5.3 Інвентаризація, планування й ведення лісового господарства

5.3 Інвентаризація, планування й ведення лісового господарства

5.3.1 Планування лісокористування на національному рівні

Основна проблема управління лісами в Україні полягає у відсутності статистично надійних даних про приріст, природний відпад та біорізноманіття. Недолік даних ускладнює планування політики лісокористування й веде до зайвої обережності.

З метою підтримки розвитку національної лісової інвентаризації в Україні в рамках проекту здійснювалися наступні заходи:

• Співробітники проекту взяли участь у міжнародній конференції з інвентаризації в Литві й аналізували моделі, придатні для Україні.
• Співробітники проекту опублікували в журналі «Лісове господарство України» статтю про національні інвентаризації в ряді країн.
• Співробітники проекту брали участь у конференціях з біорізноманіття в Росії й Польщі.
• На рівні лісгоспу були апробовані методи планування біорізноманіття.

Однак, питання розробки національної лісової інвентаризації в Україні дуже складне, і поточний проект не мав можливості надати з цього питання вичерпні рекомендації. У ряді країн Східної Європи були розпочаті окремі проекти з національної лісової інвентаризації, що фінансуються міжнародними донорами. У випадку з Україною з Sida велися переговори про продовження проекту, де питання національної лісової інвентаризації одержить подальший розвиток.

5.3.2 Планування лісозаготівель на національному рівні

Україна має значний потенціал у лісовому виробництві при досить низьких рівнях лісокористування. Лісозаготівлі становлять приблизно один кубометр деревини на гектар у рік, у той час, як сусідні країни заготовлюють від 3 до 6 кубометрів.

У рамках UFSMP I була зроблена спроба розрахувати річний приріст і можливі обсяги лісозаготівель в Україні.

Одне із завдань проекту полягало в довгостроковому аналізі лісокористування в Україні на перспективу до 100 років. Основне завдання полягало в оцінці невиснажливого рівня лісокористування. У цьому розділі представлені основні результати проробленої роботи, а в робочих документах, перерахованих у главі 6., описані особливості вихідних даних і програмні процедури.

Постановка проблеми

Рівні лісокористування на тривалу перспективу природно залежать від природного стану лісів, але також і від режимів господарювання, прийнятих у лісовому секторі. Крім того, на обсяги лісокористування впливають цілі лісового сектора й існуючі обмеження. Лісовий сектор покликаний вирішувати, як економічні, так і природоохоронні завдання. Крім того, ліси відіграють або можуть потенційно відігравати провідну роль у місцевому й регіональному економічному розвитку, захисті біотопів, тваринних і рослинних видів, слугувати цілям рекреації.

Основним предметом даного дослідження є економічний потенціал українських лісів та їхньої можливості щодо задоволення попиту деревини на ринку. У даному дослідженні передбачається, що різні деревні породи представляють собою різні сегменти на ринку. Це означає, що пропозиція однієї породи не може компенсувати дефіцит іншої. Насправді, на практиці це не завжди так, оскільки обмежує реальні можливості. Хоча все-таки целюлозна фабрика, що працює на ялинових балансах, не може, скажімо, відразу перейти на соснову деревину. Столярне виробництво на основі певних твердолистяних порід навряд чи зможе безперекодно перейти на мягколистяні. Для забезпечення капіталовкладень у розвиток промисловості необхідний певний рівень стабільності. Обсяги лісозаготівель на різні сортименти, у даному випадку породи, не можуть занадто коливатися в часі. Саме це й утрудняє довгостроковий аналіз обсягів лісокористування. Поточний запас певної породи вказує на те, скільки можна заготовити в даний час. Однак, особливості вікової структури й моделі росту можуть вказувати нам на необхідність введення обмежень, щоб забезпечити попит на деревину в майбутньому.

У якому географічному масштабі слід аналізувати ринки? Для того, щоб упоратися із цим завданням, необхідно використати матрицю транспортних витрат по Україні, а такої матриці поки ще немає. Через вищевикладене і з практичних міркувань кожна з 25 областей розглядалася, як окремий ринок. Очевидно, це трохи звузило наші можливості, але все-таки допомогло уникнути нереальних результатів.

