Дізнавшись про створення природного заказника, землевласники терміново вирубують ліс

У Вецлайцене за пару років може набути чинності нове зонування території природного заказника, до якої увійдуть і приватні лісові угіддя. Власники земельних ділянок, стурбовані перспективою позбутися можливості в майбутньому отримувати будь-який прибуток від своєї власності, масово вирубують ліси, повідомляє Vidzemes TV.

Та сама історія – в інших місцях, де наближаються аналогічні зміни правил землекористування. А проблема – в мізерних компенсаціях, які держава виплачує господарям лісу й які не покривають недоотриманого ними прибутку.

Частина території Вецлайцене входить до загальноєвропейського списку особливо охоронюваних природних ландшафтних зон. Максимальна компенсація, яку держава в особі Служби підтримки села пропонує землевласникам, чиї ділянки опинилися в охоронюваній зоні, де заборонене будівництво та інша господарська діяльність – 160 євро за гектар щороку.

Вецлайцене – найбільша в Латвії територія, на якій очікуються масштабні зміни у зв'язку з розширенням території природного заказника. Очікується, що новий детальний план набуде чинності через два роки. Але, схоже, до того часу чудові краєвиди, заради яких усе це й затівається, набудуть іншого, вельми потворного вигляду. Вони втратять багато гектарів лісів.

Власник лісових угідь Андіс Скайсткалнс розповів, що запропонована компенсація не відшкодує йому втрату деревини:

«Цей край лісу буде вирубаний, іншого виходу немає. Яка мені радість дивитися, як такі дерева рубають – адже я сам їх виростив, усе тут обходив, усе знаю! Ліс був як банк – за спиною стояв, підмогою був. Можна було взяти якийсь кредит і жити, знаючи – якщо що, я зрубаю ліс, здам, і порядок. Але тепер нічого цього не буде».

Обурений майбутніми змінами й Івар Келпс, лісозаводчик: «Цей проєкт потягне за собою жахливі наслідки. Що зараз відбувається з ландшафтом! Він просто елементарно знищується, і про це, думаю, там просто ніхто не замислювався».

Спілкування [чиновників Міністерства охорони довкілля та регіонального розвитку (VARAM)] із землевласниками ведеться за правилами Кабінету міністрів – а вони не вимагають, щоб кожного інформували індивідуально. Повідомлення про громадські обговорення нового детального плану перед його розробленням і одразу після нього були розміщені в муніципальній пресі та в Інтернеті.

«Коли я на засіданні думи поставив таке запитання, скільки ж грошей витрачено на те, щоб проінформувати людей, то відповідь була – а нуль грошиків. І тоді може статися те, про що ми розробників плану застерігали: коли прилетить той дятел, замість лісу будуть самі пні», – нарікає голова Алуксненської крайової думи Артур Дукулис.

Зміниться ґрунтовий покрив, освітленість, стане іншою вегетація, застерігає власник лісу Івар Келпс. Звісно, років через сто знову все стане по-старому, бо природа не терпить порожнечі...

Схожа ситуація – і у Вецпієбалгському краї, де з подачі VARAM силами експертів із довкілля із залученням норвезького фінансування ведеться зміна зонування території. Мешканці околиць озера Алаукста вже тепер масово вирубують великі лісові площі, буквально бридячи краєвид. Це – їхня протестна відповідь на перспективу позбутися права ухвалювати рішення про долю своєї власності, своєї землі.