НАН Білорусі створює чорний список тварин і рослин +

Перша книга з переліком небезпечних біологічних видів тварин і рослин готується до видання у 2015-му — першій декаді 2016 року. Поки що список має робочу назву Чорна книга і, можливо, коригуватиметься.

Науково-популярною мовою вчені розкажуть про шкідливі для людини та довкілля рослини й тварин. За попередніми даними, з понад 300 чужорідних рослин до чорного списку внесуть 52 найагресивніші види. З чужорідних для Білорусі тварин — 30 видів, які завдають екологічної та економічної шкоди. З них 7 видів безхребетних, 3 види риб, а також американська норка та єнотоподібний собака.

У розділах Чорної книги вчені представлять інформацію про спосіб і час виникнення інвазивних видів на території Білорусі, перелічать способи боротьби з ними, а також підрахують економічну, екологічну та соціальну шкоду.

— Європейські вчені вже давно розробили спеціальний принцип, за яким складаються чорні списки, за цим принципом працюємо й ми, — розповідає завідувач лабораторії гідробіології Науково-практичного центру з біоресурсів НАН Білорусі Віталій Семенченко. — Для того щоб включити рослину чи тварину до переліку небезпечних видів, мають бути вагомі підстави. Так, остаточний варіант Чорної книги Білорусі міститиме лише ті види, які завдають суттєвої шкоди економіці, екології та населенню країни.

— У Білорусі багато чужорідних видів, але не всі вони завдають шкоди нині. Проте залишається ймовірність, що з часом аборигенна флора й фауна можуть постраждати й від них, тому Чорну книгу планують перевидавати з інтервалом у 10 років (на основі досліджень доповнювати новими видами, агресивність яких зростатиме з плином часу, або видами, які проникнуть на територію Білорусі в майбутньому), — сказав Віталій Семенченко.

На Чорну книгу вчені покладають великі надії в плані просвітництва населення. Фотографії небезпечних рослин і тварин, а також їх докладний опис мають допомогти відрізнити інвазивні види від інших.

— Сам неодноразово спостерігав, як люди на своїй ділянці висаджували золотушник канадський, тому Чорна книга — це ще один спосіб привернути увагу населення до тих видів, які необхідно знищувати, — пояснює вчений.

У багатьох країнах Європи, а також у цілій низці регіонів Росії створено центри з вивчення інвазивних видів і опубліковано Чорні книги. При НАН Білорусі також створено такий центр. Сьогодні його завдання — контроль ситуації та розробка заходів із запобігання поширенню чужорідних видів у флорі й фауні країни. У центрі є спеціальний сектор моніторингу за чужорідними видами. Щороку в різні куточки Білорусі направляються експедиції, які контролюють ареали чужорідних видів і фіксують їх появу на території країни.

Результативні методи:
Британці виділили 5 млн фунтів стерлінгів, щоб позбутися ондатри, яка витісняла водяну полівку, червонокнижний вид в Англії. Гроші платили мисливцям, якщо ті принесуть шкурку ондатри. За чотири роки жодної ондатри в Англії не стало. 

ЛІСОВІ ДЕВІАНТИ. ПРОБЛЕМА ПОТРЕБУЄ ВИРІШЕННЯ

Це сьогодні золотушник і борщівник — зелені монстри. А в 1960-ті золотушник, наприклад, висаджували для декоративних цілей, а борщівник вирощували на корм худобі, доки не зрозуміли, що рослини особливо агресивні. Звідки вони з’явилися, як і чому потрібно боротися з інвазивними видами та від яких саме рослин захищати ліс? Відповіді на ці запитання дають вчені НАН Білорусі.

На території Білорусі перші агресивні рослини-іноземці з’явилися приблизно 100 років тому. До нас у країну вони потрапляють найрізноманітнішими шляхами: випадково разом з іноземними вантажами, з транспортом, річками або цілеспрямовано завозяться людиною.

Не всі інвазивні рослини сприймаються як зелені монстри. Наприклад, дуб червоний. Деревина — товарна, швидкість росту червоного дуба щонайменше вдвічі вища, ніж у звичайного…

— Червоний дуб — інвазивний вид, його листя особливо щільне й роками не розкладається в нашому кліматі. Зрештою листя накопичується, і трав’янисті рослини не можуть пробитися й гинуть. Усе тому, що американець прижився, а мікробів, яким по зубах його листя, із собою не прихопив, — розповідає завідувач сектору кадастру рослинного світу Інституту експериментальної ботаніки НАН Білорусі Олег Масловський.

