Нижче нікуди. 8 причин вважати, що дно економічної кризи в Україні позаду

«Фокус» знайшов 8 чинників, які вказують на закінчення найважчої фази кризи в Україні .../іншими словами ...Україна шукає шляхи підходу до розв'язання проблеми уповільнення падіння...М.П./

Гривня зміцнюється

На 2 грн подорожчала нацвалюта порівняно з піковими показниками лютого 2016 року

Курс гривні — головний барометр стану економіки України, що відображає не лише рівень бізнес-активності в країні, а й напруженість воєнно-політичної ситуації. У 2016 році офіційний курс нацвалюти після максимального просідання до 27,25 UAH/USD до закінчення травневих свят зміцнів до 25,2 UAH/USD. «Цей тренд може свідчити про початок оздоровлення української економіки та є результатом вчасно ухвалених рішень з боку НБУ. У короткостроковій перспективі долар продовжить поступове зниження. Ситуативні курсові коливання можливі, але Нацбанк має достатньо ресурсів для їх максимального скорочення», — вважає виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

Зміцненню гривні сприяло зростання пропозиції інвалюти на тлі зниження попиту на неї. У зв'язку із завершенням посівної та опалювального сезону скоротилися закупівлі імпортних енергоносіїв. Зернотрейдери активно розпродували на зовнішніх ринках залишки врожаю 2015 року. Аграрії заводили в Україну валюту для забезпечення посівної, а банки — для докапіталізації та підтримки ліквідності. Напередодні свят українці продавали більше валюти, ніж купували. З огляду на зниження споживчого попиту поміркували свій апетит до валюти й імпортери. Проте головною передумовою для зміцнення гривні стало підвищення цін на метал і руду на зовнішніх ринках, завдяки чому збільшився приплив експортної виручки до країни.

Основним покупцем валютної виручки, яку останніми місяцями завели в Україну експортери та банки, виявився НБУ. Лише за квітень регулятор викупив на міжбанку 676 млн доларів, незатребуваних ринком. У результаті золотовалютні резерви Нацбанку за підсумками квітня зросли на 500 млн доларів, до 13,2 млрд доларів. У річному вимірі Центробанк поповнив свої резерви більш ніж на 37%. Збільшення резервів у квітні відбулося навіть попри проведення платежів уряду з погашення та обслуговування держборгу на суму 114 млн доларів. Як зазначають у НБУ, нинішній рівень резервів покриває критичний рівень трьохмісячного обсягу імпорту та дозволяє уряду виконувати взяті на себе боргові зобов'язання.

Потенціал зростання

Оскільки нацвалюта посилюється за рахунок сезонних і зовнішніх чинників, тренд зарано називати стійким. Тиск на гривню зросте ближче до осені зі збільшенням закупівель енергоносіїв

Оскільки нацвалюта посилюється за рахунок сезонних і зовнішніх чинників, тренд зарано називати стійким. «Зміцнення гривні не підкріплене економічними чинниками, насамперед — довгостроковим зростанням експорту (див. "Експорт уповільнює падіння"). Вочевидь, це тимчасове явище, подальший розвиток якого залежить від економічної політики нового уряду та продовження співпраці з МВФ», — упевнений колишній перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України та президент Економічного дискусійного клубу Анатолій Максюта.

Влітку Нацбанк, найімовірніше, продовжить викуповувати надлишки валюти на міжбанку, утримуючи долар від подальшого падіння. НБУ таким чином розв'язує два завдання — поповнює резерви й зберігає курс, привабливий для держбюджету та експортерів. Курс гривні вище 24 UAH/USD за нинішніх умов призвів би до зниження податкових і митних надходжень до держбюджету. Ще більше зміцнення гривні могло б спровокувати зростання імпорту, за яким могла б послідувати різка девальвація нацвалюти, що теж для держфінансів зараз зовсім недоречно. Тобто сьогоднішній курс гривні — оптимальний для Нацбанку, і він утримуватиме його на такому рівні, доки цьому сприяють зовнішні та внутрішні чинники.

Нинішній курс гривні втримається щонайбільше до початку осені, прогнозують опитані «Фокусом» фінансисти. Зі збільшенням закупівель енергоносіїв нацвалюта знову просяде. Мінімізувати осінню девальвацію зможуть надходження від приватизації, якщо вона нарешті стартує, приплив іноземних інвестицій, якщо до того часу бодай трохи поліпшиться інвестиційний клімат, а також позика від МВФ, якщо уряд почне виконувати нові-старі вимоги свого головного кредитора.