Стійкість лісового господарства припускає можливості збереження ресурсів для майбутніх поколінь із обліком екологічних і соціальних потреб . Стійкість у цьому випадку виражається, як вимога того, що загальні обсяги лісозаготівель не будуть знижуватися від одного періоду часу до іншого.

Викладені принципи покладені в основу формування моделі для періоду в 100 років. Сторічний період розділений на десятирічні періоди, де приблизно в середині кожного періоду здійснюється рубки. Ціль полягає в управлінні лісом таким чином, щоб поточна вартість прибутку від заготовленої деревини була максимальною з урахуванням таких обмежень:

• Обсяг заготівель певної породи не повинен підвищуватися більше ніж на 40% і знижуватися менше ніж на 20% від одного періоду до іншого. (Примітка: Передбачається, що промисловості легше пристосуватися до зниження, ніж до збільшення обсягів переробки. Необхідно враховувати, що мова йде про 10-річні періоди).
• Загальний обсяг лісозаготівель не повинен знижуватися від одного періоду до іншого.
• Ростучий запас насаджень по закінченні 100-літнього періоду повинен бути як мінімум не менше наявного сьогодні. (Примітка: Для деяких областей це означає збереження значних запасів. Проте, це технічно нескладний метод для визначення обмежень).

Приймемо, що дохід від лісозаготівлі становить ?1 за кубометр, без обліку вартості лісовідтворення й інших витрат. Це, звичайно, велике спрощення, викликане нестачею даних й обмежених ресурсів, необхідних для побудови більш складних моделей. Однак, результати при цьому не будуть занадто перекручені, оскільки оптимальне управління лісовим господарством базується скоріше на відносних, ніж на абсолютних значеннях. Для всіх сценаріїв використана рентна ставка в 3%.

Розроблена модель застосовувалася для кожної з 25 областей. Результати підсумовувалися для всієї України. Дані отримані на основі лінійного програмування.

Лісові дані й захисні класи 0 й 1

Загальна площа лісів України становить 10.7 млн га. З них за даними обліку лісового фонду 1996 року 7.1 млн. га перебуває у віданні ДКЛГ. Лісова територія розділена на захисні групи 0 й1.

Це вимагає деяких пояснень. У лісовому господарстві України ліси поділяються на ліси першої й другої групи. Лісу другої групи використовуються рівною мірою і як джерело сировини, і для інших цілей, наприклад екологічних. У лісах першої групи пріоритет відданий природоохоронним функціям. Групи лісів підрозділяються на категорії, кожна з яких припускає особливі режими господарювання. Зокрема, у межах лісів першої групи існують категорії лісів, де рубки головного користування дозволені, в той час, як в лісах другої групи також виділяються особливо захисні ділянки, де рубки головного користування заборонені.

Оскільки для комп'ютерної моделі рубки головного користування є ключовим питанням, для аналізу був запропонований альтернативний варіант класифікації лісів.

Площі захисного класу 1 відповідають лісам тієї категорії, де рубки головного користування дозволені, а захисна категорія 0 включає ліси, виключені з розрахунку лісокористування. Захисний клас один включає ліси з найбільшим економічним потенціалом, у той час, як ліси захисного класу 0 припускають більш тривалий період обороту рубки (подальший опис груп і категорій представлено в розділі 5.4).

Опис початкового стану лісів для цього дослідження взято з обновлюваної повидільної бази даних за станом на січень 2000 року по лісах ДКЛГ. В опис потрапили всього 5.8 млн. гa, з яких 2.1 млн. гa попадають у захисну групу 0, а 3.7 млн. га - захисну групу 1. Різниця в 1.3 млн га (7.1 - 5.8) практично повністю попадає в захисну групу 0 (1.1 млн гa) і тільки приблизно 0.15 перебувають в 1-й захисній групі. Така різниця виникла через процес групування оригінальних даних по лісорослинних зонах. Незважаючи на те, що аналіз проводився не для всіх лісів України й не для всіх лісів ДКЛГ, площі, що ввійшли в дослідження, є стратегічно важливими для економічного розвитку й охорони навколишнього середовища в Україні. 5.8 млн. га описані за допомогою 45 тисяч дискретних одиниць після агрегування даних за домінуючими породами і класами віку.