Подібну ситуацію вчені відзначають і з кленом ясенолистим. Клен канадського походження розвивається набагато швидше за наш вид і вже почав захоплювати території, які раніше не займав. По країні фіксують випадки проникнення рослини вглиб лісу, де вона йде під полог і витісняє діброви, інші види рослин.

У результаті кадастрових обстежень території Білорусі фахівці також виділяють групу не менш небезпечних для лісової екосистеми видів. До цієї групи потрапили борщівник, золотушник канадський, ехіноцистис лопатевий, робінія звичайна (псевдоакація).

— Коли ми почали складати карти поширення золотушника, — розповідає Олег Масловський, — то виявилося, що в кожному селі культивують цю рослину і її поширення вийшло з-під контролю. Торік ситуація з поширенням золотушника була на піку, зареєстровано серйозне проникнення його під полог лісу, рослина захоплює великі території, а це набагато серйозніше, ніж борщівник.

На кожен виявлений осередок вчені складають спеціальний паспорт. До нього входять карта місцевості, площа популяції, кількість рослин, дата перебування, фотографія та вжиті заходи. Так поступово паспорти склалися в одну велику загальнореспубліканську карту. Слід золотушника канадського тягнеться мало не по всій території країни.

— Ситуація із впровадженням і поширенням небезпечних видів рослин для лісового господарства може мати дуже серйозні наслідки, і галузь має адаптуватися та вживати певних заходів, щоб не пустити ці види в ліс, — зазначає Олег Масловський. — На жаль, збитки від поширення інвазивних рослин у нас поки не підраховано, але їхній вплив лише посилюватиметься. За приблизними підрахунками, витрати можуть зростати приблизно на 20—30 % на рік, — пояснює вчений.

Пригнічує лісові культури, ягоди, гриби вже добре відомий борщівник Сосновського. Якщо раніше вважали, що ця інвазія на ліс не поширюється, то останнім часом фахівці відзначають проникнення цього виду під полог лісу.

Вчені НАН Білорусі розповідають, що борщівник упроваджується навіть у ялинники та соснові ліси, де загарбник утворює свій ярус, витісняючи все. На їхню думку, швидкість росту ялини та сосни серйозно пригнічується під впливом борщівника та клена ясенолистого.

— Боротьба з інвазіями на території лісових масивів має свою специфіку. У лісах з ними боротися набагато важче, ніж на відкритих просторах, — пояснює завідувач лабораторії гідробіології Науково-практичного центру з біоресурсів НАН Білорусі Віталій Семенченко. — Серед препаратів найефективніші та прийнятні за ціною «Магнум» і «Балерина», розробки Інституту захисту рослин НАН Білорусі. Наші дослідження показали, що, якщо боротися з борщівником на прилеглих територіях, він починає відступати з лісу. Невеликі популяції борщівника в лісі краще щороку викопувати. Там, де ураження серйозні, застосовувати хімію, косіння та підсів трав.

Економічні збитки від біологічних інвазій колосальні. Підраховано, що через інвазивні види США втрачають 137 млрд, Індія — 117 млрд, а Бразилія — 50 млрд доларів. У Білорусі щороку на боротьбу з чужорідними видами кожній області держава виділяє від 800 млн до 1 млрд рублів. Компенсується витрата ПММ і оплачується праця робітників. Лісгоспи країни також мають право освоювати виділені кошти на підтримання стабільності лісових екосистем.
Тим часом вчені намагаються контролювати впроваджені види й проводять спеціальні роботи із запобігання новим інвазіям, щоб ще до того, як ці види проникнуть на територію Білорусі, перекрити канал надходження та контролювати це питання.

За даними кадастрового обліку об’єктів рослинного світу, у Білорусі враховано 70 % популяції клена ясенолистого: 2100 місцезнаходжень загальною площею 163 га.  

Євгенія ПЕСТУНОВА

http://lesgazeta.by/people/problema-trebuet-reshenija/lesnye-devirsanty