Нові господарі лісу

Як показує практика, без приватних інвестицій у розвиток лісового господарства - не обійтися. Сьогодні держава готова до того, щоб змінити правила торгівлі лісом. На чию користь – покаже час

 На 3,14 млрд грн було вироблено лісопродукції в Україні у 2009 році

Полісся традиційно вважається найвідсталішим в інфраструктурному плані регіоном країни. Мешкаючи на болотах, місцеве населення змушено промишляло збиранням ягід, вирощуванням льону, незаконним видобутком бурштину і вирубкою лісу. Але любителів подивитися на екзотику на власні очі, які приїжджають у найглухіші куточки Рівненської, Житомирської чи Волинської областей, останнім часом зустрічає зовсім інша картина. На місцях колись густих соснових лісів як гриби виростають приватні дво- і триповерхові будинки.

Незаконними лісопильнями і несанкціонованою вирубкою там давно вже нікого не здивуєш, а під зав’язку навантажені лісовози – найчастіше трапляється транспорт. Навіть місцеві жителі жартують, що скоро зі свого двору зможуть побачити Київ, бо дерева більше не заважатимуть огляду. Але жага заробітку не залишає альтернативи розкрадачам державного лісу. За останні роки концепція Державного комітету лісового господарства України (Держкомлісгоспу) показала свою неефективність. Наближаються великі зміни. Заробити тепер зможе не лише держава, а й приватний бізнес.

На нового голову Держкомлісгоспу Миколу Шершуна покладаються великі надії. Він став ініціатором переведення лісового господарства на нову модель господарювання. Для цього обрано вже чинну в Польщі модель. Якщо порівняти досвід польський і український – вигоди насамперед отримає приватний бізнес, якому держава має намір передати заготівлю лісу. Також новий господар лісу має намір залучати приватників до господарської діяльності з посадки та догляду за молодняком.

53% заготівлі лісу в Україні відбувається силами малого і середнього бізнесу (за підсумками 5 місяців 2010 року)

Як розповіли в Держкомлісгоспі, реорганізація лісової галузі проходитиме в кілька етапів і торкнеться основних видів діяльності відомства, що відповідає за український ліс: вирощування, заготівлі та реалізації лісопродукції. Для початку пропонується до вирощування та догляду за лісом підключити приватний бізнес. Уже сьогодні створюються бригади, які, починаючи від посадки до періоду зімкнення крон (а це п’ять-вісім років), доглядатимуть за деревами. За словами заступника голови Держкомлісгоспу Валерія Лозицького, раніше охочих зайнятися цим бізнесом не було. Але з початку року в цьому сегменті приватники зайняли 6%, а до кінця року їх кількість може збільшитися до 30%. «Це наші люди, колишні працівники лісгоспів. Вони об’єднуються в бригади, реєструються як окремий суб’єкт господарювання, отримують від нас в оренду з правом викупу лісогосподарську техніку і починають працювати», — розповів фахівець.

Можливо, з часом ці самі бригади займатимуться й іншим, прибутковішим видом діяльності — заготівлею деревини. Це завжди був найпроблемніший аспект діяльності лісгоспів, що викликав нарікання з боку споживачів. Причин тому багато, починаючи від відсутності промислової інфраструктури, і насамперед лісових доріг у достатній кількості, що гальмує процес заготівлі лісу, і закінчуючи дефіцитом фахівців. На сьогодні зарплата в лісовій галузі - одна з найнижчих у промисловості (середня - 1,7 тис. грн.). Відповідно, знайти працівників на таку важку працю за невеликі гроші проблематично. Держава не перший рік шукає шляхи вирішення цієї проблеми, одним із них і є залучення до заготівлі деревини приватних компаній. Так, за п’ять місяців 2010 року 53% заготівлі лісу в Україні відбувалося силами малого і середнього бізнесу. Це не лише зручно, а й вигідно, вважає Валерій Лозицький. Держкомлісгосп проводить тендери на ці види робіт, укладає договори і оплачує за фактом обсяг виконаних робіт. Причому така заготівля деревини обходиться дешевше, ніж якби ці роботи проводилися силами держави. Таким чином, заощаджуються кошти, які можна спрямувати на розвиток розсадників, садивний матеріал, зазначив експерт. Саме в такі приватні фірми пішли багато фахівців з ліквідованих деревообробних підприємств.