Сценарії

Аналіз й опис декількох сценаріїв викладені в окремому звіті (див. главу 6). Деякі результати підсумовані в нижченаведеному розділі «Результати».

Результати

Обсяг головного користування (Державний комітет лісового господарства, діючі віки рубок головного користування)

Рис. 5.4 Можливі обсяги рубок головного користування для різних порід і періодів, підсумованих для Державного комітету лісового господарства. Період 1 = 2003 р.

Рубки головного користування із захисними класами 0 й 1 та вихід при поточних віках рубки дають обсяг заготівель за період 1 приблизно 12 млн. кубометрів у рік. Цей обсяг за останній період зростає до 15 млн. кубометрів (рис 5.4). Слід зазначити, що це збільшення не за рахунок зростаючого запасу. Як і передбачалося моделлю, ростучий запас після рубки дорівнює ростучому запасу в даний час.

Початкова структура класів віку характеризувалася відзначеною вище концентрацією лісів середнього віку (рис 5.5). Структура класів віку розвивається згодом, як результат регулярних лісозаготівель. Слід зазначити, що в період 11 все ще залишаються значні площі дуже старих лісів.

Рис. 5.5. Сумарний розподіл по класах віку в період 1, 5 й 10. (Державний комітет лісового господарства).

Розглядалися кілька альтернатив з різними віками рубок головного користування. Це робилося тільки для захисного класу 1 (це означає, що представлені тут об'ємні показники менше обсягів, представлених на мал. 5.4, де розраховані обидва класи). При поточних віках рубок головного користування їх обсяг становить 6.7 млн. кубометрів у рік за перший період. Привівши вік у відповідність з різними умовами місцезростання лісів у різних лісорослинних зонах, на першій фазі проекту було рекомендовано збільшити обсяг до 9.0 млн. кубометрів у рік. Можна було б заготовити й більше, якщо скоротити вік рубок на 20 років. Тоді об'єм лісозаготівель може досягти 10.4 млн. кубометрів у рік. У всіх випадках обсяг рубок головного користування за останній період (період 10) коливається в межах 10. 2-10.0 млн. м 3 у рік (пам'ятайте, що обсяги лісозаготівель не знижуються від одного періоду до іншого).

Результати свідчать про можливості значно збільшити поточні обсяги рубок головного користування, при тому, що таке збільшення буде перебувати в рамках невиснажливого лісокористування протягом 100-річного періоду (мал. 5.4 й 5.5). Крім того, якщо адаптувати вік рубок головного користування до лісорослинних умов, обсяги лісозаготівель можуть бути навіть більші без шкоди для невиснажливості лісокористування.

Крім того, якщо поточні мінімальні віку рубок головного користування не використовувати, як жорстко встановлений час для рубок головного користування, можна вирівняти нерівномірний віковий розподіл (мал. 5.5).

Висновки

Виходячи з отриманих результатів по лісах ДКЛГ можна зробити наступні висновки:

• У лісах України рубками головного користування в цілому можна заготовлювати протягом наступного десятиліття не менше 12 млн. м3 деревини, якщо використати обидва захисних класи. Це можна порівняти з поточним показником лісозаготівель в 5.2 млн кубометрів у рік. До цьому варто додати 5.5 млн кубометрів при рубках догляду. Невиснажливий рівень заготівель по всіх лісах України складе не менше 20 млн. кубометрів у рік навіть за мови збереження поточних мінімальних віків головного користування.
• Майже такі ж обсяги можна одержувати тільки з лісів включених у розрахунок головного користування при більш інтенсивному лісокористуванні на основі зниження мінімальних віків рубки головного користування.
• Ростучий запас в українських лісах дуже великий і зберігатиметься таким на подальшу перспективу. Збереження ростучого запасу на сьогоднішньому рівні знижує продуктивні можливості лісів у країні .
• Приріст збільшується за рахунок зниження віку головного користування.
• Зниження віку рубки головного користування також допомагає створити більше рівномірну вікову структуру.
• Слідування централізованим планам лісовпорядження, складеним на основі повидільної бази даних, не завжди відповідає поняттю сталості й через перші 10 років дасть вихід деревини приблизно 20 млн. м3 у рік.
• Досягнення стабільного виходу певних порід у часі не є проблемою.
• На політичному рівні це може мати наступні наслідки:
• З різних причин важливо застосувати всі можливі засоби для збільшення лісозаготівель. Поточний рівень лісозаготівель свідчить про неефективне використання національних лісових ресурсів, які при належному управлінні можуть відіграти значну роль в економічному розвитку України. Важливо також підтримувати життєздатність та майбутній виробничий потенціал лісу. Збереження лісозаготівель на колишньому рівні приведе, в остаточному підсумку, до зниження приросту й продуктивності. Крім того, збережеться нерівномірний віковий розподіл.
• Вік рубок головного користування є перешкодою і його треба знизити щонайменше на 20 років. Збільшення обсягів лісозаготівель й і скорочення оборотів рубки збільшить приріст і продуктивність лісів.
• Лісгоспам необхідно дати можливість адаптувати плани лісовпорядкування до кон'юнктури ринку в рамках загальних положень закону. Існуючі розроблені на центральному рівні приписи не враховують реалій ринку й в остаточному підсумку не є невиснажливими.

