Ліси та лісове господарство Естонії
Загальна площа країни становить 4,4 млн га, з яких ліси займають 2,25 млн га, або 51,5%. Площа лісів зростає з року в рік. Лише за останній 10-річний період вона збільшилася більш ніж на 300 тис. га, а порівняно з 1958 роком — у 1,7 раза.
Полякова Л., Попков М., Сторожук В., Кирилюк С.
Загальна характеристика
Загальна площа країни становить 4,4 млн га, з яких ліси займають 2,25 млн га, або 51,5% (рис. 1). Площа лісів зростає з року в рік. Лише за останній 10-річний період вона збільшилася більш ніж на 300 тис. га, а порівняно з 1958 роком — у 1,7 раза. Розподіл лісових масивів по країні більш-менш рівномірний (лісистість коливається від 35,4 до 63,4%). Запас насаджень на корені становить 411 млн м3, збільшившись з 1958 року в 3,1 раза. Про ефективне ведення лісового господарства свідчить факт підвищення середнього запасу на одному гектарі зі 103 м3 до 194 м3 за останні 50 років. Ліси Естонії продукують щороку 5,8 м3 деревини на одного жителя, що перевищує аналогічні показники багатьох європейських країн.
В Естонії переважають хвойні породи (рис. 2), проте їхня питома вага поступово знижується (з 64,6% у 1958 році до 51,7% у 2000). У приватних лісах порівняно з державними менше соснових насаджень (29% і 46,7% відповідно), проте вони вирізняються більшою продуктивністю (середні запаси хвойних насаджень у приватних лісах вищі, ніж у державних, на 20–30 м3). Слід зазначити, що листяні насадження Естонії вирізняються більшою продуктивністю, ніж українські деревостани. Так, середній запас осикових насаджень становить 229 м3/га, а вільхових 195 м3/га, практично відповідаючи середнім запасам хвойних насаджень (201 м3/га для сосни та 216 м3/га для ялини). Щорічний приріст становить 4,95 м3/га в державних і 5,7 м3/га в приватних лісах. Найбільшим приростом (6–7 м3/га) вирізняються ялинові, модринові, осикові насадження та насадження вільхи сірої. Середній вік насаджень зусиллями естонських лісівників збільшено з 41 року в 1958 році до 56 років у 2000 році. Вік хвойних насаджень дещо вищий за середню позначку (60–70 років), а листяних нижчий (30–50 років).
Відповідно до земельної реформи та реформи власності, проведеної в 1991 році, колишні власники лісів або їхні спадкоємці незалежно від місця їхнього проживання могли вимагати повернення своєї власності, отримати за неї компенсацію або претендувати на іншу власність замість «нелегально експропрійованої» в 1940–1991 роках. Заяви від власників або їхніх спадкоємців приймалися до березня 1993 року, після чого стартував процес реституції та приватизації (приватизації підлягають незатребувані правонаступниками лісові землі). Сучасний стан розподілу власності на ліси в Естонії показано на рис. 3. Ситуація ускладнена тим, що лише 65,6% земель країни станом на початок 2002 року було офіційно зареєстровано в земельному кадастрі, тобто процес перерозподілу власності ще не завершено. Потенційно має бути приватизовано близько 50–60% лісових земель. Нині держава володіє практично 40% лісових площ , муніципалітети мають менше ніж 1% лісових площ, 30% — приватні ліси, а майбутнє ще 30% лісових масивів ще не визначено. Станом на 30.06.2001 в Естонії було зареєстровано 98,2 тис. приватних власників лісів, які володіють 677,2 тис. га лісових масивів. Приватні володіння Естонії на цей момент вирізняються невеликою величиною — 6,87 га в середньому, а 57,6 тис. осіб володіють ділянками менше ніж 5 гектарів (рис. 4).
З 1997 року в Естонії активно функціонує ринок земельних і, зокрема, лісових ділянок. За період з 1997 по 2000 рік було укладено понад 11 тис. угод і продано понад 120 тис. га сільськогосподарських і лісових земель. Із загальної кількості проданих земель у другому півріччі 2000 року лісові землі становили 56%, орні — 28%, пасовища — 7%. Середня ціна за гектар лісових земель становить 11–28 тис. ЕЕК/га (800–2000 $/га). Ціна залежить насамперед від продуктивності та породного складу насадження, проведених заходів, місцезнаходження ділянки (віддаленості від порту, місцезнаходження лісопереробних потужностей і місць масового відпочинку).
В Естонії виділяють 3 категорії лісів:
Особлива увага в Естонії приділяється охороні ключових біотопів, що виділяються, як правило, в експлуатаційних лісах. Їхня охорона в приватних і муніципальних лісах здійснюється на підставі контракту, за яким передбачається розмір компенсації за обмеження лісокористування. У державних лісах охорону ключових біотопів здійснює лісовий менеджер. У державних лісах станом на кінець 2001 року ключові біотопи були зареєстровані на території 2,8 тис. гектарів. На площі 3540 га розташовано 10 генетичних резерватів (4 соснові, 5 ялинових і 1 березовий).
В Естонії існує кілька видів лісовпорядного планування: 10-річний план розвитку всього лісового сектору країни та плани для кожного лісового підприємства. Для приватних власників за рахунок бюджету складаються рекомендації з лісоуправління. Законодавством не обмежується кількість деревини, що заготовляється в приватних лісах. Встановлюються лише загальні обмеження щодо нижньої межі віку стиглості, частоти проведення рубок догляду та заборони на вирубування молодняків. Загальнообов'язкові, встановлені державою правила рубок останнім часом спрощуються й надалі поступово будуть замінені посібниками та консультаціями. За два тижні до початку запланованих рубок власник лісу має подати повідомлення до відповідної повітової служби охорони навколишнього середовища про види й обсяги рубок, лісовідновні заходи та дотримання вимог охорони природи. Без повідомлення може проводитися вибирання деревини, пошкодженої буреломами та сніголомами, а також вирубування 1 м3 з гектара на рік за умови, що загальне вирубування не перевищуватиме 50 м3 на рік.