Доходи населення повільно зростають

1,6% — зростання реальних доходів за січень — березень. 1,6% — зростання обороту внутрішньої торгівлі за січень — березень

Доходи українців відновлюються. У січні середня зарплата в країні впала на 17%, до 4,4 тис. грн, а вже в березні вона зросла до 4,9 тис. грн. Березень став першим періодом із 2014-го, коли зросли не лише номінальні доходи українців, а й реальні — з урахуванням зміненої купівельної спроможності гривні. Завдяки продуктовій інфляції, що уповільнилася в січні — березні до 0,8%, на середню зарплату стало можливо купити на 1,6% більше споживчих товарів, ніж у березні минулого року. Реальне зростання може бути навіть більшим унаслідок високої частки зарплат у конвертах.

Зростання доходів населення підтверджується також збільшенням обсягу роздрібної торгівлі в січні — березні на 1,6%, до 255 млрд грн. Оживають навіть ринки, що сильно просіли в кризу. За даними Держстату, у квітні порівняно з березнем українські АЗС продали на 10% більше бензину та дизпалива й на 39% — скрапленого газу. І це попри подорожчання пального майже на 2 грн за літр. А за інформацією компанії «Автоконсалтинг», з початку року в Україні продали близько 18 тис. нових авто, що на 56% більше порівняно з аналогічним періодом 2015-го.

Потенціал зростання

Після падіння обсягів роздрібної торгівлі у 2015 році на 20%, до 1 трлн грн, нинішнє зростання в 1,6% виглядає суто символічним

Але до відновлення споживчих ринків, попри перші позитивні сигнали, ще далеко. Після падіння обсягів роздрібної торгівлі у 2015 році на 20%, до 1 трлн грн, нинішнє зростання в 1,6% виглядає суто символічним. Зараз цей показник перебуває на рівні 2005–2006 рр. На стрімке зростання доходів, як було десять років тому, розраховувати не доводиться через відсутність масштабних іноземних інвестицій у країну. На ринку праці хоч і спостерігається зростання кількості вакансій, але великої конкуренції за кадри немає. Це означає, що переконливі передумови для суттєвого зростання зарплат цього року відсутні.

Невелике збільшення реальних доходів до кінця року може з'їсти інфляція. Уже в квітні зростання цін в Україні прискорилося — споживчі товари порівняно з березнем подорожчали на 3,5%, а з початку року — на 5,1%. За даними НБУ, зниження інфляції на початку року було викликано переважно короткостроковими чинниками. Основний із них — надлишок продуктів харчування, пов'язаний із розпродажем запасів перед новим урожаєм і торговими обмеженнями на зовнішніх ринках. В оновленому економічному прогнозі для країн Центральної, Східної та Південно-Східної Європи МВФ прогнозує інфляцію в Україні цього року на рівні 15,1%.

Українці з менш економічно розвинених регіонів можуть не відчути навіть мінімального зростання доходів. Найкраще почуваються мешканці столиці та міст-мільйонників. Приміром, на Київ припадає 16% обсягу всієї роздрібної торгівлі, приблизно стільки ж — на Волинську, Кіровоградську, Закарпатську, Луганську, Сумську, Тернопільську, Чернігівську та Чернівецьку області разом узяті.

Зворотний бік зростання платоспроможності населення — його вплив на курс гривні. Чим більше імпортних товарів купуватимуть українці, тим більший попит буде на іноземну валюту з боку імпортерів. За даними НБУ, у квітні дефіцит зовнішньої торгівлі товарами склав 1,6 млрд доларів — на 40,7% більше, ніж за січень — березень 2015 року. Якщо обсяги українського експорту відновлюватимуться так само повільно, як зараз, подальше підвищення попиту на імпортні товари призведе до ще більшого дефіциту зовнішньоторговельного балансу. А це, своєю чергою, спровокує черговий виток девальвації гривні та зростання цін.

Зростання промвиробництва
+3,7% за січень — березень

За даними Держстату, промвиробництво в I кварталі 2016 року зросло на 3,7%, до 392 млрд грн. У тому числі видобуток вугілля збільшився на 14,6% (до 10,5 млрд грн), виплавка сталі — на 10,1% (до 58,8 млрд грн). На 9,3% (до 6,8 млрд грн) зросло виробництво автотранспорту, на 7,9% — ліків (до 5,9 млрд грн) та електричного обладнання (до 4,7 млрд грн). Щоправда, деякі галузі економіки продовжили падіння. Виробництво хімічної продукції в I кварталі скоротилося на 6,8% (до 15,6 млрд грн), а газо- й нафтовидобуток — на 2,5% (до 13,8 млрд грн).

