Єдиний податок "остаточно спростять"

Мінфін планує значно урізати спрощену систему оподаткування

Міністерство фінансів внесе до Верховної Ради пропозиції щодо чергового, як завжди радикального, реформування податкової системи України.

3 вересня на засіданні Національної ради реформ міністр фінансів Наталія Яресько представила свій варіант майбутньої податкової реформи. Фахівці Мінфіну пропонують установити податок на доходи фізичних осіб, розмір єдиного соціального внеску, ПДВ і податок на прибуток на рівні 20%. Цю концепцію вже назвали "усе по 20". Наталія Яресько, коментуючи варіант податкової реформи від підпорядкованого їй відомства, заявила, що головне завдання змін — спростити ведення бізнесу та зменшити податкове навантаження на підприємців. Загалом, ідеться в презентації, така податкова політика призведе до втрати платежів до бюджету на суму 23 млрд грн, але значно поліпшить інвестиційний клімат у країні, що для нас зараз вкрай важливо. Проте результатом чергового перекроювання податків стане суттєве урізання спрощеної системи оподаткування. Подальша доля єдиного податку не може не хвилювати багатотисячну армію дрібних і середніх підприємців, для яких ця система оподаткування й була спочатку створена.

У Мінфіні пропонують практично скасувати спрощену систему оподаткування, залишивши її лише для фізичних осіб. Та й фізичним особам — підприємцям чиновники приготували неприємні сюрпризи. Планується, що першу групу платників податків буде перейменовано на "групу А". Крім назви в ній нічого не змінюватимуть, у групі залишаться бізнесмени з річним оборотом менше 300 тис. грн. Друга і третя групи платників податків за спрощеною системою зливаються в "групу Б". У ній мають право перебувати підприємці, чий річний оборот не перевищує 2 млн грн, до них застосовуватиметься податкова ставка в розмірі 20% від різниці між доходами та витратами. У четвертій групі "спрощенців" залишаються лише фермери, і якщо раніше їхнє право сплачувати податки за спрощеною схемою не залежало від річного обороту, то тепер їм також установили стелю в 2 млн грн. Гарячі дебати щодо пропонованої нової концепції податкових відносин у країні, судячи з усього, ще попереду, але те, що малий і середній бізнес унаслідок нововведень опиниться глибоко ущемленою стороною, — майже не викликає сумнівів.

Малий бізнес в Україні, на жаль, так і не став локомотивом вітчизняної економіки. До категорії дрібних і середніх підприємців сьогодні відносять понад 90% підприємств і компаній, зареєстрованих в Україні. Але реальний внесок цього бізнесу у ВВП країни, за оцінками експертів, — менше 15%. Незважаючи на кількісне зростання українського малого бізнесу, починаючи з 2000 року його частка у ВВП і у формуванні бюджету країни невпинно знижується. При цьому в Європейському Союзі, до якого ми так відчайдушно прагнемо, дрібний бізнес — основа економіки. Наприклад, у Данії суб'єкти малого бізнесу створюють 80% національного продукту, в Італії — 60%. Загальний внесок підприємств малого бізнесу в економіку Західної Європи оцінюють у 63—67%.

Втім, головне навіть не в цьому. Європа свідомо обрала малий бізнес двигуном своєї економіки, передусім через його здатність гнучко адаптуватися до умов, що змінюються. Великі транснаціональні компанії, які, зрозуміло, також відіграють важливу роль у добробуті ЄС, працюють на масового середньостатистичного покупця, малий же бізнес заповнює прогалини, продаючи саме ту продукцію та послуги, виробництво яких великим гравцям невигідне. При цьому малий бізнес працює в середовищі жорсткої конкуренції, у постійній боротьбі за виживання, впроваджуючи новітні технології та продукти. Більшість дрібних бізнесів за рік-два зникають з ринку. Ті, що вижили, приносять найбільшу користь суспільству, а за вдало обраної стратегії — переходять до вищої категорії. Малий бізнес забезпечує країні ту економіку, якої вона потребує, але саме малий бізнес є найлегше вразливим і потребує захисту з боку держави. Там, де це розуміють, — з економікою все гаразд.

Взаємини бізнесу та фіскальної служби за визначенням не можуть бути безхмарними. Проте за умов відсутності усталених правил і традицій їхньої взаємодії, а також бідності України вони набувають особливої жорсткості, змушуючи підприємців виходити на мітинги й акції протесту просто заради порятунку свого бізнесу від свавілля фіскалів.

Саме спрощена система оподаткування малого бізнесу (єдиний податок) стала найсуттєвішим і найвдалішим компромісом, досягнутим між фіскальними органами держави та малим бізнесом за всі роки незалежності України. По суті, він став тим суспільним договором між дрібними підприємцями та державою, який дозволив бізнесові й українській економіці бодай якось розвиватися. Єдиний податок виник 1999 р. з ініціативи Олександри Кужель (на той час — голови Державного комітету України з питань розвитку підприємництва) і зі схвалення Леоніда Кучми. Відтоді сотні тисяч дрібних підприємців змогли працювати чесно й спати спокійно, оскільки відпала потреба користуватися послугами центрів з обналічування, утримувати бухгалтера, звертатися до юристів і йти під дах силовиків. По суті дрібний бізнес звільнився від терору десятків видів перевіряльників, основним завданням яких було знайти порушення та вибити з підприємця гроші. Економісти впевнені, що саме спрощена система дозволила дрібному бізнесу розвиватися рекордними темпами, врятувала Україну від затяжної стагнації та привела до зростання її економіки на рубежі тисячоліть.

