Щодо ситуації в аграрному секторі України



Очень жесткая критика в адрес Министра Минагропрода Н.В. Присяжнюка возможно не справедлива, однако высказать своё мнение в независимой Украине может каждый. Опровержение мы безусловно тоже разместим, в  том случае если оно появится. Сегодня на УЛ  обе части статьи о ситуации в АПК, опубликованной на Хай-Вей 20 и 23 июля. М.П. 

Одного разу, міркуючи за долю Юлії Тимошенко, в матеріалі "Рівноцінний обмін" я випадково, буквально однією фразою, торкнувся теми корупції в МінАПК. Обізвавши очільника, себто Присяжнюка - аграрним злодієм. У коментарях мало не розгорнулася дискусія, але те, що сталося в той же день, а саме - вибухи в Дніпропетровську, переключили всю увагу як мене, так і шанованої публіки, на набагато більш важливу подію.

Правду кажучи, я вже і забув про своє бажання написати матеріал на аграрну тему. Як раптом мені потрапив до рук внутрішній документ, імовірно належить Адміністрації одного суб'єкта, котрий чомусь вважає себе Президентом України.

Тож, пропоную вашій увазі цей вельми цікавий матеріал, який проливає на світло подробиці, як саме було "подолно руїну" - про що нам торочать по радіо, зомбоящику та білбордах з логотипом ПР, подібних цьому:

Щодо ситуації в аграрному секторі України

Програмою економічних реформ Президента України на 2010-2014рр (далі – Програма) в аграрному секторі, перш за все, було передбачено вирішення питань підвищення ефективності державного управління галуззю, удосконалення регуляторної політики та механізмів державної підтримки і як результат – створення привабливого інвестиційного клімату в аграрному секторі, а також завершення земельної реформи.

Вирішення саме цих питань так і не стало головним завданням діяльності чинного міністра аграрної політики та продовольства України М.В. Присяжнюка.

За останні два роки на виконання Програми прийнято лише 22 Законів України, головним розробником яких є МінАПК. В той же час для розвитку галузі їх потрібно щонайменше 60, серед яких відсутні закони, які б визначали стратегію розвитку аграрного сектору та основні пріоритети державної аграрної політики.

Досі системно не опрацьовані питання розвитку інфраструктури продовольчих ринків, створення ефективної системи фінансового забезпечення аграрного сектора, зокрема запровадження сучасних механізмів бюджетної підтримки сільськогосподарських товаровиробників, удосконалення системи їх оподаткування, мотивації розвитку кооперативів та кредитних спілок. Не виконані також завдання щодо законодавчого забезпечення функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення.

Міністерством заблоковано виконання Програми, що призвело до втрати довіри громадян, зокрема сільського населення, до політики Президента України та в цілому, до налаштованості Партії регіонів виконувати свої передвиборчі зобов’язання щодо реформування вітчизняної економіки.

Не зроблено жодного кроку до створення ефективної системи фінансового забезпечення аграрного сектора, зокрема запровадження ефективних механізмів бюджетної підтримки сільськогосподарських товаровиробників.

Створена корупційна система тотального хабарництва за основними програмами фінансової підтримки с/г виробника від 8% до 45% (в залежності від програми, в середньому по всіх програмах це приблизно 20%) від отриманих коштів (виконавці – перший заступник міністра Безуглий М.Д., директор департаменту рослинництва Демидов О.А.). Загалом за 2011 рік це склало приблизно 500 млн.грн. Процедура наступна: МінАПК вирішує хто із підприємств буде отримувати дотації спираючись на попередні домовленості з кожним учасником, якщо за перші отримані від Держави кошти підприємець не розрахувався, то в подальший розподіл воно не попаде. Це один бік цієї медалі, а другий це те, що міністр Присяжнюк М.В. навіть не спромігся за бюджетні кошти потурбуватись. Що мається на увазі: в 2011 році перехідної кредиторської заборгованості за основними програмами фінансової підтримки с/г виробника було 471 млн.грн.! - це означає, що підприємство пройшло комісію, потрапило до наказу МінАПК по розподілу коштів, але гроші так і не отримало, тому що ні міністр, ні його свита жодного кроку не зробили,щоб ці кошти лягли на рахунки міністерства і підприємство отримало їх. В порівнянні з 2010 роком сума кредиторки збільшилась майже в 6 раз!!!

