Підприємство європейського рівня

Мінський меблевий центр — спільне білорусько-німецьке (державно-приватне)  підприємство, що експортує меблі по всій Європі. Про те, як воно організоване й як працює, розповідається в цій статті. М.П.

У жовтні цього року спільне білорусько-німецьке підприємство «Мінський меблевий центр» — «MMZ» відзначає 20-річчя від дня заснування. Засновниками підприємства є Мінське державне виробниче лісогосподарське об'єднання, Молодечненський завод легких металоконструкцій (”МЗЛК”) і німецька фірма «GreCon» (нині «Hasse GmbH»). Сьогодні “Мінський меблевий центр” — одне з найкращих деревообробних підприємств. За підсумками роботи за 2007 рік його занесено на республіканську Дошку пошани серед найкращих підприємств промислового та енергетичного комплексу Республіки Білорусь.
Іноземні партнери й покупці продукції висловлюють думку, що «MMZ» є одним із найкращих підприємств у Європі. Тут постійно забезпечується високий рівень заробітної плати робітників, а умови праці набагато кращі, ніж на багатьох інших деревообробних підприємствах республіки. Виготовлені з масиву сосни, без застосування канцерогенних смол, гарні, якісні та відносно недорогі меблі користуються особливим попитом у країнах далекого зарубіжжя. Більша частина продукції «MMZ» (98%) іде на експорт, що дає змогу поповнювати валютні запаси республіки.
Підприємство має стійке фінансове становище, своєчасно сплачує податки державі та, крім цього, є єдиним у системі лісового господарства, що регулярно виплачує дивіденди засновникам. Немаловажним є й той факт, що воно забезпечує роботою понад 1000 осіб, які проживають у Молодечно, смт Крупки та с. Ілля. І навіть у нинішній непростий час «MMZ» не знижує темпів зростання, а продовжує нарощувати обсяги виробництва та реалізації своєї продукції. Обсяг виробництва продукції у 2008 році становив 53 мільярди рублів. Підтримується й стабільна рентабельність виробництва: кожен пущений у переробку кубометр деревини дає продукції на 750 тисяч рублів.
Якщо в лісовому господарстві загалом отримання теплоенергії за рахунок спалювання відходів від переробки деревини лише набирає обертів, то в «MMZ» уже давно повністю відмовилися від опалення за рахунок міської теплотраси. Тут встановлено п'ять опалювальних котлів, що працюють на деревних відходах, які повністю забезпечують технологічним теплом виробництво, 13 сушильних камер, виробничі й адміністративну будівлі. Усе це дає велику економію коштів і забезпечує безперервну роботу підприємства. А на перших порах роботи через нестачу й великі втрати тепла в міських теплотрасах узимку нерідко доводилося навіть зупиняти виробництво.
***
Важко йшов процес створення підприємства, скільки це коштувало праці та переживань — і не передати! Адже спочатку нічого не було: ні проєкту, ні кошторису, ні робочої сили, ні будматеріалів (які тоді були в дефіциті), ні навіть місця для його розміщення. Єдине, що було, — бажання створити добре деревообробне підприємство. Нам, лісівникам, було прикро дивитися на те, як погано переробляється в нас деревина, яку «кошлату» й «горбату» дошку випускаємо… Дуже вже хотілося довести, що й ми можемо якісно переробляти деревину й випускати гарну та якісну продукцію. Це бажання ще більше зросло після відвідання в Москві виставки «Лесдревмаш-89», де демонструвалося високоякісне імпортне деревообробне обладнання, зокрема й автоматична лінія зрощування деревини західнонімецької фірми «GreCon». Сьогодні на «MMZ» встановлено чотири лінії зрощування деревини. І останнім аргументом на користь утворення підприємства стало те, що німці привезли на показ до Мінського ВЛГО невеликі зразки продукції, що випускається цією лінією. Річ у тім, що наприкінці 80-х років перед лісовим господарством республіки, зокрема й перед Мінським ВЛГО, гостро постала проблема різкого збільшення випуску товарів народного споживання. Поставлене урядом завдання випуску товарної продукції в один карбованець на кожен карбованець фонду оплати праці виконувалося нами не більше ніж на 20 відсотків. Збільшення обсягів переробки деревини стримувалося, по-перше, відсутністю фондів на її отримання, дотримання яких суворо контролювалося, а по-друге, відсутністю потужностей з її вивезення та переробки. Вихід був один — освоїти технологію, яка дала б змогу отримати з одного кубометра пиловочної сировини найбільший вихід товарної продукції. Саме така технологія передбачалася при створенні «MMZ».
Але, на жаль, не всім вірилося в те, що організація спільного підприємства зумовлена з нашого боку бажанням продемонструвати високоякісну обробку та ефективний продаж виробів з деревини. Багато хто хотів бачити в цьому лише особисту зацікавленість і пов'язані з нею незаконні дії: «Як так? Чому підприємство створюється спільно з німцями? Це ж недавні наші противники!». І ця думка серед багатьох відповідальних працівників стала головною перешкодою у створенні підприємства. Пішли нескінченні перевірки. Хто тільки нас тоді не перевіряв: і колишня Контрольна палата, і Міністерство фінансів, і Податкова інспекція, і Прокуратура, і ВБХВ і навіть Держконтроль Міністерства лісового господарства БРСР. Перешкоди чинили Крупський райком партії, а згодом і Крупський райвиконком. І всім хотілося бачити лише негатив, знайти якісь зловживання, кримінал. Єдиний, хто розумів тоді, що створення цього підприємства — це впровадження нової прогресивної технології переробки деревини, яку необхідно лише вітати, був міністр лісового господарства Георгій Андрійович Марковський. Він підтримав ініціативу створення підприємства й почав надавати потрібну допомогу.
***
Час ішов, а підприємство поки було створено лише на папері. Насправді ж Управління місцевої промисловості Мінського облвиконкому, як один із засновників, не виконувало своєї обіцянки побудувати в Логойську виробниче приміщення цеху площею не менше 600 м2.
Невдовзі в Німеччині було отримано кредит і закуплено обладнання. А куди його ставити або хоча б заховати від дощів і мокрого снігу, що настали в листопаді? Тимчасово розмістили в якомусь ангарі, не забезпеченому належною охороною. Ось тоді й довелося запросити додатково до засновників Молодечненський завод легких металоконструкцій, узяти в оренду металевий каркас будівлі, в якій зараз розташовано основний цех і офіс «MMZ», і в терміновому порядку його добудовувати. На це пішли всі гроші, внесені як внесок німецькою стороною. І тут настали терміни погашення кредиту, а підприємство ще не працює і до початку його роботи ще дуже далеко. За несвоєчасне погашення кредиту німецький банк погрожує штрафами. Довелося просити інший кредит у Мюнхені, щоб хоча б частково погасити перший, узятий у Франкфурті.
Суцільні труднощі й труднощі, усіх їх не перелічити...
Але робота підприємства стала поступово налагоджуватися, коли на посаду генерального директора прийшов Борис Аврамович Медведєв, головний інженер Мінського ВЛГО, а на посаду заступника генерального директора Василь Федорович Курган, досвідчений фахівець із деревообробки. Допомогу в розстановці й закупівлі обладнання надавали й німецькі фахівці.
Ось так починало працювати спільне підприємство “Мінський меблевий центр.”