Потенціал зростання

Після припинення активних боїв на неокупованих територіях підприємствам вдалося частково відновити зруйновану інфраструктуру й поліпшити логістику

Великою мірою промисловість почала відновлюватися завдяки затишшю на Донбасі. Після припинення активних боїв на неокупованих територіях підприємствам вдалося частково відновити зруйновану інфраструктуру й поліпшити логістику. У підсумку на підконтрольних територіях за І квартал зростання промвиробництва склало близько 10%, при цьому видобуток вугілля збільшився на 30%. Пожвавило українську промисловість і зростання цін на метал на світових ринках. Восени минулого року ціни на сталь зросли більш ніж на 100 доларів за т — до 220 доларів за т і завмерли на цьому рівні.

Втім, Світовий банк прогнозує цього року лише незначне зростання цін на руду — з 50 до 52 доларів за т, а Всесвітня асоціація виробників сталі Worldsteel очікує, що світовий ринок сталі знизиться ще на 0,8%, до 1,5 млрд т, за рахунок скорочення споживання в Китаї та почне відновлюватися лише у 2017-му. Тому відновлення металургійного експорту буде, найімовірніше, поступовим і розтягнеться на кілька років.

Сприяє відновленню металургії й пожвавлення інженерного (на 4,9% за січень — березень) та нежитлового будівництва (на 4,1%) у країні. Українські підприємства також потроху почали оговтуватися від шоку, викликаного розривом торговельних відносин із Росією, — знаходити нові ринки збуту та розвивати продажі всередині країни за рахунок імпортозаміщення.

Очікування поступового поліпшення кон'юнктури на світових ринках чорних металів і залізної руди, а також пожвавлення інвестиційної активності всередині країни дозволяє Мінекономрозвитку прогнозувати зростання промвиробництва на рівні 2,5% за підсумками першого півріччя 2016 року. Проте попит на українську промислову продукцію на зовнішньому та внутрішньому ринках хоча й почав потроху зростати, але це ще далеко не ті обсяги, щоб говорити про остаточний вихід основних галузей із рецесії.

Інвестори придивляються до країни
+1,3 млрд доларів — приплив прямих інвестицій у I кварталі

Більш ніж у 3 рази, до 1,3 млрд доларів, зросли прямі іноземні інвестиції в Україну в I кварталі 2016 року. Втім, сильна динаміка створює лише ілюзію зростання. 90% від суми отриманих інвестицій — це операції із зарахування боргу українських банків перед своїми материнськими структурами, як поповнення акціонерного капіталу.

Реальні інвестиції в країну досі не заходять. Торік було кілька великих угод, але вони мали радше політичний характер. Це купівля за 100 млн доларів підконтрольною Валерію Хорошковському, Дмитру Фірташу та Сергію Льовочкіну кіпрською компанією 29% акцій «Інтера» і продаж за 300 млн доларів українських АЗС «Лукойл» австрійській AMIC. Цю угоду часто називають фіктивною.

Невелике збільшення реальних доходів у I кварталі до кінця року може з'їсти інфляція

За даними Euromoney Institutional Investor Company, торік в Україні було закрито 140 прозорих угод злиття-поглинання, на 26% більше, ніж у 2014-му. Але в грошовому вираженні їхній загальний обсяг скоротився на 65%, до 505 млн доларів, через падіння капіталізації українських активів.

Найбільше іноземців цікавлять українські активи у сфері IT, телеком-секторі та фармацевтиці. Торік американська Snapchat купила за 133 млн євро український стартап Looksery, що розробив програму для редагування відео на смартфонах у режимі реального часу. Турецька Turkcell за 89 млн євро викупила в Ріната Ахметова 44% акцій Астеліту (ТМ Lifecell). Фонд Emerging Europe Growth Fund II під управлінням Horizon Capital став співвласником найбільшого в Україні інтернет-магазину Rozetka.ua. А швейцарська фармкомпанія AcinoPharma купила українську фірму PharmaStart.

