Похилі тренди. Про що кричить і мовчить річний звіт Пенсійного фонду

Після підвищення мінімальної заробітної плати вдвічі суми виплат, наведені у звіті Пенсійного фонду, стали лякаючими без перебільшення.

Прірва між бідними працездатними та жебрацькими пенсіонерами перетворилася на Великий каньйон.

При цьому всі розуміють, що в умовах економічної стагнації та інфляції пенсії – це те, на чому не можна економити за жодних обставин. Пенсіонери – це люди на межі виживання, із середнім доходом 1730 грн. Ні прожити, ні вижити на ці гроші вже неможливо.

Проте саме Пенсійний фонд у своєму річному звіті похвалився економією 13,5 млрд грн держкоштів. Природно, виникло чимало запитань, чому економити вирішив держорган, від якого, на відміну від решти структур, цього чекали найменше? Як можна зекономити 13 млрд при дефіциті в 142 млрд?

А головне, що змінилося в системі пенсійного забезпечення і чого чекати пенсіонерам у майбутньому?

(Не)реформа

На сьогоднішній день в Україні 12 млн пенсіонерів. Середня пенсія за минулий рік зросла на 129 грн – з 1699,5 до 1828 грн. Мінімальна – з 1074 до 1247 грн. Природно, за річної споживчої інфляції у 12% зростанням це не назвеш.

Незважаючи на декларації про уніфікацію пенсійного законодавства, скасування спецпенсій і загальну справедливість, в Україні все ще є рівні й ті, хто рівніший. Жодна категорія пільгових пенсіонерів так і не була повністю ліквідована. «Звичайні» пенсіонери (10,8 млн громадян) отримують середні виплати в 1730 грн згідно із ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Решті пенсії призначалися за так званими спецзаконами, виплати теж «спеціальні» – в районі 3–4 тис. грн у середньому.

Навіть після запровадження обмеження на максимальний розмір пенсії (на секундочку – 10,7 тис. грн) майже 9 тис. пенсіонерів продовжують отримувати виплати, що перевищують цю суму. Наприклад, 2,5 тис. суддів-пенсіонерів обійшли обмеження, назвавши свої пенсії довічним грошовим утриманням, яке за рік зросло з 16,6 тис. грн до 22 тис. Наразі їхні колеги прокурори ведуть боротьбу за аналогічні привілеї. Навіть зараз цю категорію пенсіонерів складно віднести до малозабезпечених – за рік їхні пенсії підвищилися з 7 тис. грн до 9 тис.

Звісно, вирішення питання «спецпенсій» не змінить ситуацію з дефіцитом ПФ – надто невелика кількість таких пільговиків, трохи більше 9% від загального числа. Але сам факт, що пенсії в країні досі нараховуються за кількома різними законами, лише примножує число охочих пролобіювати виняткові права для окремих категорій, створюючи нерівність і деформуючи систему, в якій рівень пенсії давно вже ніяк не пов'язаний з обсягом відрахувань, сплачених до фонду. Що, у свою чергу, ніяк не стимулює громадян до «співпраці» з Пенсійним фондом. Внески можна взагалі не платити і в підсумку отримати мінімальну пенсію, яка буде трохи меншою за середню виплату рядового пенсіонера, який усе життя справно платив внески. 

Про непоправну трансформацію системи свідчить той факт, що на грудень 2016-го 73% пенсіонерів (8 млн осіб) отримували доплати, що дотягують їхні виплати до розміру мінімальної пенсії за віком. По суті, усі ці люди мають пенсію нижчу за прожитковий мінімум для працездатних, і держава просто доплачує їм нестачу. Ще 6,3 млн пенсіонерів отримують різні (іноді кілька одночасно) надбавки. Серед них – донори, діти війни, жертви політичних репресій, чорнобильці, одинокі пенсіонери. Тобто прозорішою та зрозумілішою пенсійна система не стала. Стимулів співпрацювати з нею небагато. За даними Держслужби статистики, лише у 2016 р. кожен четвертий (понад 4 млн осіб) працював без офіційного оформлення. 

Звісно, статистику з відрахування єдиного соціального внеску (ЄСВ) неабияк спотворило його революційне зниження до 22%. Про те, що очікуваної детінізації не було, а дефіцит самого фонду виріс до безпрецедентних масштабів, сказано багато. Звіт фонду лише підтвердив побоювання – в країні дедалі менше людей, які прагнуть оформитися офіційно, платять внески, розраховують на пенсію. І даремно це не лякає уряд, адже система прямоточна – чим нижчий рівень платежів від працездатних, тим вища ймовірність того, що пенсіонери нічого не отримають.

Що цікаво, кількість самих платників, за даними ПФ, зросла з 2134 тис. у 2015-му до 2270 тис. у 2017-му. Тренд нібито позитивний, поки не цікавишся деталями.