Василь КУРГАН, генеральний директор СП ММЦ ТОВ:
— 20 років нашому підприємству… На перший погляд це дуже невеликий історичний період. Але саме за цей час у непростих умовах створено конкурентоспроможне підприємство.
Сьогодні 98,5 відсотка продукції СП ММЦ ТОВ постачає на експорт у країни далекого зарубіжжя. Соснові меблі з білоруського міста Молодечно можна зустріти в меблевих магазинах Німеччини, Франції, Данії, Австрії, Швеції, Швейцарії, Росії.
Від імені керівництва вітаю всіх працівників, ветеранів підприємства з 20-річним ювілеєм! Висловлюю глибоку подяку за їхню напружену й шляхетну працю! Дякую всім підприємствам, організаціям і фірмам — нашим постійним партнерам, які протягом багатьох років завжди поруч із нами!
Борис МЕДВЕДЄВ, колишній генеральний директор СП ММЦ ТОВ:
— Дорогі колеги! Сьогодні вам 20. У цей знаменний для всіх день прийміть найщиріші вітання й найкращі побажання. “ММZ” відоме в країнах ближнього та далекого зарубіжжя як надійний і зобов'язаний партнер. Дорожіть своїм підприємством, пишайтеся його досягненнями, бережіть його найкращі традиції: обов'язковість, висока якість продукції, постійний рух уперед, шанобливе ставлення до партнерів. Нехай праця на ньому приносить вам радість, моральне й матеріальне задоволення. Подальших вам успіхів і процвітання на довгі роки!
Михайло ХОДАСЕВИЧ, заступник голови Мінської обласної ради Білоруського товариства лісівників:
— Шлю слова подяки всім, хто надавав активну допомогу в організації підприємства та підтримку його на перших етапах роботи. Це О.А. Вашкевич, перший генеральний директор; Е.А. Матусевич, чемпіон світу з ковзанярського спорту, уродженець Білорусі; В.П. Гончуков, директор заводу легких металоконструкцій; Є.І. Єронін, заступник генерального директора з будівництва; І.М. Манулик, незмінна перекладачка й консультант з Німеччини; Н.М. Каптюх, головний бухгалтер; А.К. Головченко, головний бухгалтер «МЗЛК»; Н.У. Чурсін, головний інженер «МЗЛК». З німецького боку — Герд Гретен, президент фірми «GreCon», Клаус Хінцпетер, економічний директор; інженер Ганс Гайзик і керуючий фірмою «Hasse GmbH» Хартмут Хассе. Вітаю колектив підприємства з ювілеєм! Подальших вам успіхів!