Відповіді Першого заступника Голови Держсільгоспінспекції України Юрія Марчука на веб-конференції порталу AgroNews

Ленинское предупреждение о том что "лесных специалистов нельзя заменить другими без ущерба для леса и тем самым - для всего народа"  в Украине игнорируют уже много лет. Может быть поэтому растет число лесников, которые не находят себя в отрасли и либо "закрывают рот на замок", либо  "голосуют ногами". Меня радует то, что и на новой работе они остаются успешными и креативными. При этом куда бы их не заносила жизнь в душе они всегда остаются лесниками...а значит  нашими коллегами и друзьями...  М.П.

На скільки готові лабораторії Держсільгоспінспекції надавати висновки з якості продукції яку вони вивчають?

- Я хочу сказати, що готовність повна, тому що зараз пік збирання врожаю. Наразі у нас лабораторії, які перевіряють продукцію на якість та ГМО, їх є 35, в деяких областях їх є декілька, особливо в припортових областях – Одеській, Миколаївській, Херсонській та Криму. Всі лабораторії працюють в штатному режимі, надають послуги, видаючи свідоцтво якості на зерно. Надзвичайно важлива тема, тому що з одного боку це якість продукції, а з другого – це і кількість податків, які потім платять виробники державі, тобто ми підтверджуємо, що зерно такої якості, такого класу, і ніхто не може потім занизити клас. Тобто цей контроль потрібен, це є система державного контролю.

На скільки сільськогосподарська техніка, яка сьогодні працює в полях, може забезпечити потреби збиральної кампанії? Оскільки, я знаю є такі факти, коли один комбайн працює на весь район.

- Кількість комбайнів у різних областях різна. Але і площа збору врожаю - різна. На Поліссі вона менше, а у степових областях, таких як Запорізька, Миколаївська, Херсонська, на Сході України – це надзвичайно потужні аграрні області, де йде збір не на сотні тисяч тонн, а на мільйони. І там, безумовно, якість техніки дуже важлива, хоча вона важлива скрізь. Сьогодні в системі обліку комбайнів у нас нараховується 54 тисячі комбайнів. Багато це чи мало – важко сказати, але, принаймні, вистачає. Питання викликають кілька позицій. По-перше, практично половина комбайнів віком більше двадцяти років. Зрозуміло, що така техніка допускає втрати зерна. Це переважно комбайни, які випускалися в СРСР. Є і такі, які випускаються на ринку Германії, Голландії, США – вони достатньо нові та ефективні під час збору урожаю. А перевірити, чи є втрати після комбайну – для цього є старий дідівський спосіб – коли людина стає позаду комбайна, біля того місця, де вилітає солома, і дивиться, скільки на квадратний метр вилітає зернин із соломи, таким чином можна перевести і порахувати, які втрати на гектар, не чекати, поки вона виросте, для того щоб переналадити комбайн і зірвати збір урожаю. По суті, сьогодні приватний сектор працює на зборі урожаю, і там ніхто не зацікавлений у втратах. Всі готові зібрати зерно до зернини, тому що це їхні кошти. Погода цього року надзвичайно серйозна, особливо на сході та півдні, засуха, якість зерна висока, але урожай недостатньо високий, принаймні, не такий, як очікували. Такі області, як Дніпропетровська, Запорізька мають в середньому -14 ц/га, тому можна сказати, що йде битва за урожай. Ще раз наголошую: на сьогодні є 54 тисячі комбайнів, 29 тисяч -працюють на юридичних осіб, майже половина – 24 тисячі – на фізичних осіб, на жнивах працюють зараз близько 25 тисяч комбайнів, але держава має свій резерв, при МінАПК є державна продовольча корпорація, яка має близько 700 нових продуктивних комбайнів, які за достатньо розумні кошти проводять збір урожаю та йдуть по районах. Сьогодні завершив збір урожаю вже Крим. Перекид комбайнів дає можливість збір урожаю. Я думаю, що всі господарства зацікавлені, щоб зробити це в найкоротші терміни.

Хотілося б знати ситуацію на складах, які сертифікує Держсільгоспінспекція. В якому вони стані, яка їхня ємкість?

