Ліс-борг

Вісім місяців тому БІЗНЕС писав (див. №47 від 24.11.08 р., стор.116-118), що з настанням кризи деревообробники закликали державу знизити ціни на лісоматеріали, але, незважаючи на це, чиновники відмовилися продавати деревину за безцінь. При цьому експерти зазначали, що до кризи ринок почасти розігрівали самі оператори деревообробної галузі, підвищуючи ціни на аукціонах, через які реалізовувалися лісоматеріали. А покривати надмірні витрати на закупівлю деревини їм допомагав високий попит на продукцію деревообробки та меблі в Україні. Але з настанням кризи ситуація на ринку деревообробки погіршилася. Попит знизився, і купувати лісоматеріали стало ні до чого. Тільки тоді чиновники схопилися за голову. Врятувати лісозаготівельну галузь вони вирішили шляхом скасування аукціонів, запропонувавши операторам заміну — прямі договори з лісгоспами. Тепер деревообробні та лісогосподарські підприємства домовляються про ціни самостійно. Більше того, якщо вірити деревообробникам, уперше за кілька років ці ціни їх нарешті влаштовують.

Аукціони

"Підприємства Держкомлісгоспу почали порушувати питання про зниження цін на лісоматеріали ще наприкінці минулого року, і поступово, упродовж кількох місяців, вартість деревини зменшувалася. І зараз ціни на основні види сировини на 20-25% нижчі за торішні", — каже Юрій Марчук, перший заступник голови Держкомлісгоспу. Зі свого боку, Сергій Сагаль, президент Української асоціації меблевих та деревообробних підприємств "Меблідеревпром" (м.Київ; з 1998 р.; 86 членів), запевняє, що ціни на базові лісоматеріали знизилися не на 25%, а на 15%. За словами керівництва Держкомлісгоспу, головна причина такої цінової політики лісгоспів, природно, криється в економічній кризі (див. БІЗНЕС №10 від 09.03.09 р., стор.89, 90). "Наприкінці минулого року скоротилося споживання деревини як в Україні, так і за кордоном. Як результат: обсяг рубок лісу порівняно з минулим роком зменшився приблизно на 30%", — зазначає п. Марчук. Але скоротити рубки виявилося замало. Підприємства лісгоспу зрештою були змушені переглянути ціни і на самі лісоматеріали і, як наслідок, відмовитися від аукціонів. Утім, на думку деяких учасників ринку, навіть без впливу економічної кризи рано чи пізно від них все одно відмовилися б. "Потенційні покупці деревини часто заздалегідь узгоджували свої дії, щоб не підвищувати ціну на торгах. Тобто втрачався сам сенс аукціонів", — пояснює Василь Масюк, президент Української асоціації деревообробного обладнання (м.Київ; з 2008 р.; 11 членів). Зі свого боку, керівництво Держкомлісгоспу не виключає, що коли ринок деревообробки знову почне зростати докризовими темпами (у середньому на 30% на рік) і в країні виникне дефіцит сировини, аукціони знову запрацюють. "Можливо, це станеться вже у II кварталі 2010 р. " — прогнозує Юрій Марчук. Щоб запобігти всякого роду домовленостям між учасниками ринку, чиновники Держкомлісгоспу розглядають можливість проведення в Україні електронних торгів на відповідній біржі. Цікаво, що гравці ринку оцінюють цю ініціативу чиновників позитивно. "Було б чудово, якби в країні працювала постійно діюча електронна біржа", — каже п. Сагаль. У цьому випадку, на його думку, непрозорі аукціони замінив би цивілізований ринковий механізм. Тобто якщо раніше деревообробники купували на аукціонах право на деревину, коли ліс був ще "на пні" і покупці не були остаточно впевнені в сортності, обсягах, якості сировини та строках поставки, то на електронній біржі працюватиме зовсім інша система. "Ліс зрубали й тут же виставили на продаж. У всякому разі, так працює постійно діюча електронна біржа в Польщі", — розповідає п. Сагаль. Утім, як стверджують фахівці, говорити про появу в Україні електронної біржі поки зарано. Хоча в повернення до аукціонів багато хто з них теж не вірить. "Правильніше шукати компроміси й працювати на основі прямих договорів. Не думаю, що в Україні відбудеться повернення до аукціонів ", — вважає Василь Масюк.

