Слово за Порошенком. Що буде з податковою реформою: три сценарії

Рекомендую прочитати цю статтю на материнському сайті, який дає більше можливостей доступу до додаткових матеріалів. М.П.

Уже кілька місяців як податкова реформа стала заручником політичної волі гаранта.

Принаймні, так кажуть у Міністерстві фінансів і в парламентському комітеті з питань митної та податкової політики – у двох таборах, кожен з яких підготував свій проект податкової реформи.

Парадокс у тому, що і ті й інші торочать: останнє слово має сказати президент, і підтримує він нібито саме їхній документ. Мабуть, за такого розкладу запитати, що насправді підтримує президент, залишається тільки в самого президента.

Тим часом дедалі більше гостреє інша проблема – втрата довіри кредиторів. На початку листопада очікується візит місії МВФ в Україну. Голова Національного банку Валерія Гонтарева навіть окреслила конкретні терміни її прибуття – 2-6 листопада.

Висока ймовірність, що цього не станеться. "Місія приїде тоді, коли буде підготовлено остаточний проект бюджету на наступний рік і зрозуміла податкова база, на якій його буде прораховано", – каже співрозмовник видання з Мінфіну.

Є ще один факт, який непокоїть кредиторів: чому члени президентської команди пропонують два різні проекти податкової реформи?
Ніна Южаніна – депутат від президентської партії БПП, голова одного з найвпливовіших парламентських комітетів. Наталія Яресько – міністр фінансів, призначений за квотою президента.

"Так, у парламентарів є право законодавчої ініціативи, але це ненормально, коли представники однієї політичної сили, партнери по коаліції протистоять одне одному в таких важливих питаннях", – зазначає джерело ЕП в уряді.

Світова практика передбачає, зазначає він, що податкова реформа – це все ж таки прерогатива Мінфіну. Подібне протистояння змушує кредиторів засумніватися в здатності коаліції діяти разом і проводити реформи.
А поки Мінфін опинився в дуже складній ситуації. "Новий проект Податкового кодексу з'явиться разом з проектом держбюджету" – повідомило джерело ЕП.
Так було і торік – бюджетний пакет з'явився в Раді напередодні новорічних свят і розглядався депутатами вночі в авральному режимі. Але тоді йшлося все ж про один пакет документів. Зараз ситуацію погіршує наявність двох моделей реформ.
Депутати випередили Мінфін
Минулого тижня в Раді з'явився законопроект так званої ліберальної податкової реформи, підготовленої парламентським комітетом разом із громадськими організаціями.

Реєстрації документа в парламенті передувала зустріч голови профільного комітету Ніни Южаніної з представниками МВФ.
Розмова була непростою. МВФ проект реформи не схвалив. Як розповіла раніше в розмові з ЕП Южаніна, постійний представник Фонду в Україні Жером Ваше пригрозив, що кредитор дасть негативні висновки щодо ліберальної реформи, якщо депутати внесуть свій документ до парламенту.
Домовилися домовлятися. Очікується, що фонд скрупульозніше розгляне депутатський проект реформи в листопаді. Свою погрозу щодо негативних висновків Фонд невдовзі виконав.

Загалом у реакції МВФ немає нічого дивного. Реалістичність будь-яких реформаторських ініціатив у фіскальній політиці Фонд оцінює за одним критерієм – впливом на баланс бюджету. Цей пункт у депутатського законопроекту кульгає. Ліберальна реформа обіцяє діру в бюджеті в розмірі 207 млрд грн.
Потенційними компенсаторами депутати називають, зокрема, детінізацію зарплат на 25%, яка дасть 12,5 млрд грн додаткових податкових надходжень до бюджету та "правильно проведену приватизацію".

Зниження ЄСВ, на думку депутатів, дасть змогу скоротити витрати на бюджетну сферу на 23,2 млрд грн. Ефект від запровадження системи електронного адміністрування ПДВ у 2016 році оцінюється в 20 млрд грн.

