Хто в ліс по дрова? /Забезпечення населення дровами в Білорусі М.П./

Народне прислів’я гласить: «У ліс не з’їздиш, так і на печі замерзнеш». «Не хочеш холоду, полюбиш ліс змолоду» – вторує йому інше. У доброго господаря завжди був запас палива на два, на три роки, а то й більше. Щоб не замерзнути в холоди, подібні торішній зимі, на одну піч потрібно щонайменше шість-вісім кубометрів дров. Благо лісів у Білорусі предостатньо. Але ціни, на думку сільчан, кусаються. Як місцева влада, підприємства й організації допомагають населенню «утеплюватися на зиму», розбиралася кореспондентка «Народнага слова».

Ціна з доставкою та без

Послугами постачання дров ОУП «Вітебськоблпаливо» здебільшого користується та категорія населення, якій уже важко займатися їх заготівлею самостійно. Набагато простіше звернутися до сільської Ради, щоб тебе внесли до списків, які потім потрапляють до міськрайпалив, і чекати, коли привезуть готові дрова. А ціни, за якими філії цього підприємства реалізують свій товар, установлено рішенням облвиконкому №386 від 28.05.2010. І становлять 24 тисячі рублів за один кубометр дров. Окрема плата – за доставку – від 3280 до 5820 рублів за кілометр, залежно від виду транспорту плюс оплата навантаження-розвантаження, за бажанням замовника – розпилювання та колення.
Саме тому для жителів віддалених від райцентру населених пунктів така послуга може влетіти в копієчку. Навіть так званій пільговій категорії – ветеранам війни, інвалідам 1-ї та 2-ї груп, які оплачують лише половину вартості самих дров, але знижка на доставку не поширюється. Щоб заощадити, дехто просить, щоб дрова не розпилювали.
– Такі заявки ми здебільшого й перенаправляємо до лісгоспу, – поділилася голова Богушевської селищної Ради Сенненського району Любов Трубеко. – Цього року багато наших жителів перестрахувалися через сильні морози минулої зими. Заявок на дрова виявилося більше, ніж зазвичай: 119 пільговиків і 332 звичайних пенсіонери. Коли побачили, що Сенненський міськпаливо не справляється з потрібними обсягами, підключили лісгосп.
Як стало відомо, за 9 місяців цього року Сенненська філія забезпечила дровами 630 осіб. Але станом на 1 жовтня своєї черги на отримання палива чекали ще 375 жителів району. І наявність черг характерна для філій облпалива в багатьох районах. Але це явище звичайне. Як запевнили на головному підприємстві, упродовж місяця-двох заявка виконується.
– Паливо надходить у повному обсязі, на складі нормовані залишки: дров – 3800 кубів, торфобрикету – понад тисячу тонн, – повідомила заступник гендиректора ОУП «Вітебськоблпаливо» Наталя Ушалова.
Для сільських жителів, як ми вже з’ясували, куди вигідніше купити паливо в лісгоспі. Відпускна ціна в готовому вигляді – від 11200 до 14700 за кубометр залежно від породи деревини та розміру колод. Ці ціни залишилися на рівні минулого року. Лісгосп надає й послуги доставки – трохи більше 30 тис. рублів за годину використання трактора.
Загалом, запевнили голови сільських і селищних Рад, з якими вдалося про цю проблему поговорити, без дров не залишиться ніхто, хіба що ледачий. Інша річ, як ще можна на їх купівлі заощадити?

