Різдвяне полювання в Англії

Другий день Різдва в Англії традиційно відзначено в мисливському календарі як найактивніший для мисливців. Англійський герцог Бофорт зі своїми собаками вирушив у святвечір на різдвяне полювання в околиці Літтлтона поблизу Бата (Фоторепортаж Matt Cardy/Getty Images).

Парфорсне полювання сьогодні – це захопливе хобі для заможних людей. Але в Середньовіччі цькування лисиць собаками було буденним заняттям фермерів. Таким чином доводилося регулювати поголів’я хижаків – лисиці становили велику загрозу для домашньої птиці та молочних ягнят.

Колір одягу для кінного полювання з собаками залежить від кольорів команди. За традицією, він може бути чорним, темно-синім або коричневим. Шиють мисливський одяг з англійської вовни. Чим темніші піджаки й світліші штани, тим вишуканіший костюм для псового полювання.

Історично склався ритуал парфорсного полювання - він дуже ефектний

Попри добрий норов, гончі собаки мало підходять для утримання в родині. Це зграйна порода, якій необхідні великі фізичні навантаження та постійне спілкування із побратимами.
Традиційний початок кінного полювання на лисицю в Англії: за пару годин до початку в призначене місце випускають підсадну лисицю. Мисливці тим часом збираються за кілька кілометрів від місця випуску звіра.

Найкращий час для кінного полювання – п’ять осінньо-зимових місяців, починаючи з листопада. До цього часу хліб у полях прибрано, і немає небезпеки пошкодити посіви. Для кінного полювання з собаками в наш час зазвичай відводиться така ділянка місцевості, де коні та собаки під час руху за звіром могли б пройти від 10 до 30 кілометрів.

У зграях, зареєстрованих у Британії, кількість собак коливається від 6 до 120, залежно від виду полювання. Але найпоширеніші зграї по 30-40 собак. Усі породисті гончі наділені від природи дивовижним чуттям, надзвичайною міцністю ніг і безмежною невтомністю в польовій роботі. Усе, чого потрібно навчити цуценя – це сліпої слухняності й повної покори.

Одну з найважливіших ролей у парфорсному полюванні відіграє кінь. Тому він має бути особливо витривалим, сильним і маневреним. Спеціально для мисливських цілей було виведено верхову породу – хантер, здатну скакати кілька годин поспіль, долаючи перешкоди.

За старою англійською традицією перед початком полювання прийнято випивати келих віскі з імбирним елем. Але ні в якому разі не більше!

Джерело: http://www.stfond.ru/

ЗА ТЕМОЮ:

Парфорсне полювання то дозволяють, то забороняють. Однак це зовсім не заважає англійцям і далі полювати. Адже тон такому полюванню задають, насамперед перші особи держави.

У Британії знову сперечаються про полювання на лисиць. Любителі старовинної забави англійської знаті закликають уряд переглянути запроваджену 2005 року заборону на псове полювання.

***
Різдвяні та новорічні вихідні в Британії – це традиційний час для полювання на лисиць. Однак у 2005 році на забаві було поставлено хрест. Уряд лейбористів провів у парламенті закон, що забороняє цькування лисиць собаками. Щоправда, турботою про життя звірів кабінет міністрів тоді керувався в останню чергу. Це була угода: Тоні Блер добивався від своїх однопартійців, щоб вони в парламенті підтримали війну в Іраку, а натомість пообіцяв лейбористам влаштувати голосування про заборону на псове полювання, щоб насолити консерваторам.

Але полювання на лисиць у Британії й далі існує. Прискіпливі англійці знайшли в законі лазівку: полювати на лисиць із собаками не можна, але ніхто не забороняє їздити на коні та гуляти з собаками, а собакам не можна заборонити бігати за нібито "випадково" трапившою на шляху лисицею. Щоправда, за законом не можна допускати, щоб собаки загризли дикого звіра. Спійману лисицю треба вбити з рушниці.
Цих новорічних свят у Британії в псовому полюванні по всій країні взяло участь рекордне число британців - 250 тисяч осіб.

І дедалі сильніше лунають вимоги скасувати заборону. Такий розвиток подій цілком можливий, адже зараз при владі в країні консерватори, чиї виборці люблять полювати. Міністр сільського господарства Британії Джим Пейс вважає, що заборона фактично не працює, у будь-якому разі, вона шкодить довкіллю. Хоч лисиці в Сполученому Королівстві не є розповсюджувачами сказу (цю хворобу на британських островах подолали близько 80 років тому), розрослася популяція рудого звіра стала проблемою для фермерів – лисиці нападають на домашню птицю й дедалі частіше заходять до будинків, навіть у Лондоні в пошуках їжі.

Джерело: wildlife.by, 9.01.2011