Секретне рішення РНБО щодо Криму: саботаж, боягузтво чи зрада?

Політики, експерти та журналісти прокоментували інтернет-виданню «ГОРДОН» публікацію секретної стенограми засідання РНБО під час анексії Криму у 2014 році

ЕКСМІНІСТР ОБОРОНИ УКРАЇНИ АНАТОЛІЙ ГРИЦЕНКО: «ТУРЧИНОВ НЕ МАВ ДІЯТИ ТАК, ЯК РІШИЛИ БОЯГУЗЛИВІ ЧЛЕНИ РНБО, А ТЕПЕР НЕХАЙ НЕСЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ»

— Стенограма показала абсолютну недієздатність і некомпетентність людей, які посіли високі кабінети, у прийнятті правильних рішень у разі виникнення загроз у країні. За стенограмою складається враження, що Турчинов обіймав жорсткішу й наближену до державницької позицію. Але він не мав діяти так, як вирішили боягузливі члени РНБО. Адже тільки він був гарантом недоторканності кордонів України. Що б йому не радили, він мав діяти за законом.

Це була розмова дилетантів і боягузів, які не знають законів. Не розуміють, як діяти в разі виникнення терористичної загрози. Для цього й існує закон про боротьбу з тероризмом. За ним ключова роль відводиться голові СБУ. Про це не прозвучало жодного слова. Не згадали про вимогу закону про оборону, за яким запроваджується воєнний стан, створюється ставка й так далі. Звучали абсолютно несистемні, непродумані пропозиції. Таке відчуття, що це була імпровізація в режимі мозкового штурму. Результатом і стала здача Криму.

Анатолій Гриценко

Не хочу, як політолог, шукати, кому було вигідно оприлюднити цю стенограму саме зараз — напередодні створення нової коаліції чи очікування дострокових виборів. Публікація цього секретного документа допомагає ворогові зрозуміти систему ухвалення рішень у нашій країні та її слабкості, в догоду внутрішньополітичній боротьбі одного клану з іншим. Сам по собі цей факт говорить про те, що за два роки нинішні носії влади так нічого й не навчилися. Та сама дурість, некомпетентність і безвідповідальність.

Якщо раніше за п’ятибальною шкалою Турчинов виглядав на трійку, то всі інші були нулями. Але за минулий час ніхто з них не дозрів для якісного управління країною. Потрібно витягувати уроки з минулого, змінювати кадрову політику та притягати до прямої кримінальної відповідальності тих, хто своєю бездіяльністю допустив здачу Криму та частини Донбасу.

У березні 2014 року я запропонував певну програму дій Турчинову. Він вислухав і нічого не зробив. Тоді я сказав, що це як мінімум саботаж, а як максимум — зрада інтересів країни, за що доведеться сісти до в’язниці. На жаль, президент Петро Порошенко призначив Турчинова секретарем РНБО замість того, щоб притягнути його до відповідальності.

НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ АНДРІЙ ТЕТЕРУК: «ПРИПУСКАЮ, ЩО МІЖ ТИМОШЕНКО І ПУТІНИМ БУЛИ ДОМОВЛЕНОСТІ — ВОНА СПРИЯЄ ОКУПАЦІЇ КРИМУ В ОБМІН НА ПОСАДУ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ»

— Що означають слова Тимошенко на засіданні РНБО в лютому 2014-го? Те, що вона буквально наполягала ні в якому разі не чинити жодного збройного опору у відповідь на військову агресію Росії в Криму. Згадайте, які стосунки склалися між президентом РФ і Тимошенко, коли вона була прем’єр-міністром України та не раз вихвалялася своєю дружбою з Путіним. Вона зустрічалася з ним під час агресії Росії проти Грузії, насміхалася з того, як поводився Міхеїл Саакашвілі. До речі, у 2008 році саме фракція «Батьківщини» категорично відмовилася засудити дії Росії в Південній Осетії, навпаки, Тимошенко наполягала, що саме Грузія напала на Росію.

Сама Тимошенко пояснила свою присутність на засіданні РНБО 28 лютого 2014 року тим, що була лідером найбільшої фракції в Раді. Саме від рішення фракції Тимошенко багато в чому залежало ухвалення Радою відповідних постанов про запровадження воєнного стану під час анексії Криму. У стенограмі чітко вказано, як Тимошенко каже: «Я не хотіла виступати, але як лідер найбільшої партії коаліції не можу мовчати».

