Свіжий «Бізнес» про податкову реформу
Розміщуємо чергові статті «Бізнесу» про зміни в Податковому Кодексі (чергові) та перебіг податкової реформи. М. П.
Страшне відшкодування
Саливон Сергій Дмитрович
Минулого тижня настав своєрідний день Х — 1 березня, з якого влада пообіцяла почати відшкодовувати ПДВ в автоматичному режимі. Зокрема, прем'єр-міністр Микола Азаров 25 лютого заявив: «Для тих компаній, які готові працювати в режимі відкритості та максимальної прозорості, податкові служби готові буквально з 1 березня в автоматичному режимі відшкодовувати ПДВ».
А 2 березня він же повідомив публіці, що «з 1 березня ПДВ відшкодовується тим платникам, які відповідають критеріям, визначеним законом». Протягом лютого крім прем'єра про старт автоматичного відшкодування з 1 березня неодноразово заявляли віцепрем'єр Сергій Тігіпко та голова ДПСУ Віталій Захарченко.
День Х
Власне документ, яким визначено процедуру автоматичного відшкодування ПДВ, було ухвалено ще в січні (наказ ДПАУ №42 від 25.01.11 р.; див. БІЗНЕС №7 від 14.02.11 р., стор. 41-44) і набрав чинності 11 лютого. З цього моменту дорогу до автоматичного відшкодування було відкрито.
Чому як дату початку автоматичного відшкодування вперто називалося 1 березня, залишається лише здогадуватися. Так само як і про те, що насправді означає повторюване представниками влади, як заклинання: «автоматичне відшкодування ПДВ почнеться (почалося) 1 березня».
За логікою, раз Порядок набрав чинності 11 лютого (із запізненням, до речі, адже в Податковому кодексі не обумовлюються жодні відстрочки) і передбачає, що відповідність платника податків встановленим критеріям перевіряється протягом 15 календарних днів після граничного терміну подання звітності, то автоматичне відшкодування має здійснюватися вже за поданими в лютому деклараціями за січень.
4 березня ДПАУ мала закінчити встановлення відповідності платників критеріям і сформувати два переліки заявників відшкодування (які мають і не мають права на автоматичне відшкодування) та направити їх підвідомчим органам.
Ще через два дні платникам ПДВ, які не відповідають критеріям, мають бути відправлені відповідні повідомлення з поясненням і розрахунками. У загальному випадку це має відбуватися 6-го чи 7-го числа. Проте податківцям пощастило: у зв'язку з перенесенням вихідних днів у цьому місяці відповідне повідомлення можна буде відправити аж 9 березня.
Більше того, за інформацією БІЗНЕСу, у ДПАУ вже до середини лютого приблизно визначили коло майбутніх отримувачів автоматичного відшкодування.
Відповідно до результатів попереднього аналізу такими стануть приблизно 200 компаній — це десята частина від загальної кількості заявників. Проте при цьому заявлена ними до відшкодування сума становить близько 2 млрд грн на місяць, а це вже понад 40% від загальної заявки.
Цьому не дала
І все було б добре, якби не одна маленька неузгодженість. Скажімо, у січні платники ПДВ заявили до відшкодування на поточні рахунки 4,3 млрд грн, а фактично відшкодовано було 2,6 млрд грн. При тому що попереджено як необґрунтовано заявлені були лише 0,2 млрд грн.
У лютому загалом було заявлено до відшкодування на поточні рахунки 4,7 млрд грн, тоді як фактичне відшкодування склало лише 2,5 млрд грн за попереджених за результатами контрольно-перевірочної роботи 0,1 млрд грн. І хоча за підсумками двох місяців ПДВ відшкодовано в рекордному обсязі — понад 5 млрд грн, очевидно, що навіть це дозволяє задовольняти реальні поточні заявки лише на 58-59%.
Відповідно, заборгованість із відшкодування ПДВ продовжує стрімко зростати. Цікаво, до речі, що вищі посадові особи Кабміну, які активно торочили останні 3-4 місяці 2010 р. про ліквідацію простроченої та скорочення загальної заборгованості з відшкодування ПДВ (особливо цим відзначався пан Азаров), нині як води в рот набрали.
Зрозуміло, що минулого року відверта брехня озвучувалася для демонстрації виконання вимог МВФ із цього питання. Нинішнє ж мовчання наштовхує на думку, що сторони вирішили не дурити одна одну й оточуючих, а питання ліквідації простроченої заборгованості з відшкодування ПДВ із якихось причин стало не таким актуальним для МВФ.