Лісова політика Естонії обмежує максимально можливий розмір рубки в усіх лісах — 7,8 млн м3 деревини. У 2000 році в країні було заготовлено 6,4 млн м3 (рис. 5). Середній запас насаджень, що надходять у лісовідновну рубку, невеликий — 174 м3/га загалом і 248 м3/га в державних лісах . Необхідно відзначити скорочення обсягів вибіркових санітарних рубок, а також частки пошкодженої деревини в загальному обсязі лісовідновних рубок. Якщо в 1994 році їхня частка в заготовленому обсязі становила 23% і 9% відповідно, то в 2000 році лише 6,2% і 4,7%. Лісокористування в державних лісах відносно стабільне — 2,6–2,8 млн м3 деревини на рік, або близько 3,5 м3/га на рік. У приватних лісах, де вирубується більш ніж половина всієї деревини, коливання значніші (рис. 6).
У 2000 році в Естонії було поновлено 9,2 тис. га площ, причому природним шляхом відновилося 27,4% площ (рис. 7). Для сприяння природному поновленню під час головного користування практикується залишення насінників. Природним шляхом поновлюються переважно насадження берези, осики, вільхи. Посів практикується переважно в соснових (89,2%) і ялинових (4,6%) насадженнях. Породну структуру штучного поновлення представлено на рис. 8. Незважаючи на те що в державних лісах вирубується деревини менше, ніж у приватних, 77,8% проведених робіт із лісовідновлення виконано саме в державних лісах.
Нині на внутрішньому ринку Естонії немає попиту на сертифіковану лісову продукцію. Сертифікація проводиться для розширення можливостей продукції, що експортується. У 2000 році для розроблення національної схеми сертифікації в країні закінчилося розроблення естонських стандартів невиснажливого лісокористування, що складаються з 10 основних принципів, критеріїв та індикаторів. З 2001 року в країні діють дві неурядові організації, відповідальні за адаптацію національних стандартів до вимог сертифікації за системами FSC і PЕFC. Поки національні стандарти перебувають на стадії розроблення, влітку 2000 року 600 гектарів приватних земель було сертифіковано за системою FSC. Державні ліси нині сертифіковано за системою FSC та ISO 14001:1996 (сертифікат діє з січня 2002 по січень 2005 року). Подальший розвиток процесу сертифікації гальмується через відносно невелику площу приватних володінь і відсутність економічної зацікавленості лісовласників.
У 2000 році в лісовому секторі економіки було зайнято 457 підприємств, а загальна чисельність становила 3205 осіб. Доходи від реалізації деревини та послуг становили 4,5 млрд ЕЕК, або 309,5 млн $. Приблизно третину реалізованої деревини (переважно баланси) було продано на експорт. Витрати лісового сектору у 2000 році становили 4,3 млрд ЕЕК, або 298,3 млн $. Майже половина витрат припадає на організацію торгівлі, четверту частину становлять витрати на матеріали та обладнання, а витрати на оплату праці персоналу — 4,9%. Прибуток лісового сектору становив 191,8 млн ЕЕК, або 13,2 млн $.
Деревообробна промисловість розвивається останніми роками бурхливими темпами (рис. 9). Основним видом продукції є хвойні пиломатеріали (1436,5 тис. м3 у 2000 році) та панелі, переважно ДСП і ДВП (175,8 тис. м3 і 17,7 млн м2 у 2000 році відповідно). Значна частина продукції переробки експортується (у 2001 році було експортовано 944 тис. м3 хвойних і 141 тис. м3 березових пиломатеріалів). Потреби в папері покриваються переважно за рахунок продукції, що імпортується, — у 2000 році в країні було вироблено 54,4 тис. тонн целюлози та 52,4 тис. тонн паперу).
Експорт лісопродукції становить 13,4% загального експорту по країні та перевищує обсяг імпорту більш ніж у 4 рази. Так, експорт становив у 2000 році 7,2 млрд ЕЕК, або 496 млн $, а імпорт — 1,3 млрд ЕЕК, або 91,3 млн $. 68% експорту припадає на круглий ліс і пиломатеріали (рис. 10). У 2000 році було експортовано 4,3 млн м3 круглого лісу, переважно баланів, експорт пиловника становив лише 10,4%. Імпортується ж переважно хвойний пиловник. З Естонії лісопродукція переважно спрямовується до Швеції, Фінляндії, Великобританії, Німеччини та Данії. Основними ж постачальниками виступають Росія, Фінляндія та Латвія.
Інституційна структура
Основним органом, відповідальним за лісовий сектор, є Міністерство охорони навколишнього середовища, до складу якого входить лісовий департамент (рис. 11). До його функцій входить:
На регіональному рівні 15 повітових служб охорони навколишнього середовища, що є підрозділом міністерства, контролюють стан лісів, займаються видачею дозволів, організовують проведення робіт з охорони лісових екосистем і консультацій для приватних власників лісу.
У безпосередньому підпорядкуванні міністерства перебувають також:
У підпорядкуванні штаб-квартири RMK, крім безпосередньо лісових підрозділів, перебуває розсадникове та мисливське господарство (державні лісомисливські округи покривають лише одну десяту частину мисливських угідь країни), зони та будинки відпочинку, центри навчання, природоохоронна школа, лісовий музей, кар'єри з видобутку природних ресурсів. Щорічно відзначається скорочення й укрупнення структурних одиниць, що ведуть лісове господарство. Так, у 1999 році в агентстві було 92 лісництва, у 2000 — 80, а в 2001 вже 66. З 2002 року департаменти полювання, туризму та охорони природи функціонують як рекреаційна сфера діяльності агентства.
