Вівторкова сировина

У вівторок, 21 вересня, Кабмін усе ж таки вніс проект Податкового кодексу до Верховної Ради. Принаймні саме цією датою документ було зареєстровано в парламенті. Якби цього не сталося, владі довелося б або відмовитися від ідеї формування Бюджету-2011 на новій податковій базі, або грубо порушити Регламент Верховної Ради, який нині є Законом.

Поспіх

Нагадаємо: 7 вересня народні депутати Микола Катеринчук і Сергій Терьохін зареєстрували власний проект Податкового кодексу (№7101). При цьому вони й не приховували (зокрема, про це говорив п. Терьохін), що внесли свій проект не так із метою домогтися його ухвалення (зрозуміло, що це фантастика), як із метою загнати Кабмін у цейтнот: строк реєстрації альтернативного законопроекту, згідно з Регламентом ВР, спливав саме 21 вересня.

Проте уряду вдалося-таки в цей строк вкластися. Щоправда, не без проблем: на сайті ВР текст проекту та додатки до нього з’явилися лише по закінченні робочого дня — о восьмій годині вечора. Причому поспішали так, що випадково розмістили на сайті навіть ту інформацію, яка туди нібито й не мала потрапити.

Завдяки цьому, наприклад, з’ясувалося, що розбіжності між департаментами доходів і податкової та митної політики Мінфіну в оцінці впливу новацій на доходи бюджету сягають дворазової величини, яка вимірюється мільярдами гривень!

До речі, як і належить альтернативному проекту, урядовий проект Кодексу отримав майже той самий реєстраційний номер, що й депутатський — 7101-1.

Пояснювальна записка до проекту вразила своєю певною мірою недоладністю. Наприклад, виявилося, що однією з його цілей є “покращення позицій України в глобальному рейтингу “легкості ведення бізнесу” за показником “Сплата податків”.

Напевно, покращення позицій у цьому чи якомусь іншому рейтингу (хоча тут ще слід брати до уваги, хто, для чого й як ці рейтинги, що часто є інструментами пропаганди чи антиреклами, вигадує) було б приємним додатком, але дивно, що його визначено як мету.

Так само недоладно виглядає ще одна мета: “Демократизація податкової служби, встановлення рівноправних відносин між платниками податків і податковими органами”. Навряд чи податковою службою керуватимуть (та й мають керувати) виборні представники народу.

Що ж до рівноправності платників податків і податківців, то це взагалі відверта нісенітниця: одні відповідають своїм гаманцем, а іноді й свободою, другі здебільшого ризикують отримати службове стягнення або, в гіршому разі, втратити роботу.

Втім, дурниці, що містяться в пояснювальній записці, напевно, не такі вже й важливі. Гірше, що, м’яко кажучи, аж ніяк не досконалим виявився сам проект Кодексу.

У межах цієї публікації ми не братимемося (та й не зможемо) докладно описувати весь проект: по-перше, це неможливо через його обсяг, по-друге, БІЗНЕС упродовж чотирьох останніх місяців ретельно відстежував усі його трансформації.

Зупинимося лише на найсвіжіших новинах документа (порівняно з останніми редакціями, описаними в БІЗНЕСі №37 від 13.09.10 р., стор.18-22; №38 від 20.09.10 р., стор.15-18) і найбільш вражаючих нас новаціях поданого урядом документа, а також наведемо деякі розрахунки наслідків його ухвалення.

З останніх змін слід передусім відзначити чергове перекроювання переліку видів діяльності та суб’єктів господарювання, на яких не поширюються “податкові канікули” зі сплати податку на прибуток (ставка 0% до 01.01.16 р.; див. “Остаточна версія…”).

Перекроювання

Крім того, дещо пом’якшилися вимоги авторів щодо заборони включати до витрат кошти на виплату роялті нерезидентам. У теперішній версії ця заборона не стосується виплат на користь постійних представництв нерезидентів, які є платниками податку.

І навпаки — поширюється на всіх суб’єктів, які не є платниками податку на прибуток, що, принаймні, логічно. Нарешті, для держпідтримки сільгоспвиробників звільнення від сплати ПДВ (а ця норма насправді спрямована на припинення відшкодування зерновим трейдерам ПДВ, який до бюджету не надходить) у нинішній редакції не поширюється на першу поставку зернових і технічних культур їхніми виробниками.

Оцінюючи внесений до ВР проект загалом, слід сказати, що його гарячкове доопрацювання не змінило головного:
якість документа залишає бажати багато кращого, що не дивно, зважаючи на специфічні умови його розроблення;
попри відмову від деяких надто явних схем мінімізації, спочатку припасених для великого бізнесу, проект явно спрямований на зниження фіскального навантаження на великий бізнес;
кількість передбачених проектом пільг сумнівного змісту непосильна для бюджету (див. “Остаточний перелік…”).

Оцінка впливу Податкового кодексу на дохідну частину бюджету теж, як уже зазначалося, сплетена із суперечностей. Зрештою, згідно з офіційною її версією, яка належить перу працівників департаменту доходів Мінфіну, додаткові доходи мають становити 18,3 млрд грн, а втрати — 22,1 млрд грн (переважно за рахунок зниження ставки податку на прибуток до 19%).

Проте є підстави вважати, що ці цифри мають до реальності вельми опосередковане відношення. Оскільки в матеріалах, що стали надбанням громадськості, є й зовсім інші цифри. Згідно з іншими оцінками того самого департаменту, додаткові доходи мають становити 17,2 млрд грн, а втрати — 21,3 млрд грн. У прогнозі ж департаменту податкової та митної політики, відповідно, +10,8 млрд грн і —16,4 млрд грн.