Взагалі кадрова політика з корупційним напрямом прямо відзначилася на ефективності бюджетної підтримки галузі - протягом останніх двох років обсяг неосвоєних міністерством внаслідок службової недбалості бюджетних коштів перевищив 1, 3 млрд. грн. Більше всього не використано коштів на такі важливі напрями, як підтримка виробників тваринницької та рослинницької продукції, розвиток садівництва, виноградарства та хмелярства. А в поточному році товаровиробники, вперше за всі роки незалежності держави, відмовляються від державної компенсації за понесені внаслідок несприятливих кліматичних умов збитки (як приклад Харківська область). До цього треба зауважити, що міністр також не спромігся організувати своєчасний розрахунок Аграрного фонду з виробниками за поставлене по форварду зерно.

З 1998 року і до 31 грудня 2010 року практично єдиною державною підтримкою для виробників молока була дотація за рахунок повернення ПДВ від реалізації готової молочної продукції, яку сільгосппідприємства отримували щомісячно, а селяни - двічі на місяць через молокопереробні підприємства.

Дотація формувалася за рахунок повернення ПДВ від реалізації готової молочної продукції і в доходній частині Державного бюджету України не відображалася. Кошти акумулювалися на спеціальному рахунку кожного підприємства, цільове використання їх постійно контролювалося податковими органами.

За умови збереження такого виду підтримки у минулому році селяни одержали б дотації на суму 1,8 млрд. грн., а сільгосппідприємства направили для свого розвитку понад 1 млрд. грн.

Новим Податковим Кодексом введено норму, згідно якої до 1 січня 2015 року, сума ПДВ, яка повинна сплачуватись до держбюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м’ясо та м’ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м’ясо кісткове, борошно) у повному обсязі спрямовується до спеціального фонду державного бюджету.

Кабміном України прийнята постанова від 02.03.2011 № 246 (зі змінами), якою затверджений Порядок нарахування ПДВ. Такий механізм розподілу бюджетних коштів передбачає ручний режим та надто непрозорий та довгий шлях проходження коштів від Міністерства до області, району, села та безпосереднього виробника молока.

Кабміном України прийнято постанову №181 від 2 березня 2011 «Про затвердження розмірів виплат для надання державної підтримки галузі тваринництва на 2011 рік», відповідно до якої затверджено розмір виплат бюджетної дотації за реалізоване молоко Не зважаючи на це, МінАПК своїм наказом від 8 червня 2011р № 227 затвердило розподіл видатків спец. фонду на 2011 рік за напрямками, які передбачені у вищеназваній постанові на часткове відшкодування:
вартості закуплених племінних нетелей та корів молочного, м’ясного та комбінованого напряму в обсязі 20 млн. гривень;
відсоткової ставки за кредитами на будівництво та реконструкцію тваринницьких та птахівничих ферм і комплексів, придбання технологічного обладнання, закупівлю тварин і птиці - 500 млн. гривень;
вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів та підприємств з виробництва комбікормів, а також придбання обладнання та механізмів вітчизняного виробництва для тваринництва і птахівництва – 1500 млн. гривень;
витрат на закупівлю установок індивідуального доїння – 10 млн. гривень.

При цьому кошти селянам за реалізоване переробним підприємствам молоко не були передбачені. Оскільки селяни (фізичні особи – виробники молока) не є платниками ПДВ, вони взагалі позбавлені будь-якої підтримки за вироблене та продане на промислову переробку молоко!!!

Слід зауважити, що при тому, що розмір дотації не включався до собівартості готової продукції, то ця державна підтримка виконувала важливу соціальну функцію підтримки закупівельної ціни на молоко, що, в той же час, стримувало ріст цін на готову молочну продукцію.

Скасування діючої до 2010 р. дотації на молоко було одним із суттєвих чинників зменшення його виробництва в господарствах населення (на 2,1%) та, відповідно – до зниження виробництва вершкового масла, сирів тощо і призвела до стрімкого зростання цін на молочну продукцію.