Ці висновки дозволяють припустити, що модель і дані в цілому вірні. Є, однак, ряд причин думати, що представлені тут обсяги трохи занижені в порівнянні з тим, що можна одержати в реальності. Насамперед, варто мати на увазі, що в аналіз включені тільки ліси, що перебувають у віданні ДКЛГ. Ліси, що залишилися поза увагою, можуть також давати об'єми лісозаготівель, навіть якщо їхні показники на гектар будуть нижче показників по експлуатаційних лісах ДКЛГ. По-друге, в аналіз включені тільки рубки головного користування. Проріджування, санітарні, вибіркові й інші рубки можна додати до об'ємів й скорегувати цифри з урахуванням режимів лісокористування. По-третє, показник середнього приросту (приблизно, 4 м3 на гектар в рік) очевидно занижений по Україні, з огляду на лісорослинні умови в країні (див. табл. 5.3.1.3). Або ж проміжні рубки (наприклад, проріджування) занадто інтенсивні в минулому, або при визначенні функції росту враховані всі негативні фактори ведення лісового господарства. По-четверте, модель застосовується до кожної області. Це означає, що обмеження по породній стабільності й невичерпності застосовуються для досить невеликих площ. Агрегування даних по областях може означати, що обмеження в режимах лісокористування не будуть настільки жорсткими.

Статистика по лісовому фонду цілком придатна для цілей даного дослідження. Вузьким моментом є визначення функції росту. По-перше вона повинна менше залежати від режимів лісокористування. По-друге, необхідно знайти можливість використати в ній більшу розмаїтість практик ведення лісового господарства в Україні - різні види рубок, режими господарювання в змішаних насадженнях.

Виходячи із проведених розрахунків у ході проекту були визначені наступні напрямки, що потребують подальшого розвитку:

• Система національної лісової інвентаризації, що дасть сучасний і надійний опис лісового фонду всієї України.
• Розробка моделей екосистем, що дозволить описати приріст і вихід деревини при різних сценаріях ведення лісового господарства на основі даних національної лісової інвентаризації.
• Розробка моделей, які показують розподіл обсягів лісозаготівель по різних сортиментах у відповідності з моделями приросту й виходу деревини. Це дасть можливість пов'язати ці моделі з целюлозно-паперовою промисловістю, механічною переробкою деревини і біоенергетичним сектором.

Варто підкреслити необхідність одночасної роботи по всіх трьох напрямках для їхнього спільного використання. Якщо одна з ланок випадає з ланцюга, то ціль не зможе бути досягнута.

5.3.3 Планування лісокористування на рівні підприємства

Типовий лісгосп в Україні сьогодні суміщає в собі кілька функцій. Однак директор лісгоспу не має всієї повноти ухвалення рішення. З одного боку він організовує продажу деревини, що є основним джерелом отримання прибутку; з іншого боку він не може контролювати обсяг заготівлі ресурсів і процес планування. В даний час важко вгадати як піде процес інституціональних реформ у лісовому секторі. Тому, будувати систему планування, адаптуючи її до сьогоднішньої структури, недоцільно. Замість цього, подамо на розгляд деякі загальні підходи й методи, які можуть стати корисними в досить широкому діапазоні організаційних змін.

