Лісова академія для всіх
Це спроба організувати рубрику, в якій розміщуватимуться матеріали про вирощування лісу, що мають практичну спрямованість і становлять професійний інтерес для лісівників, які в Україні ще є. (Їхня чисельність зростає прямо пропорційно відстані від Києва). Сьогодні кілька відеороликів від лісових учених Естонії.
Професор лісівництва Естонського університету природничих наук Харді Туллус розповідає про поступові й улоговинні рубки в сосняках. Поступові рубки в принципі дуже схожі на суцільні рубки із залишенням дуже великого за нашими мірками (100–120 дерев) числа насінників на гектарі. Подібним дослідам у Тетерівському лісгоспі вже понад 10 років. Не новиною є й смугові поступові рубки,які дуже нагадують суцільні вузьколісосічні, але з дуже малою (25–30 м — по суті висота деревостану)) шириною лісосік. У Тетерівському лісгоспі з ними почали досить успішно експериментувати на початку третього тисячоліття. Проте сьогодні для лісівників рівнинної частини України, на мій погляд, найактуальніші улоговинно-облямівкові рубки в сосняках, які широко застосовуються в Польщі. Їх важко класифікувати й призначати, спираючись на дебільні українські правила, але напевно щось ми все ж таки придумаємо вже цього року...
Коли слухатимете переклад, зважте, що вживаний перекладачем термін "рубки догляду" помилковий. По суті йдеться про поступові та нерівномірно вибіркові рубки. Останні за своєю природою належать до нелісосічних рубок, проводяться в межах виділу та поєднують куртинні суцільні рубки з розрідженням прилеглих до них куліс. Розпочавши такі рубки в одновікових сосняках 50–60-річного віку, можна до 100–110 років повністю замінити деревостан, не оголюючи території й не порушуючи природного середовища. Очевидно, що подібні рубки найбажаніші в захисних і рекреаційних лісах... Проте комплекс "верхівкових" шкідників і хвороб сосни робить їх актуальними практично повсюдно.
Сосновий (+ ялиновий) довгоносик — один із найнебезпечніших шкідників хвойних культур, шкодочинність якого з потеплінням клімату лише зростатиме. Нижче два ролики, присвячені здебільшого цьому шкідникові.
Доцент кафедри лісівництва Естонського університету природничих наук Івар Сибуль розповідає про шкідника, характер пошкоджень і результати досліду з випробування різних методів боротьби з ним. Найкращим засобом захисту виявився біологічний віск, яким покривали прикореневу частину стебла сіянців.
Докторантка інституту лісівництва Естонського університету природничих наук Тійя Дренкан розповідає про те, як здоров'я лісу пов'язане з грибами й комахами. Починає вона з опису нового методу визначення грибів за ДНК, а потім переходить до викладу результатів вивчення перенесення спор кореневої губки та її основного антагоніста (Phlebiopsis gigantea) довгоносиком.
М.П.