В частині реформування системи державного управління галуззю міністром аграрної політики проігноровано вимогу Президента України щодо залучення професійно кваліфікованих кадрів. При призначенні на керівні посади, як у центральному апараті міністерства, так і на місцях, міністром не враховується професійний рівень фахівців, звільняються досвідчені спеціалісти, що наносить незворотної шкоди кадровому потенціалу галузі. Прикладом такого непрофесійного підходу є формування чинної структури центрального апарату міністерства, в якій зокрема переважають за чисельністю персональна служба міністра та контролюючі підрозділи, при тому, що профільні для галузі підрозділи зведені до довідкового мінімуму, зокрема чисельність департаменту економічного розвитку і аграрного ринку складає 29 осіб, а свою «обслугу» він збільшив вдвічі - до 25.

Незадовільною є робота М.В. Присяжнюка і щодо формування кадрового складу ЦОДВВ, роботу яких він координує. Спосіб призначення фахівців за ознакою особистої відданості міністру зокрема призвів до того, що формування центрального апарату та регіональних підрозділів такої важливої для галузі установи як Державна інспекція сільського господарства (ДІСГ) відбувається вже другий рік поспіль. Особливою новацією нинішнього аграрного очільника є запровадження «тарифів» для претендентів на керівні посади. Тільки що реорганізований орган створив корупційну систему в області:
сертифікації якості зерна та продуктів його переробки (згідно концепції впроваджена окрема комерційна структура, яка виконує роль посередника и залишає на своїх рахунках від 3,8 грн. за тонну (Кернел - Литвинский Константин) до 16 грн. за тонну проекспортованого зерна, що за рік приблизно 7-8 млн.долл.)виконавець Малиновський)
сертифікації зернових складів (за сертифікацію елеваторів від 2 долл. за тонну сертифікуємого об’єму елеватора, що за рік може сягнути приблизно 10 млн.долл.)
призначення на посаду начальника державної сільськогосподарської інспекції України Херсонської області
земельна інспекція: 1 000 000 га* 25 долл. = 25 млн. долл.
насіннєва інспекція: 35 000 тонн у розрахунку від 20% від середньої вартості насіннєвого матеріалу, що за рік може сягнути 13,5 млн. долл.

Плановий прибуток ДІСГ за умови призначення «їх» кадрів може сягнути 36 млн.долл.