Однак, як загальний висновок, ми підтримуємо гнучке планування з використанням економічних параметрів у сполученні із гнучкістю й постійним аналізом отриманих результатів.

Цілі й стратегія управління

Звичайно, цілі й стратегія лісоуправління формулюються для всього підприємства (державного або приватного). Цілі включають такі напрямки, як:

• Невиснажливість лісокористування
• Основні ринки для різних порід
• Охорона природи

Невиснажливість із погляду виробництва припускає, що потенціал лісозаготівель не буде знижуватися згодом. Це поняття також не виключає адаптацію лісового сектора до умов ринку й ефективне в економічному плані лісоуправління й виконання лісових операцій.

Сьогодні досить складно визначити для України основні ринки лісопродукції. Старих ринків вже немає, а нові тільки мають бути освоєні. Для виробників соснової деревини особливо важливо знайти ринки збуту для маломірної деревини.

Цілі охорони природи повинні включати роботи зі збереження біорізноманіття. Необхідно провести також роботу з визначення цінних середовищ існування й цілей охорони в розрізі площ й інших параметрів.

Стратегія лісоуправління являє собою сукупність інструментів і заходів, що використовуються для досягнення цілей. Для успішного планування необхідно визначити наступні складові:

• Оцінка рівня лісозаготівель і проведення інших лісогосподарських операцій у лісгоспах
• Інтегроване планування з картографуванням лісонасаджень, класифікацією цілей охорони природи тощо
• Вибіркова інвентаризація для оцінки віку, ростучого запасу й т.д.
• Стратегії лісозаготівель, що включають моделі проміжних рубок і вік рубок головного користування
• Стратегія доглядів для новостворених насаджень
• Стратегія виділення та класифікація природоохоронних територій.

Повна реалізація комплексної стратегії може позначитися, наприклад, якщо попит на ринку й збільшення витрат веде до скорочення чисельності й збільшенню вартості людино-дня. У цьому випадку необхідні:

• Доведення цілей всім підрозділам організації
• Підвищення вимог до кваліфікації персоналу
• Незалежність прийняття рішень на різних рівнях
• Звітність на різних рівнях
• Інформування всіх учасників про цілі і стратегії
• Навчання персоналу новим методам і технологіям

Планування й наступна оцінка

Планування й оцінка здійснюється на різних рівнях, де ми визначаємо три основних рівні:

• Стратегічний рівень
• Тактичний рівень
• Рівень лісонасадження

Як зазначалося вище, стратегічне планування містить у собі визначення довгострокових і середньострокових цілей.

При тактичному плануванні визначається перелік ділянок для виконання ряду лісогосподарських операцій у плині року. Основою планування служать дві складові:

• оцінка попиту на ринку на відповідні сортименти
• набір ділянок для рубок і можливі обсяги заготівлі.

Наступна оцінка результатів планування відіграє важливу роль в управлінні. Для цього потрібно багато даних для оцінки ефективності проведення операцій (вартість окремих операцій, структура лісонасадження після операції, ціни за продану продукцію й т.д). Оцінка дасть відповідь, наскільки ефективний процес лісоуправління, наприклад, в тому:

• чи одержали ми очікуваний прибуток?
• чи йде лісовідновлення прогнозованими темпами ?
• чи провели ми лісогосподарські заходи відповідно до плану?
• чи відповідають отримані результати стратегії охорони природи?

Питання подібного типу допомагають нам зрозуміти, що оцінка важлива для невиснажливості операцій у плані прибутків і витрат на короткостроковий і довгостроковий періоди.

Інструменти планування

Інструменти планування операцій на рік дають нам два основних типи інформації:

• місце розташування лісонасадження і його параметри
• необхідні витрати й одержуваний результат відповідно до операцій, проведеними в лісонасадженні

Місце розташування лісонасадження зазвичай вказане на карті. Сьогодні ГІС отримують все більше поширення з використанням комп'ютерів на рівні лісгоспу. ГІС дозволяє поєднувати цифрову картографічну й таксаційну інформацію з конкретного лісонасадження. Однієї з найважливіших функцій ГІС є функція вибору. Ця функція дозволяє визначити кількість і місце розташування лісонасаджень, обраних за певним критерієм, наприклад по класах віку, запасу, категорії захисності.