Основний приріст було забезпечено фізособами-підприємцями, які в масі своїй платять мінімальний ЄСВ. Юросіб, грошовий внесок яких у систему відчутніший, – лише 23% платників. 10 млн із 12,8 млн застрахованих – це найманий персонал.

Підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн зможе принаймні частково розв'язати проблему з надходженнями до ПФ саме завдяки цим найманим працівникам. Станом на грудень 2016-го зарплата менше 3200 грн нараховувалася 4 млн працівників (40% від загальної кількості), чиновників із них трохи більше мільйона, решта – приватний сектор. У це важко повірити, але 1,2 млн у 2016-му отримували зарплати нижчі за мінімальну в 1600 грн. Після останніх змін, які не передбачають зниження мінімального пенсійного внеску, навіть якщо людину оформлено на півставки, зарплати цих працівників, а відповідно й надходження до ПФ, зростуть. Але це лише тренди майбутнього, та й там суттєво зекономити не вийде, адже дефіцит фонду після зниження ЄСВ виріс до 142 млрд грн. Більше того, за даними Пенсійного фонду, ще 10,9 млн пенсіонерів чекають так званого осучаснення пенсій, на що теж потрібні кошти в розмірі близько 50 млрд грн.

Власні доходи фонду у 2016-му (порівняно з 2015-м) знизилися на 58,2 млрд грн (-34%). Плановий показник надходжень перевищено лише на 1,6%. Природно, латати діру почали за рахунок держбюджету, збільшивши фінансування фонду з 95 до 142 млрд.

До чого це призвело, крім очевидних проблем з утриманням фонду? По-перше, поглибилося розчарування працездатних громадян в існуючій пенсійній системі, за яку тепер доводиться платити двічі – один раз у вигляді ЄСВ, другий раз у вигляді інших податків, які все одно будуть частково спрямовані до ПФ. При цьому тим, хто нині працює, не гарантують, що їхні пенсії будуть пропорційні внескам. Мимоволі задумаєшся, а чи потрібен фонд як такий, і чи не дешевше було б перейти на пряме фінансування пенсій з держбюджету?

(Не)економія

На тлі бюджету в 255 млрд грн економія ПФ за підсумками 2016-го склала аж 15,2 млрд. Майже 2 млрд грн – перевиконання за власними надходженнями (до речі, дуже скромне, якщо порівняти з іншими зборами), решта 13,5 млрд – «у результаті проведених заходів з підтвердження правомірності пенсійних виплат особам із числа ВПО». Про те, як саме вийшла ця остання сума і чи можна називати її економією, ми говорили з віцепрем'єр-міністром України з гуманітарних питань Павлом РОЗЕНКОМ.

— Павле Валерійовичу, виплати було припинено 407,7 тис. пенсіонерам, які не пройшли фізичну ідентифікацію згідно з постановою №365 Кабміну і, імовірно, перебувають на тимчасово окупованих територіях?

— У цій цифрі ті, хто не пройшов фізичну верифікацію, і ті, хто був у переданих нам у лютому 2016-го списках СБУ, – 450 тис. осіб (виплати цим людям було призупинено безпосередньо перед передачею баз по ВПО на верифікацію Мінфіну. – Авт.). Частина людей із цих списків не звернулася до органів ПФ із проханням відновити виплату пенсії. Це означає, що там були ті, хто не переїхав на постійне місце проживання на підконтрольні українській владі території і відповідно до законодавства та нормативної бази не має права на отримання виплат. 

— Чи можна говорити про економію, якщо і ви, і нинішній міністр Мінсоцполітики неодноразово заявляли, що Україна зобов'язань із соцвиплат із себе не знімає, нарахування провадяться, гроші виплатять, коли території, які, до слова, досі не мають офіційного статусу окупованих, будуть звільнені?

— Безумовно, мова не повинна йти про якусь економію коштів. Але, скажімо так, наразі це вільний ресурс, який дозволив Пенсійному фонду завершити минулий фінансовий рік без позик. Логіка ж залишається колишньою: після виконання Мінських угод і відновлення територіальної цілісності України люди, які перебувають сьогодні на тимчасово окупованих територіях, матимуть можливість відновити всі виплати з моменту їх припинення. Ці кошти акумулюються і, коли з'явиться реальна можливість, звісно, будуть виплачені.

— Скільки з цих 13,5 млрд грн «зекономлено» безпосередньо на пенсіях ВПО? Цифри не сходяться. Якщо взяти середні пенсії по Донецькій і Луганській областях і одночасно припинити їх виплату протягом року, то «економія» вийде близько 9 млрд. Але виплати не були припинені одномоментно, має бути ще менше.