Так чи інакше, загальна сума бюджетної заборгованості до 1 березня перевищила аналогічний показник на початок минулого року й досягла 26 млрд грн (див. «Загальна та прострочена…»).
Якщо врахувати, що невикористаного ресурсу, виділеного в Законі про Бюджет-2011, залишилося 30,4 млрд грн, то зрозуміло, що цих грошей ледве вистачає лише на погашення накопиченої заборгованості та на задоволення поточних заявок за один місяць 2011 р.
Гроші на погашення заявок на відшкодування за решту 9 місяців у бюджеті просто не передбачені (необхідна сума — 35-40 млрд грн). Більше того, навіть якщо наплювати на накопичений борг, коштів на задоволення поточних заявок
не вистачить.
За подібних умов усерйоз говорити про якесь автоматичне відшкодування безглуздо. Безумовно, окремі підприємства отримають зелене світло в питанні прискореного відшкодування. Можна навіть упевнено припустити, що ці підприємства представлятимуть найбільші вітчизняні ФПГ.
Але річ у тім, що саме в них і до цього не було надсерйозних проблем із відшкодуванням! А от після задоволення апетитів «автоматників» іншим мало що залишиться.
Особливої пікантності всій цій ситуації додає те, що бюджетні надходження цього року справді б'ють усі рекорди (див. «Недоречно»), що взагалі-то дає можливість відшкодовувати ПДВ понад план.
Недоречно
Рекордам всупереч
За підсумками двох місяців надходження до Загального фонду держбюджету склали 39,1 млрд грн, що більш ніж у півтора раза перевищує аналогічний торішній показник (див. «Наповнення Загального фонду…»).
Зростання бюджетних надходжень не відповідає зростанню номінального ВВП, значно перевищуючи його. Влада стверджує, що ця невідповідність пояснюється поліпшенням адміністрування податків.
Можливо й так, якщо таким називати, наприклад, проблеми платників зі здаванням податкової звітності з показниками, що не влаштовують податківців. Про них представники бізнесу стали серйозно говорити в квітні минулого року й відтоді не припиняють.
Причому якщо забезпечувані ДПАУ надходження до місцевих бюджетів зросли в 1,1 раза, то до Загального фонду держбюджету — більш ніж в 1,8 раза (див. «Збір контрольованих…»).
Більше за інші зросли збори рентної плати за видобування вуглеводнів — у 2,7 раза, їх транспортування — у 2,1 раза, ПДВ — в 1,8 раза (див. «Контрольований ДПАУ…») і податку на прибуток — в 1,75 раза (див. «Надходження податку…»).
А от надходження акцизного податку, незважаючи на суттєве підвищення ставок для найрізноманітніших товарів, починаючи від нафтопродуктів і закінчуючи тютюновими виробами, зросли лише на 29%. До речі, акцизний податок серед основних платежів став єдиним, за яким збори не дотягли до запланованого рівня.
Тож замість переможних реляцій про рекордні збори акцизів, які лунають останнім часом, владі саме час замислитися про те, що ринок підакцизних товарів поступово йде в тінь. І не в останню чергу внаслідок дій самих чиновників, що безсистемно й непередбачувано підвищують ставки акцизів.
Повертаючись до збільшення бюджетних надходжень, слід зауважити, що спостерігається ця аномалія практично по всій країні. Порівняно з минулим роком упав збір «внутрішніх» платежів лише в Черкаській області.
Ще в десятку регіонів збори зросли в межах 50%. В інших — ще більше. А в Дніпропетровській, Донецькій, Івано-Франківській, Сумській областях і в м. Києві збори збільшилися у 2 рази й більше.
Стьобільний
Третьяк Владислав
Минулого тижня в розпорядженні БІЗНЕСу опинився підготовлений у Мінфіні законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України та затвердження ставок ввізного мита». Зараз завершується його погодження в зацікавлених міністерствах і відомствах, після чого законопроєкт планується затвердити на засіданні Кабміну та передати до Верховної Ради.
Вражає факт підготовки змін до Кодексу — БІЗНЕС неодноразово писав, що після його ухвалення стабільності в податковому законодавстві не додасться. Скоріше — навпаки. І запропоновані Мінфіном зміни явно не стануть єдиними цього року.