При виборі насаджень, скажімо для проведення рубок головного користування, нам необхідно одержати також інформацію про:

• обсяги заготівлі й вихід сортиментів по породах у кожному лісонасадженні
• прогнозованих витратах, необхідних для проведення операції в людино-днях, машино-годинах, пальному тощо

При виборі лісонасаджень, у яких буде необхідно проводити рубки проміжного або головного користування, необхідно підготувати ділянки, що забезпечують 150-200% прогнозованого річного виробництва. Це необхідно для того, щоб гнучко підійти до певних коливань:

• частина ділянок можливо буде залишена у зв'язку з вимогами охорони природи
• стан доріг і ділянок може не відповідати вимогам заготівель протягом певного періоду
• підвищення попиту на певні сортименти/породи.

При впровадженні нових інструментів планування дуже важливо провести необхідне навчання персоналу, для чого необхідно знайти час, а також передбачити устаткування й систему навчання. Слід підкреслити, що введення нових технологій націлене на підвищення ефективності прийняття рішень. Якщо ця мета не досягається, то краще уникнути витрат на нові технології.

Планування лісозаготівельних операцій

У даний час багато переробних підприємств закуповують свіже спиляну деревину. Це вимагає гнучкості в оперативному плануванні лісозаготівель, що створює проблеми, але в той же час збільшує потік готівки в лісовий сектор.

Залежно від типу контрактів на покупку деревини й кількості постійних клієнтів план виходу деревини може мати різні шкали деталізації. План на деякі сортименти може бути розписаний по тижнях, якщо сировинних запасів мало.

Ключем до гарного планування лісозаготівельних операцій і використанню транспорту є вичерпна інформація про лісонасадження, де плануються рубки й прогноз виходу сортиментів, а також маркетингова інформація.

Лісова інвентаризація

Через обмеженість ресурсів проекту питання інвентаризації при плануванні не отримали належної уваги. Пріоритет віддавався оцінці можливості лісозаготівель, особливо, розробці моделей ведення лісового господарства, як найбільш важливим питанням на цій стадії. На наш погляд, моделі ведення лісового господарства й техніка планування мають потребу в подальшому удосконаленні перед тим, як аналізувати й розробляти підходи до інвентаризації. Проте, хотілося б привести кілька ідей про те, як повинна виглядати система інвентаризації і які складові вона повинні включати.

Система інвентаризації повинна включати два основних компоненти. Перший компонент це вибіркова інвентаризація в підтримку стратегічного планування. Вибіркова інвентаризація дозволяє отримати дані для довгострокових прогнозів приросту й виходу деревини. Ці прогнози є основою для прийняття рішень з невиснажливих обсягах лісозаготівель і стратегічних капіталовкладеннях у промисловість.

Цей вид інвентаризації повинен бути самим об'єктивним і проведений з високою точністю. Оскільки така інвентаризація є дуже затратним заходом, її варто проводити вибірковим методом. Рівень похибки при такій інвентаризації для великої компанії повинен становити 1-2% простої випадкової помилки при оцінці всього ростучого запасу. Вибірку необхідно стратифікувати залежно від величини лісових масивів (наприклад, використовуючи вік). Інвентаризація еталонних ділянок повинна, як мінімум, включати такі компоненти:

• Перелік дерев із вказівкою діаметра на висоті грудей і породи
• Клас віку й структура лісонасадження
• Визначення віку, приросту, якості й відсотка пошкоджень на обраних деревах
• Вік стиглості й показники минулої інвентаризації

Питання полягає в тому, наскільки Україні потрібна така інвентаризація сьогодні. Якщо на порядку денному не стоїть питання про стратегічне прийняття рішень, то дорогий збір даних не виправданий, але абсолютно очевидна неминучість цього в майбутньому.