Детінізація та можлива приватизація – надто ризиковані й незрозумілі для МВФ речі, про які роками всі говорять, але ніхто не робить. І гарантій того, що буде зроблено в межах податкової реформи, немає жодних.

За пунктом "комунікація з МВФ" більше балів набрало Міністерство фінансів. У Фонду також є зауваження до запропонованої відомством реформи, але на відміну від депутатів Мінфіну простіше – він перебуває в постійному контакті з експертами Фонду.
Запропонована міністерством модель реформи більшою мірою відповідає запитам кредитора – вона більш фіскальна й обіцяє меншу діру в бюджеті, 60 млрд грн.

На сьогодні головний прокол Мінфіну – відсутність документа. З компенсаторами також проблема. У Мінфіні запевняють, що готові знайти в бюджеті ресурси для перекриття цієї суми.

Як джерела називається скорочення витрат за рахунок ревізії системи субсидій, оптимізація шкіл і вишів у межах реформи системи освіти, перехід на фінансування медицини залежно від наданих послуг, а не кількості лікарів.

Сфера нацбезпеки й оборони вже не здається такою недоторканною – у ній також допускається перерозподіл коштів.

Усі ці джерела складно назвати надійними – вони вимагають проведення системних реформ, які за рік так і не були реалізовані. Тим більше що з профільними міністрами перспектива скорочення витрат під податкову реформу поки не обговорювалася.
Мінфіну дошкуляють терміни

Тим часом депутатський законопроект активно обговорюється в соцмережах, на публічних заходах. У п'ятницю 30 жовтня відбулося розширене засідання Ради підприємців при Кабміні, де бізнес з депутатами висловили свої побажання до документа.

Проект закону не ідеальний. До нього багато питань.

"Слабко виглядає реформування перших розділів ПК, що стосуються адміністрування. Ситуацію погіршує запровадження ще одного виду накладних – акцизних. Для зведення балансів за доходами не вистачає розрахунків. Такі розрахунки можуть показати, що ставки мають бути не нижчими за 18%", – зазначає президент Спілки податкових консультантів України Леонід Рубаненко.

На його думку, ПК потрібно доповнити пунктом про заборону працювати багато місяців у фіскальній службі в якості в.о.

За словами голови парламентського комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктора Галасюка (РП), Радикальна Партія наполягатиме на якнайшвидшому розгляді цього законопроекту в парламенті для того, щоб ухвалити його в першому читанні та мати час на доопрацювання до другого.
"Ми хочемо, щоб він став основою для розроблення нового бюджету і не повторилася ситуація минулого року, коли поправки до Податкового й Бюджетного кодексів ухвалювалися в останній момент. Тоді мала місце імітація податкової реформи", – сказав він у розмові з ЕП.

Під ліберальною реформою свої підписи поставили 114 депутатів. Це, на думку депутата, свідчить про те, що в нього є досить висока підтримка в парламенті. "Проводитимемо додаткові консультації з депутатами", – зазначає він.

Уже зараз видно речі, каже Галасюк, які потрібно поправити до другого читання. Наприклад, уточнити механізм звільнення від оподаткування реінвестованого у виробництво прибутку, підвищити пороги в "спрощенці" для малого бізнесу, обмежити суму зарплати, на яку нараховується єдиний соціальний внесок.

Голова комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна допускає, що комітетський законопроект може бути розглянутий на третьому пленарному тижні. Згідно з графіком пленарних засідань, ідеться про період 24-27 листопада.
Вона запевняє, що бюджет-2016 має готуватися на базі ліберальної податкової реформи. "Зараз має бути пряма вказівка – не знаю від кого, але впливової особи в державі – сісти всім за круглий стіл і формувати бюджет-2016 з урахуванням цієї реформи", – майже не натякнула в розмові з ЕП Ніна Южаніна.

