Знесені вогненним вихором

Літня спека щороку стає причиною пожеж, знищуючи (і не лише в нашій країні) тисячі гектарів лісів, випалюючи поля. Але чи завжди тільки сонце й «велика суша» винні в біді?

До більшості вогняних катастроф, на жаль, доклала руку й людина.

На вихідні містяни вибираються на природу: очистити легені від міського смогу, провітрити мізки й хоч на час вирватися з повсякденної рутини. Але засмаживши шашлик, мисливські сосиски, а то й просто приготувавши в попелі картоплю, далеко не всі гасять за собою полум'я, яке люто накидається на все навколо, пожираючи траву, кущі, дерева.

Гірко усвідомлювати це, але така реальність: саме «цар природи» через свою безтурботність чи некультурність стає її нищителем.

Наприкінці квітня під Києвом, на території Броварського лісництва кілька днів поспіль палахкотіло полум'я. Рятувальники побоювалися, що воно може перекинутися на столичні квартали. У травні в Дарницькому лісництві столиці спалахнув трав'яний настил на 10 гектарах. За даними МНС, сталося це через чиюсь необережність. Утім, «палія» не знайшли. У червні загорілося 29 гектарів лісу державного підприємства «Дніпродзержинський лісгосп» у Петриківському районі Дніпропетровської області. Гасили кілька днів, у боротьбі зі стихією було задіяно 78 осіб, з них — 53 рятувальники надзвичайного відомства.

Недопалок у віконце — збитку «трошки»

За словами керівника прес-служби МНС України Ігоря Кроля, щороку у весняно-літній період небезпека пожеж значно збільшується.

— Навіть недопалок, кинутий із вікна машини, може стати причиною непоправного, — пояснює Ігор Іванович. — Наочний приклад тому — драматичні події, що нещодавно розігралися в природному заповіднику Асканія-Нова. Непогашена сигарета призвела до того, що пожежа охопила близько 206 гектарів, знищивши близько 200 видів рідкісних рослин. Сума збитку становила 4 мільйони 180 тисяч гривень.

Провідний фахівець Міністерства екології та природних ресурсів України Володимир Гетьман розповів кореспонденту «ВВ» про те, що, на жаль, пожежі в Асканії-Нова трапляються регулярно. Її територією проходить автострада Асканія-Нова—Чкалове з безперервним потоком машин. І достатньо найменшої іскорки, щоб висушена сонцем трава спалахнула полум'ям. Володимир Іванович пропонує обнести територію природного заповідника триметровим парканом — такими обгороджують власні володіння дбайливі господарі. Звісно, така перешкода — не гарантія безпеки, проте кількість загорянь значно зменшиться.

Володимир Іванович розповів, що найбільше пожеж у весняно-літній період виникає на території південних областей.

Наприклад, національний заповідник «Святі гори», що розкинувся в Донецькій області на 10 гектарах, лише за червень 2009 року пережив 24 пожежі. Винні в цьому — численні пікніки, адже «Святі гори» на Донбасі — практично єдине місце відпочинку. Схожа ситуація й у Деснянсько-Старогузькому парку на Поліссі, засадженому сосновими деревами. Хвойні — хороша здобич для «червоного півня», вони горять дуже швидко, і тому в парку знищено вже 2,5 гектара. Сума збитку — 58 тис. грн.

Шукають рятувальники, шукає міліція…

За словами начальника відділу охорони та захисту лісу Державного комітету лісового господарства Віталія Білоуса, пожежна небезпека цього року порівняно з попередніми вкрай висока.

— Через кілька тижнів, коли через спеку трава стане сухою, почнуться справжні проблеми, — вважає Віталій Павлович. — Причин загорянь багато, а знайти винуватця складно: спробуй встанови, хто кинув недопалок чи забув загасити багаття. Але навіть якщо докази наявні, притягнути такого громадянина до відповідальності непросто.