Потенціал зростання

НБУ прогнозує приплив прямих інвестицій у 2016 році на рівні 2,7 млрд доларів. Але, як і зараз, левова частка інвестицій піде на погашення боргів банківського сектору. Щоправда, на думку члена Українського товариства фінансових аналітиків Віталія Шапрана, у нинішній ситуації навіть «псевдоінвестиції» в банківську систему корисні для економіки, оскільки списання боргів знижує дефіцит платіжного балансу та девальваційний тиск на курс гривні.

Передумови для залучення інвестицій у модернізацію виробництва та створення нових є. Але вони залежать від стабілізації ситуації на сході країни та швидкості відновлення сировинних ринків. Одна з перспектив — розміщення в Україні орієнтованих на експорт до ЄС виробництв. Подібні інвестпроєкти вже реалізуються в Західній Україні. Основний стримувальний чинник — мляві темпи антикорупційних реформ. Відсутність відчутних змін у роботі Державної фіскальної служби, судів і правоохоронних органів поки що не дозволяє створити звичний для європейців дружній бізнес-клімат.

На ринку праці пожвавлення
У 2 рази збільшилася кількість вакансій порівняно з минулим роком

На одному з популярних інтернет-порталів із працевлаштування rabota.ua кількість вакансій подвоїлася порівняно з минулим роком. Динаміка стійко позитивна: якщо у 2015-му на порталі публікувалося по 40 тис. вакансій щомісяця, то у 2016-му їхня кількість уже наближається до 100 тис. на місяць. «У другому кварталі 2016 року спостерігається зростання кількості вакансій, роботодавці охочіше звертаються по допомогу до рекрутингових компаній, швидко ухвалюють рішення про найм», — підтверджує тенденцію гендиректор рекрутингової компанії WORLD STAFF Дмитро Толмачов.

Багато підприємств, які скорочували штат або відкладали його розширення до кращих часів, тепер підшукують працівників. За даними «Експрес-огляду змін заробітних плат, кадрових політик і практик за перший квартал 2016 року», який щорічно проводить компанія EY, у I кварталі працівників набирала кожна четверта опитана компанія, а 30% компаній планують розширення штату до кінця 2016 року в середньому на 7% (до 20%). Найбільшу зацікавленість у новому персоналі виявляють IT-компанії, торговельні мережі та дистриб'ютори, фармсектор, виробничі підприємства тощо.

Потенціал зростання

65% підприємств, які виплачують винагороду в гривні, до кінця року планують підвищити зарплати в середньому на 14%

Статистика із зарплат уже дає позитивні сигнали. Якщо в січні 2016 року індекс реальної зарплати, який ураховує номінальну зарплату та її купівельну спроможність, щодо грудня 2015 року склав 80,3%, а до січня 2015-го — 86,8%, то тепер позитивна динаміка відновилася. За останніми даними, за березень цей показник склав 106,2% до лютого поточного року та 101,6% до січня 2015-го. За даними дослідження EY, у I кварталі 2016 року вже 49% великих міжнародних і українських компаній, що виплачують винагороду в гривнях, підвищили зарплати в середньому на 12% — від 8% до 25%. А 65% учасників опитування до кінця 2016 року планують підвищення зарплат у середньому на 14%.

Динаміка в різних компаніях далеко не однорідна. «Хтось із роботодавців індексує зарплату всьому персоналу, хтось мотивує лише ключових фахівців, а хтось радить співробітникам потерпіти до кращих часів. Очікування шукачів щодо зарплати перевищують пропозиції в середньому на 9%», — констатує HR-експерт порталу rabota.ua Тетяна Пашкіна.

Але загалом рівень оплати праці в Україні, як і раніше, найнижчий у Європі, а нинішня активізація роботодавців, найімовірніше, пов'язана з відкладеним попитом на певних фахівців. Наприклад, майже половина компаній нафтогазового та промислового секторів, а також аграрного бізнесу до кінця року планують продовжити скорочення штату.

Зростає попит на торговельні площі
До 5–7% у 2016 році, за різними оцінками, скоротилася вакантність торговельних площ у Києві

Частка вакантних площ у торговельних центрах Києва, за даними консалтингової компанії JLL, знизилася до мінімального рівня за останні два роки й склала 6,2%. Це означає, що бізнес уже бачить можливості для зростання. Ще наприкінці 2015-го в Києві пустувало 7,2% торговельних площ, а рік тому майже 10%. Серед рітейлерів, які відкрили нові магазини в Києві у 2016 році, аналітики EY відзначають перший монобренд Converse, флагманський бутик LACOSTE, перший в Україні магазин єгипетського рітейлера Ravin Jeans (усі три — в ТРЦ Ocean Plaza), український фешен-бренд MustHave і взуттєвий магазин Walker у ТРК «Проспект», а також точки українських рітейлерів — MiracleMe, Arber, Kleo, A TanMan та ін.