— Коментувати реальні джерела економії, а точніше, додаткового ресурсу складно. Ви ж розумієте, це середня температура по палаті. Але я думаю, що цифри відповідають дійсності. Коли ми з СБУ на початку 2016-го починали відповідну роботу, то сума близько 10–12 млрд грн звучала. Тобто 13 млрд цілком можуть відповідати дійсності.

— Згідно зі звітом ПФ, у результаті проведеної Мінфіном верифікації виплати було припинено аж 59 особам. Чи означає це, що вона була неефективною?

— Ні, навпаки, я вважаю, що проведення Мінфіном зовнішньої верифікації – абсолютно правильне рішення. Саме ця верифікація підтвердила той факт, що претензії до Пенсійного фонду щодо подвійних, потрійних виплат і виплат «мертвим душам» – безпідставні. Це те, про що я говорив ще до початку верифікації. Не підтвердилися цифри про десятки мільярдів «неефективних» соцвиплат, що фігурували в ЗМІ.

Давайте не забувати, що верифікацію фонду ми провели ще у 2015-му, очистили ПФУ і від подвійних виплат, і від «мертвих душ». Але внутрішній верифікації довіряють менше – завжди є сумніви в тому, наскільки сумлінно структура перевірятиме сама себе. Хоча я з цим не згоден. Навпаки, нам це було вигідно – провести внутрішній аудит і підвищити рівень пенсійного забезпечення не за рахунок підвищення пенсійного віку і стажу, а за рахунок внутрішніх резервів.

Проте я повністю підтримав ідею верифікації Мінфіном. І вона лише підтвердила, що ПФУ на сьогоднішній день не платить пенсії «мертвим душам», не проводить подвійних і потрійних виплат, що в нас є централізовані бази застрахованих осіб і пенсіонерів, і це дозволяє модернізувати сервіси ПФ. Наприклад, з 1 січня 2017 р. ми вже можемо призначати пенсію людині без прив'язки до її місця проживання, тобто оформляти людині пенсію в будь-якій точці країни.

— Окрім окупованих територій.

— Так, природно.

Тож централізована база даних у нас уже створена. До неї на даний момент внесено понад 42 млн осіб, як застрахованих осіб, що виплачують податки до ПФ, так і пенсіонерів.

— Але у списку з п'яти рекомендацій від Мінфіну порушення за виплатами ВПО посідали лише четверте місце (усього 17%). Перші три – житлові субсидії (39%), виплати по безробіттю (22%) і пенсійні (20%). Які результати верифікації за цими трьома позиціями?

— Верифікація ВПО – це була окрема робота, навіть Мінфіну було складно їх перевіряти, оскільки обміну базами даних з «Л/ДНР» немає і бути не може. Ті списки, які подавалися СБУ, складалися за результатами дещо інших перевірок.

Щодо верифікації субсидій та інших виплат. Нам було надано не факти порушень, а саме «рекомендації» провести детальніші перевірки щодо окремих громадян. Найбільша кількість зауважень у Мінфіну була щодо питання загублених паспортів, на які нібито оформлялися виплати. Але після перевірок ми не виявили жодного випадку оформлення соцдопомоги за загубленим паспортом. Процес був зворотним – виплата призначалася, після цього людина втрачала паспорт, але виплати отримувала. І це не порушення законодавства, оскільки людина не зобов'язана повідомляти про втрату документів ПФ або управління соцзахисту. Це не є приводом для зупинки соцвиплат. Повторне оформлення пенсій або соцдопомоги на той самий паспорт нереальне за наявності централізованої бази даних.

За субсидіями ми виявили значну частину людей, які приховали від управлінь соцзахисту свій реальний матеріальний стан. Насамперед ідеться про купівлю протягом року на суму понад 50 тис. грн. Це не критичне порушення, та й випадків таких не більше сотні при загальній кількості субсидіантів у 7,5 млн сімей. При цьому комісії місцевих органів влади мають право надавати субсидії тим родинам, які робили покупки на великі суми в тих випадках, коли це виправдано. Наприклад, якщо родина розмінює житло. І в більшості порушень при оформленні субсидій ми мали відповідні рішення місцевих комісій, що дозволяють надання субсидії.

Щодо виплат по безробіттю було питання з передачею баз даних від центрів зайнятості Мінфіну. Це більше проблеми комунікацій, ніж реальних порушень.

— Чому з 13,5 млрд грн, «зекономлених» на виплатах пенсій ВПО, 2,4 млрд при дефіциті ПФ у 142 млрд грн було перенаправлено на субсидії? 

— Перенаправлення 2,4 млрд грн з бюджету ПФУ на виплати субсидій – це абсолютно нормальне управлінське рішення, оскільки це гроші державного бюджету, які «дотують» ПФ. Це не гроші ПФ, а невикористані кошти держбюджету, виділені на підтримку ПФУ у 2016 р. 