- Сьогодні сертифіковано 715 зерносховищ, загальна ємність їх становить 26,7 млн. тонн, ми додатково можемо сертифікувати ті зерносховища, які знаходяться в оренді, це теж є одним із питань. Хочу сказати, що в середу на Уряді обговорювалася постанова, яку ми сьогодні та завтра допрацьовуємо, я розраховую, що вона буде підписана. Вона дозволяє сертифікувати зерносховища, які знаходяться в оренді на період дії орендного договору. Це дуже важливо сьогодні, бо люди, які займаються будівництвом сховищ здають їх в оренду, а хтось займається збереженням зерна. Це нормальний цивілізований бізнес, нам треба його підтримувати, а не блокувати. Тому ми значно спростили процедуру проходження цього процесу, сертифікати на елеватори, які знаходяться у власності, видаються безстроково, а не кожен рік – порахуйте, наскільки легше та швидше це проходити; а для орендованих видаються на термін оренди. Чому не на менший чи більший термін? Тому, що той, хто є власником елеватора, відповідає перед фермером за його якість. І сьогодні дві приватні структури – одна вирощує урожай, друга його зберігає – між собою домовляються, де і як його зберігати. Завдання інспекції – контролювати цей процес, тому що виникає дуже багато суперечливих питань. Бувають випадки, коли хтось когось намагається на послугах обдурити, підняти вологість зерна. Тому ми тримаємо це в полі зору, виступаємо державним арбітром та робимо все, щоб не допустити втрати врожаю.

Чи прийняли Постанову КМУ "Про внесення змін до Порядку видачі сертифіката відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки" (Затверджена Постановою КМУ від 02.12.2009 р. №1294) Дякую!

- Вона знаходиться у нас на сайті з 26 червня, і дійсно великим було бажання керівництва інспекції, Міністерства піти назустріч бізнесу. Ми провели низку круглих столів, вислухали зернотрейдерів, представників Європейської Бізнес-Асоціації, виробників зерна. І для того, щоб зняти ті проблеми, які є, ми у цій постанові кілька питань вирішимо. З одного боку, сертифікат є безстроковим, вводяться в обіг орендовані склади збереження зерна – сертифікат видається, знову ж таки, не на рік, а на термін дії договору оренди. З одного боку, це гарантії збереження зерна, з іншого – це і вирішення питання збереження державного зерна, тобто Аграрного фонду, яке закладається на період форс-мажорних обставин. Тому ми не плануємо якісь питання, які б створили складнощі для бізнесу. Я був на зустрічі з Михайлом Юрійовичем Бродським, ми обговорювали нюанси цієї постанови. Є розуміння Держпідприємництва, яке сьогодні зайняло дуже жорстку позицію регуляторної політики, виконуючи доручення Президента. Якщо цю постанову розуміють там, то я вважаю, що ми підготували її фахово.

Нещодавно в Інтернеті з’явилась інформація, щодо Вашої співпраці з МВС України, в чому полягає ця співпраця, та яких результатів планує досягти Держсільгоспінспекція України у цій співпраці?

- Хотів би сказати, що завдання Інспекції по всім напрямкам нашої діяльності – а це 12 глобальних інспекцій, які об’єдналися в одну Держсільгоспінспекцію - виявляти порушення в тому чи іншому напрямку ведення сільського господарства, бізнесі. Приймати ті чи інші рішення адміністративні, які ми можемо прийняти. У випадку серйозних правопорушень ми передаємо матеріали до МВС, Генеральної прокуратури. І в зв’язку з цим така співпраця – це не тільки наше бажання, це вимоги закону, з одного боку, а з іншого боку, наші спеціалісти супроводжують ті процеси. Для прикладу. Сьогодні найцінніше, що є в державі - це земля. Земельний департамент нашої Інспекції – це колишня земельна інспекція України, відновила статус з березня цього року, після того як Президент підписав відповідний Закон, де прописано, які функції передані нам. Це достатньо велика група, 800 фахівців, інспекторів, які працюють в кожному регіоні України. Сьогодні надходить дуже багато звернень громадян про порушення їхніх прав – від простих межових питань до будівництва в зелених зонах. Це один напрямок роботи інспекції. Другий напрямок – це, безумовно, сама земля, яка є не тільки товаром, але й Божим даром. І сьогодні експлуатувати орний шар землі так, щоб забити його технічною культурою на багато років – цього теж не можна допускати. Тому це ще один напрямок, який ми контролюємо. Розглянемо інший варіант. Ви знаєте, що весна в кожної господині починається з того, що вона йде на базар та купує насіння. І ті, хто займаються присадибними ділянками, домашнім господарством, прекрасно знають, що купиш насіння в пакетику, посієш, а сходить не завжди те, що потрібно. Тому це теж одна з функцій насіннєвої інспекції – контролювати якість насіння. Цього року вилучено з реалізації 2,5 тонни насіння. Давайте розфасуємо їх по десять зернин у пакетики і побачимо, скільки фальсифікованої продукції могло піти на ринок. Напрямок садівництва ми також контролюємо. Ми зацікавлені в тому, щоб усі сорти були нашими, українськими, пристосованими до наших складних умов. Ще один напрямок – виноградарство. Це той новий напрямок, який прийшов в інспекцію, ми зараз його відпрацьовуємо. Адже вино починається з винограду. І коли інспекція знає площу виноградника, знає врожай, скільки матеріалу пішло на винзавод, вона знає, скільки вина повинно вийти з цього винзаводу. Ми провели зустріч з усіма керівниками винних заводів країни, розказали про своє бачення, і всі питання, де ми бачимо порушення, ми відразу передаємо до силових структур.

