через тиждень, 25 січня під час засідання Кабміну між Омеляном і Гройсманом відбулася словесна перепалка. Омелян узявся критикувати Балчуна, а прем'єр, помітно знервувавшись, порадив міністрові привести до ладу вокзали.

Але майже рік тому співрозмовники УП у парламенті й АП називали Гройсмана людиною, яка може віртуозно вибудовувати стосунки з усіма, і прогнозували, що він знайде спільну мову з командою НФ.

Прогнози справдилися.

"Прем'єр працює з нами продуктивно, усі проблеми обговорюємо. Коли є можливість у його щільному графіку, він завжди присутній на засіданні фракції НФ. Він завжди радий зустрітися з однодумцями", – каже голова фракції НФ Максим Бурбак.

Без диктофона депутати від НФ більш говіркі.

"Володя дуже хитрий. Коли приходить на засідання фракції – намагається догодити. Він дуже добре відчуває, у кого які бізнес-теми, тому обережний і дотримується балансу інтересів. Зараз у НФ настанова – не чіпати його, навіть якщо БПП почне його "мочити", ми цьому підігравати не будемо", – каже УП один із депутатів НФ.

Також у Гройсмана, чиєю слабкою стороною називали збір голосів у парламенті під потрібні законопроєкти Кабміну, добрі стосунки з колишнім прем'єром Арсенієм Яценюком і з міністром МВС Арсеном Аваковим.

"Навіть якщо Арсен казатиме неприємні для Гройсмана речі, той не стане йому перечити. Запам'ятає, можливо, образиться, але перечити не стане. Тому що Аваков – гарант 80 голосів НФ", – каже УП один із міністрів, додаючи, що Гройсман особисто збирає голоси під важливі законопроєкти, спілкуючись і переконуючи депутатів.

У фракції "Народний фронт" також люблять жартувати, що прем'єра й екс-прем'єра об'єднала дружба з олігархом Рінатом Ахметовим, у якого з обома склалися непогані стосунки.

Публічно Гройсман намагався критикувати схему "Роттердам+", на якій заробляє олігарх, називаючи її неприйнятною і давши доручення розібратися з формуванням ціни на вугілля. Але історія нічим не закінчилася.

Амбіції Гройсмана і його бажання мати образ ефективного прем'єра дратують як Петра Порошенка, так і його оточення.
"Гройсман лише там, де позитив. Догоджає олігархам. А в критичних ситуаціях, як-от: домовленості з МВФ, блокада, бюджетний процес – умиває руки. Це нечесно", – обурюється один із соратників Порошенка.

Публічно Гройсман називав блокаду діями в інтересах Російської Федерації та диверсією проти України.

В оточенні президента також критикують Гройсмана за затягування низки призначень або виконувачів обов'язків на низці посад на держпідприємствах.

Наприклад, Христина Юшкевич, яка перемогла в конкурсі на посаду голови Держлісагентства ще у вересні минулого року, досі в статусі тимчасово виконувачки обов'язків. У зв'язку з цим в оточенні президента з'явилися чутки, що Гройсман хоче "прибрати до рук ліс".

Схожа ситуація й з іншими держпідприємствами: "Укрспиртом", "Укрхімамоніаком", Державною екологічною інспекцією, "Укренерго", Державним космічним агентством, Адміністрацією морських портів керують люди в статусі "виконувачів обов'язків".

"Гройсман погоджує призначення з Порошенком. Але якщо знає, що той йому не погодить – тихенько призначає виконувача обов'язків. Коли Порошенко висуває претензію щодо призначення, розводить руками, мовляв, я ж призначив лише в.о. Навіть коли люди вигравають конкурси на посаду, Володя затягує і не призначає", – скаржиться співрозмовник в оточенні Порошенка.

Кілька співрозмовників УП розповідають, що прем'єр виконує приблизно половину того, що "обіцяє на четвертому поверсі", тобто в кабінеті Петра Порошенка.

"Петро Олексійович може дві години відчитувати Гройсмана, кричати на нього. Той слухає, киває головою і каже "так-так, Петре Олексійовичу" і все одно робить по-своєму", – обурюється один із політтехнологів АП.

Втім, до критичної точки невдоволення ще не дійшло.

"Якби він не виконував обіцянок, спочатку були б заяви депутатів від БПП, потім статті в пресі, але цього немає", – каже один із соратників президента, натякаючи, що частину взятих обіцянок прем'єр виконує.

Гарантії безпеки

За інформацією УП, у середині лютого Гройсман попросив у Порошенка гарантій того, що він залишається на посаді прем'єра. Але не отримав їх.
"Гройсман відчутно набрав політичну вагу і розуміє це. Порошенко добре розуміє, що в Володі є амбіції й апетити, але завжди є якесь тверде переконання, що на виході він усіх переграє", – каже співрозмовник в оточенні Порошенка.
На Банковій упевнені, що в квітні Гройсманові доведеться непросто.

Там побоюються, що всі, хто називає себе опозицією на тлі блокади, здатні об'єднуватися й голосувати за вотум недовіри уряду, який згідно із законом "Про Кабмін" тягне за собою відставку прем'єра й міністрів. Втім, поки що за це в опозиційних депутатів і фракцій немає голосів.
Непроста ситуація в уряду і щодо співпраці з МВФ, який переніс виділення траншу Україні, аби прорахувати наслідки блокади.

В АП же обговорюють кілька варіантів на квітень.

Можна знайти голоси, щоб відправити Гройсмана у відставку, але призначити нового прем'єра при коаліції в 224 депутати, якої фактично не існує, буде проблематично.

За такого розкладу склад Кабміну залишається в статусі виконувачів обов'язків. Але на таку комбінацію в АП поки не готові піти. Причина – президентові поки що банально нікім замінити Гройсмана.

Одразу кілька співрозмовників в АП назвали УП два прізвища, які обговорюються на рівні ідеї як можливі кандидати на посаду прем'єр-міністра. Це нинішні секретар РНБО Олександр Турчинов і генпрокурор Юрій Луценко. Також три співрозмовники "Української правди" в уряді розповідають про прем'єрські амбіції нинішнього керівника "Нафтогазу України" Андрія Коболєва.

Але ні того, ні другого, ні третього, упевнені на Банковій, технічно цього року призначити на посаду прем'єра не вдасться.

Другий варіант – у квітні спробують поміняти лише кількох міністрів. На Банковій і в БПП не приховують свого невдоволення нинішнім міністром фінансів Олександром Данилюком. Але пояснення щодо нього смішне - мовляв, він узагалі не розуміє того, що відбувається в країні. Гройсман не проти був би позбутися Володимира Омеляна і Геннадія Зубка. Їм прем'єр не довіряє.

Третій варіант – і прем'єр, і чинний склад Кабміну залишаються працювати в повному складі.

І він, ураховуючи нинішню ситуацію з депутатськими голосами, поки що найімовірніший.

Гройсман багато разів наголошував, що не має президентських амбіцій.

"Зараз його основна амбіція – бути хорошим прем'єром. І провести пенсійну, медичну й енергетичну реформи. Про інше якось немає часу говорити", – каже співрозмовник в оточенні прем'єра.

Але поки Петро Порошенко бачить у чинному прем'єрові майбутнього конкурента, протистояння між ними лише посилюватиметься. Якщо так – відставка Гройсмана лише питання часу.