"Скорочення соціальних витрат апріорі неможливе. До реформи потрібно підійти конструктивно, особливо в таких питаннях, де має місце розкрадання коштів, їх невикористання, де є діри, в які гроші просто пливуть. Наприклад, ідеться про пенсійну систему. Я хочу подивитися, скільки коштів витрачається на адміністрування пенсійної системи, як працюють територіальні підрозділи Пенсійного фонду", – каже Южаніна.
Згідно з регламентом Верховної Ради, альтернативні законопроекти вносяться через два тижні після подання першого документа на визначену тему. Депутати зареєстрували свій варіант податкової реформи 26 жовтня.

Таким чином, на дотримання регламенту в міністерства фінансів є ще тиждень – до 6 листопада. А далі можливі кілька сценаріїв розвитку подій.

Сценарій 1. Сторони сядуть за стіл переговорів і вийдуть на єдиний документ, який ухвалить парламент.
Привселюдно члени профільного парламентського комітету декларують готовність розмовляти з Мінфіном. Теоретично – можна було б узяти один із документів за основу й доопрацьовувати.

Як відомо ЕП, деякі точки дотику є. Так, у частині адміністрування міністерство не згодне із запровадженням інституту податкових консультантів – ця ланка може перетворитися на новий корупційний прошарок.

При цьому Мінфін не проти запуску електронного кабінету платника, нової системи апеляційних оскаржень рішень контролюючих органів, як це пропонують депутати.

Але ситуацію загалом це не рятує. Документи різні за своєю суттю та філософією. За інформацією видання, Яресько працювати з депутатським документом принципово не готова.

Южаніна каже, що за весь цей час не змогла поспілкуватися з Яресько, але готова йти на компроміс щодо деяких ставок, якщо "буде видно, що немає можливості збалансувати доходи з видатками".

Наприклад, ідеться про аграріїв: можливе скасування пільгового режиму ПДВ при виділенні дотацій. У філософії реформи й термінах набрання нею чинності Южаніна принципова – зміни мають бути ліберальними, нове законодавство – має запрацювати з січня 2016 року.

Сценарій 2. Верховна Рада ухвалить один із документів.

З проходженням обох законопроектів у парламенті можуть виникнути складнощі.

За процедурою перед розглядом у сесійній залі свій висновок щодо законопроекту має дати профільний парламентський комітет. Буде дуже дивно, якщо комітет, який на противагу Мінфіну ініціював власний документ, рекомендує до ухвалення законопроект свого "суперника".

З одного боку, у списку співавторів депутатського законопроекту значаться представники всіх фракцій. З іншого – їх лише 114 за необхідних 226. Обом сторонам доведеться проводити переговори з керівництвом парламентських фракцій для набору достатньої кількості голосів.

Тут у Мінфіну буде козир – прорахований на базі своєї податкової реформи бюджет. Депутати опиняться в менш вигідному становищі – податкова реформа без бюджету виглядатиме набагато слабше.

Сценарій 3. Ні вашим, ні нашим. Обидва документи розглядатимуться в парламенті – депутати провалять голосування.
Імовірний варіант. Він трапиться, якщо в Раді не набереться достатньої кількості голосів, якщо президент і прем'єр-міністр не висловлять свого ставлення до того, що відбувається.

У цьому разі ПК чекають косметичні зміни, а бюджет-2016 буде максимально близьким до оприлюдненої Мінфіном версії.

Ризики провалу реформи збільшуються в контексті очікувань переформатування уряду. До недавнього часу відхід Яресько з посади міністра фінансів обговорювався лише у зв'язку з тим, що вона стане майбутнім прем'єром. Зараз інформаційне тло змінилося.

Не виключено, що в разі ухвалення ліберальної податкової реформи Яресько піде. Можливі перестановки на рівні відповідальних за фіскальний напрям заступників міністра фінансів.

Кадрове перезавантаження Кабміну загалом і Мінфіну зокрема може виявитися досить вагомою причиною для відстрочення податкової реформи на невизначений термін.