Також створена корупційна система тотального хабарництва за призначення відповідних людей на окремі посади з метою привласнення ДП та земель, які знаходяться під всією вертикаллю МінАПК:
одна із самих гучних справ на яку звернено увагу Президент України - це захоплення державних земель Харківського національного університету ім. В.В.Докучаєва, яка розпочалась за допомогою призначення своєї людини на посаду директора та під щільним керівництвом міністра АПК Присяжнюка М.В.
командою МінАПК запланована процедура приватизації Державної продовольчо-зернової корпорації України до складу якої входять 44 ефективно працюючих підприємства
призначення начальника та заступника Державної інспекції з карантину рослин в Київський, Одеський області (вхідний внесок 150 тис. долл. та подальша співпраця)
призначення директором ДП Сонячне (2000га) та ДП Виноградне(1000га) в АРК Крим(виконавець Вашешніков)- призначення для подальшого освоєння земель цих ДП
передача земель НААН ДП Наукова та ДП Червоного шахтаря на підконтрольне МінАПК ДП
проведення розподілу 400 долл./га земель ДП Червона зірка та ДП Кук між Мін АПК та губернатором
приватизація ДП Інкерман та ДП Качинське через механізм призначення свого директора, мінімальна сума за обидва підприємства 10 млн. долл.
директором ДП Колос (Берегово)
незаконне відчуження майна юристами МінАПК та підготовка передачі корпоративних прав готелю Золотий колос по проспекту 40-летия октября 95, який у свою чергу був повноцінним державним підприємством під МінАПК
призначення директора ДП Іванівський лісгосп -50 тис. долл.
призначення на Закарпаття - директором ДП Великолазівський , ДП Виноградівський, Запоріжжя – ДП Лазурне, Кривий Ріг – ДП Райагропроменерго
призначення Герца замом на ДП Масандра
призначення радника с повноваженнями на НУБіП для швидкого доступу до будь-яких документів - радник протягом місяця аналізує фінансові та юридичні документи, на базі цього аналізу дають оцінку об’єму «фінансових потоків» з подальшим переключенням цих «потоків» на себе
призначення директором на підприємства НААН в Вінницький області для подальшого освоєння земель цих ДП (400грн./га) та приватизація таким чином , що МінАПК отримує у власність 50% земельної ділянки.
захоплення ДП Родніковка: з існуючим директором попередньо обумовлені умови про створення спільної фірми (80% МінАПК, 20% директор), погодження в місцевому фонді держмайна,директор гарантує 80-90% підписання попередніх договорів на СП при цьому він залишається керівником на новій структурі та нові засновники вирішують хто буде в подальшому проводити обробку землі (Чистий прибуток такого підприємства становить 2 млн. грн. Винагорода директору складає 20%).
захоплення ДП матеріально-технічного забезпечення «Агропромтехпостач»: існує інвестор який оплачує 4,4 млн. грн., оціночна вартість Кіровоградським фондом становить 4 млн.грн. домовляються про заниження вартості оцінки до 2-2,5 млн. грн., різницю АПК ділить між виконавцями.
розробка плану захоплення з метою подальшої приватизації ДП Гурзуф МПО Масандра
захоплення з метою подальшої приватизації або відчуження майна та/або землі на ДП Пуща Водиця
вимагання хабарів (300 тис. грн.) за продовження договорів оренди ЦМК винзавод м. Котовськ., а при допомозі вирішення питання приватизації (700 тис. грн.).
злочинні земельні схеми щодо заволодіння земельними ділянками з метою отримання незаконних доходів після їх продажу та приватизації стратегічних державних підприємств таких як Харківський завод шампанських вин, ДП Полина Осипенко, Севастопольський завод шампанських вин, завод шампанських вин Новий світ,Труханів острів
ДП Артем-сіль – МінАПК проводить списання обладнання та іншого майна з ДП, списане майно реалізується спеціалізованоюфірмою, вилучені кошти розподіляються 50/50 між ДП та МінАПК (майна на 690 000грн.)
В 2011 році таким самим способом як і ХНУ ім.В.В.Докучаєво був приватизований державний інститут метрології та стандартизації в Одеський області за підписом заступника міністра Якубовича І.В.( сума «відкату» склала приблизно 1 млн.долл.)
згідно «стандартній процедурі» команди МінАПК була приватизована філія Агроспецлізінг в Одеський області, с.Єгорівка, 2 км від траси Київ-Одеса з 4 га земельної ділянки та великими складськими приміщеннями.

Окрім цього створена стратегічна концепція організації фінансових потоків та контроль фінансово-господарської діяльності АПК в розрізі:

Страхування - за допомогою афілійованих страхових компаній здійснюється механізм прогонки коштів до 92% прибутку за допомогою Аграрного фонду, Укрспирту та учбових закладів

Банки - за допомогою афілійованих банківських структур державним підприємствам ставиться завдання працювати саме з цими структурами для відмивання бюджетних коштів

Аудит – створюється централізована система, яка здійснює контроль діяльності державних підприємств.

На протязі всієї каденції міністра АПК Присяжнюка не зроблено жодного кроку щодо поліпшення ситуації в лісовому господарстві, а саме масштаби неконтрольованих незаконних вирубах лісу тільки збільшились.

