У Білорусі проходить міжнародна конференція з проблем ентомології Східної Європи

Ентомологи в Білорусі існували завжди, проте спеціалізовані конференції з цього напряму були дуже рідкісними. З 1947 року діє Білоруське ентомологічне товариство, майстрів цієї науки можна зустріти в НПЦ НАН Білорусі з біоресурсів і БДУ. Цього року фахівці вирішили виправити становище й організували в білоруській столиці Першу міжнародну науково-практичну конференцію «Сучасні проблеми ентомології Східної Європи», яка проходить з 8 по 10 вересня на базі НПЦ НАН з біоресурсів.

Важливість конференції модератор, доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри зоології Білоруського державного університету Сергій Буга окреслив у кількох реченнях. Для просування й розвитку ентомологічної науки дуже важливо обмінюватися думками, причому не лише в межах стін однієї установи, а й у масштабі всієї республіки та навіть інших країн. На цій конференції обмежилися проблемами ентомології Східної Європи, проте насправді географія роботи фахівця з комах дуже широка, адже комахи не мають державних кордонів. Він також зазначив, що конференція допоможе скоординувати роботу, обмінятися контактами з науковцями із суміжних держав, допомогти молодим фахівцям увійти в професію.

Начальниця управління біологічного та ландшафтного різноманіття Мінприроди Білорусі Наталія Мінченко нагадала про важливість збереження комах і біорізноманіття загалом. Науковцям нині відомо близько двох мільйонів біологічних видів. Проте за різними оцінками їхня кількість може сягати чотирнадцяти мільйонів. Лише комах у Білорусі зафіксовано 13 тисяч видів. Але при цьому щодня в усьому світі зникають десятки біологічних видів. Близько 60% екологічних систем деградує або використовується безрозсудно, що веде до втрати біологічного різноманіття та негативних наслідків, які в найближчій перспективі можуть посилитися. До основних чинників, що сприяють втраті біологічного різноманіття, належать забруднення навколишнього середовища, глобальні кліматичні зміни, опустелювання, зростання населення та надмірне споживання.

Представниця Мінприроди Білорусі також підкреслила, що без збереження та сталого використання біорізноманіття людству не вдасться досягти цілей сталого розвитку, сформульованих у 2000 році в Декларації тисячоліття, головними з яких є боротьба з бідністю, захист планети та забезпечення процвітання для всіх. Необхідно зазначити, що ці цілі у вересні поточного року планується уточнити шляхом ухвалення під час зустрічі на вищому рівні Генеральної Асамблеї ООН нової програми зі сталого розвитку.

— Збереження біорізноманіття є одним із напрямів роботи нашої країни. 3 вересня Постановою Ради міністрів РБ затверджено Національний план дій зі збереження та сталого використання біологічного різноманіття на 2016—2020 роки. У ньому велику увагу приділено науковій складовій: визначення стану популяції окремих маловивчених видів тварин, визначення рідкісних біотопів, а також видів, включених до Червоної книги, проведення моніторингу цих видів, — зазначила Наталія Мінченко.

До того ж Білорусь приєдналася до багатьох міжнародних договорів з біологічного різноманіття: до Конвенції про біологічне різноманіття, до Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі та інших природоохоронних конвенцій. Це підтверджує прагнення нашої країни активно брати участь у розв'язанні екологічних проблем, у тому числі й на міжнародній арені. А проведення сьогоднішньої міжнародної конференції, на її думку, ще один крок уперед у природоохоронній сфері.

— Тема, винесена на обговорення, актуальна в будь-який час. Комахи посідають дуже важливу нішу в нашій екосистемі: вони запилюють рослини, є кормом для птахів. Їх вивчення корисне як для сільського господарства, так і для інших напрямів, — підкреслила вона.

Важливість комах в екосистемі підтверджує й те, що в останньому випуску Червоної книги більшу частину тваринного світу склали саме вони. За словами кандидата біологічних наук, генерального директора ДНВО «НПЦ НАН Білорусі з біоресурсів» Олега Бородіна, у нинішній редакції Червоної книги основний акцент зроблено на тих видах, які є індикаторами стану екосистеми. За їх наявності можна судити про унікальність певної ділянки. Кількість тут не відігравала ролі, було завдання вибрати з множини важливих видів ті індикатори, з якими можна працювати.

