Лісовий глухий кут на шляху до Європи (продовження)
Рубати не можна заповідати! (Де поставити кому?)
У багатоголоссі критиків сучасного лісового господарства України вирізняються два наполегливо повторювані мотиви. «Інтенсивність лісокористування в країні значно менша, ніж у Європі, що призводить до неефективного використання лісових ресурсів і дотаційності лісового господарства в цілому. Необхідно значно збільшити рубку лісу», — стверджують одні. «Ліси України варварськи вирубуються. Щоб урятувати їх, треба значно збільшити кількість і площу об'єктів природно-заповідного фонду, заборонити або обмежити рубки», — заперечують їм інші.
Обидві точки зору мають підтримку серед окремих груп населення та фахівців, так чи інакше пов'язаних із лісом (екологи, лісопромисловці), які лобіюють ухвалення різних, часто прямо протилежних, рішень в органах законодавчої та виконавчої влади. Щоб розібратися в ситуації, звернімося до фактів.
Україна — велика лісова держава. За обсягом заготівлі деревини вона посідає десяте, за загальною площею лісів — восьме, за запасом стовбурової деревини на корені — шосте місце в Європі (табл. 1, рис. 1). Значно гірші показники відносної лісозабезпеченості країни. За площею та запасом деревостанів на корені в перерахунку на одного жителя вона посідає відповідно 27 і 21 місце. Показники лісозабезпеченості в межах областей України різняться на два порядки (рис. 2). Якщо в Запорізькій області на одного жителя припадає менше ніж 3 куб. м запасу на корені (менше, ніж у Туркменістані, але більше, ніж в Ізраїлі), то в Закарпатській — 160 куб. м (менше, ніж у скандинавських країнах, Латвії та Естонії, але більше, ніж у Словенії, Австрії та Литві).
Зауважимо, що відносна лісозабезпеченість Польщі значно менша, ніж у Карпатах і на Поліссі України.
Для оцінювання інтенсивності лісокористування зазвичай використовують такі показники, як відсоток використання приросту (1), обсяг заготівлі з одного гектара лісу (2) і відсоток використання запасу на корені (3). Оскільки приріст лісу в Україні не визначається, а заміна його показником зміни запасу на корені некоректна (щорічний приріст українських лісів більший за зміну їхнього запасу на 20–25 млн куб. м), скористаймося двома останніми показниками, розрахованими для лісів, що перебувають у віданні Держкомлісгоспу. За обсягом заготівлі з 1 гектара країна посідає 24-те, а за відсотком використання запасу 32-ге місце (табл. 1), що свідчить про екстенсивне ведення лісового господарства. За областями зазначені показники сильно варіюють (рис. 3 і 4), причому поза зв'язком з реальним рівнем їхньої лісозабезпеченості. Наприклад, у високопродуктивних лісах Івано-Франківської області з одного гектара заготовляють (1,29 куб. м/га) не набагато більше, ніж у лісостеповій Полтавській (1,26 куб. м/га), менше, ніж у степовій Кіровоградській (1,5 куб. м/га) і значно менше, ніж у сусідній Чернівецькій (3,5 куб. м/га) областях. Зауважимо, що в європейських країнах, схожих за лісорослинними умовами з Поліссям, з одного гектара заготовляють від 2,8–2,9 (Латвія, Литва) до 3,6 (Польща) кубометрів деревини. У Німеччині (4,5), Австрії (5,2), Чехії (6,2), Швейцарії (6,4 куб. м/га) інтенсивність лісокористування ще вища...
М. Попков, Л. Полякова, С. Кирилюк
Науково-інформаційний центр лісоуправління
WoodBusiness №4 2005
Повний текст статті у форматі pdf