Великі перемоги та поразки малого бізнесу. Чого очікують і чого бояться підприємці

 Меморандум з МВФ говорить про посилення спрощеного режиму оподаткування.

Звісно, численні захисники малого бізнесу стають за нього горою, звинувачуючи донорів і уряд у всіх смертних гріхах. Втім, жодної крамоли в плані уряду немає, більше того, на Грушевського не перший рік обговорюють проблему "внутрішнього офшору" й знайшли цілком адекватне її вирішення — максимально наблизити умови спрощеного та загального режимів оподаткування. А загроза для дрібних підприємців очевидна. Будь-які зміни в системі оподаткування — це щонайменше незручності в короткостроковій перспективі. Але трансформація "спрощенки" може обернутися тривалим погіршенням умов роботи та зростанням податкового навантаження.

В уряду аргументів небагато, здебільшого в козирях готельні комплекси, оформлені на ФОП, і мережі брендових магазинів, що видають чеки від "спрощенців". Це легальна, нехай і вкрай агресивна, податкова оптимізація. Причина якої у відсутності, з одного боку, контролю з боку фіскальної служби, що уряду де-факто не підпорядковується, а з іншого — довіри до держави з боку бізнесу. Але до чого тут дрібні підприємці? Чого вони чекають від держави? І чи прагне хтось почути сам малий бізнес?

У парламенті виросла ціла плеяда захисників дрібного бізнесу. З кулаком біля грудей і піною на вустах вони обороняють інтереси. Щоправда, не завжди зрозуміло, чиї саме. Адже спрощена система справді вигідна, і не тільки малому бізнесу, а й оптимізаторам з тіньовиками. І якщо одні захисники заробляють на темі МСБ політичні дивіденди, то інші побудували ще й вельми прибутковий бізнес, лобіюючи інтереси далеко не дрібних крамарів. Ці самі сумніви слушні щодо численних бізнес-асоціацій, які, захищаючи інтереси мікробізнесу, частенько були помічені в лобізмі та просуванні вигод далеко не дрібних виробників.

Дуже до речі USAID представила аналітичний звіт "Щорічна оцінка ділового клімату", в якому велику увагу приділено саме малому та середньому бізнесу. Що цікаво, самі підприємці, які взяли участь у дослідженні, дещо інакше дивляться на бізнес-клімат і по-іншому бачать необхідні зміни. Членами будь-яких бізнес-асоціацій, наприклад, є лише 15% МСБ. І половина тих, хто в різного роду асоціації не вступив, зробили це тому, що не бачать у цьому необхідності. Не виявляє малий і середній бізнес і лояльності до держави — 58% його представників вважають державу перешкодою та обмеженням, 28% — ворогом і лише 14% бачать у ній партнера. Але цікаве дослідження не лише цими даними.

Загалом бізнес дивиться в майбутнє з оптимізмом: за минулий рік показники всіх складових Індексу ділового клімату поліпшилися, крім довгострокового планування. І якщо планувати на кілька років наперед підприємці все ще не ризикують, то щодо ділового середовища, регуляторного клімату й темпів зростання відзначають позитивні зміни. Втім, далеко не все так райдужно.

Індекс ділової активності, як коротко-, так і довгострокової, перевищує значення індексу оцінки ділового середовища. На думку дослідників, це говорить про те, що сектор МСБ зростатиме за умови сталості та результативності реформ, спрямованих на розвиток бізнесу. Довгостроковий індекс ділової активності зменшився, але його значення залишається позитивним. Одночасно із зростанням оптимізму щодо короткострокової ділової активності це говорить про те, що підприємці готові розвивати свій бізнес. 

Позитивне значення індексу змін регуляторного середовища фіксується другий рік поспіль. Але показове інше: жодних принципових поліпшень за рік при цьому не відбулося. Бізнес відзначає скорочення позапланових перевірок і спрощення реєстрації бізнесу. Ці самі чинники були позитивними змінами у 2015-му. При цьому інші складові не поліпшилися. Йдеться про отримання санітарних висновків, процедури сертифікації, регулювання експортних операцій, адміністрування податків. Незначно підвищилися показники щодо отримання ліцензій і регулювання імпортних операцій. Але не настільки, щоб можна було говорити про реальні поліпшення.

