Війна з вампірами: кого кусають комарі

Скільки років існує людство, стільки років воно уперто веде війну з комарями. І головним на порядку денному теплих днів лишається питання — як захиститися від комарів? Photo: AP/Scanpix

Кому нектар, а кому «кровушка» на блюдечку

Кому вампірами бути, а кому насолоджуватися солодким життям. Не маючи «сисно-проколювального» людську шкіру пристосування, комарі-самці вдовольняються все життя нектаром. Їхні «злачні» місця — струмки, зарості, калюжі й таке інше. Щойно нога людини порушує їхню ідилію, комарі-самці відразу ж роєм починають кружляти навколо вас. Тільки шкоди від них нема, хіба що нестерпний писк. А бажання когось вкусити вони не відчувають, та й навіщо?

А от самки віддали перевагу «солодкому життю» «кров'яній дієті». Тому й стали справжніми «кровожерними» створіннями.

За один раз можуть випити кількість крові, що перевищує власну вагу вчетверо! Переслідуючи при цьому шляхетну мету — продовження комашиного роду.

Якщо самка не отримає потрібної дози крові, вона буде недостатньо плідною. Це означає, що замість 200 яєць зможе відкласти лише не більше десятка, а то й узагалі жодного. Річ у тім, що кров, а точніше ліпіди крові, потрапляючи в організм самки, переробляються на залізо й білки, які значно впливають на плодючість.

За статистикою, «комарихи» кожні 2-3 дні відкладають близько 150 яєць, з яких упродовж 7 днів виростають уже дорослі комарі. Саме тому в теплі дні ми бачимо справжні комарині хмари, а точніше, полчища спраглих крові самок.

Варто ще зауважити, що самки живуть набагато довше за своїх «чоловіків». Їхня тривалість життя становить 43 дні, а в комарів-«вегетаріанців» вона дорівнює 19 дням. Ось до чого призводить безтурботне «солодке життя»!

Але довге життя не «за так» дане жіночим особинам. Адже в боротьбі за потомство скільки «прихлопнутих» самок залишається на полі бою! Такі правила життя, і кожна істота рухається в обраному напрямку.

До речі, про рух комарів… Коли ви чуєте біля себе неприємний тонкий писклявий звук, знайте: його джерелом є комарині крила. Річ у тім, що за секунду комар робить ними близько 600 помахів! Середня ж швидкість польоту комара становить до 3,2 км/год.

Свою «жертву» самки визначають за запахом на відстані майже 50 метрів. Оскільки середня швидкість польоту становить до 3,2 км/год, самі розумієте, що сховатися від «вампірів» буде складно. Навіть якщо на вас буде «бойове екіпірування», комарі все одно знайдуть незахищене місце на тілі й поп'ють кровушки, адже є власниками теплового локатора.

«Маленький комарик», як його назвав К. І. Чуковський у своїй казці «Муха-Цокотуха», справді має вагу близько 2 мг. Така «стрункість» у поєднанні зі слиною-антикоагулянтом дає змогу комарам непомітно насолодитися здобиччю.

Мішень для укусів

Комарі, виявляється, «гурмани» й кусають не всіх. Вони обожнюють погану кров. Тобто обирають хворих людей (серцевих, артритників, варикозників, з болем у попереку й суглобах, гарячкою тощо) і намагаються сісти безпосередньо на «уражену» ділянку тіла. Привертають їхню увагу й люди з високим вмістом холестерину та стероїдів у крові.

До списку «улюблених» комарями можна зарахувати також усіх, від кого пахне ліками, бальзамами, маленьких дітей (вони випромінюють тепло сильніше, ніж дорослі), темпераментних чоловіків (підвищена кількість гормону тестостерону в крові сприяє виробленню мускусного запаху, спокусливого для комарів), вагітних і жінок у період овуляції.

Манить і запах спиртних напоїв.

П'яні люди — легкодоступна їжа для комара.

«Анестезію» вони вже прийняли, тому на «маленького комарика» тим паче не відреагують. Але й здорових «кровопивці» не оминають і обирають для своєї бенкетної посадки теплі ділянки на тілі людини. Здебільшого це шкіра, поблизу якої розташовані артерії та вени.
Укус — ляпаси, махання руками, чухання… Такі дії подібні до червоної тканини для бика, вони привертають увагу вже не одного комара, а цілої зграї. Миттєво реагують комарі на світло, тепло, вуглекислий запах (який видихає людина) та «аромат» поту (акцент на молочну кислоту) і брудного тіла.

Кого не помічають комарі?

Їм не цікаві особи, які віддають перевагу вегетаріанському харчуванню, і сироїди.

Напевно, причина в чистому запаху або самій крові.

Страшила, хлопавки, пастки

Чим же наші предки захищалися від комарів? Щоб у домі не водилася така «зараза», розвішували пучки лаванди або ставили на підвіконня настій із цибулиння. Заздалегідь збирали суцвіття ромашки (піретрум), її стебла й листя, сушили, подрібнювали й розкладали по дому. «Вбивчий» засіб, адже вражає нервову систему комара, і його дії вистачає на тиждень.

Якщо треба було кудись вийти, щоб комарі не покусали незахищені ділянки тіла, користувалися відваром полину. Готували його таким чином: заливали корені рослини півтора літра води й після закипання настоювали. Захистом від комарів слугував і найпоширеніший бур'ян — пирій. З нього теж готували відвар.

За часів Радянського Союзу популярними засобами від комарів були одеколон «Тройной» (свою назву парфум отримав через 3 основні ароматичні компоненти в складі — нероли, лимон, бергамот) і «Гвоздика», а також спеціальний засіб під назвою «Тайга». Незамінною зброєю були пилосос, скручений журнал чи газетка, капці та «ляполка» (дерев'яна ручка, на кінці якої було прироблено шматок гуми). Екологічно чисті засоби, тільки після них залишалися криваві сліди на стінах і стелі.

А що в наш час? Тепер ми без хімії не справляємося з «вертолітницями-нальотницями». Тому на прилавках магазинів продаються:

• аерозоль — ефективний, але надто токсичний засіб;
• спеціальні пластини або флакончик з особливою рідиною, які поміщаються в електричний прилад;
• ультразвуковий прилад, що вирізняється своєю нешкідливістю й використанням як від мережі, так і від батарейок;
• різні емульсії, мазі, розчини, креми (репеленти), якими обробляються ділянки тіла чи речі;
• браслети від комарів, які також містять реппеленти, нетоксичні й гіпоалергенні.

А якщо без хімії вести війну з «комарихами»? Скористайтеся аромалампою та ефірними оліями гвоздики, евкаліпта чи чайного дерева (нестерпні для комарів запахи).

Не забувайте про москітні сітки на вікнах. Відпочиваючи на природі, киньте в багаття ялинові або соснові шишки, у будь-якому разі комарі бояться диму!

Якщо ж вас вкусили, потріть почервоніле місце питною содою, блідо-рожевим розчином марганцівки, соком цибулі або нашатирним спиртом. Також у народі застосовують листя подорожника, м'яти чи черемхи.

SuperStyle.ru