Створена корупційна система тотального хабарництва у лісовому господарстві у три етапи:
на першому організаційному етапі тривалістю 14-20 днів ставилося завдання об’їхати кожний агролісгосп ( всього більше 40), оцінити ситуацію на місці та поставити завдання перед директором агролісгоспу виходячи із ситуації на місці. Визначити річний обсяг заготівлі лісу у розрізі сортів і порід, обсях вирубки в квартал (місяць) з прив’язкою до сорту та породи, узгодити директору об’єм товару, яким він має право розпоряджатись (сорт, порода), узгодити логістику ( в т.ч. вартість транспортно-навантажувальних послуг) при економіці: заготовка-70 грн./м3, вивезення з лісу до площадки - 70 грн./м3, навантаження-15 грн./м3.
на другому етапі, етапі збуту, реалізація повинна здійснюватись тільки на підконтрольні фірми (окрім погоджених об’ємів для директора лісгоспу). Найбільш перспективний напрямок ОАЕ, так як найвища ціна при відсутності сортності деревини. Попередньо ОАЕ можуть викупити весь об’єм деревини з Агролісу. Конкретні цифри можна отримати після офіційної комерційної пропозиції (можна підсилити позицію надавши контракту державного значення, прийняти арабів на рівні заступника міністра і т.д.) при економіці : 125 долл./м3-CIF OAЕ. Логістика- порт Чорне море- ОАЕ контейнер 35 м3 – 2400долл. = 69долл./м3, доставка в порт 20 долл./м3, в сумі 89 долл. 125 – 89=36долл. Це найгірша економіка, так як подібна математика є на внутрішньому ринку. Після організаційного етапу стає зрозумілим загальний об’єм заготовки лісу в рік по всім агролісгоспам.
на третьому етапі здійснюється контроль через створення мобільних бригад-контролерів, які візьмуть на себе зобов’язання збереження продукції і майна шляхом конструктивного діалогу з місцевими крадіями (щоб не крали) і місцевими підприємцями ( щоб не купляли крадене). Виконання завдань забезпечується обов’язковою заміною частини керівників і штату які не йдуть на діалог і відмовляються співпрацювати (захоплення ГДСЛАП «Закарпатагроліс», призначення свого директора на Лугинський агролісхоз в Житомирський областіта можливий прибуток за рік МінАПК приблизно 985 тис.грн..

Продовжуються масштабні вилучення (приватизація) лісових земельних ділянок під приватні мисливські угіддя.

Результати такої діяльності особливо чітко проявилися цього року. У порівнянні з минулим роком, щонайменше вдвічі знизилися темпи виробництва с/г продукції – індекс обсягу її виробництва станом на 1 червня ц. р. становив 101,5% проти 103,5% у минулому році. Зменшилися обсяги виробництва у лісовому та рибному господарствах – вилов риби по відношенню до аналогічного періоду минулого року зменшився на 12,9%, а обсяги заготівлі ліквідної деревини – на 12,7%.

В цілому в аграрному секторі не відбулося якісних структурних змін і сьогодні ми просто «доїдаємо» набутий за минулі роки потенціал.

Зміцнюються тенденції щодо зниження поголів’я корів та свиней. Зокрема за 2010-2011р.р. поголів’я великої рогатої худоби скоротилося майже на 7%, зокрема корів – майже на 4%. Поголів’я корів порівняно із початком червня 2011 р. скоротилося на 26,7 тис. голів, в т.ч. в господарствах населення – майже на 25 тис. голів, а це свідчить про те, що від чинної політики, яку впроваджує аграрне відомство, в першу чергу збиткують основні виробники молока.

Відсутні будь-які зрушення щодо збільшення обсягів виробництва саме у с/г підприємствах, особливо тваринницької продукції, - 45,4% м’яса, 76% молока та майже 38% яєць вироблено в господарствах населення, що свідчить про те, саме за такої недолугої політики, яку здійснює міністерство, наша вітчизняна аграрна галузь ще довгі роки не стане сучасною та конкурентоспроможною. Зменшилися обсяги виробництва яловичини та телятини (свіжа чи охолоджена) – на 11,6%, м’яса і субпродуктів харчових свійської птиці (морожені) – на 24,1%, сирів жирних – на 9,1%, натуральних соків – на 15,8%, кондитерських виробів – на 8,3%. Навіть виробництво хлібобулочних виробів впало на 4,5%. Звужується асортимент м'ясо-молочної продукції, розширюється сегмент низькоякісних продуктів харчування, які надходять у торговельну мережу за ціною натуральної продукції.