Ще одна перевага нових реформ полягає в тому, що Держкомлісгосп планує повністю піти від переробки деревини. На сьогодні структури комітету переробляють 11% заготовленої деревини. З кожним роком цей обсяг зменшується. Наприклад, ще у 2006 році на держпідприємствах переробляли 2 млн кубометрів деревини, тепер до 600 тис. кубометрів. І тут вивільняється нова ніша для малого і середнього бізнесу.

Реалізація під ковпаком

Від чого не збирається відмовлятися держава, так це від самостійної реалізації деревини. Не дивно, адже це найприбутковіша частина «лісового» бізнесу. Сьогодні українські ліси перебувають у державній власності, і керують ними понад 50 лісокористувачів, серед яких Держкомлісгосп, Мінагрополітики, Міноборони, МНС та інші. Вони заготовляють практично всю деревину в Україні – 12,8 млн кубометрів з 15 млн кубометрів.

Для тих, хто бажає купити ліс у держави, є три варіанти. Перший - аукціонний продаж, який стартував у 2006 році і мав багато нарікань з боку споживачів. Головним із них була неможливість дрібним підприємцям конкурувати з великими гравцями. Як запевняють у Держкомлісгоспі, тепер цієї незручності не існує, лісові аукціони спеціалізуються на продажу деревини саме для малого і середнього бізнесу. Можливо тому до кінця 2008 року аукціони почали користуватися популярністю, але з початком кризи попит на деревину різко впав, і від проведення аукціонів довелося відмовитися. Поновився аукціонний продаж лише на початку цього року. «Малий і середній бізнес лише почав оживати. Якщо в першому кварталі цього року було продано 15% від запропонованої на аукціоні деревини, у другому – 25%, то в третьому кварталі очікуємо продати понад 30%. Хоча до результатів 2008 року, коли на аукціоні реалізовувалося понад 70% виставленої на продаж деревини, ще далеко», — розповіли в Держкомлісгоспі.

2,23 млрд. грн. заробили підприємства Держкомлісгоспу на реалізації лісопродукції у 2009 році

Другий шлях – це купівля незатребуваної на аукціоні деревини після його завершення в самих лісгоспів, але вже за цінами, що склалися на останньому аукціоні. Третій шлях реалізації лісу використовують великі компанії, які купують деревину в лісгоспів за прямими договорами. Торік Держкомлісгосп пішов на незвичний для себе крок, знизивши ціни на деревину до 25% і почавши кредитувати переробників. Лояльність до деревообробників з боку «лісників» зрозуміла: у той час як будівельна галузь значно зменшила обсяги споживання лісової продукції, а целюлозно-паперова практично припинила своє існування, лісгоспи готові працювати з нульовою рентабельністю, аби хоч якось збувати свою продукцію. Порятунок вони знайшли в суміжниках – виробниках деревних плит і меблів, які сьогодні найбільше споживають деревину (65-70% від загального обсягу).

Бути чи не бути експорту

Ще одна болюча мозоль українського лісового господарства – експорт лісу. Державі часто дорікають за великі обсяги експорту лісу, тоді як вітчизняним виробникам його катастрофічно не вистачає. Не раз виникали конфлікти, пов’язані й з продажем за кордон високоякісного лісу за ціною низькосортного. «Завдання лісового господарства зводиться до того, щоб заготовити і продати, а куди і кому – це вже друге питання», — заявили якось на одному з найбільших в Україні виробників фанери і ДВП «Фанплит». За словами керівництва підприємства, їм не раз доводилося стикатися з нестачею сировини й опинятися на межі зупинки виробництва.