Із загальної площі лісів, що перебувають в управлінні агентства (1,063 млн га), на початку 2003 року 14% відповідали режиму суворого заповідання, 19% мали обмеження в лісоуправлінні внаслідок виконання ними певних охоронних функцій.
RMK має щороку можливість заготовляти 2,6 млн м3 деревини та практикує два види продажу деревини: продаж лісу на пні та продаж заготовленого круглого лісу. Продаж лісу на пні економічно невигідний унаслідок нижчих цін реалізації, і його обсяги щороку знижуються (рис. 12). Деякі коливання обсягів продажів у 2001–2002 році пов'язані з розробленням у порядку санітарних рубок насаджень, пошкоджених буреломами. Як бачимо, із пожвавленням ринку зростають ціни продажів і круглого лісу, і лісу на пні. Проте втрати агентства під час продажу лісу на пні очевидні (у 2003 році було реалізовано 0,6 млн м3 лісу на корені за середньою ціною 226 ЕЕК/м3, або 15,6 $, а 1,9 млн м3 круглого лісу за середньою ціною 400 ЕЕК/м3, або 27,6 $). У таблицях 1 і 2 наведено докладніші дані щодо цінової політики агентства. Зазначимо, що значний дохід від реалізації круглого лісу агентство отримує за відносно невисокої його якості (рис. 13).
Для здійснення продажів застосовується кілька методів. Ліс на пні продається останнім часом переважно на аукціонах і торгах. Частка проданого на них лісу збільшилася з 41% у 1997 році до 77,7% у 2000. Аукціони/торги проводяться в усіх регіонах щомісяця, проте найбільші обсяги (65%) продаються в зимовий період. Найбільші ж ціни, навпаки, припадають на сезон з квітня по вересень. Необхідно враховувати, що за законом ціна продажу не може бути нижчою за базову, встановлену профільним міністерством. У 2000 році було проведено 30 аукціонів і торгів, 6 з яких були закритими. 98% проданих насаджень призначені в суцільну рубку і лише 2% для проведення вибіркових рубок. Крім традиційних методів проведення відкритих і закритих аукціонів, агентство практикує виставлення оголошень в Інтернеті та проведення on-line аукціонів. Це новий метод продажів, проте він надає можливість залучення ширшого кола покупців деревини. Окрім аукціонного продажу, агентство практикує продаж за довгостроковими договорами, причому спостерігається тенденція скорочення кількості покупців за договорами з одночасним збільшенням обсягів деревини, що продається за одним договором. Так, наприклад, 140 тис. м3 осикової деревини щороку купує компанія AS Estonian Cell. Крім того, можливе укладення договорів на нетривалий період (дослідні партії, продаж дров і низькоякісної деревини).
У 2001 році на базі одного з розсадників RMK було утворено акціонерну компанію з виробництва контейнерного садивного матеріалу. Її засновниками були міністерство охорони навколишнього середовища (60%) і фінська державна лісова компанія (40%). Нині компанія працює для потреб естонських лісів, проте в майбутньому планується експортувати садивний матеріал. Решта 6 великих розсадників RMK об'єдналися під егідою департаменту лісонасінної справи. Розсадники агентства покривають як свої потреби в садивному матеріалі, так і інших лісовласників. Крім шести стаціонарних великих розсадників, багато лісництв мають свої невеликі розсадники. У 2002 році було вирощено 4,3 млн саджанців і 5,7 млн сіянців ялини, 5,3 млн сіянців сосни та 0,7 млн саджанців берези, зібрано 1389 кг насіння сосни. Збільшення виробництва садивного матеріалу стало необхідним для залісення пошкоджених ураганом насаджень. Діяльність департаменту принесла у 2002 році агентству прибуток у 9,8 млн ЕЕК, або 675 тис. $.
Пожежі завдають найбільшої шкоди естонським лісам. Загалом по країні у 2000 році було зареєстровано 158 займань із середньою площею 4,3 га. Для охорони лісів від пожеж агентство проводить систему запобіжних протипожежних заходів, авіаційне патрулювання території. Великої шкоди естонським лісам завдав шторм липня 2001 року: 6 тис. державних лісів було знищено й ще 7 тис. потребували суцільної санітарної рубки. Збитки, завдані агентству, оцінювалися в 41 млн ЕЕК, або 2,8 млн $. Шторм у листопаді 2001 приніс втрати близько 1 тис. м3 деревини, або 0,5 млн ЕЕК.
Рекреаційна діяльність RMK зосереджена на створенні умов для залучення якомога більшої кількості людей, які відвідують лісові масиви. Для проведення відпочинку в лісі надаються будиночки, хатини, обладнуються місця для кемпінгів і розведення вогнищ. Агентством на ці цілі у 2002 році було виділено загалом 7,2 млн ЕЕК (0,5 млн $) на утримання і 3,4 млн ЕЕК (0,23 млн $) на створення нових місць відпочинку. RMK також зацікавлене в залученні населення та іноземних гостей для проведення відпусток і мисливських турів у лісах агентства. Для цих цілей обладнано 17 будинків відпочинку, готель і конференц-зал, мисливські будиночки. Агентство також надає послуги з харчування (харчування й розміщення гостей становить дві третини від 8,9 млн ЕЕК, або 0,61 млн $ доходів від надання туристичних послуг). За новим туристичним кодексом Естонії туристичні послуги можуть надавати лише комерційні структури. RMK за законом могло надавати послуги до початку 2003 року. Наглядова рада агентства подала прохання про перегляд цього положення.