Головною проблемою для бізнесу став недостатній попит з боку як кінцевих споживачів, так і бізнес-партнерів. Відсутність попиту видається для МСБ набагато більшою проблемою, ніж податкові ставки, складнощі адміністрування та політична нестабільність. Саме відсутність попиту й низька купівельна спроможність населення — основні причини того, чому половина опитаних МСП не планує розширювати діяльність бізнесу впродовж наступних двох років.

Перешкоди, що стосуються оподаткування, є наступними за важливістю. Високі ставки податків перешкоджають зростанню 35% опитаних — ця частка дещо зросла порівняно з 2015 р., коли високі ставки податків називали перешкодою 31% респондентів.

Обтяжливість податкового адміністрування та бухгалтерського обліку майже не змінилася — 26% повідомляли про цю проблему у 2015 р. і 27% повідомляють про неї у 2016-му. Адже перша реформа "не тільки про ставки" до початку 2016-го вже відбулася, що ж ефекту немає? Проблема адміністрування податків, природно, актуальніша для юридичних осіб. Вони скаржаться і на високі ставки податків (38%), і на складнощі в адмініструванні та веденні бухгалтерського обліку (29%). 

Наступні найпоширеніші перешкоди для розвитку у 2016 р. стосувалися регуляторного середовища. Це часті зміни економічного законодавства та регуляторний пресинг. З цими проблемами стикається приблизно кожне четверте опитане підприємство. Знову здебільшого ці біди торкнулися юросіб (30%). Негативний вплив обох перешкод посилюється зі збільшенням розміру підприємств. Втім, близько 20% ФОП також називають ці перешкоди для розвитку.

Взагалі звіт однозначно говорить про втому бізнесу від постійних змін. З одного боку, кожен четвертий підприємець назвав часту зміну законодавства перешкодою для розвитку, з іншого — понад половина опитаних серед очікуваних реформ хочуть бачити трирічний мораторій на зміну законів, що стосуються ведення господарської діяльності. Якщо підприємець уже чекає не стільки змін, скільки їх припинення, це говорить про багато що, зокрема й про якість запропонованих бізнесу трансформацій.

Понад 70% керівників малих і середніх підприємств не відчули жодного впливу заходів з дерегуляції, що проводилися у 2016 р. Більше того, ще 17% респондентів повідомили про погіршення умов діяльності. А ось реальні поліпшення помітили лише 9,8%. 

Залежно від сфери діяльності від 40 до 77,2% опитаних підприємців повідомляють, що проходження регуляторних процедур створює певні проблеми для їхньої діяльності та зростання бізнесу.

Більше того, основними проблемами, пов’язаними з адмініструванням податків, залишаються все ті ж "нестабільність податкового законодавства, розмір штрафних санкцій за помилки, ставки податків і зборів та часті зміни форм податкової звітності".

Втім, погляд на перспективи змінюється залежно від розміру самого бізнесу. Фізичні особи-підприємці оцінюють фінансово-економічну ситуацію гірше, ніж підприємства, що є юридичними особами. І чим більший розмір підприємств-юросіб, тим краща їхня оцінка поточної фінансово-економічної ситуації й тим оптимістичніше вони оцінюють поточне ділове середовище. Що цікаво, щодо прийдешніх змін ставлення бізнесу змінюється на протилежне — серед фізосіб-підприємців переважають оптимістичні очікування щодо змін ділового середовища протягом наступних шести місяців, а ось серед підприємств-юросіб усіх розмірів переважають негативні очікування.

Кількість підприємців, які вважають поточну фінансову ситуацію своїх підприємств задовільною, зросла за рік несуттєво — з 56 до 59,6%. Але знову відчутна різниця у відповідях ФОП і юросіб. Очікувано, приватних підприємців, які вважають свій фінансовий стан незадовільним, більше, ніж підприємств.

Очевидна і відмінність між юросібами різних розмірів: чим більший бізнес, тим кращі його оцінки.