— Багато хто наводить аргумент, що СРСР під час Другої світової теж не виплачував пенсії на окупованих територіях. Але й пенсіонери СРСР не отримували пенсій від країни-окупанта, тоді як, згідно зі звітом, на виплату громадянам України, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, у 2016 р. від ПФ РФ надійшло 47,8 млн рос. рублів. Як це в'яжеться?

— Виплата пенсій РФ українським громадянам, які працювали на її території, регулюється міждержавним договором.

Щодо виплат пенсій на тимчасово окупованих територіях таких договорів немає і бути не може. І давайте чітко розставляти акценти: не Україна припинила виплату пенсій українцям на окупованих територіях, а РФ, яка захопила території нашої країни і не дає Україні жодної можливості виконувати соцзобов'язання перед своїми громадянами. Повна відповідальність за соціальну та гуманітарну катастрофу на територіях, не підконтрольних українській владі, лежить виключно на Росії та її посібниках-терористах.

Розмови про те, що Україна відмовилася від своїх соцзобов'язань, не відповідають дійсності. Люди, які залишилися на непідконтрольних територіях, мають право на пенсійні виплати. Це право сьогодні порушується, але не Україною, а РФ. Якщо люди хочуть отримувати ці виплати, вони повинні переїхати на постійне місце проживання на підконтрольні українській владі території. Так говорить українське законодавство. Тут ми можемо контролювати, хто отримує виплати, там – ні. У кого в руках опиниться банківська картка, на яку приходять соціальні виплати? Чи не будемо ми фінансувати тероризм у підсумку? Це абсолютно нормальна позиція, її підтримують і міжнародні організації, і представники інших країн.

* * *

«Довгий час представники влади повторюють одну мантру – механізму виплати пенсій громадянам, які проживають на непідконтрольній території, немає, – каже координатор з адвокації ГО «Донбас СОС» Ольга Гвоздьова. – Насправді він є. В його основі – не доставка виплат органами влади на непідконтрольну територію, а можливість отримання громадянами своєї законно заробленої пенсії на підконтрольній території. Пенсіонери можуть виїжджати на підконтрольну територію, ставати на облік в управлінні ПФ і отримувати свою пенсію на картку, періодично виїжджаючи для продовження виплат та ідентифікації. Запроваджуючи такий механізм, ми не лише дізнаємося реальну кількість переселенців, а й стимулюємо пересування громадян, а отже, підтримаємо й зв'язки по обидва боки лінії розмежування».

Експерт вважає, що по суті громадяни вже користуються цим механізмом, але лише оформлюючи при цьому довідку переселенця. До 2016 р. Мінсоцполітики та ПФ заплющували на це очі, але потім, мабуть, вирішили, що позбавлення цієї частини громадян пенсійних виплат – хороша можливість для «економії» пенсійного бюджету. Така економія може обернутися необхідністю платити за рахунками пізніше, але вже в інших розмірах.

Згідно з українським законодавством, пенсія має виплачуватися громадянину незалежно від того, де він проживає. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод стверджує: ніхто не може бути позбавлений своєї власності (а пенсійні виплати – це власність громадянина). При цьому Європейський суд з прав людини визнає, що навіть за відсутності ефективного контролю над частиною своєї території держава не перестає нести відповідальність і зобов'язання із захисту гарантованих Конвенцією прав. Тобто при поданні позову до суду Україна буде зобов'язана не лише виплатити всю заборгованість із пенсії, а й відшкодувати моральну та матеріальну шкоду. Уже з державного бюджету.

«Що лежить в основі невиплат пенсій на непідконтрольній території? – продовжує виконавчий директор БФ «Свої» Оксана Сухорукова. – Реальна боротьба з терористами-пенсіонерами чи?..

Ті, хто може скласти 2 і 2, розуміють, що без негайної пенсійної реформи не обійтися. Інакше ми всі опинимося без пенсії вже за десять років. Нехтування Конституцією і законом, повну некомпетентність, злодійство, невміння й небажання щось змінювати дуже зручно прикривати патріотичними гаслами, боротьбою з "тероризмом" та іншими гарними словами. Але скільки судових рішень винесено за звинуваченням у тероризмі?».

Будь-який працездатний громадянин, глянувши на подібні звіти, неузгодженості, хронічну дефіцитність, безладність розпорядників і їхнє невміння комунікувати із суспільством, мимоволі задумається, а чи хоче він взагалі в цьому брати участь. Платити потрібно вдвічі, щоб у підсумку отримати мінімальну виплату, яка ніяк не залежить від внесків. І добре, якщо тобі щастить, і ти проживаєш на території, яку твоя країна поки що контролює. А якщо ні, то ти – економія для ПФ, не більше. Ну або вивільнений ресурс.