У 2002 році загалом 14 тис. осіб, переважно дітей, відвідували навчальні лісові центри та лісову школу. RMK бере участь в організації загальнонаціональних змагань школярів, компаній, що пропагують проведення національних свят на відкритому повітрі, з очищення лісу від захаращеності тощо. Загалом 2,9 млн ЕЕК (0,2 млн $) було виділено агентством на природоохоронну пропаганду та освіту. У 2002 році на рекреаційну діяльність агентством було виділено 19,2 млн ЕЕК, або 1,3 млн $.
RMK має повне право розпоряджатися майном, що перебуває в його управлінні. Департамент нерухомості реєструє в земельному кадастрі лісові землі, що перебувають в управлінні агентства (зареєстровано лише 832,7 тис. з 1063 тис. га), виставляє на продаж або надає в користування майно, а також веде переговори про придбання земель, що мають велике значення для охорони навколишнього середовища. У віданні департаменту, крім понад тисячі будівель, споруд і численного обладнання, є також кар'єри з розроблення гравію та видобутку піску. Діяльність департаменту з продажу нерухомості принесла агентству 2,2 млн ЕЕК (0,15 млн $) доходу. Водночас у 2002 році RMK інвестувало в будівництво та вдосконалення 43 об'єктів нерухомості 23 млн ЕЕК (1,6 млн $).
Лісомисливська діяльність агентства принесла у 2003 році дохід 9,5 млн ЕЕК (0,65 млн $). Витрати на адміністрування мисливських угідь становили 7 млн ЕЕК.
У 2002 році було виділено в окремі напрями діяльності розвиток інформаційних технологій і консультативну діяльність. У 2002 році було повністю введено в дію лісову інформаційну систему MIS, що дозволяє працювати як із масивом лісівничої інформації, так і вдосконалювати роботу розрахунків із клієнтами. На 2003 рік перед агентством стояло завдання інтегрування даних ГІС в ухвалену інформаційну систему.
Щороку скорочується кількість постійних співробітників агентства та зростає кількість контрактників. Так, у 1999 році RMK налічувало у своєму штаті 1837 осіб, а в 2002 році вже 1318. У 1997 році 20% обсягу рубок виконувалося силами лісництв, у 2001 році лише 12%. У 2003 році планувалося більшість робіт у лісі виконувати на контрактній основі.
Доходи RMK становили у 2001 році 919 млн ЕЕК, або 63,3 млн $. Основним джерелом доходу агентства є продаж деревини та лісу на пні (рис. 14). У 2002 році доходи зросли до 944 млн ЕЕК (65 млн $), а доходи від транспортування деревини, полювання та вирощування садивного матеріалу — до 66 млн ЕЕК, або 4,5 млн $. У проєкті бюджету на 2003 рік передбачено зменшення доходів до 880 млн ЕЕК унаслідок запровадження обмежень і зниження розміру рубок на 150 тис. м3.
Агентство має щорічний прибуток близько 5 млн $ (у 2002 році 5,5, у 2001 році 4,8). У структурі витрат компанії (рис. 14) значне місце відводиться сплаті податків. На зарплату та виплату соціального забезпечення припадає 23% витрат.
За законом 26% доходу від продажу лісу на пні (лісовідновна рубка) та круглого лісу, отриманого внаслідок лісовідновної рубки, перераховується у вигляді податку до бюджету держави. У 2003 році державі було сплачено 172 млн ЕЕК, або 11,8 млн $. Решта доходу, отриманого RMK, залишається в агентстві та використовується для покриття витрат на проведення лісогосподарських операцій. Законом також передбачено можливість надання дотацій з державного та місцевого бюджету на виконання заходів, передбачених урядом і місцевими адміністраціями. Агентство має право з дозволу наглядової ради брати позики в розмірі, що не перевищує 10% загальних щорічних витрат.
Агентство, як і інші підприємства лісового сектору, сплачує також такі податки:
Ліси та лісове господарство Естонії
WoodBusiness №3/2004Полякова Л., Попков М., Сторожук В., Кирилюк С.
Загальна характеристика
Загальна площа країни становить 4,4 млн га, з яких ліси займають 2,25 млн га, або 51,5% (рис. 1). Площа лісів зростає з року в рік. Лише за останній 10-річний період вона збільшилася більш ніж на 300 тис. га, а порівняно з 1958 роком — у 1,7 раза. Розподіл лісових масивів по країні більш-менш рівномірний (лісистість коливається від 35,4 до 63,4%). Запас насаджень на корені становить 411 млн м3, збільшившись з 1958 року в 3,1 раза. Про ефективне ведення лісового господарства свідчить факт підвищення середнього запасу на одному гектарі зі 103 м3 до 194 м3 за останні 50 років. Ліси Естонії продукують щороку 5,8 м3 деревини на одного жителя, що перевищує аналогічні показники багатьох європейських країн.
Відповідно до земельної реформи та реформи власності, проведеної в 1991 році, колишні власники лісів або їхні спадкоємці незалежно від місця їхнього проживання могли вимагати повернення своєї власності, отримати за неї компенсацію або претендувати на іншу власність замість «нелегально експропрійованої» в 1940–1991 роках. Заяви від власників або їхніх спадкоємців приймалися до березня 1993 року, після чого стартував процес реституції та приватизації (приватизації підлягають незатребувані правонаступниками лісові землі). Сучасний стан розподілу власності на ліси в Естонії показано на рис. 3. Ситуація ускладнена тим, що лише 65,6% земель країни станом на початок 2002 року було офіційно зареєстровано в земельному кадастрі, тобто процес перерозподілу власності ще не завершено. Потенційно має бути приватизовано близько 50–60% лісових земель. Нині держава володіє практично 40% лісових площ , муніципалітети мають менше ніж 1% лісових площ, 30% — приватні ліси, а майбутнє ще 30% лісових масивів ще не визначено. Станом на 30.06.2001 в Естонії було зареєстровано 98,2 тис. приватних власників лісів, які володіють 677,2 тис. га лісових масивів. Приватні володіння Естонії на цей момент вирізняються невеликою величиною — 6,87 га в середньому, а 57,6 тис. осіб володіють ділянками менше ніж 5 гектарів (рис. 4).
