«Ратифікація статуту СНД підвищила б статус України в рамках Співдружності»

Виконавчий секретар СНД Сергій Лебедєв розповів про свої очікування від України. Фото: КОСТЯНТИН МЕЛЬНИЦЬКИЙ / Нагадаю, що Україна не представлена в Лісовій Раді СНД і бере участь у її роботі лише як спостерігач/.

Учора виконавчий секретар Співдружності Незалежних Держав СЕРГІЙ ЛЕБЕДЄВ прибув до Києва з дводенним візитом. В інтерв'ю спеціальному кореспондентові «Комерсанта» СЕРГІЮ СИДОРЕНКУ він розповів про очікуваний розвиток співпраці України та СНД, а також про перебіг переговорів зі створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) у рамках Співдружності. Пан Лебедєв запевнив «Комерсант», що СНД не підштовхує Україну до вступу в інші політичні й економічні об'єднання, зокрема в Митний союз.
– Яка мета вашого приїзду до Києва?
– У п'ятницю я зустрінуся з президентом Віктором Януковичем і міністром закордонних справ Костянтином Грищенком. Говоритимемо про те, де Україна може наростити рівень своєї участі в інтеграційній взаємодії в рамках СНД. Друга мета – підготовка до цілого ряду заходів у рамках Співдружності, які пройдуть на території України. А їх планується досить багато. Назву найближчі: 8 квітня в Києві відбудеться засідання ради глав МЗС, 15 квітня в Ялті – економічної ради СНД.
– Чим пояснюється проведення великої кількості заходів СНД саме в Україні?
– Протягом останніх п'яти років Україна послабила свою співпрацю в рамках СНД і навіть відкликала деяких своїх представників зі складу органів Співдружності. Зараз вони повернулися й активно працюють. У той період Україна відмовлялася підписувати багато важливих документів, що ухвалювалися в рамках Співдружності. Нинішнє керівництво країни переглядає ці рішення, і минулого року Київ підписав цілий ряд документів, що регламентують внутрішні процедури СНД.
– Тобто нинішнім форматом участі України в роботі СНД ви задоволені?
– Мене особисто як виконавчого секретаря тішить, що Україна зараз розвернулася в бік співпраці з країнами СНД. Але водночас я хотів би, щоб вона ще активніше брала участь у діяльності Співдружності. Потенціал для цього є.
– Україна не ратифікувала статут СНД. Чи очікуєте ви, що Київ знову порушить питання про повноправне членство у Співдружності?
– Це внутрішня справа України. Незважаючи на те що країна не ратифікувала статут, вона зараз активно бере участь у роботі Співдружності, а для нас важливіший зміст, а не форма. Хоча я вважаю, що ратифікація статуту СНД, звісно ж, підвищила б статус України в рамках Співдружності. Це був би знаковий у політичному плані крок, і я дуже сподіваюся, що колись це станеться.
– За якими напрямами ви хотіли б бачити активізацію діяльності України в СНД?
– Київ вважає найважливішою економічну співпрацю в рамках СНД. До речі, така ситуація не лише з Україною – економіка є пріоритетом номер один для всіх країн Співдружності. Але є дві сфери – гуманітарна й сфера безпеки, в яких нам хотілося б активнішої участі України. Поки що ваша країна не є членом ради з гуманітарної співпраці та міждержавного фонду гуманітарної співпраці. Було б непогано, якби ви приєдналися до цих двох важливих органів СНД. Я про це вже говорив з представниками керівництва України й бачу, що в цьому питанні вони налаштовані позитивно.
– Яких змін ви очікуєте у сфері безпеки?
– Тут уже є певні зрушення. Вперше за багато років в Україні пройшло засідання Ради міністрів оборони країн СНД. Незважаючи на те що Україна формально не є членом цього органу, вона бере активну участь у його роботі. У нас існує тісна взаємодія щодо ППО та низки інших проєктів. Потенціал для активізації співпраці у сфері безпеки є, і непоганий.
– На просторі СНД існує «споріднене» Співдружності об'єднання – Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ). Чи порушується в рамках СНД питання про можливу участь України в його роботі?
