Селяни бояться ходити до лісу

Восьмеро жителів села Конюхи Козівського району Тернопільщини зібралися в центрі, неподалік магазину. Говорять, стало страшно ходити до лісу: людей обшукують, вимагають документів

— Вони обіжаються, що бандитами їх називаємо. А як називати? Вони дрова із фіри перекидають, зброю в нас шукають. Ми живемо під лісом і боїмося туди ходити, — говорить 71-річний Василь Підлужний із села Бишки Козівського району Тернопільщини.

Жителі Бишків та сусідніх Конюхів звернулися з відкритим листом до прокуратури Тернопільської області, районної та обласної влади. Зібрали 1140 підписів. Просять навести лад у мисливських угіддях. За рішенням Тернопільської облради, 1994-го їх закріпили за Бережанським державним лісомисливським господарством. У такому статусі ліси мали перебувати до 2013 року. З 2008-го угіддя перейшли за договором про співпрацю до приватної структури ”Мисливтурсервіс”.

Села розташовані за 50 км від Тернополя і за 32 км від райцентру. У Бишках 376 жителів, у Конюхах — близько двох тисяч. Роботи практично немає — селяни їздять на заробітки, працюють на своїх земельних наділах. Ходять по гриби, ягоди, заготовляють у лісі дрова.

— Тільки на території нашого села є 657 гектарів лісу, а у Конюхах — 1500 гектарів. Люди переживають за дітей. У лісі часто стріляють, як впильнувати малих? — розказує голова Бишківської сільради Надія Яциків, 38 років.

— Я віз дрова з лісу. Спинили троє з рушницями. Єгері. Питають: ”Де твоя рушниця?” Скинули дрова. Яке мають право? — говорить Василь Урманець, 41 рік, із Конюхів. — Самі стріляють у лісі постоянно.

— Навіть листя не можна збирати. Наші городи за 50 метрів від лісу. Іду із собакою на поле — назустріч виходить їхній чоловік. Каже, не можна ходити. Самі їдуть джипами впоперек городів зранку та ввечері — їм всьо можна. Вип’ють і стріляють. Навіть на підпеньки не можна вийти, — додає конюшанин Микола Перець, 42 роки.

— А ми садили посадку — молоді дуби. Прийшов чоловік зі старою рушницею. Каже, що ми — браконьєри, загонщики. А яка у нас зброя — рискалі (лопати. — ”ГПУ”), — розказує його товариш 55-річний Богдан Борецький. — Ще й грозив: забирайтеся звідси. Обзивав нецензурними словами.

Вул. Корсів у Конюхах і вул. Цвяхів у Бишках закінчуються у лісі. Селяни нарікають, що їм забороняють пасти там худобу.

— Я пас корову. Підходить один: хто такий, чого пасеш, забирайся з лісу. Кажу: пас і буду пасти. А він мені — ми маємо прокуратуру, суд. Ми вам покажем, хто тут господар, — згадує 51-річний Григорій Мрикало.

Представники ”Мисливтурсервісу” на початку лютого приїздили у Бишки, щоб поговорити з людьми на загальних зборах.

— Інцидентів із нашого боку не було, — запевняє старший єгер товариства Володимир Рокуш, 32 роки. — Єгері в лісі — це працівники держлісгоспу, а не наші. Вони все роблять згідно законодавства. Де чують вистріли — реагірують, щоб не було браконьєрів. А в нас були чотири громадські єгері — всіх вигнали. Півтора року є один, він як громадський інспектор.

Заборону ходити до лісу Рокуш вважає наклепом.

— Виїжджаєм туди, де почуємо вистріли. Якщо є людина — показує документи. Як зброї нема — відпускаємо.

Збір підписів організував депутат райради Василь Сеник, 44 роки:

— Зараз пішла пошесть брати угіддя в оренду по всій країні. Не виключено, що користувач стане власником. Але документ у лісі ніхто не має права перевіряти. Мені 26 грудня єгер у присутності свідків грозився: ”Я тебе застрелю”. І хрестився при цьому.

Бережанське лісомисливське господарство розірвало угоду із приватною структурою. ”Мисливтурсервіс” оскаржує це рішення у суді.

— Відповідно до договору, це товариство допомагало нам годувати звірів у лісі на території близько 7 тисяч гектарів. Поголів’я звіра збільшилося, це зафіксували і перевіряючі управління лісового господарства області. Фактично ми не мали підстав розривати угоду. Але до нас звернулися із проханням голови сільрад Бишків і Конюхів, що є непорозуміння між селянами і цим приватним товариством. Нехай між собою розберуться й самі отримують погодження від рад усіх рівнів, — говорить директор Бережанського лісгоспу Олександр Левчук, 47 років. — Ми маємо єгеря у Конюхах. До мене ніхто не звертався, що він себе погано поводить. Полювання відбувалися у вихідні під його наглядом та ще одного працівника лісництва. Тоді там не може бути жодних сторонніх людей. Збирати гриби і ягоди ніхто не боронить.

За словами Левчука, єгер має право перевіряти документи у лісі, якщо бачить людину зі зброєю. Самовільне вирубування дерев заборонене.