Згідно зі статтею 245 Кримінального кодексу «Знищення або пошкодження лісових масивів», якщо дерева згоріли, але людських жертв немає, винним загрожує від 2 до 5 років обмеження або позбавлення волі. Якщо ж від вогню постраждають люди або станеться масова загибель тварин — «паліям» світить «небо в клітинку» від 5 до 10 років. Недотримання ж правил пожежної безпеки, згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, загрожує штрафом від 17 до 51 грн. Відповідальним посадовцям за подібні дії доведеться «розкошелитися», сплативши від 51 до 170 гривень.

Віталій Білоус розповів про події дворічної давності, коли в Ялтинському гірсько-лісовому заповіднику з вини туриста з Харкова згоріло понад 50 гектарів лісу й загинуло 2 особи. Піднявшись у гори, мандрівник не зміг самостійно спуститися. Щоб привернути до себе увагу, він пускав сигнальні ракети й розвів багаття. Вітер і спека зробили свою справу, і, знявши з вершини горе-альпініста, рятувальники одразу ж передали його до рук міліції.

— Ця справа триває з 2007 року, — констатує Віталій Павлович. — Провину доведено, але суд досі не виніс рішення. У лісгоспі Процеве Бородянського району Київської області за ніч сталося 20 загорянь. По гарячих слідах було знайдено винуватця, дії якого можна було розцінювати як підпал. Але… знову-таки за наявності доказів його досі не покарали.

Лісники засіли на вежах

Начальник відділу охорони та збереження лісів Міністерства екології та природних ресурсів України Володимир Тарасенко запевняє, що лісові пожежі — бич не лише України, а й усього світу. Щороку держава виділяє кошти на захист від загорянь, але лісникам мало не цілодобово доводиться чергувати на вежах, щоб вчасно виявити й знешкодити полум'я. На жаль, повністю запобігти таким випадкам фізично неможливо. Виявивши палія, лісова охорона складає акт. Але рішення про покарання виносить суд і тільки суд! Та й хіба штраф зможе відновити ліс? А адже страждають від вогню не лише дерева й кущі, а й птахи, дрібні звірі та комахи, що створюють унікальну біосферу. Більше того, щоб на старому місці виростити новий бір або гай, доведеться за рік розчистити територію, потім засіяти її, доглядати за саджанцями. І це не факт, що вони зійдуть і перетворяться на великі дерева. Грубо кажучи, якщо згорів 30-річний ліс, на його відновлення піде як мінімум 35 років. Степу для цього знадобиться 10 років.

Є думка

Орхідея рветься на волю

Деякі вчені вважають, що пожежа приносить користь лісу: вигорає аморт-маса — своєрідна підстилка, відновлюються рослини, які не могли досі пробитися крізь мертвий шар.

Володимир Гетьман уточнює, що в Ялтинському гірсько-лісовому заповіднику підстилка становить 2 метри. Крізь неї дуже складно пробитися, наприклад, орхідеям. З одного боку, вогонь справді знищує «перешкоду» для нормального росту квіток, але якщо подивитися на проблему в комплексі — збитків набагато більше, ніж прибутку. Володимир Іванович упевнений: тільки загоряння природного характеру, наприклад, від блискавки, може принести користь. В інших же випадках шкода неоціненна.

P.S. З початку року в країні було ліквідовано 2377 пожеж на територіях, підпорядкованих Держкомлісгоспу. (Усього в Україні близько 50 лісокористувачів. — Прим. авт.) Вогнем пошкоджено 2016 гектарів насаджень, згоріли вщент 276 гектарів дерев і кущів. Найбільше загорянь трапляється в Київській (499 випадків), Черкаській (275), Харківській (257), Луганській (241) та Дніпропетровській (163) областях. Найбільше постраждали ліси Житомирської області — 911 гектарів.

Як повідомив Ігор Кроль, для більшого контролю деякі місцеві органи влади просто забороняють своїм мешканцям ходити влітку до лісу. Також створюються спільні патрулі (лісники, міліція та рятувальники), які щодня оглядають закріплену за ними територію.