Сон-трава - черговий рік життя

З якою радістю чистою
Я знову зустрічав у бору сирому
Глечик синій і пухнастий
З його м'якоцвітим стебельцем…

                                                             О.К.Толстой

Одноколірна зима закінчилася, і відразу з'являються відчутні ознаки весни.

Ось травинка проклюнулася біля сніжної латки, якій залишається існувати всього пару днів. А ось і перші по-справжньому кольорові плямки на сірій торішній траві - зацвіла мати-й-мачуха. Але радіємо ми більше не тому, що зазвичай і в достатку нас пригощає забутими за зиму фарбами, а тим квіткам, зустріч з якими завжди свято й подія. Рідко хто буде байдужий, побачивши цвітіння сон-трави розкритої, яку частіше називають «сон-трава». Ми рідко дивуємося сосновому бору, рідко відкриваємо рота від подиву, побачивши дубовий гай - хіба що якісь із цих дерев виросли поодинці й отримали від цього особливу красу та чарівність.

Але сон-трава стала рідкісною здебільшого через нас, царків природи, і тепер держава змушена її охороняти.

Цей кущик сон-трави був нами помічений давно - за кілька десятків метрів від краю лісу на невеликій галявині щовесни він розцвітав, радуючи нас. Але раптом прийшли лісозаготівельники, вирізали велику ділянку лісу під корінь, захопивши й той куточок, де ховалася сон-трава. Ось зорані борозни на вирубці, посаджені саджанці хвойних - а де ж наш вихованець? З великими труднощами вдалося його відшукати під завалами дерну - пощастило і йому, і нам! Кілька днів довелося шукати його, орієнтуючись лише на власні відчуття.

Часто людям властиво вживати слова «наше», «моє» щодо якогось місця, дерева, кущика. Чудово, що душа непомітно пов'язується з цим іменованим місцем і, не менш чудово, що те саме так само може називатися кимось іншим: «наше», «моє». Усе це справді належить нашій душі, нашим почуттям і спогадам. Але в якісь моменти розумієш не лише душею, а й розумом - ось це моє!

Один з наших вихованців - цей чудовий кущик сон-трави: ми його врятували й тепер несемо за нього відповідальність. Він наш! І ставлення до нього, звісно, інше, ніж до решти, досить численних кущиків сон-трави довкола. Усі вони радують, але цей - особливо!

Найцікавіше - спостерігати щодня за торжеством і наполегливістю Природи.

Наш кущик росте на вирубці, місці відкритому й прогріваному. Сніг тут сходить набагато раніше, ніж у лісі, і тому рослина поспішає якнайшвидше побачити навколишній світ. Щоправда, іноді така поспішність виходить боком - морози, що повернулися, гублять розкриті квіти. Але не цього року - весна прийшла поступово й надовго не відпускала від себе тепло. Пухнасті кульки дружно вискочили із землі - і вранішня роса осаджує на пушинках паростків краплі, що виблискують у променях сонця.

 
Але дуже скоро настає найголовніше чародійство - цвітіння сон-трави. Маленькі пухнасті кульки, збільшуючись у розмірах, починають випускати прекрасні квіти - це відбувається не одночасно з усіма бутонами - вони по черзі підставляють свої, поки ще дуже слабкі, пелюстки під промені сонця.

День-два, і весь кущик перетворився на чарівний букет! Дев'ятнадцять квіток піднеслися до сонця з одного кореня - у такі дні хочеться довго сидіти поруч із цією дивовижною рослиною. Цвітіння триває недовго - 8-10 днів, тому не можна пропустити жодного дня цієї чудової дії.

Квіти потроху в'януть - природний процес, і рослина раптом стає якоюсь непоказною та безпорадною. Але це здається лише нам. У цей час і відбувається найголовніше - утворення й дозрівання насіння, яким і розмножується сон-трава. Головне завдання всього на Землі - дати потомство, і рослини це знають не гірше за інших. На залишках бутонів достигають сім'янки, невдовзі вони будуть розсіяні неподалік і, можливо, дадуть життя новій рослині.

А сам кущик починає перетворюватися, набуваючи своєї чергової краси. Листя, що дрімало до пори, виростає раптом величезним куполом, і сон-трава набуває нової краси, нехай і без гарних суцвіть.

Тепер рослині потрібно дбати про майбутнє покоління, набираючи сил для зимівлі.

Гарна сон-трава й восени - для розфарбовування її листя ця пора року не шкодує фарб. Зацвілий верес дбайливо прикриває кущик від негоди, довкола ростуть і цвітуть інші рослини.

А сон-трава вже відпочиває - вона виконала своє надзавдання. Восени неможливо не зупинитися й не порадіти, помилувавшись, за неї, за насіння, виросле нею, і побажати удачі.

Потім сніжок спочатку припорошить, а потім повністю засипле сон-траву - усе йде за планом, передбаченим Природою.

Прийде весна, і ми знову радітимемо красі цвітіння й сподіватимемося, що цей природний кругообіг природи ніколи не зупиниться.

Журнал "Родная прырода", N3, 2017

Фото автора