Слід підкреслити, що всі новації міністерства щодо реформування тваринництва, обмежилися виключно рамками широкомасштабної піар-кампанії, спрямованої на зміцнення особистої політичної ваги М.В. Присяжнюка. В той же час результати конкретної роботи негативні – при відносно стабільному рівні виробництва молока експорт молочних продуктів за перші 5 місяців цього року знизився на 22,7% , а імпорт - збільшився на 49,1%. При цьому в 1,6 рази збільшився імпорт м’яса та м’ясопродуктів. Очевидно, що міністр, з незрозумілих причин, активно продовжує політику попереднього уряду щодо знищення вітчизняного виробника та перетворення аграрного сектора України у сировинний придаток інших країн, відкриваючи кордони для зарубіжної продукції.

Залишилися у вигляді декларацій і заяви аграрного міністра щодо запровадження механізмів підвищення ефективності та конкурент-носпроможності галузі тваринництва, навіть питаннями селекції у тваринництві чинне міністерство почало опікуватися лише з березня цього року з виданням наказу, який має суто загальний характер.

Випали із сфери діяльності міністерства проблеми буряко-цукрового комплексу.

Відсутні також у аграрного відомства успіхи щодо просування вітчизняної продукції на зарубіжні ринки, зокрема у вирішенні «сирного» питання з Російською Федерацією, співробітництва з країнами Ближнього Сходу - Саудівською Аравією, Лівією, Туреччиною, Китаєм.

Із самого початку своєї діяльності чинний аграрний міністр намагається «монополізувати» біржовий ринок, надавши право Аграрній біржі контролювати внутрішній ринок сільськогосподарської продукції, та працювати пліч-о-пліч з Аграрним фондом – полігоном Присяжнюка для різного роду «спекулятивно-корупційних» оборудок та підконтрольною структурою Хлібінвестбуд, формуючи ціну на зернові так, як того потребує «команда». МінАПК при цьому заблокувало роботу інших аграрних бірж, а це практично унеможливило нормальний перебіг процесів ціноутворення та конкуренції.

В той же час, за ініціативою провідних підприємств галузі спільно із Чікагською товарною біржою було опрацьовано механізми виходу України на світовий біржовий ринок, впровадження яких затримується міністерством.

Декларовані обсягом 5 млрд. грн. форвардні закупівлі зерна минулого року були напряму передані контрольованій міністром структурі ТОВ «Хлібінвестбуд», якою здійснені фактично спотові закупівлі на 1,5 млн. грн. (30% від декларованого обсягу), а результати цієї роботи досі розглядаються правоохоронними органами. На такому ж рівні було виконання завдань щодо форвардної закупівлі цукру.

У минулому маркетинговому році, в Україні зібрали рекордний урожай зернових - понад 56 млн. тонн. Тут же з'явилася програма, ініційована, в тому числі і МінАПП, «Розвиток зерновиробництва до 2015» («Зерно-2015»). Програма як годиться з гаслами та обіцянками. Даєш 70-80 млн. тонн зерна! І при цьому рекордному врожаї, на 4 місяці була введена експортне мито на зернові (на ячмінь - на 6 місяців). Тільки при цьому інструменті обмеження експорту (мито) на початку минулого маркетингового року товаровиробники «зменшили» свій дохід на 6 млрд. гривень. Ця сума навіть порядком порівняти з сумою всіх дотацій і компенсацій АПК Україна, і в кілька разів перевищує бюджет такого державної установи, як Аграрний фонд.

Міністерство взялося регулювати зерновий експорт - і як результат, - України «скотилася» з першої позиції світового торговця ячменем на п'яту. З пшеницею та ж ситуація: були четвертими-п'ятими в світі - стали восьмими - десятими.

Практично нічого не було зроблено із широко анонсованих міністерством заходів щодо підтримки закупівельних цін на молоко шляхом форвардних закупівель сухого молока та вершкового масла.

Загалом втрати виробників, які розраховували на участь у форвардних закупівлях, складають до 1 млрд. грн. І це за ситуації відсутності у товаровиробників достатніх обігових коштів для проведення посівної кампанії. Міністерство вже два роки поспіль не застосовує заставні закупівлі зерна. Тому виробники використали кредити комерційних банків, що стало додатковим чинником зростання цін на харчові продукти.