Більшість дрібних і середніх підприємців обрала єдиний податок. Вирішальним аргументом на користь спрощеної системи оподаткування, як правило, стає право не сплачувати безліч податків і зборів та простота звітності, що дозволяє не наймати бухгалтера. Тому якщо сьогодні уряду не вдасться знайти спільну мову з бізнесом, а держчиновники підуть шляхом спускання зверху податкових реформ, що серйозно змінюють правила спрощеної системи оподаткування, то зупинити подальше падіння економіки в нинішніх умовах буде вже практично неможливо.

У державних чиновників своя логіка. Заступниця міністра фінансів Олена Макеєва якось заявила: "Спрощена система оподаткування в сьогоднішньому вигляді себе вичерпала. Скільки разів її вже змінювали — то шість груп, то чотири, то три, а надходження до бюджету знижуються і знижуються. При тому, що кількість зареєстрованих підприємців лише зростає. Це свідчить про регресивність самої системи. Її використовують, щоб заощадити на сплаті соціального внеску і не платити податок на прибуток… І для зовсім дрібного бізнесу "спрощенка" теж незручна", — впевнена Макеєва.

Зараз за спрощеною схемою справді працюють не лише ті, для кого її розробляли. Наприклад, роздрібні мережі на спрощеній системі тримають своїх касирів і в результаті недоплачують державі серйозні суми податків. Безліч порушень і зловживань єдиним податком і в інших сферах. Загалом усі згодні з тим, що потрібно переглянути спрощену систему оподаткування, щоб її не використовували для податкової оптимізації. Більшість пересічних підприємців і експертів упевнені, що можна й навіть потрібно скоротити перелік тих, хто може користуватися спрощеною системою, оскільки справді є нечесні бізнесмени, які таким чином ухиляються від податків. Але нові пропозиції Мінфіну, розроблені без серйозних узгоджень із самими підприємцями, здатні завдати дуже серйозного удару по малому бізнесу: Сьогодні йдеться практично про повне скасування спрощеної системи. Передбачається залишити її лише для найдрібнішого "мікробізнесу". Озвучені міністром фінансів цифри в 300 тис. грн (менше 14 тис. дол.) обороту на рік у світлі триразової девальвації гривні виглядають навіть смішно. Такого мікроскопічного бізнесу в Україні практично вже немає. А адже по великому рахунку, єдиний податок у звичному вигляді пропонується залишити лише для групи "А" — для підприємців саме з такими мізерними оборотами бізнесу. Групу "Б" з не менш скромними оборотами до 2 млн грн передбачається обкладати податком за ставкою 20% від прибутку, що вже за визначенням не може вважатися єдиним податком. При цьому пані Яресько намагається представити свої податкові новації торжеством справедливості. На засіданні Нацради реформ на продемонстрованих під час обговорення податкової реформи прикладах міністр фінансів показала, що нова система, з її погляду, вирівнює справедливість оподаткування найманих працівників і самозайнятих. "Підприємець-фізособа, яка заробляє понад 2 млн грн — це вже не малий бізнес", — заявила чиновниця на запитання журналістів щодо вибору цифр для визначення групи. Створюється враження, що державні чиновники в Мінфіні або плутають обороти бізнесу із "заробітком" підприємця, або вже дуже сильно відірвалися від реальності.

Втім, головні побоювання в бізнесу викликає навіть не розмір податкового тягаря, а можливі зміни в порядку та правилах складання податкової й бухгалтерської звітності. У разі втрати статусу платника єдиного податку, у тому числі й у разі потрапляння до групи "Б", підприємцям доведеться або укласти договір із бухгалтерською фірмою, або найняти бухгалтера, хоча б за сумісництвом. Доведеться також купити програмне бухгалтерське забезпечення для звітів — сьогодні найпростіша програма обійдеться в 1500 грн плюс 400 грн обслуговування на місяць. Ну і сам облік у них сильно зміниться, податки зростуть. За умов війни та глибокої економічної кризи ускладнення ведення бізнесу позбавить багатьох підприємців навіть тих скромних заробітків, які вони мають сьогодні. Оплачувати послуги бухгалтера чи юриста більшість підприємців просто не зможуть. Немаловажним є й те, що дрібний бізнес знову буде втягнуто в безодню корупційних перевірок, поборів і "кришування". Адже тепер податківці знову зможуть у будь-який момент поставити під сумнів будь-яку цифру доходів чи витрат, та й суми оборотів. Багато підприємців просто психологічно не витримають і закриються.

Немає жодних сумнівів, що головні суперечки і всередині уряду, і в можливих переговорах із бізнесом та народними депутатами будуть навколо конкретних цифр, які визначають "величину бізнесу" і, відповідно, кількість підприємців, що залишаються на єдиному податку. У будь-якому разі на нас, схоже, чекають гарячі баталії, акції протестів і численні розорення підприємців, які не вписуються в реформу, запропоновану Міністерством фінансів. Може, державним чиновникам, окрім обрізання системи, що їм не подобається, варто враховувати досвід європейських країн і в інших аспектах податкової реформи в Україні. Наприклад, якщо максимально спростити систему податків і порядок звітності, то, можливо, навіть дрібний бізнес зможе платити за загальною системою.