Не позбавлені інтересу й власне зміни (див. «Основні…»). Найбільш анекдотичним із них, безумовно, є намір виключити з переліку операцій, що не є об'єктами оподаткування, консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (зокрема адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні та інші подібні послуги, а також послуги з розроблення, постачання й тестування програмного забезпечення тощо.
Зовсім нещодавно в Мінфіні просто намертво стояли на тому, що ці операції не повинні бути об'єктами оподаткування. Мабуть, малося на увазі, що за допомогою цієї норми вдасться значно скоротити штучно формований платниками ПДВ податковий кредит.
Проте вже перший місяць діяльності нового порядку оподаткування, схоже, змусив авторів «ноу-хау» змінити точку зору на протилежну. Імовірно, ефект вийшов зворотним очікуваному. Уперше про необхідність скасування цієї норми на всю країну заявив 15 лютого заступник голови ДПАУ Олексій Любченко на засіданні Комітету ВР з питань податкової та митної політики. І ось ця думка знайшла відображення в законопроєкті.
Інші зміни в оподаткуванні прибутку та доданої вартості спрямовані на виправлення відвертих ляпів, допущених, мабуть, не без допомоги лобістів. Їх у Кодексі знайдеться ще багато.
Варто відзначити й підвищення ставок різних платежів. Можливо, це підвищення є предметом домовленості з МВФ. Треба сказати, що у випадку з твердими ставками плати за надра підвищення їх на індекс цін виробників виглядає, принаймні, справедливо. Складніше з рентною платою — її розміри й так прив'язані до світових цін шляхом застосування підвищувального коефіцієнта. Проте нафтовидобувники в разі підвищення ставок усе одно в збитку не залишаться.
Є в законопроєкті й зміни, які Податкового кодексу не стосуються. Це запровадження ставок вивізного мита на зерно (див. «Планові…»). Ось про це Кабмін з МВФ не домовлявся. І в разі проходження законопроєкту може отримати по руках не лише від МВФ, а й від членів СОТ.
Водночас хто його знає, чим обернуться хвилювання, що почалися у світі, і чи не прискорить це наближення очікуваної продовольчої кризи. Можливо, у цьому разі запропоновані урядом заходи виявляться своєчасними.
Основні заплановані зміни до Податкового кодексу
Зміна
Коментар
Податок на прибуток
Виключення пп. 138.8.4
Заборона включати до собівартості для ліцензіатів з передачі та (або) постачання електро- та (або) теплової енергії фактично понесені на її придбання витрати
Виключення абзацу 2 п. 140.3
Заборона включати до витрат понаднормативні втрати електро- та (або) теплової енергії. Остання норма, по суті, зараз дозволяє енергетикам взагалі не платити податок на прибуток завдяки безмежному роздуванню втрат цієї енергії, що їм вдалося прописати в Кодексі
ПДВ
Виключення пп. 196.1.14
Повернення статусу оподатковуваних консультаційним, інжиніринговим, інженерним, юридичним (зокрема адвокатським), бухгалтерським, аудиторським, актуарним та іншим подібним послугам, а також послугам з розроблення, постачання й тестування програмного забезпечення тощо. А ще нещодавно в Мінфіні так хотіли виключити ці операції з переліку об'єктів оподаткування, щоб досягти зменшення штучно формованого податкового кредиту
Виключення п. 197.9
Виключення з переліку неоподатковуваних операцій з постачання послуг, що надаються іноземним і вітчизняним суднам, які здійснюють міжнародні перевезення, і оплачуються ними за допомогою портових зборів. Що малося на увазі авторами Кодексу, звільняючи ці послуги від оподаткування, залишається лише гадати
Рентна плата
Підвищення ставки рентної плати за нафту та газовий конденсат, що видобуваються:
з 2141,86 грн за 1 т до 2294,85 грн за 1 т для нафти (газового конденсату), що видобувається із покладів, які повністю або частково залягають на глибині не більше 5000 м;
з 792,54 грн за 1 т до 849,15 грн за 1 т для нафти (газового конденсату), що видобувається із покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 м
Тут усе очевидно, причина підвищення — необхідність збільшення доходів бюджету
Плата за користування надрами
Підвищення в 1,5 раза ставок плати, які розраховуються в гривнях за одиницю погашених запасів корисних копалин або за одиницю видобутих корисних копалин
Причина та сама, що й у попередньому випадку, проте більш обґрунтована, оскільки Кабмін пропонує підвищити тверді ставки на індекс цін виробників. Проте в уряду будуть великі складності з проштовхуванням цього пункту, оскільки в залі ВР надто багато осіб, зацікавлених у збереженні чинних ставок
Збір у вигляді цільової надбавки до чинного тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками
Підвищення ставки збору з 3% до 4% вартості фактично відпущеної платником збору електроенергії без урахування ПДВ
Мета підвищення ставок усе та сама — збільшення доходів бюджету
Заплановані ставки ввізних мит
Зміна
Коментар
Запровадження ставок вивізного мита:
на пшеницю, суміш пшениці та жита, полбу — в розмірі 9% митної вартості товару;
на ячмінь — 14%;
на кукурудзу — 12% митної вартості товару
Мабуть, у світлі дискусій про прийдешню всесвітню продовольчу кризу уряд шляхом запровадження вивізних мит намагається забезпечити продовольчу безпеку країни, заодно подбавши про розрив у цінах на зерно на внутрішньому та зовнішньому ринках. Ось тільки незрозуміло, як запровадження мит буде сприйнято членами СОТ, вступ до якої нещодавно подавався як грандіозний успіх.