З 1997 року в Естонії активно функціонує ринок земельних і, зокрема, лісових ділянок. За період з 1997 по 2000 рік було укладено понад 11 тис. угод і продано понад 120 тис. га сільськогосподарських і лісових земель. Із загальної кількості проданих земель у другому півріччі 2000 року лісові землі становили 56%, орні — 28%, пасовища — 7%. Середня ціна за гектар лісових земель становить 11–28 тис. ЕЕК/га (800–2000 $/га). Ціна залежить насамперед від продуктивності та породного складу насадження, проведених заходів, місцезнаходження ділянки (віддаленості від порту, місцезнаходження лісопереробних потужностей і місць масового відпочинку).
В Естонії виділяють 3 категорії лісів:
- Охоронні ліси — 4 національні парки, 6 заповідників, 52 ландшафтні парки, а також спеціальні зони охоронюваних лісів, у яких заборонена будь-яка економічна діяльність. Загальна площа охоронних лісів становить 141,7 тис. га, або 3% лісових територій.
- Захисні ліси — спеціальні зони охоронюваних лісів, у яких дозволена обмежена економічна діяльність, а також водоохоронні та ґрунтозахисні насадження. Вони слугують як цілям охорони навколишнього середовища, так і цілям рекреації, освіти та науки. Загальна площа таких насаджень — 223 тис. га, або 15% лісової території (у державних лісах 17%). Лише 5% захисних лісів перебувають у приватній власності. У захисних насадженнях ширина лісосіки має бути не більшою за 30 м, площа суцільних рубок не повинна перевищувати 2 гектарів, а поступових рубок — 10 гектарів.
- Експлуатаційні ліси. В експлуатаційних лісах допустимі всі види користування, проте також існують обмеження за площею та шириною лісосіки. За подальшого штучного поновлення ширина лісосіки не повинна бути більшою за 100 м, а площа — 5 гектарів; за природного поновлення ширина — не більше ніж 150 м, а площа — 7 гектарів, за поступової рубки — не більше ніж 10 гектарів.
В Естонії існує кілька видів лісовпорядного планування: 10-річний план розвитку всього лісового сектору країни та плани для кожного лісового підприємства. Для приватних власників за рахунок бюджету складаються рекомендації з лісоуправління. Законодавством не обмежується кількість деревини, що заготовляється в приватних лісах. Встановлюються лише загальні обмеження щодо нижньої межі віку стиглості, частоти проведення рубок догляду та заборони на вирубування молодняків. Загальнообов'язкові, встановлені державою правила рубок останнім часом спрощуються й надалі поступово будуть замінені посібниками та консультаціями. За два тижні до початку запланованих рубок власник лісу має подати повідомлення до відповідної повітової служби охорони навколишнього середовища про види й обсяги рубок, лісовідновні заходи та дотримання вимог охорони природи. Без повідомлення може проводитися вибирання деревини, пошкодженої буреломами та сніголомами, а також вирубування 1 м3 з гектара на рік за умови, що загальне вирубування не перевищуватиме 50 м3 на рік.
Лісова політика Естонії обмежує максимально можливий розмір рубки в усіх лісах — 7,8 млн м3 деревини. У 2000 році в країні було заготовлено 6,4 млн м3 (рис. 5). Середній запас насаджень, що надходять у лісовідновну рубку, невеликий — 174 м3/га загалом і 248 м3/га в державних лісах . Необхідно відзначити скорочення обсягів вибіркових санітарних рубок, а також частки пошкодженої деревини в загальному обсязі лісовідновних рубок. Якщо в 1994 році їхня частка в заготовленому обсязі становила 23% і 9% відповідно, то в 2000 році лише 6,2% і 4,7%. Лісокористування в державних лісах відносно стабільне — 2,6–2,8 млн м3 деревини на рік, або близько 3,5 м3/га на рік. У приватних лісах, де вирубується більш ніж половина всієї деревини, коливання значніші (рис. 6).
У 2000 році в Естонії було поновлено 9,2 тис. га площ, причому природним шляхом відновилося 27,4% площ (рис. 7). Для сприяння природному поновленню під час головного користування практикується залишення насінників. Природним шляхом поновлюються переважно насадження берези, осики, вільхи. Посів практикується переважно в соснових (89,2%) і ялинових (4,6%) насадженнях. Породну структуру штучного поновлення представлено на рис. 8. Незважаючи на те що в державних лісах вирубується деревини менше, ніж у приватних, 77,8% проведених робіт із лісовідновлення виконано саме в державних лісах.
Нині на внутрішньому ринку Естонії немає попиту на сертифіковану лісову продукцію. Сертифікація проводиться для розширення можливостей продукції, що експортується. У 2000 році для розроблення національної схеми сертифікації в країні закінчилося розроблення естонських стандартів невиснажливого лісокористування, що складаються з 10 основних принципів, критеріїв та індикаторів. З 2001 року в країні діють дві неурядові організації, відповідальні за адаптацію національних стандартів до вимог сертифікації за системами FSC і PЕFC. Поки національні стандарти перебувають на стадії розроблення, влітку 2000 року 600 гектарів приватних земель було сертифіковано за системою FSC. Державні ліси нині сертифіковано за системою FSC та ISO 14001:1996 (сертифікат діє з січня 2002 по січень 2005 року). Подальший розвиток процесу сертифікації гальмується через відносно невелику площу приватних володінь і відсутність економічної зацікавленості лісовласників.