«У сегменті торговельної нерухомості Києва з початку 2016 року спостерігалося скорочення вакантних площ до 6–7%. Цьому сприяла і відсутність нової пропозиції торговельних центрів, і певне пожвавлення попиту на якісні площі з боку рітейлерів», — пояснює Марина Крестиніна, керівник консалтингу та аналітики відділу послуг у сфері нерухомості компанії EY в Україні.

Потенціал зростання

Активність девелоперів поки що залишається на тому самому низькому рівні, що й торік. Розвиток проєктів нерухомості призупинено або відкладено до кращих часів. За даними JLL, у I кварталі 2016 року в Києві не відкрилося жодного торговельного центру. При цьому закрився столичний ТЦ «Альта Центр» (16 тис. кв. м).

Найближчим часом орендарі продовжать займати порожні площі, а девелопери, на думку керуючого директора Colliers International (Україна) Олександра Носаченка, доводитимуть до пуття «заморожені» раніше проєкти. На найближче майбутнє бізнес дивиться з помірним песимізмом. За даними НБУ, у I кварталі 2016 року індекс ділових очікувань склав 98,4%, що на 5,7 п.п. менше, ніж у попередньому кварталі. Оптимістично налаштовані лише торговельні компанії та агропідприємства.

Валютна лібералізація
До 19% з 22% знизив Нацбанк облікову ставку з 22 квітня 2016 року

На початку березня Нацбанк приступив до зняття валютних обмежень, запроваджених у 2014–2015 роках. Українцям дозволили впродовж доби знімати з валютних рахунків еквівалент 50 тис. грн (раніше було 20 тис.), з гривневих вкладів — до 500 тис. грн (було 300 тис. грн) і купувати інвалюту в еквіваленті до 6 тис. грн (було 3 тис. грн). Як пояснюють у НБУ, якби не затримки з фінансуванням МВФ, узгоджена з фондом дорожня карта валютної лібералізації вже була б реалізована повністю. Після відновлення фінансування в Нацбанку планують прискорити виконання плану. Серед пріоритетних заходів — зняття заборони на репатріацію дивідендів, що нарешті дозволить інвесторам конвертувати отриманий в Україні прибуток в інвалюту.

НБУ також почав пом'якшувати монетарну політику. Наприкінці квітня Центробанк знизив облікову ставку на 3 п. п., до 19%. Потенційно цей захід має здешевити кредити для бізнесу. На думку експерта Економічного дискусійного клубу Євгена Олійникова, передумовою для цього кроку стало зниження ризику банківських спекулятивних операцій з інвалютою, які здійснювалися в тому числі з використанням коштів рефінансування НБУ.

Потенціал зростання

Фінансисти вважають, що з такою високою обліковою ставкою НБУ в 19% не вдасться пожвавити кредитування реального сектору економіки

Опитані «Фокусом» фінансисти вважають ставку в 19% надто високою для того, щоб пожвавити кредитування реального сектору економіки. «На кредитуванні новація кардинально не позначиться, адже зниження ставки є лише однією з умов відновлення масового кредитування, яке також стримує висока закредитованість економіки, значний рівень проблемних кредитів і невирішена ситуація із захистом прав кредиторів», — коментує рішення Нацбанку голова правління UniCredit Bank Тамара Савощенко. На її думку, зміна облікової ставки сприятиме зниженню ставок за депозитами. Але й тут помітних змін очікувати навряд чи варто, оскільки відсоток за вкладом залишається для населення одним із ключових критеріїв при виборі банку.

З початку року ставки за кредитами для бізнесу загалом не змінилися, а кількість банків, що кредитують, не розширилася. Обсяг кредитів бізнесу, за даними НБУ, у березні 2016 року скоротився щодо березня 2015 року майже на 80 млрд грн, до 821,7 млрд. Схожа ситуація і з кредитним портфелем населення. «Поки що немає підстав говорити про суттєве пожвавлення кредитування, що є однією з умов відновлення економічного зростання. Але минуло ще надто мало часу для того, щоб ринок відреагував на останні рішення НБУ. Судити про їхню ефективність можна буде не раніше ніж через 3–4 місяці», — говорить Євген Олійников. Реальні зрушення в кредитуванні, на думку більшості експертів, варто очікувати не раніше кінця 2016 року за умови відновлення співпраці з МВФ і відсутності нових ризиків для економіки.