У ДПАУ підбили підсумки судових протистоянь податківців і платників податків за результатами розгляду справ, пов'язаних з визнанням недійсними (нечинними) податкових повідомлень-рішень у 2010 р. І ці підсумки показують, що судові органи дедалі активніше займаються не властивою їм діяльністю з наповнення дохідної частини
бюджету.
У всякому разі, і абсолютна кількість, і частка судових рішень, що набрали чинності, ухвалених на користь платників податків у 2010 р., суттєво скоротилися порівняно з попереднім роком. Така сама картина спостерігається і щодо сум донарахувань, які вдалося «відбити» у 2010 р. бізнесу (див. «Судова практика…»).
Якщо врахувати, що протягом року платники податків змогли досягти успіху лише в 18,3% спорів і при цьому були скасовані лише 13,3% донарахованих податківцями сум, стає ясно, що звернення до суду поступово втрачають для бізнесу сенс.
Найпроблемнішим для платників податків є оскарження донарахувань з ПДВ. Загальна сума виграних бізнесом справ, що належать до цієї категорії, по Україні склала 268,8 млн грн. Тоді як в одному лише Києві митарі підтвердили правильність донарахувань 916,8 млн грн.
Загалом же по країні відповідна сума склала 3,8 млрд грн. Тобто платникам податків вдалося довести неправомірність 6,5% від загальної суми донарахувань ПДВ, за якими судові рішення набрали чинності.
Трохи краще ситуація з податком на прибуток: на 1,4 млрд грн, правомірність яких було підтверджено судами, припадає 603,2 млн грн (30,2%) донарахувань, визнаних неправомірними.
Несподівано «кровожерливими» виявилися суди в питанні застосування штрафних санкцій за порушення законодавства щодо застосування РРО. Загальна сума підтверджених у судах штрафів склала 333,3 млн грн, тоді як скасовано штрафи були лише на 14,4 млн грн (4,1%).
Один з найбільших штрафів такого роду — 69 млн грн (!) — накладено Луцькою ОДПІ на ТОВ «Фокстрот-Луцьк» за те, що останнє при продажу товарів у кредит не роздруковувало чеки. Податківці наполягали на тому, що РРО призначений для реєстрації не лише операцій, а й кількості проданих товарів.
Колегія суддів ВАСУ погодилася з такою позицією контролерів, вказавши, що товар реалізовувався в місці здійснення роздрібної торгівлі, що зобов'язувало продавця видавати касові чеки.
До речі, по-своєму унікально те, що оспорювана сума штрафних санкцій за порушення законодавства щодо застосування РРО поступилася лише обсягам спорів, що стосуються ПДВ, податку на прибуток і сукупно всіх штрафів, передбачених Законом «Про порядок погашення…», посівши «почесне» четверте місце.
З ухваленням судами рішень про скасування штрафів, застосованих відповідно до Закону «Про порядок погашення…», справа теж туго: скасовано лише 8,4% нарахованих санкцій. Ще менше шансів «відбитися» від донарахування ПДФО — 5,1%.
Однак абсолютний рекорд усе ж належить акцизному збору: домогтися скасування донарахувань з цього платежу в 2010 р. не вдалося нікому. На цьому тлі спори, пов'язані з донарахуванням плати за землю, 28,6% яких суди скасували, і вже згаданого податку на прибуток виглядають найперспективнішими.