Проблеми ентомології Білорусі та суміжних країн

— Ще ніколи не бачила в одному місці стільки ентомологів, — зазначила під час урочистої частини Наталія Мінченко. Не думав, що вдасться зібрати таку кількість людей, і організатор цієї конференції Олег Бородін. У залі налічувалося понад 50 осіб, серед них науковці з Білорусі, Литви, Латвії, Росії, Польщі та України, а також гості конференції — студенти й журналісти.

То чому ж усіх здивувала така кількість учасників конференції? А відповідь на це ховається в сучасних проблемах, що виникли в цьому напрямі зоології. Справді компетентних фахівців-ентомологів у світі дуже мало, та й потреба в них знижується, а разом із нею й фінансування досліджень. Про останню проблему докладно розповів ректор Даугавпілського інституту (Латвія) Арвід Борщевський:

— Ентомологія завжди була недостатньо фінансована державою. Таке ставлення спостерігається не лише на пострадянському просторі, а й у Західній Європі. Підтримуються сучасніші напрями зоології, класичні ж залишаються в жалюгідному стані. У багатьох місцях просто закриваються музеї, ентомологи залишаються без роботи, а їхні дослідження стають нікому не потрібні. А кому це може бути потрібне, якщо вчені, по суті, лише заважають глобальним бізнес-проєктам! Ми відкриваємо нові види там, де це не подобається бізнесменам.

Але, як вважає Олег Бородін, ці проблеми не нові:

— Ми працювали, працюємо й будемо далі працювати. Становище ентомології не жалюгідне, проте централізованого фінансування, безумовно, не вистачає. Але є різні варіанти, як виходити з цієї ситуації. Один із них — вихід на європейські та світові проєктні структури. І нині такі варіанти проєктної співпраці з іншими країнами опрацьовуються.

Проєктну співпрацю підтримує Арвід Борщевський. Він вважає, що, маючи потужну наукову команду з кількох країн, вдасться отримати фінансування на вивчення комах. А поки ця його думка обговорюватиметься, він пропонує взаємодіяти на рівні наукових установ. У Латвії, в Даугавпілському університеті створено доволі великий Центр колеоптерологічних досліджень. Центр — лідер серед країн Балтії з вивчення жуків. Він розташований за 400 метрів від білоруського кордону, неподалік озера Річі. За словами ректора цього університету, у ньому є найновіше обладнання, яке допомагає виділити навіть ДНК комахи. Він запропонував білоруським колегам під час експедицій чи звичайних поїздок «заглядати» до центру, де їм буде забезпечено безкоштовне розміщення.

Крім того, Арвід запросив білорусів відвідати такі заходи, як Симпозіум балтійських колеоптерологів і Конференція з вивчення біологічного різноманіття, а також організувати спільні.

Мова про співпрацю йшла і з представником Інституту біології Комі НЦ УрВ РАН (м. Сиктивкар, Росія) Модестом Долгіним. Проте якихось конкретних пропозицій від нього не пролунало.

Конференція сьогодні триватиме до 17.50, завтра для учасників заплановано виїзд до Березинського біосферного заповідника.

— Так ми плануємо познайомити учасників конференції з цією унікальною територією, де вони зсередини зможуть поспостерігати за фауною Білорусі. Ми обрали саме це місце, тому що цей заповідник може становити інтерес для ентомологів. Але наше завдання — не провести експедицію, а ознайомити гостей із суміжних країн з нашим типом екосистеми, — зазначив Олег Бородін.

До речі, вперше в Білорусі ентомологи провели міжнародну конференцію в листопаді 2014 року на базі навчально-наукового центру «Нарочанська біологічна станція ім. Г.Г. Вінберга». Вона була присвячена видатному білоруському ентомологу професору Ігорю Лопатіну.

Джерело фото: nasb.gov.by