По бідному удар

Ніби в усіх розрахунках фігурують втрати бюджету. Але тут особливо цікаво, для кого ці втрати стануть надбаннями. Відповідь очевидна: для великого бізнесу, який таки пробив собі низку галузевих, “енергетичних” та інших пільг, що залишають двері до ухилення від оподаткування широко відчиненими.

Власне кажучи, і значне зниження ставки податку на прибуток (прямого, зауважимо, податку) можна трактувати двояко. З одного боку, це теоретично має стимулювати інвестиції. Але з другого (у сукупності з іншими нормами Кодексу) — це й можливість дешевшого виведення прибутку його власниками. При цьому аналогічного зниження непрямих податків, які сплачують широкі верстви населення, проект не передбачає.

Намагаючись, де тільки можливо, під приводом перекладання фіскального навантаження на багатих перекласти його не лише на середній клас, а навіть і на менш забезпечені верстви (які просто не є вбогими), автори (звичайно, не прості клерки, а їхні натхненники), до речі, неодноразово сіли в калюжу. Це показують їхні ж розрахунки.

Наприклад, намагаючись обкласти підвищеною ставкою ПДФО доходи, що перевищують 9220 грн на місяць (а це явно не дохід представників середнього класу. — Ред.), автори ризикують нарватися на подорожчання адміністрування та масове невдоволення, отримуючи натомість зовсім небагато.

Як показують розрахунки ДПАУ (див. “Оцінка впливу…”), під підвищену ставку підпадають доходи понад 207 тис. осіб. Але при цьому додаткові доходи бюджету, отримані лише з 28 тис. із них, становлять майже 2/3 загального обсягу в 446 млн грн. Зауважимо, що ці 28 тис. осіб мають дохід понад 20 тис. грн на місяць.

Відповідно, владі за додаткові 169 млн грн доведеться заплатити невдоволенням 179 тис. осіб плюс передбачити витрати на перерахунок за деклараціями, які вони подаватимуть. Втім, про обов’язковість їх подання (без якої ідея не має сенсу) в проекті взагалі не сказано. Така сама картина з оподаткуванням доходів від депозитів (див. “Оцінка додаткових…”).

З огляду на описану якість документа та його дивний економічний напрям, не кажучи вже про строки, які ставлять під загрозу колапсу функціонування держфінансів на початку наступного року, документ не має ані найменшого права бути ухваленим.

Остаточна версія обмежень на застосування нульової ставки податку на прибуток для малих і новостворених підприємств

Застосування нульової ставки не поширюється на суб’єктів господарювання:
створених у період після набрання чинності Кодексом шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення), приватизації та корпоратизації;
які займаються:
діяльністю у сфері розваг;
виробництвом, оптовим продажем, експортом та імпортом підакцизних товарів;
виробництвом, оптовим і роздрібним продажем ПММ;
видобутком, серійним виробництвом і виготовленням дорогоцінних металів і каменів, у тому числі органогенного утворення;
фінансовою діяльністю;
діяльністю з обміну валют;
видобутком і реалізацією корисних копалин загальнодержавного значення;
операціями з нерухомим майном, орендою;
наданням послуг пошти та зв’язку;
організацією торгів (аукціонів) творами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
наданням послуг у сфері телерадіомовлення;
охоронною діяльністю;
зовнішньоекономічною діяльністю (крім діяльності у сфері інформатизації);
виробництвом продукції з давальницької сировини;
оптовою торгівлею та посередництвом в оптовій торгівлі;
роздрібною торгівлею одягом та іншими виробами, що були у вжитку (секонд-хенд);
виробництвом і розподілом електроенергії, газу та води;
діяльністю у сферах права, бухобліку, інжинірингу; наданням послуг підприємцям.

Експерт — про зміни

Володимир Котенко (39), партнер, керівник податково-юридичної практики “Ернст енд Янг” (в Україні — з 1991 р., 500 осіб):

— Новий варіант проекту Податкового кодексу значно відрізняється від проекту №6509, ухваленого за основу в червні та знятого з розгляду у вересні. Ось деякі зміни.

Зрівняно ставки ПДФО для резидентів і нерезидентів. Україна була однією з небагатьох країн, що дискримінували нерезидентів. Змінено розміри штрафів (здебільшого зменшено). Знижено ставку податку на прибуток підприємств.
Дозволено включати до витрат кошти на навчання за кордоном (щоправда, не всім і не завжди).

Знято обмеження на рекламні витрати. Усунуто “нижній” поріг для благодійних внесків, що включаються до витрат (але “верхній” знижено до 4%). Запроваджується автоматичне відшкодування ПДВ.

Платник податків, який діє на підставі роз’яснень контролюючого органу, звільняється не лише від штрафів, а й від донарахувань податку. Пропонується звільнити всіх платників податків від штрафів на перші півроку після набрання Кодексом чинності.

При цьому, як і раніше, заборонено включати до витрат оплату консультаційних, маркетингових, рекламних послуг, отриманих від нерезидентів, а також роялті, що виплачується нерезидентам (крім тих, хто діє через постійне представництво).

Контролюючі органи, очевидно, не вірять у можливість перемогти схеми ухилення від оподаткування без дискримінації названих операцій (хоча існують цілком цивілізовані “інтелектуальні” засоби боротьби з “ухилянтами”, такі як визначення звичайної ціни, виявлення ділової мети тощо).

Перехідний період, схоже, не планується. Хоча очевидно, що в разі введення Кодексу в дію 1 січня 2011 р. часу на підготовку до роботи за новими правилами залишається цілком недостатньо (як для платників податків, так і для контролюючих органів).

До повідомлення прикріплено таблиці в "читабельному" масштабі

Прикріплений файл	Розмір
922_p20_table.jpg	161.21 кб
922_p18_table.jpg	141.52 кб