Подарунок від усієї душі

Звісно, щодо різьби по дереву в Україні талантів багато...Щоб у цьому переконатися, досить навколо кафедри дендрології НУБіП погуляти... Однак завжди чомусь можна й у колег повчитися.. Наприклад, дерев'яне мікрозодчество – тема багата й поки не дуже розвинена...М.П.

«Сьогодні Ветка схожа на БАМ 1970-х: маленьке містечко стало об'єктом грандіозного будівництва та благоустрою, участь у яких беруть фахівці з найрізноманітніших куточків області. Цих змін мешканці Ветки чекали дуже давно, можна сказати, за всі післячорнобильські роки – це перше таке серйозне залучення коштів з бюджету області на розвиток міської інфраструктури, об'єктів соціальної сфери регіону».

Переглянувши кольорові фото з місць проведення робіт, відкладаю вбік свіжу районну газету. Як і будь-який місцевий житель, щодня на власні очі спостерігаю працю не одного десятка організацій на вуличках нашого тихого містечка: дорожники, електрики, будівельники, меліоратори, комунальники, озеленювачі… І звісно, лісівники! А як без нас, працівників Ветківського спецлісгоспу? Хто, крім нас, здатен забезпечити догляд і утримання придорожніх смуг, привівши до естетичної норми дороги, що тягнуться від міста в різних напрямках? Хто, крім нас, здатен надати допомогу сільським виконкомам на десятках ділянок агроміст району, які потребують господарських рук? Хто, крім нас, може в стислі терміни вивезти на полігони купи кущових відходів із приватних володінь після проведеного очищення? Хто, крім нас, готовий надати для озеленення нововпорядкованих скверів і газонів десятки саджанців? Але один – найдорожчий – подарунок оновленому місту не вийшов би без підтримки лісівників усієї Гомельської області – організація сектору для дитячого відпочинку навпроти міського торгового центру.

Ідея генерального директора Гомельського ДПЛГО Михайла Супруна зібрати у Ветці роботи різних майстрів-різьбярів по дереву припала до душі всім колективам лісгоспів області.

За два тижні до загальнореспубліканського суботника на господарське подвір'я спецлісгоспу з усієї області почали надходити вітряні та водяні млини, різьблені ведмеді, двохсоткілограмові гриби, химерні дерев'яні композиції з комлів дерев…

Їх дбайливо знімали з кузовів і тимчасово розміщували на території лісгоспу до того часу, поки не встановлять у місці постійної прописки. Наприклад, гриби-боровики, виготовлені лісником Лісянського лісництва Іваном Козловим, приїхали з Мозиря. Цей майстер запропонував оцінити позірну простоту виготовлення в поєднанні з точністю пропорцій. На годинку зробила перерву в основній роботі будівельна бригада з Речицького дослідного лісгоспу, і спільно Євгеній Саляник, Віктор Сергутко, Сергій Лєгенький виготовили барвистий млин у традиціях народних лубкових картинок на радість діткам Ветки. Млин із Василевичів, зроблений руками лісника Макановицького лісництва Анатолія Стрежа, змушує повірити в те, що його жорна зупинилися лише на мить – тільки підносьте мішки із зерном. Так само реалістичний і ведмідь, виготовлений цим майстром: у лапи звіру різьбяр уставив сучкувату палицю, що повернула нас із реалій у світ добрих казкових звірів. Дивлячись на млин із Жлобина, ніби торкаєшся билинної старовини: темні замшілі стіни біля глибокої річкової затоки, сплеск у вирі чи то від хвоста русалки, чи то від лопаті водяного колеса – чи не це втілений задум лісників Щедрінського лісництва Володимира Павлюкова, Сергія Мітраховича, Федора Дягтерева, Михайла Піпка й Андрія Пацукова? Казкові персонажі від різьбяра з Чиркевицького лісництва Світлогорського лісгоспу Олександра Шамшура вирізняються філігранною точністю виконання – чи не з давнього слов'янського ідолопоклонства прийшли до нас два його персонажі? Розкряжувальник лісопункту Калинковицького лісгоспу Віталій Шинкоренко відправив на проживання до Ветки родину бурих ведмедів, майстерно показавши навіть характери персонажів: одразу можна сказати, хто в цьому барлозі господар. Олексій Зорко, різьбяр із Гомельського лісгоспу, побачив у звичайному комлі дерева казку, створену самою природою. Рука майстра лише відокремила зайве.

З подивом побачив те, про що міг лише здогадуватися: скільки ж талантів живе поряд із нами, скільки захоплених, щиро відданих своїй професії людей працює в лісовій галузі Гомельщини! Дякую всім, хто виготовив дивовижні вироби, хто взяв участь у прикрашанні старовинної Ветки на південно-східних кордонах нашої Білорусі.