Проте кожне третє підприємство (34,5%) серед опитаних МСБ відзначає погіршення фінансової ситуації. Більше того, чверть опитаних не очікує її поліпшення в найближчі півроку.

Найбільш масштабні плани щодо розширення діяльності — у малих і середніх компаній. Так, 59% малих і 50% середніх підприємств висловили намір розширити свою діяльність упродовж найближчих двох років. Це найвище значення серед усіх індексів, обчислених за результатами цього дослідження, але й цей індекс зменшився порівняно з 2015 р.

У середньому 27,4 тис. грн у 2016-му витрачали малі та середні підприємства в Україні, щоб вести бізнес легально. До цієї суми входять реєстрація, ліцензування, технічне регулювання, санітарно-гігієнічний контроль, перевірки та ін. У 2015-му сума була вищою — 29,8 тис. Щоправда, дослідники одразу поспішають уточнити, що у 2016 р. зменшилася не лише середня вартість регулювання, а й середній розмір регульованого підприємства. І в перерахунку на одного працюючого регуляторний тягар за минулий рік, навпаки, зріс.

І нехай не втішає читача зниження витрат на перевірки. Самих перевірок за рік менше не стало. Порівняно з 2015-м у 2016 р. значно збільшилася частка МСБ, які перевірялися щонайменше одним контролюючим органом, — з 51 до 68% відповідно. Також зросла й кількість підприємств і підприємців, перевірки яких закінчилися сплатою штрафів, — до 60,7% з 34,7, тобто майже вдвічі. Відповідно, зниження вартості перевірок за рахунок менших за обсягами штрафів, конфіскацій і неофіційних платежів не говорить про те, що бізнес зітхнув на повні груди. Щонайменше час на всі ці перевірки було витрачено. Зважаючи на частоту й пов’язані витрати (як часові, так і грошові, зокрема з урахуванням неофіційних платежів), найобтяжливішими для підприємців залишаються перевірки податкової інспекції.

На сплату податків у 2016 р. малий і середній бізнес витрачав у середньому 25% доходу. Це хороший тренд, оскільки в попередньому році податкове навантаження в середньому перевищувало 27%. Але треба розуміти, що частина середнього бізнесу є ФОП на загальній системі або юросібами. Їхні витрати на сплату податків удвічі перевищують витрати "спрощенців".

Очевидно, що всіх під одну гребінку "малого й середнього" не вгребеш, універсальний рецепт для всіх не придумаєш. Ось чому ідея уніфікації податкових правил для всіх не знайде стовідсоткового відгуку в підприємців. Те, що буде спрощенням для одних, обернеться складнощами для інших. Адже сумнівно, що після зниження ЄСВ уряд ризикне настільки спрощувати загальну систему, щоб у ній було комфортно "єдинникам", це неминуче призведе до зниження податкових платежів.

Парадокс у тому, що, не бажаючи податкових змін, вважаючи їх однією з перешкод для розвитку, малий і середній бізнес вважає саме податкову реформу разом із дерегуляцією пріоритетом. І є сумніви, що під податковою реформою слід розуміти ліквідацію спрощеної системи. Мабуть, мова все ж таки має йти про збереження спрощеної системи, але з обов’язковим створенням умов для зростання підприємств, щоб на мікрорівні залишилися виключно самозайняті, а решта зростали й поступово переходили на все-таки реформовану загальну систему. Це неквапливий і трудомісткий підхід. З одного боку, потрібно все-таки провести нормальну податкову реформу, яким лік давно втрачено, з іншого — забезпечити мікробізнес інвестиціями, необхідними для зростання.

Але головна непереборна перешкода — це взяти під контроль фіскальну службу й почати боротися з податковими оптимізаціями та оптимізаторами, а не зі спрощеною системою як такою. Без цієї складової якісно трансформувати систему не вийде. Її або збережуть під впливом "захисників бізнесу" зі збереженням усіх схем, або ліквідують під впливом кредиторів, стомлених цими ж схемами. І біда в тому, що чесних підприємців не влаштує жоден із цих варіантів.