У 2000 році в лісовому секторі економіки було зайнято 457 підприємств, а загальна чисельність становила 3205 осіб. Доходи від реалізації деревини та послуг становили 4,5 млрд ЕЕК, або 309,5 млн $. Приблизно третину реалізованої деревини (переважно баланси) було продано на експорт. Витрати лісового сектору у 2000 році становили 4,3 млрд ЕЕК, або 298,3 млн $. Майже половина витрат припадає на організацію торгівлі, четверту частину становлять витрати на матеріали та обладнання, а витрати на оплату праці персоналу — 4,9%. Прибуток лісового сектору становив 191,8 млн ЕЕК, або 13,2 млн $.
Експорт лісопродукції становить 13,4% загального експорту по країні та перевищує обсяг імпорту більш ніж у 4 рази. Так, експорт становив у 2000 році 7,2 млрд ЕЕК, або 496 млн $, а імпорт — 1,3 млрд ЕЕК, або 91,3 млн $. 68% експорту припадає на круглий ліс і пиломатеріали (рис. 10). У 2000 році було експортовано 4,3 млн м3 круглого лісу, переважно баланів, експорт пиловника становив лише 10,4%. Імпортується ж переважно хвойний пиловник. З Естонії лісопродукція переважно спрямовується до Швеції, Фінляндії, Великобританії, Німеччини та Данії. Основними ж постачальниками виступають Росія, Фінляндія та Латвія.
Інституційна структура
Основним органом, відповідальним за лісовий сектор, є Міністерство охорони навколишнього середовища, до складу якого входить лісовий департамент (рис. 11). До його функцій входить:
- Вироблення лісової політики, законодавчих актів у галузі лісового господарства, підготовка та фінансування державних програм розвитку лісового сектору (у 2002 році бюджет програм розвитку лісового сектору становив 18,2 млн крон, або 1,25 млн $), координація складання довгострокового плану розвитку лісового сектору.
- Збір та аналіз інформації про стан лісового сектору.
- Контроль ведення мисливського господарства.
- Надання підтримки приватним власникам лісів, включно з підготовкою пропозицій щодо надання фінансової допомоги
- Координація роботи з інвентаризації ключових біотопів і надання фінансової допомоги для їхньої охорони.
- Здійснення міжнародного співробітництва.
У безпосередньому підпорядкуванні міністерства перебувають також:
- Центр лісозахисту та лісовідновлення, утворений у 1996 році. Центр бере участь у законодавчому процесі, контролює якість лісового насіння та матеріалу для лісовідновлення, організовує національний банк лісового насіння, здійснює моніторинг санітарного стану лісу та якості лісовідновлення, проводить лісові дослідження, збирає та аналізує інформацію про ліси й лісові ресурси. У штаті центру менше ніж 30 співробітників, фінансування — бюджетне.
- Лісовпорядне підприємство, що займається як питаннями лісовпорядного планування, так і проведенням національної інвентаризації. Має у своєму штаті 79 співробітників.
- Управління земельних ресурсів, утворене в 1990 році, відповідальне за стан земельного кадастру, координацію у проведенні земельної реформи, а також інших робіт, пов'язаних із геодезією, топографією, картографією тощо. Управління має у своєму штаті 234 співробітники, з яких 70 осіб працює в штаб-квартирі організації, а решта — у 15 повітових офісах. Фінансування бюджетне. У 2001 році бюджет організації становив близько 5,2 млн євро.
У підпорядкуванні штаб-квартири RMK, крім безпосередньо лісових підрозділів, перебуває розсадникове та мисливське господарство (державні лісомисливські округи покривають лише одну десяту частину мисливських угідь країни), зони та будинки відпочинку, центри навчання, природоохоронна школа, лісовий музей, кар'єри з видобутку природних ресурсів. Щорічно відзначається скорочення й укрупнення структурних одиниць, що ведуть лісове господарство. Так, у 1999 році в агентстві було 92 лісництва, у 2000 — 80, а в 2001 вже 66. З 2002 року департаменти полювання, туризму та охорони природи функціонують як рекреаційна сфера діяльності агентства.
Із загальної площі лісів, що перебувають в управлінні агентства (1,063 млн га), на початку 2003 року 14% відповідали режиму суворого заповідання, 19% мали обмеження в лісоуправлінні внаслідок виконання ними певних охоронних функцій.
RMK має щороку можливість заготовляти 2,6 млн м3 деревини та практикує два види продажу деревини: продаж лісу на пні та продаж заготовленого круглого лісу. Продаж лісу на пні економічно невигідний унаслідок нижчих цін реалізації, і його обсяги щороку знижуються (рис. 12). Деякі коливання обсягів продажів у 2001–2002 році пов'язані з розробленням у порядку санітарних рубок насаджень, пошкоджених буреломами. Як бачимо, із пожвавленням ринку зростають ціни продажів і круглого лісу, і лісу на пні. Проте втрати агентства під час продажу лісу на пні очевидні (у 2003 році було реалізовано 0,6 млн м3 лісу на корені за середньою ціною 226 ЕЕК/м3, або 15,6 $, а 1,9 млн м3 круглого лісу за середньою ціною 400 ЕЕК/м3, або 27,6 $). У таблицях 1 і 2 наведено докладніші дані щодо цінової політики агентства. Зазначимо, що значний дохід від реалізації круглого лісу агентство отримує за відносно невисокої його якості (рис. 13).