Фактично не проводилися і заходи з постачання виробникам матеріально-технічних ресурсів за пільговими цінами. Варто підкреслити і те, що у минулому році Аграрним фондом завдання по формуванню інтервенційного фонду об’єктами державного цінового регулювання виконано лише на 24%.

Ось у такий спосіб міністерством виконується Програма Президента в частині розвитку механізмів підтримки сільгосп-товаровиробників.

Цього року, в умовах різкого зниження врожаю пшениці, аграрне міністерство так і не опрацювало чіткої позиції щодо забезпечення продовольчої безпеки держави, перш за все - формування державних та регіональних ресурсів, експортної політики тощо. Досі не оприлюднені баланси основних видів сільсгоппродукції, в першу чергу зерна, що свідчить про продовження негативної практики «ручного» управління галуззю та відлякує, головним чином, провідних світових експортерів зернового ринку від України, які досі рахують втрати, нанесені запровадженими чинним аграрним міністром у минулі роки обмеженнями експорту зерна.

Це, у черговий раз, підтверджує, що формування ефективної прозорої державної аграрної політики знаходиться за межами інтересів М.В. Присяжнюка.

Звичайно, що за таких умов вітчизняний аграрний сектор не приваблює інвесторів, особливо іноземних. Тому загальні обсяги іноземних інвестицій в сільське господарство України за 2010 та 2011 р.р. становили відповідно лише 793 та 839 млн. дол. США, при тому, що М.В. Присяжнюком заявлено про потребу галузі в інвестиціях в розмірі 20 млрд. дол. США. Тільки за 2011 фінансовий рік баланс прямих іноземних інвестицій в аграрному секторі склав «мінус»25 млн. долл.Тобто явно відтік інвестицій з економічно привабливою галузі. І це - абсолютний антиінвестиційний рекорд в сільському господарстві Україні. Попередній «рекорд» був у посткризовий 2009 рік. Але тоді негативний баланс інвестицій склав всього «мінус» 10 млн. дол США.

Побоювання інвесторів вже починають виправдовуватися - до кінця липня ц.р. за участю Мінагропроду в Україні буде створено Земельний банк. Ось тільки статутного капіталу банку (120 млн. грн) насилу вистачить для фінансування одного середнього агрогосподарства з земельним банком 30-50 тис. Га. Значить, таки побоювання не марні - головна функція новостворюваного земельного банку - не фінансувати сільгоспвиробника, а відбирати, ділити й перерозподіляти земельні ресурси.

Разом з тим, особливо останнім часом, в засобах масової інформації з’явилася велика кількість матеріалів щодо здійснення міністром аграрної політики корупційних схем з метою одержання власного прибутку, зокрема в частині зернового ринку, імпорту гречки, закупівлі цукру, діяльності Аграрного фонду, ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України», ТОВ «Хлібінвестбуд», імпорту неякісного м’яса, привласнення коштів, спрямованих на будівництво оптових ринків та тваринницьких комплексів, привласнення земель Академії аграрних наук України та майна підвідомчих міністерству науково-дослідних установ, одержання повного контролю над системою сортовипробування тощо.

Відповідно знижується частка АПК в загальній частині ВВП Україна. А адже в кризові 2008-2009 рр. саме АПК стало локомотивом української економіки і лідером українського експорту. За кілька років ці показники впали в два рази.

Складається враження, що на даний час вітчизняне аграрне відомство набуло ознак злочинної структури, яка, використовуючи позицію державного органу, реалізує великомасштабні корупційні схеми з метою власного зиску за рахунок системного знищення наявного в галузі ресурсного потенціалу.

Зважаючи на викладене, діяльність міністра аграрної політики та продовольства України М.В. Присяжнюка вимагає невідкладної оцінки, адже перебування його на цій посаді наносить незворотної політичної шкоди керівництву держави, в першу чергу Президентові України, та значних збитків економіці нашої країни.

Автор: Никита Василишин
Источник: h.ua, 24.07.2012