Наступний компонент системи інвентаризації - це інвентаризація лісонасадження для цілей тактичного (оперативного) планування. Цей вид інвентаризації підтримує оперативне планування, при якому плануються операції в кожному насадженні. Оскільки вартість польових робіт росте, існує тенденція до проведення інтегрованих інвентаризацій, коли оцінюється ряд показників:

• границі лісонасадження
• оцінка ключових середовищ існування й інших природоохоронних заходів
• суб'єктивна оцінка показників ділянки; віку, стиглості, порід
• суб'єктивна оцінка параметрів рубки; якість, середній діаметр, обсяг/га
• показники лісозаготівлі; умови доріг, відстань до дороги
• оцінка проведення попередніх операцій на ділянці

Це типова інвентаризація, проведена одним фахівцем, оснащеним картами, інструментами, польовими формами й відповідними інструкціями. У складних випадках, коли потрібно проводити оцінку ключових середовищ існування, варто передбачити допомогу додаткових фахівців.

Після завершення польових робіт, в офісі проводиться відновлення баз даних і робиться набір ділянок у рубки.

Модель лісового менеджменту (МЛМ)

У рамках проекту розроблена імітаційна комп'ютерна модель лісозаготівель. Мета полягала в демонстрації використання такої моделі на прикладі пілотного Вище-Дубечанського лісгоспу. Модель називається «Модель лісового менеджменту» і докладно описана в додатку, де наведені інструкції для користувача. От короткий опис моделі:

Завдання МЛМ допомогти керівникові вибрати програму лісозаготівель, виходячи з:

• невиснажливості обсягів рубок
• співвідношення обсягів рубок проміжного й головного користування
• співвідношення порід
• співвідношення сортиментів (пиловника, балансів і т.д.)
• структури витрат

МЛМ працює в Microsoft Excel, використовуючи Visual Basic for Application . Передбачається ряд електронних таблиць, які демонструють результати за такими напрямками як рубки догляду, обсяги лісозаготівель, структура витрат.

МЛМ розрахована на 15-літній період. Для більш тривалого періоду, скажімо життєвого циклу деревостану, потрібна концепція відновлення, росту та доглядів за новими насадженнями. Поки що таких даних немає.

Висновки й рекомендації

Основні проблеми сьогоднішнього дня такі:

• Лісгосп не здійснює систематичного планування лісозаготівель, а виконує план, розроблений окремим державним відомством, Укрдержліспроектом, вносячи зміни тільки в крайніх випадках
• Лісгосп не може самостійно планувати в рамках, встановлених законом, для оптимізації своїх результатів
• Лісгоспи не мають інструментів (комп'ютерів, програм) для планування, а персонал не має відповідних навичок

Постійні зміни на ринку дають лісовому сектору багато можливостей, але в той же час вимагають оперативного вирішення цілого ряду завдань. При плануванні на рівні лісового підприємства в цьому зв'язку більшу допомогу в рішенні короткострокових і перспективних завдань можна зробити цілий ряд удосконалень, серед яких:

• розробка й впровадження ГІС на рівні лісгоспу
• розробка визначень і класифікація цілей збереження біорізноманіття
• аналіз існуючих нормативів проміжних рубок і рубок головного користування з погляду обліку вимог ринку й окупності проведених операцій.
• аналіз існуючих правил для рубок в молодняках та проріджень
• аналіз існуючих методів оцінки ефективності операцій з погляду витрат, доходів й охорони природи
• організація навчання персоналу новим методам і прийомам роботи із ПК і ГІС для роботи з таксаційною й картографічною базою даних.

Питання, важливі для успішного планування ведення лісового господарства на рівні підприємства, що вимагають вирішення з врахуванням усього лісового сектора, включають:

• Відсутність даних про приріст значно ускладнює довгостроковий аналіз динаміки й обсягів лісозаготівель. Вона також ускладнює аналіз й оцінку режимів проміжних рубок й оборотів рубки. Необхідно якомога швидше розпочати пілотний проект з національної лісової інвентаризації для вироблення підходів і структури витрат для повномасштабної національної вибіркової інвентаризації.
• Необхідно оцінити структуру робіт з інвентаризації, включаючи збір даних, функції й ефективність використання даних у порівнянні з витратами
• Проект, описаний в цьому звіті, повинен мати повноваження реалізовувати ідеї на пілотному рівні навіть якщо сьогодні вони не передбачені в нормативній базі.