Для здійснення продажів застосовується кілька методів. Ліс на пні продається останнім часом переважно на аукціонах і торгах. Частка проданого на них лісу збільшилася з 41% у 1997 році до 77,7% у 2000. Аукціони/торги проводяться в усіх регіонах щомісяця, проте найбільші обсяги (65%) продаються в зимовий період. Найбільші ж ціни, навпаки, припадають на сезон з квітня по вересень. Необхідно враховувати, що за законом ціна продажу не може бути нижчою за базову, встановлену профільним міністерством. У 2000 році було проведено 30 аукціонів і торгів, 6 з яких були закритими. 98% проданих насаджень призначені в суцільну рубку і лише 2% для проведення вибіркових рубок. Крім традиційних методів проведення відкритих і закритих аукціонів, агентство практикує виставлення оголошень в Інтернеті та проведення on-line аукціонів. Це новий метод продажів, проте він надає можливість залучення ширшого кола покупців деревини. Окрім аукціонного продажу, агентство практикує продаж за довгостроковими договорами, причому спостерігається тенденція скорочення кількості покупців за договорами з одночасним збільшенням обсягів деревини, що продається за одним договором. Так, наприклад, 140 тис. м3 осикової деревини щороку купує компанія AS Estonian Cell. Крім того, можливе укладення договорів на нетривалий період (дослідні партії, продаж дров і низькоякісної деревини).
Вид рубки |
Продано, тис. куб. м |
Середня ціна, $/куб. м |
||||||
| 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | |
Продажі загалом |
||||||||
| Лісовідновні рубки | 1398 | 1066 | 1008 | 757 | 10,7 | 13,0 | 11,2 | 11,9 |
| Рубки догляду | 748 | 596 | 422 | 240 | 2,8 | 4,1 | 4,2 | 5,1 |
| Вибіркові та інші рубки | 23 | 4 | 7,4 | 7,5 | ||||
| Усього / в середньому | 2146 | 1664 | 1453 | 1001 | 8,0 | 9,8 | 9,2 | 10,3 |
Аукціонний продаж |
||||||||
| 880,9 | 902,2 | 904,2 | 772,1 | 15,8 | 15,8 | 13,8 | 14,5 | |
У 2001 році на базі одного з розсадників RMK було утворено акціонерну компанію з виробництва контейнерного садивного матеріалу. Її засновниками були міністерство охорони навколишнього середовища (60%) і фінська державна лісова компанія (40%). Нині компанія працює для потреб естонських лісів, проте в майбутньому планується експортувати садивний матеріал. Решта 6 великих розсадників RMK об'єдналися під егідою департаменту лісонасінної справи. Розсадники агентства покривають як свої потреби в садивному матеріалі, так і інших лісовласників. Крім шести стаціонарних великих розсадників, багато лісництв мають свої невеликі розсадники. У 2002 році було вирощено 4,3 млн саджанців і 5,7 млн сіянців ялини, 5,3 млн сіянців сосни та 0,7 млн саджанців берези, зібрано 1389 кг насіння сосни. Збільшення виробництва садивного матеріалу стало необхідним для залісення пошкоджених ураганом насаджень. Діяльність департаменту принесла у 2002 році агентству прибуток у 9,8 млн ЕЕК, або 675 тис. $.
Пожежі завдають найбільшої шкоди естонським лісам. Загалом по країні у 2000 році було зареєстровано 158 займань із середньою площею 4,3 га. Для охорони лісів від пожеж агентство проводить систему запобіжних протипожежних заходів, авіаційне патрулювання території. Великої шкоди естонським лісам завдав шторм липня 2001 року: 6 тис. державних лісів було знищено й ще 7 тис. потребували суцільної санітарної рубки. Збитки, завдані агентству, оцінювалися в 41 млн ЕЕК, або 2,8 млн $. Шторм у листопаді 2001 приніс втрати близько 1 тис. м3 деревини, або 0,5 млн ЕЕК.
Рекреаційна діяльність RMK зосереджена на створенні умов для залучення якомога більшої кількості людей, які відвідують лісові масиви. Для проведення відпочинку в лісі надаються будиночки, хатини, обладнуються місця для кемпінгів і розведення вогнищ. Агентством на ці цілі у 2002 році було виділено загалом 7,2 млн ЕЕК (0,5 млн $) на утримання і 3,4 млн ЕЕК (0,23 млн $) на створення нових місць відпочинку. RMK також зацікавлене в залученні населення та іноземних гостей для проведення відпусток і мисливських турів у лісах агентства. Для цих цілей обладнано 17 будинків відпочинку, готель і конференц-зал, мисливські будиночки. Агентство також надає послуги з харчування (харчування й розміщення гостей становить дві третини від 8,9 млн ЕЕК, або 0,61 млн $ доходів від надання туристичних послуг). За новим туристичним кодексом Естонії туристичні послуги можуть надавати лише комерційні структури. RMK за законом могло надавати послуги до початку 2003 року. Наглядова рада агентства подала прохання про перегляд цього положення.
