Звідки прийде нова криза? Туреччина як загроза глобальній економіці

Фото theaustralian.com.au. ВВП Туреччини в третьому кварталі 2016 року раптово впав на 1,8%. Не можна сказати, що це був шок для глобальної економіки, але результати неприємно здивували аналітиків по всьому світу, які очікували зростання.

Детальніше вивчення трендів турецької економіки показало, що Туреччина цілком може претендувати на роль країни-каталізатора глобальної кризи в 2017 році.

Хто стане «Авророю»?

Перша на моїй пам'яті глобальна економічна криза, наслідки якої я відчув не через пресу, а особисто, припала на 1998 рік, її ще називали індонезійською.

Раптове падіння економіки Індонезії відгукнулося дефолтом і мегадевальвацією в Росії, що зачепило тоді й економіку України.
Для того, щоб виступити «Авророю», яка подала сигнал негативно налаштованим інвесторам, бути великою економікою не обов'язково. Досить бути країною з відносно ліберальним валютним ринком, мати національний фондовий ринок і бути великим регіональним гравцем.

Більше того, генеральна репетиція того, як Туреччина впливає на світові індекси, пройшла влітку під час невдалої спроби перевороту. Насторожує й близькість Туреччини до зони конфлікту в Сирії та інших гарячих точок на Близькому Сході.

Для українського обивателя Туреччина - це море, пляжі та відпочинок. Але за останні років 20 частка турецької економіки в регіоні зросла, і країна стала досить впливовою саме завдяки своєму економічному розвитку, а не географічному положенню чи ресурсам.

ВВП Туреччини за купівельною спроможністю в 2015 році становив $1,589 трлн, номінальний ВВП у доларах - $789 млрд. За розміром економіки в 2015 році Туреччина посідала 18-е місце у світі, а з країн нашого регіону (окрім ЄС) за розміром ВВП її випереджали лише Саудівська Аравія та Росія.
Тож турецька економіка сьогодні - це приблизно п'ять українських економік. Такий економічний гігант, звісно, не може не впливати на регіон.

Реальність ризиків

За даними Турецького інституту статистики, у третьому кварталі економіку країни найбільше підвели сфера послуг і сільське господарство, які знизилися на 8,4% і 7,7% відповідно. Промисловість упала на 1,4%, а будівництво зросло на 1,4%.

Оптимісти кажуть, що третій квартал 2015 року для турецької економіки був надто вдалим і звідси йде незначне зниження, тим більше що ВВП третього кварталу 2016 року більший і в доларах, і в лірах, ніж за другий квартал.

Проте не все так просто. Навряд чи в Нью-Йорку чи Лондоні стали б так сильно шуміти через просту статистичну похибку.
Глибше вивчення показало, що в тому ж третьому кварталі витрати турецьких домогосподарств упали на 3,2%, а експорт товарів і послуг - уже на 9,2%, зате імпорт зріс на 2,4%. Усе б нічого, можна було б погодитися й зі «статистичною» природою і падіння витрат населення, але ось якщо порівнювати дані експорту-імпорту з динамікою курсу ліри до долара США, виходить дуже неприємна картина.

З липня курс долара до ліри зріс на 20% - з 2,94 до 3,53. Мабуть, Центральний банк країни вже розумів наявну проблему й намагався її лікувати девальвацією, але в нього мало що вийшло.

Звісно, якби не було девальвації, то провал за експортом і зростання імпорту могли б бути куди більшими. Відповідь на запитання, чому девальвація ліри не допомогла турецькій економіці, секретом не є.

Приблизно третина турецького експорту припадала на єврозону й ще стільки ж - на країни з м'якими валютами. Знецінення щодо долара євро та всього валютного кошика країн-торгових партнерів Туреччини зменшувало чутливість її експорту до девальвації ліри до долара, а ось імпорт - навпаки, особливо в розрізі закупівлі енергоносіїв, дуже сильно залежав від долара.

Якщо спростити ринкову картину, то виходить, що Туреччина активно експортує товари й послуги до єврозони та країн з м'якими валютами, а ось більша частина імпорту оплачується доларами.

Торгові дисбаланси та зростаючий дефіцит торгового балансу Туреччини штовхають країну до нової кризової межі, і замовчувати це стає дедалі складніше.
Знецінення ліри до долара в листопаді-грудні лише прискорилося, а оперативні дані від органів статистики говорять, що четвертий квартал для турецької економіки буде вельми провальним.

Зокрема, індекс споживчих очікувань за жовтень-грудень 2016 року просто обвалився з 74% до 63,4%. Це, звісно, ще не гарантія кризи, але на тлі девальвації ліри та проблем із торговим балансом змусить понервувати аналітиків, які спеціалізуються на цій країні.

Що далі?

Втім, аналітики вже почали нервувати. Так, одне з міжнародних рейтингових агентств попередило про можливе зниження суверенного рейтингу Туреччини, у зв'язку з чим висловило занепокоєння стабільністю роботи банків у цій країні.

Уже найближчим часом Туреччина може втратити суверенний рейтинг інвестиційного рівня, що боляче вдарить по можливостях уряду країни позичати гроші на ринку єврооблігацій і лонгувати вже наявні борги.

І нарешті, від економіки до політики.

Припущу, що метання нинішньої політичної влади Туреччини між Росією та Заходом - це дзеркальне відображення того, що турецька економіка нездорова, а Захід ця проблема поки що не дуже цікавить.

Цей факт змушує політичну владу країни шукати дедалі нові способи переломити ситуацію. Поки що безуспішно - і це створює ризики для всього регіону.

Віталій Шапран, член виконкому Українського товариства фінансових аналітиків (УТФА)

Публікації в рубриці «Експертна думка» не є редакційними статтями та відображають виключно точку зору автора