Що рубль береже

За словами тієї ж Любові Трубеко, деякі купують обрізки, відходи, які продають населенню і лісгосп, і ліспромгосп. Останній, окрім іншого, реалізує зовсім недорого козирки від пнів.
– Зараз особливо популярний так званий вітровал, – розповів голова Янковицької сільради Росонського району Василь Шершньов. – Після літнього урагану в нас багато повалених дерев, які лісгоспи продають за копійки. Наскільки я пам’ятаю, 10 кубів двометрових колод коштує 60-70 тис. рублів, максимум 80. І самозаготівлею багато хто займається – до 20 куб. м на людину. А в міськпаливі в Росонах замовляють здебільшого тільки брикет. Дрова там купувати дорого. У будь-якому разі без палива добрий господар не залишиться. Інша справа – п’яниці, неблагополучні родини. Тому, коли такі звертаються по матеріальну допомогу, ми контролюємо цільове використання отриманих грошей. Попросили на дрова – дрова й отримають. Щоб не пропили.
– Цього року я видала близько 50 дозволів на ліквідацію дерев і чагарників біля будинку, на городі. Це в усіх сенсах зручний варіант заготівлі палива для людей, – вважає голова Меженської сільради Браславського району Жанна Акула. – Коли був вітровал, повалило чимало дерев, які теж, за умови перебування в межах населеного пункту, ми дозволяли забирати на дрова. Що стосується списків, то вони й зараз поповнюються новими іменами – уже на наступний рік. Звісно, багато хто перестраховується, навіть якщо в них є запас дров. Я їх теж включаю, але пріоритет віддаю тим, хто гостріше потребує палива. І закликаю до цього райпаливо: дзвоню в разі потреби з проханням прискорити доставку дров тому чи іншому жителю незалежно від черговості в списку.
Заощаджують сільчани й за допомогою самовивезення. Комусь допомогу надає рідне господарство, комусь діти, родичі, знайомі. І виграє той, хто живе ближче до ділянки. Але окрім власне споживчого вибору для цього є й інші об’єктивні причини. Раніше лісництва самі підвозили дрова, але цього року багато працівників зайняті на прибиранні буреломів у Червенському районі Мінської області. І це не рахуючи виконання планів із заготівлі, які доводять міськрайпаливи, та інших обов’язків, про які теж не можна забувати.
– Нам дали список із селищної Ради з 22 осіб. І ми щодня возимо їм 4-метрові колоди. Дякую лісгоспу, який для цього виділив трактор із візком, – поділився лісничий Богушевського лісництва Валерій Подалінський. – Майже всіх уже обслужили. Дехто потім до нас звертається по розпилювання – виділяємо працівника. А взагалі більше приходять виписати ділянки на пні. Це набагато дешевше – за 10 кубів близько 2 тис. рублів. У вересні понад 40 осіб звернулися.
Вигідність для населення самозаготівлі підтвердив і заступник директора філії «Бешенковицький лісгосп» ВАТ «Вітебськдрев» Микола Серебро. І додав, що ділянки вони намагаються виділяти в межах 3-5 км від населеного пункту. Цього року виписали їх місцевим жителям більше, ніж торік. Для самих лісгоспів, як зазначив Микола Вікторович, заготівля дров населенню збиткова.

Зроби сам

Самозаготівля і справді найдешевший варіант. Але він далеко не кожному під силу: вимагає наявності робочих рук, знарядь праці. За словами голови Бочейківської сільради Бешенковицького району Людмили Морозової, саме з цієї причини більшість літніх і самотніх людей виписує дрова в райпаливзбуті.
– Частково проблема розв’язується за рахунок того, що в нас із 700 господарств близько 240 – на паровому опаленні від котельні на тріску, – додала співрозмовниця. – Є будинки з автономним паровим опаленням. Загалом добре тим, хто раніше сам працював у тому ж господарстві чи лісництві: своїм пенсіонерам вони допомагають.
Між тим є приклади, коли місцеве самоврядування здатне розв’язати проблему заготівлі дров, як-то кажуть, усім миром.
– Ділянки на пні виділяють добре. Ось нещодавно старійшина села Шугаєво Анатолій Германов зібрав одразу 10 осіб, яких такий варіант влаштував, – розповіла голова Крінківської сільської Ради Ліозненського району Людмила Іванова. – Записав, кому скільки кубів треба, і надіслав заявку до лісгоспу. Кінь і трактор на всю компанію є, за місяць упораються.
Не приховують деякі голови сільрад того, що самотньо проживаючі літні люди, які не належать до категорії пільговиків, та й не лише вони, нерідко звертаються до приватників – у тих дешевше. Цей бізнес поки що існує не зовсім легально. Зареєструватися ІП у цій сфері не так просто: потрібна ліцензія. Можливо, зі скасуванням з 1 січня 2011 року ліцензування в галузі лісозаготівель ситуація зміниться. Адже попит на дрова є, а отже, буде й пропозиція.