У Держкомлісгоспі звинувачення на свою адресу вважають необґрунтованими і дорікають самим виробникам. Вивозиться ж переважно сировина, на яку в Україні немає покупців, запевняють чиновники. «Близько 60% експортованої деревини — це технологічна деревина твердолистяних порід, яку жодне вітчизняне підприємство не може обробити», — запевняє заступник голови Держкомлісгоспу. Не користується попитом усередині країни і так званий пиловник хвойний - високосортна деревина. За словами фахівців, для його переробки і створення попиту всередині країни необхідно збудувати два спеціалізовані підприємства, про що було заявлено уряду. Деревообробна галузь розвивається, і, можливо, знайдуться охочі інвестувати в це виробництво. Ще три-чотири роки тому дубова фанера переважно експортувалася. Сьогодні ж майже вся вона переробляється в Україні.

Експорт, лише вимушений захід, запевняють чиновники, водночас погоджуючись, що саме він приносить галузі значну частину доходу. За останні чотири місяці експорт деревини склав лише 26% у загальному обсязі проданої деревини, але при цьому 42% - у грошовому вираженні.

Нові горизонти

Поки реформи не стали на тверду колію, «лісники» шукають шляхи альтернативного заробітку. Зокрема, вони зайнялися розведенням декоративних рослин, озелененням. Другий напрям - контроль за використанням «побічних продуктів лісу». Торік Держкомлісгосп ініціював затвердження так званого «лісового квитка». Це обов’язковий документ, який підтверджує походження лісових продуктів (березовий сік, дикорослі гриби, ягоди, горіхи). Тепер видачу сертифіката для експорту такої продукції мають проводити лише за його наявності. Особливо актуальним це питання є в сезон збирання березового соку і здатне поповнити місцеві бюджети та «засіки» комітету.

Крім того, лісовий комітет хоче спробувати себе і в сегменті біопалива, виробляючи з відходів деревозаготівлі енергетичну тріску. «У нас газу мало, а дров — хоч відбавляй», — кажуть українські лісівники, маючи намір перетворити свою продукцію на альтернативне джерело енергії, яке замінить під час кризи частину імпортного газу. Поки на цей вид палива немає споживача, але фахівцям комітету вже вдалося переконати низку деревообробників споживати енергетичну тріску для своїх потреб.

37,8% склав експорт лісопродукції у 2009 році

Очевидно, що без приватних інвестицій у розвиток лісового господарства не обійтися. Поки вони йдуть лише в деревообробку. Попри кризу, в Житомирській області будується перше підприємство з виробництва плит МДФ, його запуск запланований наступного року. Наскільки привабливими для інвесторів будуть інші сегменти лісопромислового комплексу, в Держкомлісгоспі назвати завагалися. Хоча успішний досвід польських колег вселяє керівництву лісового господарства оптимізм.

Виробництво продукції лісогосподарськими підприємствами

Обсяги продукції лісового господарства, тис. грн.*                               863,75                     141,2

в т.ч. обсяги продукції лісозаготівель                                              774,24                     145,6

Заготівля ліквідної деревини, тис. куб. м                                           3348,3                     127,2

в т.ч. від рубок головного користування                                                  1966,4                     141,3

в т.ч.

для виробництва пиломатеріалів і заготовок                                  1197,7                     136,2

для виробництва клеєної фанери і шпону                                         104,0                     190,2

для будівництва                                                                                   102,1                      89,3

для виробництва целюлози і деревної маси (баланси)                 173,6                     124,9

дров’яна деревина для технологічних потреб, тис. куб. м                     799,4                      125,7

дрова для опалення, тис. куб. м                                                            737,1                     107,6

 *Темп зміни розраховано за обсягами продукції у фактичних цінах