Вивчення переліку найзначніших перемог, здобутих платниками податків у спорах з податківцями в 2010 р. (див. «Топ-10 найбільших…»), також не вселяє особливого оптимізму. У тому сенсі, що більшість подібних перемог здобули або державні підприємства, або підприємства, що належать цілком конкретним олігархам, які не так уже й далекі від влади.
Наприклад, ДК «Укргазвидобування» (явний чемпіон-2010 у спорах з органами ДПС) стала не першою «дочкою» НАК «Нафтогаз України», яка зуміла переконати суд у тому, що саме дочірнім компаніям НАК необов'язково перераховувати до бюджету так звані держдивіденди (частину чистого прибутку).
Ну а тому самому ЗАЗ вдалося довести правомірність застосування давно скасованих пільг в оподаткуванні підприємств з іноземними інвестиціями в автомобілебудівній галузі (про перебіг цього спору див. також БІЗНЕС №44 від 01.11.10 р., стор. 45).
У випадку ж із ПІВДГЗК суд заплющив очі на гучні свого часу пустощі комбінату й АТЗТ «Футбольний клуб «Дніпро-96» у зв'язку з тим, що згодом ПІВДГЗК від цих пустощів відмовився й податковий кредит перерахував у бік зменшення.
Усі наведені перемоги платників податків, безумовно, по-своєму показові. Однак навряд чи вони мають якусь практичну користь для широкого кола платників податків, адже в кожному з наведених випадків ухвалювалися, скажімо так, суто індивідуальні рішення.
У цьому сенсі цікавіше виглядає спір податківців з ВАТ «Дніпрошина», у якому митарі зазнали поразки. Спір стосувався нарахування санкцій за порушення законодавчо встановлених термінів отримання товару за імпортними контрактами.
Зокрема, податківці вважали, що датою імпорту в разі ввезення продукції на територію України, якщо вона, згідно із законодавством України, підлягає митному оформленню, вважається дата завершення оформлення вантажної митної декларації. І у зв'язку з тим, що імпортований «Дніпрошиною» товар залишався під митним контролем (тобто процедури «розмитнення» завершені не були), податківці нарахували підприємству майже 21 млн грн пені.
Однак суд погодився не з їхніми доводами, а з твердженням позивача, що перетин товаром митного кордону України є достатнім свідченням ввезення його резидентом на митну територію країни, яке не ставиться законом у залежність від проходження процедур митного оформлення цього товару та їх остаточного завершення.
Суд вважав, що перетин товарами митного кордону України є первинною умовою здійснення імпорту товару, тому що перебування товару «під митним контролем» неможливе без його фактичного ввезення в Україну.
Митне ж оформлення, як наступна процедура після перетину товаром митного кордону України, «має інше правове навантаження, тому поняття «перетин товаром митного кордону України» і «пропуск товарів через митний кордон» (яким закінчується митне оформлення товарів і яке зазначається у ВМД та є датою закінчення оформлення ВМД) не є тотожними».
І, відповідно, момент фактичного перетину товаром митного кордону не ставиться в залежність від необхідності проходження всіх процедур митного оформлення цього товару.
Суд скасував майже всю донараховану податківцями пеню, залишивши лише копійки за іншими епізодами, пов'язаними з дрібними порушеннями в тій самій сфері ЗЕД. Показово, що до дисциплінарної відповідальності податківці, які брали участь у донарахуванні пені та в супроводі справи в суді, не притягувалися.
Мабуть, це свідчить про те, що в ДПАУ щодо розглядуваного питання залишилися при своїй думці й, очевидно, намагатимуться довести суду свою правоту надалі. У зв'язку з цим знання обставин виграної «Дніпрошиною» справи стає особливо актуальним для зацікавлених осіб.
Що ж до грандіозних перемог податківців, то тут цікавого значно менше, адже немає нічого цікавого у вивченні застосування відомого принципу: «Проти лома немає прийому». А от що буде з виграними мільярдами та яка їх частина надійде до бюджету — питання аж ніяк не пусте. Як показує практика, надходження ці обмежуються лічними відсотками від початкових обсягів.
Найімовірніше, щось подібне відбуватиметься й щодо перемог 2010 р. У всякому разі, самі податківці відзначають далеко не рідкісні випадки, коли щодо платників податків, яким було донараховано значні суми, повним ходом іде провадження у справі про банкрутство.