На скільки Україна забезпечена с/г технікою? В якому стані вона?

- Для прикладу, тільки в Києві, де ми створили сільгоспінспекцію, на обліку 13 тисяч одиниць техніки. Тобто сьогодні техніка на український ринок прийшла високоефективна, європейська. Мене навіть зараз навіть не стільки тривожить обробка землі високоефективною технікою, широкозахватною, яка працює на великих площах, а тат техніка невелика, яка потрібна для фермерських господарств. Міністерство зараз звертає на це велику увагу, тому що тим фермерам, які мають невеликі присадибні ділянки, до 100 га землі, не потрібен трактор, який коштує до мільйона гривень. Тому різноплановість техніки – це також важливе питання. В багатьох випадках сьогодні воно закривається за рахунок ввезення техніки по імпорту, але коли є ринок і є потреба, наші заводи сьогодні випускають серйозну лінійку техніки. Тому на цей момент техніки вистачає. Хотілось би, щоб ця техніка, випущена вже 15 та більше років тому, швидше йшла з ринку, і відповідно вищою була ефективність розробки землі.

Чи забезпечена Україна зерносховищами? Чи траплялися випадки недостатності сховищ? Що в цих випадках робить держава?

- Можу сказати, що стовідсотково забезпечена. Минулий рік показав, що коли Україна зібрала 5 млн. тонн зерна по всім групам, не було випадку, що воно залишилося під відкритим небом. У нас є зерносховища трьох груп – сертифіковані зерносховища, зернові склади, які несертифіковані, але можуть бути, вони є достатньо ємними, є приміщення у фермерських господарствах, пристосовані, є ангари, є колишні ферми. Є розуміння фермера, що якщо він виростив урожай, він не може його втратити – це вже стимулює людину наводити лад на своїх складах. Тому на сьогодні можу сказати з упевненістю, що зараз наповненість складських приміщень складає 26% на теперішній час, зібраного врожаю – це вже 13 млн. – на основні елеватори поступило трохи більш 2 млн., тобто врожай тільки почав іти на елеватори, він там сушиться, поступає на збереження. Зараз ідуть попередні роботи на складах господарств. І, безумовно, дуже важливо, щоб зерно продавалося у піковий період по ціні власника. І якраз, коли є склад, є можливість його зберегти. Я хотів би звернути увагу ще на одне питання. Не тільки зернові склади є важливими. Тому що людина їсть не тільки хліб та гарнір. Це безумовно і велика група овочів. Якщо взяти, наприклад, урожай картоплі минулого року, то він був надзвичайно великий, фактично втричі більший, ніж є потреба в Україні. І збереження овочів – це основний напрямок роботи Міністерства, а також стимулювання бізнесу на створення таких складів, тому що у нас сьогодні по картоплі, по помідорах є можливість виростити багатий урожай. І його треба зберегти певний період часу. Дуже ємний у нас ринок по фруктам. Ринок оцінюється мільярдом у доларовому еквіваленті. І збереження врожаю, який зібраний в сезон, у вересні-жовтні, до весни, щоб він був свіжий та якісний, залежить багато в чому від сховищ. І цього року сховища будуються дуже ефективно. В понеділок Міністр був у Сумах, мені також довелося там бути. Там є один елеватор, фірми «Райс-Максимко», якщо вони добудують третю чергу, то він матиме найбільшу ємність в Європі – це 448 тисяч тонн. Це потужна європейська техніка. Зараз на півдні, в Херсоні, в Миколаївській області будуються овочесховища. Бізнес зрозумів, що виростити – це половина роботи, а розтягнути сезон продажу – це друга частина. Завдання Інспекції проконтролювати, щоб до споживача надійшла високоякісна продукція.

Скажіть, чи відповідає с/г техніка за якість зерна?