| Порода | Сортимент | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Сосна | Пиловник | 37,1 | 41,8 | 41,7 | 40,9 | 43,0 | 44,2 | 45,9 |
| Пиловник d<18 | 30,2 | 38,6 | 39,6 | 40,1 | 42,2 | 42,8 | 43,4 | |
| Баланси | 18,0 | 21,0 | 19,7 | 19,6 | 21,4 | 21,8 | 21,9 | |
| Ялина | Пиловник | 37,9 | 43,5 | 46,0 | 47,2 | 48,8 | 49,7 | 51,0 |
| Пиловник d<18 | 31,2 | 38,8 | 40,1 | 39,9 | 41,6 | 41,4 | 42,6 | |
| Баланси | 18,3 | 22,0 | 21,1 | 21,6 | 23,1 | 24,8 | 25,2 | |
| Береза | Пиловник | 30,6 | 37,0 | 40,6 | 43,1 | 43,8 | 45,9 | 47,4 |
| Пиловник d<18 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 29,1 | |
| Баланси | 20,9 | 23,8 | 20,0 | 19,0 | 19,8 | 21,1 | 20,9 | |
| Осика | Пиловник | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 21,5 | 22,5 | 23,7 |
| Баланси | 11,7 | 19,6 | 11,7 | 10,9 | 11,6 | 12,1 | 12,7 | |
| Ін. хвойні | Баланси | 18,3 | 20,7 | 16,6 | 17,3 | 18,8 | 20,3 | 20,5 |
| Дрова | 7,1 | 9,0 | 10,1 | |||||
| В середньому | 20,7 | 24,0 | 24,2 | 24,2 | 25,7 | 27,3 | 27,0 |
У 2002 році загалом 14 тис. осіб, переважно дітей, відвідували навчальні лісові центри та лісову школу. RMK бере участь в організації загальнонаціональних змагань школярів, компаній, що пропагують проведення національних свят на відкритому повітрі, з очищення лісу від захаращеності тощо. Загалом 2,9 млн ЕЕК (0,2 млн $) було виділено агентством на природоохоронну пропаганду та освіту. У 2002 році на рекреаційну діяльність агентством було виділено 19,2 млн ЕЕК, або 1,3 млн $.
RMK має повне право розпоряджатися майном, що перебуває в його управлінні. Департамент нерухомості реєструє в земельному кадастрі лісові землі, що перебувають в управлінні агентства (зареєстровано лише 832,7 тис. з 1063 тис. га), виставляє на продаж або надає в користування майно, а також веде переговори про придбання земель, що мають велике значення для охорони навколишнього середовища. У віданні департаменту, крім понад тисячі будівель, споруд і численного обладнання, є також кар'єри з розроблення гравію та видобутку піску. Діяльність департаменту з продажу нерухомості принесла агентству 2,2 млн ЕЕК (0,15 млн $) доходу. Водночас у 2002 році RMK інвестувало в будівництво та вдосконалення 43 об'єктів нерухомості 23 млн ЕЕК (1,6 млн $).
Лісомисливська діяльність агентства принесла у 2003 році дохід 9,5 млн ЕЕК (0,65 млн $). Витрати на адміністрування мисливських угідь становили 7 млн ЕЕК.
У 2002 році було виділено в окремі напрями діяльності розвиток інформаційних технологій і консультативну діяльність. У 2002 році було повністю введено в дію лісову інформаційну систему MIS, що дозволяє працювати як із масивом лісівничої інформації, так і вдосконалювати роботу розрахунків із клієнтами. На 2003 рік перед агентством стояло завдання інтегрування даних ГІС в ухвалену інформаційну систему.
Щороку скорочується кількість постійних співробітників агентства та зростає кількість контрактників. Так, у 1999 році RMK налічувало у своєму штаті 1837 осіб, а в 2002 році вже 1318. У 1997 році 20% обсягу рубок виконувалося силами лісництв, у 2001 році лише 12%. У 2003 році планувалося більшість робіт у лісі виконувати на контрактній основі.
Доходи RMK становили у 2001 році 919 млн ЕЕК, або 63,3 млн $. Основним джерелом доходу агентства є продаж деревини та лісу на пні (рис. 14). У 2002 році доходи зросли до 944 млн ЕЕК (65 млн $), а доходи від транспортування деревини, полювання та вирощування садивного матеріалу — до 66 млн ЕЕК, або 4,5 млн $. У проєкті бюджету на 2003 рік передбачено зменшення доходів до 880 млн ЕЕК унаслідок запровадження обмежень і зниження розміру рубок на 150 тис. м3.
Агентство має щорічний прибуток близько 5 млн $ (у 2002 році 5,5, у 2001 році 4,8). У структурі витрат компанії (рис. 14) значне місце відводиться сплаті податків. На зарплату та виплату соціального забезпечення припадає 23% витрат.
За законом 26% доходу від продажу лісу на пні (лісовідновна рубка) та круглого лісу, отриманого внаслідок лісовідновної рубки, перераховується у вигляді податку до бюджету держави. У 2003 році державі було сплачено 172 млн ЕЕК, або 11,8 млн $. Решта доходу, отриманого RMK, залишається в агентстві та використовується для покриття витрат на проведення лісогосподарських операцій. Законом також передбачено можливість надання дотацій з державного та місцевого бюджету на виконання заходів, передбачених урядом і місцевими адміністраціями. Агентство має право з дозволу наглядової ради брати позики в розмірі, що не перевищує 10% загальних щорічних витрат.
Агентство, як і інші підприємства лісового сектору, сплачує також такі податки:
- ПДВ. З 28.06.2003 підприємство має реєструватися як платник ПДВ у разі перевищення річного обороту в 18,3 тис. $. Стандартна ставка податку — 18%. За продукцію, що експортується, ПДВ не стягується. В Естонії існують зменшені ставки податку в 0 і 5%. Проте до продукції лісового сектору вони не належать. У зв'язку із вступом країни до ЄС з 1.05.2004 підвищено ставку ПДВ на деякі види товарів.
- Земельний податок у розмірі 0,5–2,5% від вартості землі. Усі землі країни поділено на 11 зон. Ставка податку визначається місцевою адміністрацією, на рахунок якої й надходить податок. Для лісових земель у середньому ставка податку становить 1,6%. Відповідно до рішення уряду може бути встановлено зниження ставки податку (20, 50 і 75%) унаслідок економічних обмежень землекористування.
- Відрахування на соціальне страхування в розмірі 33% усіх виплат працюючим співробітникам (20% соціальне страхування та 13% національне медичне страхування).