Андрій Тетерук

Саме тому я припускаю, що в лютому 2014 року існували певні домовленості між Тимошенко та Путіним: вона сприяє окупації Росією України, а натомість отримує від Кремля преференції та політичні дивіденди. Наприклад, Росія зробила б Тимошенко президентом України, як свого часу зробила президентом Януковича, надаючи йому максимальну підтримку, в тому числі пропагандистську. Саме під патронатом і контролем Янукович довів Україну до повного занепаду. У 2010 році президентські амбіції Тимошенко не реалізувалися, вона вирішила відіграти­ся у 2014-му, тому й наполягала не опиратися анексії Криму. Думаю, це й було частиною плану взаємовигідної «співпраці» Путіна й Тимошенко.

Пані Тимошенко закидала в інформаційний простір заяви про те, що нібито Турчинов і його «безвідповідальні дії» призвели до здачі Криму. Оприлюднена стенограма доводить протилежне. До речі, соратники Тимошенко зараз запевняють, що публікація стенограми — це помста за вихід «Батьківщини» з коаліції. Це неправда. Ми провели перше засідання парламентського комітету з питань національної безпеки й оборони 5 лютого 2016 року задовго до виходу фракції Тимошенко з коаліції. 12 лютого надіслали запит із проханням оприлюднити стенограму закритого засідання РНБО. Сьогодні цей документ було отримано й опубліковано на сайті комітету. Тепер кожен охочий може переконатися, хто і що говорив на РНБО під час початку російської агресії в Криму.

Навряд чи оприлюднена стенограма призведе до кінця політичної кар’єри Тимошенко. Але їй варто зрозуміти, що рано чи пізно треба нести відповідальність за свої слова та дії. Я бачу, що Тимошенко дуже потужний політик, має вплив. Але вона має зрозуміти, що від її слів і дій насамперед страждають прості люди, які їй вірять, а вона їх обманює.

НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ БОРИСЛАВ БЕРЕЗА: «ТУРЧИНОВ НЕ НАСТІЛЬКИ ЗАМАЗАНИЙ, ЩОБ ЙОГО ВІДБІЛЮВАТИ, ПУБЛІКУЮЧИ ЦЕЙ ДОКУМЕНТ»

— Існує багато причин, через які могли саме зараз зняти гриф секретності з цієї стенограми. Наприклад, просто річниця події. Це може бути також спроба інформаційно провчити всіх, хто виходить із коаліції, або додати бонусів Турчинову. На цю думку наштовхує той факт, що за текстом стенограми він виглядає найкраще. Він пропонував якісь дії, але залишився в гордій самотності. З іншого боку, Турчинов сьогодні не настільки замазаний, щоб його відбілювати, публікуючи цей документ. Він вийшов із політичних процесів, суспільство не втомилося від його постаті.

Борислав Береза

Нічого сенсаційного в цьому документі немає. Те, що він був засекречений, ні добре, ні погано. Просто не хочеться, щоб подібним розсекречуванням досягалися якісь персональні політичні цілі. Адже, користуючись цим документом, можуть грамотно розкрутити чергову «зраду» чи «перемогу».

Частина персоналій зазнає певних репутаційних втрат, бо їхня позиція виявилася відмінною від тієї, що вони раніше озвучували. Але це не поставить хрест на їхній діяльності. Цієї інформації недостатньо, щоб знищити чиюсь кар’єру. Не надто постраждає й Яценюк, чия позиція виявилася надто м’якою. Його більше не люблять за економічні провали, відсутність плану дій і за те, що замість дій у нього суцільні обіцянки.

У країні, де не просто невідоме майбутнє, а щодня змінюване минуле, щоб повірити будь-якому документу, потрібні докази. Тому я одразу уточнив, чи існує аудіозапис. Я не раз спостерігав, що стенограми відрізняються від звукозапису. Мене запевнили, що звук і текст збігаються. Якщо є оригінал, який можна прослухати, я хочу його почути.

ФІНАНСИСТ СЛАВА РАБІНОВИЧ: «МИ ПОБАЧИЛИ КОНКРЕТНІ ФАКТИ Й ПРІЗВИЩА РОСІЯН ДЛЯ МІЖНАРОДНОГО СУДУ»

— Чим більше таких документів публікуватиметься, тим краще. Ми побачили конкретні факти з конкретними прізвищами російських діячів для міжнародного суду. Наприклад, у стенограмі зафіксовано шантаж голови Держдуми РФ Сергія Наришкіна, який телефонував і погрожував Олександру Турчинову по телефону, найімовірніше, за дорученням Володимира Путіна або Ради безпеки РФ.