– Ні й не порушуватиметься. Це суверенне право кожної держави – брати участь чи ні. Низка держав–членів СНД виявилася готовою до тіснішої співпраці у сфері безпеки, і вони об'єдналися в рамках ОДКБ. Ті, хто готовий до глибокої взаємодії в економічній сфері, теж об'єдналися – у ЄврАзЕС, Митний союз. Зараз на порядку денному – створення єдиного економічного простору (ЄЕП, включає Росію, Білорусь, Казахстан. – «Комерсант»). Деякі держави готові до цього. Україна, наскільки я розумію, поки що ні. І підштовхувати її до цього рішення ніхто не буде.
– Як стоять справи з підготовкою угоди про ЗВТ у рамках СНД?
– Справді, ми зараз ведемо роботу з підготовки нового договору про зону вільної торгівлі. Старий договір про ЗВТ, підписаний 1994 року, на думку більшості країн–учасниць СНД, застарів. На сьогодні новий документ практично готовий. 8–10 лютого робоча група узгодила текст проєкту договору та двох додатків до нього, залишилося завершити узгодження ще трьох додатків. Але й там переговори майже завершені, залишаються лише незначні доопрацювання та уточнення. Ми дуже сподіваємося, що в березні узгодження закінчиться і 15 квітня текст буде представлено на розгляд економічної ради СНД у Ялті, а 20 травня в Мінську його підпишуть глави урядів країн СНД. Хочу зазначити, що українська делегація найактивнішим чином працює над підготовкою договору, і тому ми дуже сподіваємося, що Київ цей договір підпише.
– Чи скоротиться кількість вилучень і обмежень із ЗВТ у новому договорі порівняно зі старим?
– Суттєво. Зараз у проєкті залишається лише 2 вилучення з режиму вільної торгівлі, щодо яких застосовуються імпортні мита. У старому договорі таких вилучень 37. Кількість і рівень експортних мит ми плануємо зафіксувати на нинішньому рівні, але є домовленість, що після набрання чинності новим договором про ЗВТ сторони почнуть переговори про їх поетапне скасування.
– В України вже є низка двосторонніх угод про ЗВТ з країнами–членами СНД. Що буде з цими документами після підписання нового багатостороннього договору?
– Підписання нового договору про ЗВТ у рамках СНД передбачає скасування дії раніше укладених двосторонніх угод про ЗВТ.
– Які перспективи реформування СНД?
– Розмови на цю тему ведуться постійно. Ми й самі зацікавлені в тому, щоб Співдружність удосконалювалася. Щороку ми ухвалюємо якісь документи, які трохи змінюють нашу роботу, привносять у неї нові елементи.
– Може, все-таки потрібна кардинальна реформа?
– Ні. Ми в СНД вважаємо, що потрібні еволюційні зміни, а не революційні. Ламати чинні механізми, які непогано себе зарекомендували, ніхто не збирається. Тому я волію говорити не про реформування, а про вдосконалення роботи СНД.
– Чи зміниться механізм взаємодії країн–членів Співдружності? Можлива тісніша інтеграція країн чи, навпаки, більша самостійність?
– Ось якраз ці механізми не можна змінювати ні в якому разі. Вони забезпечують компромісний варіант. Якщо перейти до тіснішої взаємодії, запровадити жорсткіші зобов'язання сторін, то є ризик, що це створить проблеми для подальшої участі в СНД деяких країн – наприклад, Туркменії. До слова, у грудні нинішнього року Співдружності виповнюється 20 років. До ювілею, серед іншого, буде підготовлено спільну заяву глав держав і аналітичну доповідь про підсумки діяльності СНД за цей період. У цих документах будуть визначені орієнтири подальшого розвитку Співдружності.
– У 2008 році Грузія ухвалила рішення про вихід із СНД. Чи немає у вас очікування, що почнеться зворотний процес?
– Вийшовши з СНД, Грузія все ж залишилася учасником близько 75 договорів, підписаних у рамках Співдружності. Є пара угод, з яких вона вийшла за останні 2 роки, але й сьогодні Тбілісі залишається стороною близько 70 договорів СНД, зокрема у сфері транспорту та зв'язку. Що стосується можливості відновлення членства, то я таких сигналів не бачу.