Навіщо місцевій владі віддають 8 млн гектарів землі
Місцеві громади мають логічне право розпоряджатися землею, вважають автори законопроєкту №4355 /Хто пояснить, що означає цей закон для лісового господарства? Хто передаватиме землі під лісорозведення? ..розпоряджатися лісами на землях запасу? Як вирішуватимуться спори щодо меж земель лісових підприємств, які не зареєстрували свої земельні права та не мають точної геопривʼязаної лісовпорядної картографії? М.П./
Верховна Рада наступного тижня розгляне законопроєкт, який може передати сільським радам право розпоряджатися дорогоцінним активом.
Парламент 13 квітня розгляне у другому читанні законопроєкт №4355. Він передбачає розширення повноважень органів місцевого самоврядування з управління землею.
Автори законопроєкту та учасники ринку розповіли НВ Бізнес, чому необхідні такі нормативні зміни і які наслідки вони можуть принести. За словами Олександра Бакуменка, заступника голови комітету Верховної Ради з аграрної політики, законопроєкт №4355 може вирішити «три глобальні питання».
По-перше, жителі сіл отримають повноваження розпоряджатися землею, розташованою поруч із населеними пунктами, де вони проживають. «Це ми втілюємо принцип повсюдності місцевого самоврядування. Це європейський принцип, який у всій Європі та в усьому світі сповідується», – підкреслив Бакуменко.
За його словами, в Україні вже створено близько 200 об'єднань громадян, і вони зможуть отримати землю у власність. А ті, які ще не об'єдналися – лише право розпоряджатися. Тим самим новий закон спонукає українців об'єднуватися, зазначив депутат. Такий крок вирішить питання фінансової самодостатності громадян.
По-друге, на місця перейде частина повноважень із контролю за розпорядженням землею, її використанням і належним утриманням. І по-третє, вирішиться питання колективної власності відповідно до Конституції.
Член комітету Верховної Ради з аграрної політики Олег Кулініч нагадав, що місцева влада до 2002 року мала повноваження розпоряджатися прилеглими землями. Потім це право перейшло до райдержадміністрацій, а з 2012 року – до Держкомзему, який тепер називається Держгеокадастр.
«Тут навіть і дискусії не повинно бути, землею мають розпоряджатися люди через обрані ними ради, тобто через своїх депутатів», – обґрунтував Кулініч необхідність ухвалення законопроєкту №4355. Тому зараз, зазначив він, доходить до абсурду. Наприклад, коли питання сінокосів, пасовищ, кладовищ вирішуються не на місці, а якимось чиновником в обласному центрі. Який, як правило, призначається в Києві, пояснив нелогічність нинішнього стану справ народний обранець.
Він переконаний, що після набрання чинності новим законом зловживання зменшаться, тому що права на розпорядження землею продаватимуться на торгах. Коли цими питаннями займатимуться місцеві депутати, то корупції буде значно менше, ніж коли повноваження залишаться в Держгеокадастру, вважає Кулініч.
Заступник голови Української аграрної асоціації Мар'ян Заблоцький також вважає нелогічним те, що землями місцевих громад розпоряджається столична влада. «Те, що чиновник у Києві, якого абсолютно не цікавить бюджет місцевої громади, мав право здавати цю землю у власність, означало, що він робив це за низькою ціною оренди», – пояснив він. Тобто зараз ціна оренди державної землі переважно в рази нижча за ринкову. Відповідно, зміни законодавства принесуть до місцевих бюджетів додатково кілька мільярдів гривень.
Тарас Висоцький, генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), глибоко переконаний у необхідності процесу земельної децентралізації: «Це потрібно лише тому, що на сьогодні бюджет сільських громад на 90% формують земельні податки».
Він очікує, що ухвалення законопроєкту №4355 дасть відчутний макроекономічний ефект. На сьогодні аграрний сектор формує близько 20% економіки України напряму, і ще 40% – опосередковано. Основним ресурсом галузі є земля, і цей актив теж потрібно розвивати, вважає Висоцький.
За останні три-п'ять років агросектор фактично досяг піку свого розвитку в умовах мораторію – відсутності ринку землі, зазначив гендиректор УКАБ. Щоб галузь розвивалася, потрібно залучати значні капіталовкладення. «Довгострокові інвестиції можуть прийти лише тоді, коли будуть чіткі довгострокові правила гри», – підкреслив Висоцький.
Громадяни здобудуть логічне право розпоряджатися землею – це, на думку керівника Українського клубу аграрного бізнесу, стане ще одним значним наслідком земельної реформи. Тоді можна очікувати появи досить багатьох сильних малих і середніх бізнесів. Тому що зараз, умовно кажучи, для закладання саду одного земельного паю може бути замало, а з родичами про об'єднання паїв домовитися складно.
Автор: Олег Гавриш, Мыкола Олиярнык. Джерело: Новое время, 5.04.2017