Що загрожує резидентам за участь в іноземних активах

НБУ дозволив відкривати рахунки за кордоном і розміщувати там кошти, отримані за межами України. З бізнесом усе набагато складніше. На фото: ІВАН ГЕРАСИМЕНКО, директор компанії з обслуговування іноземних інвестицій Investment Service Ukraine

Кожна держава уважно стежить за тим, щоб громадяни справно платили податки. Немає такої країни, яка готова втратити платників податків.

Україна не є винятком.

У нашій країні так само запроваджено обмеження, що не дозволяють самостійно виводити гроші за кордон або ухилятися від сплати податків.

Щоб уникнути можливих ускладнень, резиденти України, які мають намір придбати іноземну нерухомість, компанії чи їхні акції, повинні дотримуватися певних правил.

Держава не забороняє володіти такими активами, проте інвестування за кордон, виведення валюти за межі України або відкриття рахунків в іноземних банках потребують наявності ліцензії Нацбанку України.

За порушення цих вимог настає відповідальність у вигляді штрафу, сума якого становить 100% від кількості валюти, розміщеної на такому рахунку.

Що стосується адміністративної відповідальності, то за відкриття рахунків за кордоном без ліцензії встановлено штраф у розмірі від 8,5 тис. грн до 51 тис. грн. Законами передбачено й кримінальну відповідальність, але статті, що встановлюють її, давно скасовані.
З 25 лютого 2017 року НБУ пішов на поступки і скасував деякі обмеження. Він дозволив відкривати рахунок за кордоном і розміщувати там зарплату, пенсію, дивіденди та спадщину, отримані за кордоном.

Єдиним обмеженням залишається переказ коштів з території України на закордонні рахунки. Ці дії все ще потребують наявності ліцензії НБУ.

Спрощення торкнулося й процедури інвестування. З 25 лютого можна інвестувати кошти в закордонні компанії за рахунок своїх рахунків в іноземних банках, реінвестування, доходів від торгівлі на біржі.

Деякі громадяни всіляко нехтують законами, тому відкривали рахунки й купували компанії без спеціальних ліцензій. Така ситуація виникла внаслідок самовпевненості та відчуття безкарності.

Слід констатувати, що це не безпідставно. Щоб українські органи дізналися про наявність за кордоном купленого будинку, компанії чи банківського рахунку, власник мало не самостійно публічно має про них заявити.

Однак розраховувати на безкарність у довгостроковій перспективі не вийде. З 1 січня 2017 року Україна приєдналася до плану BEPS (Base Erosion and Profit Shifting). Це свідчить про намір стати учасником режиму автоматичного обміну податковою інформацією між країнами Європи в рамках організації з боротьби з відмиванням грошей (FATF).

Україна ще не у складі FATF, тож її правила поки не можуть бути застосовані до українських громадян. Однак це не означає, що приєднання станеться в якомусь невидимому майбутньому. За найпесимістичнішими оцінками Україна стане членом FATF максимум через шість років.

Участь у FATF потребує запровадження стандарту CRS (стандарт автоматичного обміну фінансовою інформацією), який покладає обов'язок на банки, страхові компанії та брокерів подавати інформацію про своїх клієнтів.

Ідеться про виручку від продажу власності, доходи, отримані від коштів на рахунках, платежі, здійснені на такі рахунки, прибуток від відсотків, дивідендів і страхових платежів.

Така інформація збиратиметься щодо всіх фізичних і юридичних осіб, на окремому або кількох окремих рахунках яких сумарно знаходиться понад 250 тис. дол., включно з трастами та фондами.

Не сховатися й власникам (бенефіціарам) юридичних осіб.

Унікальність CRS полягає в тому, що цей стандарт широко розглядає поняття бенефіціара – контролюючої особи. Під контролюючими особами розуміються: засновники, довірчі власники, покровителі, бенефіціари або фізособи, які здійснюють повний контроль над трастами.

До них належить низка непрямих власників, включно з фізособами, відповідальними за ухвалення стратегічних рішень, генеральні директори, а також фізичні особи, які мають широкі повноваження (представники із генеральними довіреностями або довіреностями на управління банківськими рахунками).

Якщо після впровадження FATF фізособа, громадянин України, фігуруватиме в іноземних підприємствах як акціонер або власник рахунку, інформація про нього та його фінансову активність стане надбанням контролюючих органів.
Підбиваючи підсумки, слід зазначити, що ризик, який зараз допомагає заробити, завтра може поховати всю працю, вкладену в побудову бізнесу.

BEPS є «першим вершником», що віщує «апокаліпсис» тим бізнесменам, які всерйоз не задумаються про максимально комфортний і безболісний вихід із тіні. Тим більше, що для цього є ціла низка способів, які дозволяють законно вести свою діяльність за кордоном.

Співавтор тексту – Владислав Євтушенко, молодший юрист компанії з обслуговування іноземних інвестицій Investment Service Ukraine