Експорт уповільнює падіння
Падіння експорту в січні — березні – 20%

Експорт товарів з України в I кварталі 2016 року порівняно з аналогічним періодом річної давності знизився на вражаючі 20%, до 7,6 млрд доларів. Негативна динаміка пов'язана з падінням цін на основні позиції українських виробників — металургійну продукцію, зернові та соняшникову олію. Експорт також сильно скоротився через запровадження загороджувальних мит і обмежень на транзит з боку РФ. У квітні делегація України на Раді Світової організації торгівлі заявила про дворазове падіння експорту до Казахстану, країн Кавказу та Середньої Азії в січні — березні 2016-го. До цих держав українські компанії постачали переважно продукти, що швидко псуються, що посилило ефект російських санкцій.

Але негативний тренд поступово затухає. Найважчим місяцем для української економіки виявився січень, коли експорт обвалився на 31%, після чого ситуація почала поліпшуватися. Уже в лютому значно зріс експорт до ЄС. Якщо в січні Україна скоротила постачання продукції до Європи на 12% у річному вимірі, то за підсумками перших двох місяців падіння склало лише 2%. Такий розворот пов'язаний не лише з пожвавленням економіки ЄС, а й з активним отриманням дозволів на експорт до Європи українськими компаніями, насамперед аграріями. Сільгоспвиробники завойовують і інші ринки. Приміром, у березні вони суттєво наростили експорт зернових за рахунок відкриття ринку Китаю.

Потенціал зростання

Пожвавлення кредитування бізнесу відбудеться не раніше кінця 2016-го року за умови відновлення фінансування МВФ і відсутності нових ризиків для економіки

У Мінекономрозвитку запевняють, що роблять усе можливе, щоб компенсувати українському бізнесу втрачені ринки за рахунок збільшення торгівлі з країнами Близького Сходу, Африки та Азії. Так, у січні — лютому цього року обсяг експорту до Таїланду порівняно з аналогічним періодом 2015 року збільшився у 16 разів (до 51 млн доларів), Індонезії — на 63% (до 17 млн доларів), Бангладеш — на 34% (до 48 млн доларів).

Є зрушення в переговорах із росіянами. Наприкінці лютого вдалося домовитися про відновлення транзиту до країн Кавказу та Середньої Азії, хоча до Казахстану експорт, як і раніше, «стоїть». Про необхідність зняти загороджувальні мита на деякі українські товари заговорили і в самій Росії. Держкорпорація «Росатом» наприкінці квітня звернулася до російського уряду з проханням відновити дію угоди про ЗВТ з Україною в галузі безмитних постачань реакторів і парогенераторів, а також частин для них. Запроваджені мита призвели до різкого збільшення вартості будівництва нових АЕС, що загрожує росіянам зривом контрактів.

Але цінова кон'юнктура світових ринків грає проти України. Хоча в натуральному виразі обсяги експорту цього року суттєво не змінилися, ціни на основні продукти українського виробництва залишаються низькими. Особливо відчутно це для вітчизняних аграріїв і металургів, що забезпечують разом 57% експортної виручки країни. Приміром, ціна на чавун у лютому цього року становила 160 доларів за т, тоді як у лютому 2015-го вона була на 100 доларів більшою. Схожа ситуація і з цінами на основну продукцію агроекспорту — зернові та олійні культури. Так, ціни на пшеницю за рік упали на 16% (до 164 доларів за т), кукурудзу — на 8% (до 159 доларів за т). Стабільна лише ціна на соняшникову олію — 1 тис. доларів за т.

Читайте також: Що ми наробили. Чим Україна готова здивувати Європу
Всесвітня організація продовольства прогнозує цього року світовий урожай зернових у 2,5 млрд т, що більше за показники 2015-го. Тобто ціни на зернові залишаться низькими. Світовий банк також не бачить і передумов для суттєвого підвищення цін на руду та сталь цього року. Згладити ефект від низьких світових цін на сировину могло б зростання постачань продукції з високою доданою вартістю, але в структурі українського експорту її частка не збільшується та займає не більше 25%. Для зростання технологічного виробництва потрібні інвестиції, які поки що в Україну заходять у невеликих обсягах (див. «Інвестори придивляються до України»). Тож завдання-максимум — бодай утримати експорт на рівні минулого року. За прогнозами МВФ, цього року він знизиться на 4,1% і почне зростати лише з 2017 року.