Заборгованість

Яка б хороша не була, за словами учасників ринку, система прямих договорів, на жаль, у спільній роботі деревообробників і лісгоспів є й негативні нюанси. Зокрема, основним із них, як і раніше, залишається заборгованість підприємців за лісоматеріали. Однак, за словами експертів, іншого виходу, крім продажу деревини з відстрочкою платежу деревообробникам, у лісгоспів, на жаль, немає. "Через два-три місяці зрубаний ліс, якщо його не вдалося реалізувати, втрачає свої якості та перетворюється на дрова. Адже зрубаний ліс — товар, що швидко псується. А не рубати його теж не можна, інакше він втратить свою цінність, хоча й не так швидко, як зрубаний", — пояснює п. Масюк. Утім, деякі учасники ринку не вважають ситуацію, що склалася, безвихідною, адже для чогось же деревообробні підприємства купують ліс. Отже, планують працювати й повертати борги. Щоправда, не всі оператори такі оптимістичні. За їхніми словами, ризик неповернення боргів лісгоспам усе ж існує. Крім того, як зауважив п. Марчук, існує ще одна проблема — підприємствам Держкомлісгоспу потрібні оборотні кошти, щоб забезпечити тих самих деревообробників лісоматеріалами згідно з договорами, оскільки ліс потрібно зрубати й доставити. А їх у зв'язку із заборгованостями стає дедалі менше.

На думку операторів, частково в ситуації, що склалася, винна наявна система. "У лісгоспів є свої плани, згідно з якими вони рубають ліс. При цьому план вважається виконаним, коли деревину відвантажено. Як відомо, виконання плану впливає на зарплати, премії тощо. До того ж, якщо намічена робота не завершена в строк, то можуть змінити керівника лісгоспу", — пояснює БІЗНЕСу Сергій Сагаль. Таким чином, разом із планами, що виконуються лісгоспами, зростає й заборгованість деревообробників. При цьому на складах у деяких виробників уже лежать двомісячні запаси необхідної їм сировини. Щоправда, п. Сагаль, знову ж таки, наполягає: "Якщо підприємство прийняло деревину, то оплатить ", адже в умовах кризи всі намагаються раціональніше вибудовувати структуру витрат. Певною мірою слова п. Сагаля підтверджує й Юрій Марчук. Він вважає, що борг великих підприємств з обсягом переробки близько 50 тис.куб.м деревини на рік уже трохи скоротився. "На початку року їхня заборгованість становила 20 млн грн., а зараз — 17млн грн. " — зазначає він.

Наслідки

Цікаво, що, незважаючи на здешевлення деревини, вартість плитних матеріалів в Україні знизилася незначно. Зокрема, у квітні-травні поточного року порівняно із січнем вона зменшилася лише на 5-10%. Та й то не так завдяки здешевленню деревини, як посиленню конкуренції між операторами. При цьому оператори запевняють, що в нинішніх умовах вартість плитних матеріалів має не знижуватися, а збільшуватися, оскільки крім деревини для виробництва цієї продукції необхідні імпортні складники.

Зазначимо, що зміна цін на деревину та ДСП практично не позначилася і на вартості меблів. За різними оцінками, з початку року вони подешевшали лише на 3-7%. Більше того, за словами Олександра Бєляєва, засновника компанії Art Metal Furnitura (м.Дніпропетровськ; виробництво та реалізація меблів; з 1999 р.; близько 1,5 тис.осіб), не виключено, що найближчим часом ціни на меблі знову почнуть зростати. "Посилюється фіскальний тиск, збільшуються митні збори. Плюс нестабільність валютного курсу. Багато операторів уже думають про підвищення цін на продукцію, незважаючи на значне зниження обсягів продажів", — ділиться спостереженнями оператор. За оцінками гравців ринку, у першому півріччі 2009 р. порівняно з аналогічним періодом минулого року реалізація житлових меблів скоротилася більш ніж на 30%, офісних — на 60%. У результаті понад 80% дрібних і середніх деревообробних, зокрема й меблевих, підприємств скоротили обсяги випуску продукції. Більше того, деякі виробники й зовсім "залягли на дно" в очікуванні кращих часів. Ті ж, хто залишився на ринку, не втрачають оптимізму та порівнюють ситуацію з 1990-ми роками. "Коли підприємства інших сфер ледве виживали, деревообробники нарощували обсяги виробництва. Деякі з них навіть експортували продукцію і таким чином стимулювали розвиток галузі ", — запевняє Василь Масюк.

Виробник — про сезонність попиту
Богдан Цубрик (36),
директор підприємства "Сорбес Україна" (м.Костопіль, Рівненська обл.; виробництво та продаж ДСП, ламінованих ДСП і стільниць; з 2003 р.; 650 осіб):
- Виходячи з досвіду попередніх років, наприкінці серпня — на початку вересня можна очікувати приросту продажів плитних матеріалів. Хоча будь-яких вагомих економічних передумов, крім багаторічних спостережень, для цього немає. Якщо ж економічна ситуація в країні різко погіршиться, як це було торік, ринок знову покаже негативну динаміку.