Нехай в Україні публікацію стенограми сприймають як розпис українських політиків у власній безпорадності, проте, крім цього, є інформація, цікава з погляду історичної справедливості, яка, сподіваюся, найближчим часом наздожене так зване російське керівництво. У документі викладено факти, які зроблять їх кримінально відповідальними за порушення своєї власної російської конституції, а також за порушення норм міжнародного права та за військові злочини.

Слава Рабінович

Якщо навіть не брати Будапештський меморандум, а, скажімо, той самий Договір про дружбу, співробітництво та партнерство між РФ та Україною, то серед іншого в ньому прописано зобов’язання сторін не використовувати свою територію для загроз, у тому числі військового характеру, щодо своїх сусідів. Аналогічні пункти є й у договорі про українсько-російський кордон. Стенограма як документ підтверджує, що Росія допустила злісне, грубе, підступне порушення договорів. І тепер Україна має використати цю стенограму як доказ того, що Путін і його ОЗУ від імені РФ порушили договори з Україною.

Інша річ, що я не бачу реальних кроків від української влади. Я говорив про це багато разів: Україна має притягати до відповідальності РФ і особисто таких людей, як міністр оборони Шойгу та президент Путін.

Чому Україна тягне гуму з цими процесами, мені досі незрозуміло. Я вже ризикую програти ящик коньяку політологові Станіславу Бєлковському, який змусив мене до неформальної суперечки щодо позовів і часових рамок їх подання. Він прихильник того погляду, що Україна, вибачте, намотуватиме соплі на кулак.

ЖУРНАЛІСТ СЕРГІЙ РАХМАНІН: «ПРИКРО, ЩО БЕЗПОРАДНІСТЬ СТАЛА ОЧЕВИДНОЮ ДЛЯ ВСІХ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ НАШИХ ВОРОГІВ»

— Цю стенограму не мали права публікувати у відкритому друку. Я не бачу жодної причини, через яку гриф секретності міг бути знятий. Це несе загрозу державній безпеці. У нинішній ситуації жодна політична особа чи сила не мали права цього робити, на мою думку, це очевидно. Такі документи, як правило, взагалі не оприлюднюються. І тим більше за чинної влади, думаю, гриф секретності має бути мінімум років 20. Я не юрист, думаю, цей вчинок тягне на злочин. Чому опубліковано стенограму саме цього засідання РНБО? Якщо вже така демократія й відвертість, давайте всі засідання РНБО оприлюднювати.

На мою думку, там усе досить красномовно. Кожен говорить те, з чого можна зробити висновок про спроможність учасників засідання та їхню поведінку в тій ситуації. Прикро, що безпорадність стала очевидною для всіх, у тому числі для наших ворогів.

Сергій Рахманін

Бажання потопити одну людину й уславити іншу, когось подати у вигідному світлі, підвищити чиїсь шанси на прем’єрство, а чиїсь — знизити. Це більше схоже на мишачу метушню, прикро, що в нас такі державні діячі.

Хоча, на мою думку, у цій історії ніхто не показав себе людиною, яка дбає про національну безпеку, жодного героя не спостерігається. Є безпорадність та ігнорування державних інтересів, принаймні в тому вигляді, в якому вони закріплені в Конституції.

На мій погляд, причина оприлюднення — політичні ігри, але вони не можуть виправдовувати цей вчинок. Я можу здогадуватися, хто став ініціатором, але хотів би уникнути прізвищ. Ясно, що це людина, яка має право знімати режим секретності з таких документів. Було б добре, щоб відповідальні за розсекречення документа понесли покарання.

Але я дуже сумніваюся, що це станеться в осяжному майбутньому, бо люди, які могли б ініціювати покарання, причетні до того, щоб цей документ було оприлюднено.

Цього документа недостатньо, щоб робити планетарні висновки. Це лише одне засідання РНБО, а скільки їх було проведено... Я підозрюю, що й Криму було присвячено не одне засідання. Тому, щоб робити серйозні висновки, треба мати більше інформації.

Мене обурює, дивує і навіть бісить не те, хто що говорив, а те, що документ, не призначений для читання, виявився оприлюдненим. Найсумніше, що люди, які це зробили, навіть не розуміють, якої шкоди завдали державі.