- Безумовно. Я би сказав, не стільки за якість, як за кількість. Якість залежить він насіння, від того, що вносять в землю, від погоди, вологості – на виході можна отримати пшеницю першого та другого класів. Але неякісною технікою, неякісно підготовленою можна пшеницю подробити, отримати великий вихід відходів. Якщо 6% відходів на невеликому господарстві – це не так страшно, але якщо взяти на рівні держави – то це урожай цілої області. Тому підготовка техніки – це питання надзвичайно важливе, і фермери зацікавлені в тому, щоб мати мінімальні втрати зерна. Цим і займається інспекція технагляду, яка увійшла також до нашого складу.

Як проводити сертифікацію послуг із зберігання зерна на відповідність правилам і технічним умовам, якщо даний склад ми орендуємо?

- На це запитання я вже сьогодні відповідав. Тільки хочу ще сказати, що якщо склад орендований, то до сьогоднішнього дня ми не мали права його сертифікувати. Якщо ця постанова, про яку ми вже говорили, буде з понеділка підписана і вийде в світ, то для того, щоб сертифікувати склад, потрібно буде подати заявку, відповідний пакет документів. Представник інспекції виїде на місце, оцінить можливість складу зберігати зерно, якщо з точки зору території, збереження, дозволів не буде ніяких питань, то буде оформлено акт, в якому пишеться висновок, чи можна видати сертифікат на цей склад. Він подається до Києва, і ми видаємо відповідний сертифікат. Ви отримуєте його і працюєте як сертифікований склад, маючи доступ до реєстру проходження зерна по всій Україні.

Яка область України найбільш всього потребує забезпечення с\г технікою?

- Трошки менше техніки у нас в Поліському регіоні та Карпатах, де і площа вирощування зернових та інших культур менша. Якщо подивитися на Південь та Схід, то у мене викликає тривогу позиція по Луганській, Донецькій областях. Для прикладу, якщо взяти Дніпропетровську область, то у них кількість комбайнів трохи більше 3 тисяч, а у тих областях – трохи більше тисячі. Є потреба у перекидці техніки. Це питання ринок сьогодні регулює, і господарства самі зацікавлені в тому, щоб отримати техніку, купити чи орендувати. Але різноплановість у забезпеченні технікою є. Я вважаю, що ще рік-два – і ці нерівності вирівняються.

Як наразі Ваша структура співпрацює з Міністерством аграрної політики?

- Я хотів би повернутися до Адміністративної реформи, якою було передбачено створення на базі Міністерства аграрної політики та продовольства, Держсільгоспінспекції на базі кількох інспекцій і помінялася трохи назва Міністерства. Якщо повернутися до наступного документу закону про Кабінет міністрів, то в ньому написані функції міністерств, агентств, служб тощо. Міністр формує політику, Міністр проводить її, а завдання Інспекції – контролювати виконання тих чи інших заходів у сфері цього Міністерства. У нас на сайті можна подивитися перелік тих функцій, які сьогодні покладені на Держсільгоспінспекцію.

Яка с\г продукція в Україні є найбільш проблематичною по якості? Де виявляють найбільшу кількість порушень?

- Якщо не контролювати, ми можемо знайти порушення у будь-якій сфері. Безумовно, найважливіше – це здоров’я нації та якість харчування. 2000 років до нашої ери в одному з літописів було сказано: «Да будет пища твоя лекарством твоим». На сьогодні є питання по продукції, яка вирощується в приватному секторі, тому що дуже важко проконтролювати її. Багато питань є до ранніх овочів та фруктів, які поступають на ринок першими, тому що їхня система дозрівання достатньо інтенсивна, і повинен пройти період часу з того моменту, коли вони отримали певну дозу речовин до реалізації. Якщо термін цей не витримається, то можна отримати певні неприємності в організмі. Тому є лабораторії на ринках, наші лабораторії, санстанції, Державна ветеринарна та фітосанітарна служба, які контролюють якість продукції, яка заходить на ринок, якість збереження. Тому якщо сказати просто, то треба людям розуміти, що найякісніша продукція на ринку – це та, яка з’являється в сезон її масової появи. Якщо ми хочемо їсти полуницю взимку або кавуна в травні, ми повинні розуміти, що вони не просто так швидко набрали вагу. Цю продукцію треба контролювати. Я хотів би звернути увагу на те, що людина влітку повинна їсти багато овочів та фруктів – це закладено природою. Особливо в нашому поясі. Звертаю увагу на сезонність – якщо ви хочете купувати продукцію не в сезон, завжди потрібно запитувати сертифікати якості.